Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №487/6428/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6428/26

Провадження № 2/487/3972/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», через свого представника Матулу В.Ю. звернувся у Заводський районний суд м. Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором SAMDN52000101361570 у загальному розмірі 13 571,67 грн та судових витрат.

Позовна заява мотивована тим, що між ОСОБА_1 було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» Кредитний договір № б/н _ НОМЕР_1 .

У позові вказав, що відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

28.03.2024 у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» на ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу. Боржника було повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні Досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.

У позові зазначив, що Кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання Позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату розрахунку заборгованості заборгованість за Кредитним договором складає 13 571,67 грн, з яких заборгованість за основним боргом складає 10 904,92 грн, заборгованість за відсотками 2 666,75 грн, заборгованість за комісіями 0,00 грн,заборгованість за штрафами 0,00 грн.

Посилаючись на викладене, а також те, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання по поверненню отриманих кредитних коштів, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Ухвалою суду від 13.08.2026 провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Заводського районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.

Копію ухвали надіслано сторонам.

За адресою проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, яка повернулась з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить таких висновків.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

У своїй позовній заяві позивач, заявляючи вимоги про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором, посилається на Кредитний договір SAMDN52000101361570 без зазначення дати його укладання, при цьому надає суду дві копії Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 07.08.2013 та 10.12.2019 у жодному з яких не містяться номери (а.с. 8-15, 15-16, 177).

Вказані Анкети-заяви підписані ОСОБА_1 з АТ КБ «ПриватБанком» у різні періоду часу та містять різні умови взаємовідносин сторін.

До позовної заяви позивач також долучає банківську виписку за договором за період з 07.08.2013-15.03.2022, який також не містить відомостей про номер договору, за яким надається така виписка (а.с. 23-28).

Крім того, суд критично оцінює наданий позивачем витяг з реєстру боржників до Договору факторингу № ПК-280324 від 28.03.2024, яким підтверджує перехід до нього права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за зобов`язаннями, оскільки наявні у ньому відомості також містять суперечливі відомості, зокрема, у графі «номер кредитного договору» містяться відомості про відсутність такого номеру: «б/н». За вказаного суд позбавлений можливості достовірно встановити, що відомості, які вказані у цьому витязі підтверджують заявлені позивачем вимоги за кредитним договором, на який останній посилається у позовній заяві.

Як вже зазначалося судом, за правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте, всупереч вказаному, позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором, зазначаючи лише його номер без вказівки на дату такого укладання, при цьому надає суду окремі Заяви ОСОБА_1 , які підписані ним у різні періоди часу з АТ КБ «ПриватБанк», які, однак, не містять номерів, проте містять різні відомості та умови їх підписання.

Суд вважає за доцільне зазначити, що згідно з процесуальним законодавством сторони мають певні права та обов`язки, реалізація яких, як правило, залежить від самих учасників процесу.

Надання доказів на підтвердження доводів і обставин, на які позивач посилається як на підставу свої вимог, є обов`язком саме позивача, і їх ненадання є неналежним виконання процесуальних прав та свідчить про те, що позивач не вчиняє активних дій для доведення обґрунтованості своїх вимог перед судом.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Своїми процесуальними правами сторони та їх представника під час розгляду вищевказаної цивільної справи розпорядились на власний розсуд.

Надані позивачем документи та відомості, які містять суперечливий зміст, позбавляють суд можливості повно і всебічно з`ясувати обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а тому суд доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 через недоведеність обставин, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог.

Відповідно до положень п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, суд доходить висновку про залишення судових витрат за позивачем.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за кредитом.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ: 35234236, МФО: 300614, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: К.М. Скоринчук