Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №487/6334/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6334/26

Провадження № 2/487/3927/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючої судді Скоринчук К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ», через свого представника Ушакевич М.П. звернулося у Заводський районний суд міста Миколаєва з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики № 2288696 від 10.08.2019 у загальному розмірі 23 372,00 грн, а також судових витрат.

В обґрунтування позову представник зазначив, що 10.08.2019 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник, Відповідач) було укладено Договір позики № 2288696.

У позові представник вказав, що відповідно до умов Договору Кредитодавець надає Позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 6 000,00грн, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від суми позики.

Зазначив, що строк позики (строк Договору) складає 30 днів, із відповідною Базовою процентною ставкою 1,6% в день та розміром акційних Процентів 1,12% в день. Розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки Договору) складають 2,7% в день.

Позикодавець на виконання умов Договору кредиту надав Позичальнику грошові кошти у сумі 6000 грн шляхом перерахування на картковий рахунок, котрий надано Позичальником та міститься в реквізитах Договору позики.

Позивач вказав, що у зв`язку з неповерненням заборгованості за Договором кредиту та відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 2288696 від 10.08.2019 станом на 14.01.2020 (дата відступлення права вимоги) становить 23 372,00 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом – 6 000,00грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами –17 372,00 грн.

У позові також вказав, що між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 03042017, відповідно до умов якого, а також Додаткових угод до нього, до позивача перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

У зв`язку з тим, що відповідачем умови договору від 10.08.2019 виконані не були, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Ухвалою суду від 13.08.2026 провадження по зазначеній справі було відкрито та справа призначена до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Одночасно запропоновано відповідачу у 15 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження подати на адресу Заводського районного суду міста Миколаєва заперечення проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов.

Копію ухвали надіслано сторонам.

За адресою проживання відповідача направлялась ухвала про відкриття провадження, яка повернулась з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 10.08.2019 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 уклали Договір позики № 2288696, за умовами якого Товариство надало відповідачу кошти у позику в сумі 6 000,00 грн, строком на 30 днів, процентною ставкою (базовою) на день – 1,60%. Процентна ставка фіксована.

Договір укладений в електронній формі та підписаний відповідачем із застосуванням одноразового ідентифікатора «GySOORlYOi».

Як слідує з Договору позики, зокрема пункту 2, сторони домовилися, що датою повернення позики є 09.09.2019.

У підпункті 2 Договору сторони домовилися, що розмір процентів річних у день складає 1,12%; розмір процентів на прострочену позику – 2,70%; вартість позики за весь строк, на який видано Позику – 33,00% річних; вартість позики за весь строк, на який видано Позику у гривнях – 2016,00 грн; загальна вартість позики та процентів у гривнях складає 8016,00 грн.

Цей Договір укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозицій, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

Підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором «GyS0ORІYOi».

Факт виконання позикодавцем обов`язку з надання кредитних коштів підтверджений Довідкою ТОВ «ПЛАТІЖНА УСТАНОВА «ФІНЕКСПРЕС» від 08.06.2026 за вих. № 08/06-2026-3/ТНПП про успішне перерахування 10.08.2019 на картку НОМЕР_1 грошових коштів в сумі 6000,00 грн, номер платежу 6370105664153139481801094. Протилежного суду не надано.

Судом також встановлено, що 03.04.2017 було укладено Договір факторингу № 03042017, відповідно до якого ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (Клієнт) і ТОВ «ЄАПБ» (Фактор) підписали цей договір, відповідно до умов якого Первісний кредитор (Клієнт) зобов`язався відступити Новому кредитору (Фактору) права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Новий кредитор (ТОВ «ЄАПБ») зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором.

Домовилися, що право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог у формі наведеної у Додатку № 3 цього Договору.

Положеннями пункту 8.2 Договору факторингу врегульовано строк дії зазначеного договору. Зокрема, відповідно до вказаного пункту Договір вступає в силу з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення їх печатками і діє до 31 грудня 2017 року, а в частині виконання зобов`язань, до повного виконання сторонами зазначених зобов`язань.

