Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №487/7306/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7306/26

Провадження № 2/487/4444/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

09 жовтня 2026 року Заводський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого-судді Кузьменко В.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилаючись на те, що 03.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №45541175, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 3000,00 грн., строком на 30 днів (з 03.10.2025 по 01.11.2025 року), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.233%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16,00% від суми наданого кредиту. У разі порушення строків поевернення кредиту нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу кошти у розмірі 3000,00 грн., шляхом перерахування на банківський рахунок № НОМЕР_1 , проте відповідач, всупереч умовам договору зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 9689,70 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 3000,00 грн.; заборгованості за процентами - 209,70 грн., заборгованість за комісією - 480,00 грн., заборгованість за пенею/неустойкою - 6000,00 грн..

25.02.2026 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" уклали договір факторингу №25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги, в тому числі за договором кредиту №45541175 від 03.10.2025 року.

Оскільки відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків, позивач змушений звернутись з позовом до суду про стягнення боргу в примусовому порядку.

Ухвалою суду від 15.09.2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з вимогами статей 280-281 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 03.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №45541175, умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 3000,00 грн., строком на 30 днів (з 03.10.2025 по 01.11.2025 року), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 0.233%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 16,00% від суми наданого кредиту. У разі порушення строків поевернення кредиту нараховується 4,00% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу кошти у розмірі 3000,00 грн., шляхом перерахування на банківський рахунок № НОМЕР_1 , проте відповідач, всупереч умовам договору зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 9689,70 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 3000,00 грн.; заборгованості за процентами - 209,70 грн., заборгованість за комісією - 480,00 грн., заборгованість за пенею/неустойкою - 6000,00 грн..

25.02.2026 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" уклали договір факторингу №25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги, в тому числі за договором кредиту №45541175 від 03.10.2025 року.

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610, 611 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підписавши кредитний договір № CL-160215 від 04 січня 2019 року, у розумінні статей 3, 627 ЦК України відповідачка добровільно погодилася на визначені кредитним договором умови та взяла на себе відповідні зобов`язання по поверненню отриманих кредитних коштів та сплати процентів за їх користування. Однак, у визначений строк їх не повернула, умови договору не виконала, у зв`язку з чим заявлена вимога позивача про стягнення із відповідачки суми заборгованості, яка утворилась внаслідок неналежного виконання позичальником покладеного на неї обов`язку повернення грошових коштів.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором, відповідач порушив умови зазначеного договору в частині своєчасного повернення кредиту, у зв`язку з чим заборгованість за вказаним договором становить 9689,70 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 3000,00 грн.; заборгованості за процентами - 209,70 грн., заборгованість за комісією - 480,00 грн., заборгованість за пенею/неустойкою - 6000,00 грн..

Суд вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом вірним та таким, що не суперечить умовам кредитного договору, докази зворотного у суду відсутні.

Отже, суд встановив, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі договору було надано кредит у розмірі 3000,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі згідно договору, але відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.

Враховуючи, що фактично отримані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, суд приходить до висновку, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та нарахованих відсотків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

У встановлений процесуальним законом строк відповідачка не скористалася процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази, які мали б підтвердити належне виконання ним договірних зобов`язань.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Суд при розгляді справи виходить з того, що позивач, як сторона договору, яка виконала свої зобов`язання за договором, має право вимагати від другої сторони належного виконання його грошових зобов`язань, в тому числі повернення кредитних коштів, сплати відсотків, та погашення виниклої заборгованості перед банком.

Відтак, зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини та враховуючи те, що кредитний договір, укладений між сторонами, встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 81, 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" заборгованість за кредитним договором №45541175 в розмірі 9689,70 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4500,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя В.В.Кузьменко