Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №487/4674/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4674/26

Провадження № 2/487/3214/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

13.10.2026 року м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого: Цуркан Р.С.,

за участю секретаря судового засідання: Довбні І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 – адвоката Коваля О.В. до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, -

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла вищевказана позовна заява, в якій представник позивача просить:

- визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 4235, зареєстрований 25 жовтня 1999 року товарною біржею «Нерухомість- Південь», відповідно до якого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_1 , купила квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

Стислий виклад позиції позивача.

ОСОБА_1 є власником квартири, яка розташована за адресою, АДРЕСА_1 .

На підтвердження факту належності квартири наявний договір купівлі- продажу № 4235, укладений між продавцями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та покупцем ОСОБА_1 , зареєстрований товарною біржею «Нерухомість-Південь» 25 жовтня 1999 року, на підставі якого за ОСОБА_1 , 29 жовтня 1999 року зареєстровано право приватної власності Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації за реєстровим номером 17414.

Позивач обмежена у реалізації прав власника, оскільки договір купівлі-продажу не посвідчений нотаріально.

Після укладання договору купівлі-продажу позивач постійно проживала разом зі своєю сім`єю у квартирі, сплачувала комунальні послуги, утримувала квартиру в належному стані. На теперішній час позивачка має намір розпорядитися належною їй квартирою, однак, у зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу не посвідчений нотаріально, позивачка не має можливості зареєструвати право власності на житло у встановленому законом порядку.

Ухвалою суду від 25.06.2026 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилась, представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі.

Відповідачі у судове засідання не з`явились, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

У відповідності до положень ст. 280-281 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно договору купівлі-продажу, 25.10.1999 р. на Товарній біржі “Нерухомість - Південь” укладено договір №4235 купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_2 .

З листа КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 22.09.2026 р. вбачається, що станом на 28.12.2012 р. право власності на квартиру АДРЕСА_2 , зареєстровано за: ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25.10.1999 р., зареєстрованого на ТБ «Нерухомість-Південь» за №4235, зареєстрованого в КП «ММБТІ» 29.10.1999 року, за р№17414.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно статті 47 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню (частина друга статті 15 Закону України «Про товарну біржу», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У статті 227 ЦК УРСР нотаріальне посвідчення угод було обов`язкове лише у випадках укладення договору купівлі-продажу жилого будинку.

Всі умови договору сторонами по угоді виконані в повному обсязі, однак у порушення ст.227 ЦК УРСР, договір нотаріально не засвідчений.

Прийнята пізніше в часі спеціальна норма (частина друга статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року) нормами. Відповідно, укладення договору на товарній біржі унеможливлювало його нотаріальне посвідчення в силу прямої вказівки на це в законі. Правочин чи договір, які вчинялися під час чинності ЦК УРСР 1963 року, могли бути визнанні недійсними на підставі рішення суду (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі 336/6023/20).

Договір купівлі-продажу № 4235 від 25.10.1999р. був укладений відповідно частини другої статті 15 Закону України «Про товарну біржу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), недійсним судом не визнавався, а тому є дійсним.

Приймаючи до уваги те, що дійсність даного договору ставиться під сумнів та що позивач не може усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, вимоги позову є обґрунтованими та позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76, 81 89, 263-265, 279,280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника ОСОБА_1 – адвоката Коваля О.В. до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним – задовольнити.

Визнати дійсним договір №4235 купівлі-продажу нерухомого майна квартири АДРЕСА_2 , укладений 25.10.1999 на Товарній біржі «Нерухомість - Південь», відповідно до якого ОСОБА_2 , ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_2 , який зареєстрований КП "Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації" 29.10.1999 року.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування судового збору в сумі 665 грн. 60 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , інші відомості не відомі.

ОСОБА_3 , інші відомості не відомі.

Рішення складено 13.10.2026.

Суддя: Р.С. Цуркан