Відповідно до Додаткової угоди № 1 до Договору факторингу № 03042017 від 03 квітня 2017 року, укладеної між сторонами 28 грудня 2017 року, сторони дійшли згоди внести зміни до пункту 8.2 зазначеного Договору. Згідно з новою редакцією пункту 8.2 Договору факторингу № 03042017 від 03.04.2017, строк дії Договору починає свій перебіг з моменту, визначеного пунктом 8.1 Договору, та діє до 31 грудня 2017 року. При цьому передбачено, що у разі якщо жодна зі Сторін не повідомить іншу Сторону у письмовій формі про намір розірвати Договір не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку його дії, Договір вважається автоматично продовженим на строк до 31 грудня 2018 року (включно), а в подальшому — на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

14.01.2020 між сторонами за Договором факторингу був підписаний Реєстр прав вимоги № 89 за договором факторингу № 03042017, відповідно до якого право вимоги за Договором позики № 2288696 від 10.08.2019, перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Як слідує з Реєстру прав вимоги № 89 від 14.01.2020, відповідач ОСОБА_1 є боржником за Договором № 2288696, загальний розмір заборгованості складає 23 372,00 грн, прострочена заборгованість по відсотках - 2 630,00 грн; заборгованість по підвищеним відсоткам за прострочення – 14 742,00 грн.

З цього приводу суд зазначає, що відповідно до ст. 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного пронесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Реєстру боржників № 89 від 14.01.2020 ОСОБА_1 є боржником за договором позики № 2288696 від 10.08.2019.

А отже до позивача перейшло право вимоги за названим кредитним договором до відповідача.

Ухвалюючи рішення у цій справі, суд бере до уваги таке.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Зокрема, в ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно з ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 12, ч. 1 ст. З Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Таким ідентифікатором є повідомлення з кодом “ GyS0ORІYOi ” на електронну пошту відповідача. А отже, відповідач прийняв пропозицію позивача на укладення кредитного договору та погодився з умовами, які викладені у ньому.

З наявного у матеріалах справи розрахунку за Договором позики № 2288696 слідує, що на погашення заборгованості відповідач здійснив платежі у загальному розмір 250,00 грн.

З названого розрахунку також слідує, що станом на 14.01.2020 загальний залишок заборгованості відповідача складає 23 372,00 грн, з яких: борг за тілом кредиту 6000,00 грн; залишок боргу за процентами (з урахуванням добровільної оплати) – 1766,00 грн; залишок боргу за відсотками за понадстрокове користування – 15 606,00 грн (а.с. 20-21).

Аналізуючи вказані обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає таке.

Згідно з ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та від 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18 січня 2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

У Договорі позики № 2288696 від 10.08.2019, зокрема пункті 2, сторони погодили, що позика надається на строк 30 днів і датою повернення позики (останнім днем) є 09.09.2019.

Умови щодо пролонгації строку договору та строку користування позиченими коштами у названому договорі не передбачені.

Відомостей про досягнення між сторонами згоди щодо продовження строку користування отриманими коштами, матеріали справи також не місять.

За такого, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що за вказаним договором позики, проценти за користування позиченими коштами можуть бути нараховані лише протягом 30 днів, тобто строку, на який була надана позика та який погоджений сторонами у договорі.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача відсотків за прострочення сплати позики, які позивач зараховує до загального розміру відсотків за нарахованими та несплаченими за час користування кредитними коштами, суд доходить переконання, що такі вимоги не підлягають задоволенню та не можуть бути ототожнені з відсотками за користування позикою протягом обумовленого сторонами строку користування позикою. Нарахування процентів після прострочення виконання зобов`язання з повернення позики не відповідає суті договору позики та поняттю «користування кредитом». Більше того, умовами Договору позики № 2288696 не визначено ані умов, ані порядку нарахування позивачем заборгованості за прострочення сплати позичених коштів.

За такого, вимоги позивача в цій частині задоволенню не підлягають.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналізуючи викладені обставини, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити частково.

Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 141 ЦПК України, та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 884,65 грн.

Що стосується питання витрат на правничу допомогу, то сюди включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу позивач надав суду: договір № 02-24 про надання правничої допомоги від 01.07.2024; Додаткову угоду № 1/1 до Договору про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024; Акт № 75 прийому-передачі реєстру боржників за Договором про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024; Акт № 75 прийому-передачі наданої правничої допомоги від 15.07.2026; платіжна інструкція № 2234 від 16.07.2026 про сплату послуг за договорами про правничу допомогу.

Ураховуючи складність цієї справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, долучених доказів щодо цих витрат, а також те, що позовні вимоги позивача задоволені частково (на 33,23%), суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог в сумі 2 326,10 грн.

Керуючись статтями 7, 8, 12, 13, 141, 258-259, 264-265, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Частково задовольнити позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором позики № 2288696 від 10.08.2019 у загальному розмірі 7 766,00 грн, з яких: 6 000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 1766,00 грн – заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» витрати зі сплати судового збору у пропорційному розмірі до задоволених позовних вимог в розмірі 884,65 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 326,10 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін по справі:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 39992082, код банку 322001, IBAN № НОМЕР_2 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», адреса місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: К.М. Скоринчук