Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №487/5134/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5134/26

Провадження № 3/487/897/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Гаврасієнко В.О., за участю секретаря Трелі Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Миколаєві справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли від Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої продавцем магазину, мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.156 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 874486 від 16.06.2026, 16.06.2026 о 16:20 за адресою: АДРЕСА_2 магазин, продавець ОСОБА_1 здійснювала торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного податку, а саме горілка об`ємом 0,7 л в пляшці ПЕТ об`ємом 2 л, чим порушила вимоги п. 226.5 ст. 226 Податкового Кодексу України. Дії ОСОБА_1 особою, уповноваженою на складання протоколу, кваліфіковано як адміністративне правопорушення, що передбачене ч. 4 ст. 156 КУпАП.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, шляхом направлення судової повістки у додаток «Viber», які згідно довідки про доставку доставлені ОСОБА_1 .

Також суд враховує, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 її права та обов`язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, і повідомили, що розгляд справи буде здійснювати Заводський районний суд м. Миколаєва.

Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 156 КУпАП, не відносяться до правопорушень, по яким присутність особи у судовому засіданні є обов`язковою.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

З урахуванням наведеного, на думку суду, учасник справи, який задіяний в її розгляді, зобов`язаний з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у його справі, добросовісно користуватись належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності ОСОБА_1 , ураховуючи належне повідомлення особи про дату судового засідання та обмеженістю строку розгляду справи.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Дослідивши надані разом з протоколом про адміністративне правопорушення матеріали, суд встановив наступне.

Розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, суд відповідно до положень ст. 1 КУпАП, здійснює охорону прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 4 ст. 156 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Як вбачається з п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Згідно із п. 226.5 ст. 226 цього Кодексу, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

При цьому, відповідно до п. 226.2 вказаної статті, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

До протоколу про адміністративне правопорушення додано наступні докази: копія паспорту ОСОБА_1 , фото-таблиця до протоколу про адміністративне правопорушення, пояснення ОСОБА_1 від 16.06.2026, копію витягу з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах ФОП ОСОБА_2 , копію постанови Заводського районного суду м. Миколаєва від 07.10.2025 року по справі № 487/7469/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.156 КУпАП.

Так у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 874486 від 16.06.2026 у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення ОСОБА_1 зазначено наступне: «Горілка належить мені, купляла для себе, для власного вживання».

Крім того, судом досліджено письмові пояснення ОСОБА_1 , у яких вона зазначила, що працює продавцем в магазині по АДРЕСА_2 та в холодильнику з безалкогольними напоями в приміщенні магазину вона самостійно поклала ПЕТ пляшку дволітрову, в якій була горілка приблизно 0,7 літра, для власного споживання. Наміру продавати вона не мала, власники магазину також розпорядження щодо торгівлі горілкою без маро акцизного податку не давали. В магазині наявна ліцензія на алкогольні напої з марками акцизного податку.

Також судом досліджено фото-таблицю до протоколу про адміністративне правопорушення, яка складається із фото №1 та фото №2, проте на даних фото не зафіксовані обставини зазначені у протоколі, а саме здійснення торгівлі алкогольними напоями без марок акцизного податку.

Крім того, судом встановлено, що у протоколі не зазначено кому саме та за яку суму ОСОБА_1 здійснила продаж алкогольних напоїв без марок акцизного податку та у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження даних обставин.

Інших доказів скоєння адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП України матеріали справи не містять.

Відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

За змістом ст.279 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатися суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Згідно протоколу про адміністративні правопорушення серії ВАД № 874486 від 16.06.2026 ОСОБА_1 16.06.2026 о 16:20 за адресою: АДРЕСА_2 магазин, продавець ОСОБА_1 здійснювала торгівлю алкогольними напоями без марок акцизного податку. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.4 ст.156 КУпАП.

Так, положення ч.4 ст.156 КУпАП встановлюють відповідальність осіб, які протягом року були піддані адміністративному стягненню за частиною першою чи третьою цієї статті.

Однак фабула протоколу не містить посилання на повторність.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з вищезазначеного, беззаперечних та достатніх доказів, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 156 КУпАП матеріали справи не містять.

Таким чином, сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє спростувати сумніви у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 неправомірної дії, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 156, 221, 247, 251, 276-280, 283-285 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП закрити в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 156 КУпАП.

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги, через Заводський районний суд м. Миколаєва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.О. Гаврасієнко