Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №470/394/26 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/353/26

Справа № 470/394/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Орлової С.Ф.,

за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Матвієнко В.В., начальника Служби у справах дітей Березнегуватської селищної ради Швачко С.В., секретарів судового засідання Баськова М.М., Ляшенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні 02 жовтня 2026 року цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей Баштанської міської ради, як орган опіки та піклування, служба у справах дітей Березнегуватської селищної ради, про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, яку підписано його представником - адвокатом Матвієнко В.В., яка діє на підставі ордера №1193548 від 04 травня 2026 року. У позовній заяві зазначив, що перебував у шлюбі з ОСОБА_2 з 09 липня 2009 року по 22 січня 2024 року. У шлюбі у них народилися сини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З початку 2023 року вони спільно не проживають, діти проживають разом з ним та перебувають на його повному утриманні. Відповідачка проживає окремо, участі у вихованні та матеріальному забезпеченні дітей не бере.

Рішенням виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради №366 від 26.06.2024 року місце проживання дітей визначено разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

Встановлення вказаного факту необхідне йому для реалізації права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

На підставі викладеного позивач просив суд встановити факт самостійного виховання та утримання ним неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Позивач та його представник - адвокат Матвієнко В.В. в судове засідання з`явились, вимоги викладені у заяві підтримали у повному обсязі, на їх задоволенні наполягали. Позивач пояснив, що з 2009 року перебував у шлюбі з відповідачкою з якою вони мають двох спільних неповнолітніх синів. З 2018 року її стан здоров`я значно погіршився, вона перебуває на обліку у лікаря психіатра, двічі лікувалася, однак її стан не покращився. Наявність хвороби та необхідність лікування відповідачка заперечує. Після розірвання шлюбу він разом із старшим сином переїхав у с.Новоєгорівка Баштанського району, молодший син деякий час проживав разом з матір`ю, однак наразі також проживає разом з ним. Він самостійно піклується про дітей, відповідачка нічим не допомагає, до дітей не приїздить, їх вихованням не займається, не купує для них продукти та одяг, не створює умов для їх проживання і навчання.У ІНФОРМАЦІЯ_7 йому повідомили, що для отримання відстрочки від призову під час мобілізації необхідне рішення суду, тому він і звернувся до суду з відповідним позовом. Наразі він за місцем роботи є заброньованим працівником, однак вирішення цього питання є необхідним в інтересах дітей, якими відповідачка не цікавиться. Вона обізнана про судовий розгляд цієї справи, однак байдуже ставиться до цього.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності та відзиву на позов від неї не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною, та вважає можливим згідно ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Баштанської міської ради, в судове засідання не з`явилась, про час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином. У поясненнях щодо позову зазначили, що під час обстеження умов проживання дітей з батьком, було встановлено, що ним створенні належні санітарно -гігієнічні умови для проживання синів, які забезпечені окремими кімнатами, пристроями для навчання. Станом на 19.06.2026 року від матері дітей не надходили звернення щодо наявності спору між нею і ОСОБА_1 . Зважаючи на висновок лікарсько - консультативної комісії №283 від 25.05.2026 року вважали, що ОСОБА_2 за станом здоров`я не має можливості піклуватися про дітей, забезпечувати їх догляд і виховання, що має істотне значення під час визначення обсягу участі кожного з батьків у вихованні дітей та має бути враховано судом під час розгляду справи ( а.с.73-74).

Представник третьої особи по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Березнегуватської селищної ради Швачко С.В. в судове засідання з`явилась, позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечувала проти їх задоволення. Суду пояснила, що у 2024 році позивач звернувся до служби у справах дітей з метою визначення місця проживання меншого сина, який на той час проживав разом з матір`ю. Старший син сторін на той час проживав разом з ним. Під час обстеження умов проживання відповідачки було виявлено у будинку безлад, умови жахливі, поведінка її була як психічно хворої людини, він запропонованого лікування вона відмовилась, поводилась агресивно. Дитина ОСОБА_4 з нею був заляканий і замкнутий, він не навчався, йому було заборонено спілкуватися з батьком і однолітками. Під час спілкування з сестрою відповідачки з`ясувалось, що ОСОБА_2 має проблеми зі здоров`ям, однак лікуватися не бажає, рідні їй допомагають, приносять приготовлену їжу, однак утримувати та виховувати її дітей відмовляються. На засідання комісії з питань захисту дітей відповідачка не прибула, лікарською комісію підтверджено, що мати невзмозі здійснювати догляд за дітьми. Вона не розуміє як обслуговувати себе та дітей, не може їх утримувати і виховувати, не готує їжу, в будинку брудно і захламлено непотребом. Залишення дітей з матір`ю становило для них загрозу. Батько позитивно характеризується, рішенням комісії затверджено висновок про доцільність самостійного виховання та утримання дітей батьком, оскільки це відповідає їх інтересам.

Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та наявні у ній докази суд доходить наступного.

Судом встановлено, що позивач та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 09 липня 2009 року, який розірвано заочним рішенням Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 22 січня 2024 року ( а.с.21-23).

Сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ( а.с.24-25).

Після розірвання шлюбу позивач та відповідачка проживають окремо, а саме позивач мешкає за адресою АДРЕСА_1 , а відповідачка за адресою АДРЕСА_2 .

Рішенням виконавчого комітету Березнегуватської селищної ради №366 від 26 червня 2024 року місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визначено разом з батьком ОСОБА_1 , з яким вони фактично проживають за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9,19-20).

З копії акту № 8 від 27.04.2026 року про встановлення факту проживання складеного депутатом Баштанської міської ради ОСОБА_8 у присутності свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , убачається висновок комісії, що неповнолітні діти дійсно проживають самостійно без матері разом з батьком ОСОБА_1 та знаходяться на його утриманні з 2023 року (а.с.7).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 17.06.2026 року складеного працівниками служби у справах дітей Баштанської міської ради, позивачем створенні умови для виховання та розвитку дітей, діти забезпеченні окремими кімнатами, ноутбуками, мобільними телефонами, одягом і взуттям відповідно до сезону, навчаються у Новоєгорівському ліцею. Загальні умови проживання задовільні, в будинку наявне опалення, санвузол, водо та електропостачання, запаси продуктів, побутова техніка та меблі необхідні для комфортного проживання сім`ї. Є присадибна ділянка, яка обробляється ( а.с.77).

З копій довідок про доходи від 10 та 11 червня 2026 року слідує, що позивач працевлаштований у ТОВ «Топойлресурс» та ТОВ «АТП-М» де отримує сталий дохід у вигляді заробітної плати ( а.с.67-69).

Відповідно до довідки КНП «Березнегуватська центральна районна лікарня» Березнегуватської селищної ради відповідачка ОСОБА_2 з грудня 2016 року перебуває на обліку у лікаря - психіатра з діагнозом: «Психічний розлад обумовлений соматичною хворобою (розсіяний склероз), синдром деперсоналізації ( а.с.102).

Відповідно до висновку лікарсько - консультативної комісії закладу охорони здоров`я про наявність у батька, матері дитини тривалої хвороби, яка перешкоджає виконанню батьківських обов`язків № 283 від 25.05.2026 року, який дійсний до 25 травня 2027 року, за рівнем обмеження життєдіяльності відповідачка ОСОБА_2 має високий ступінь втрати здоров`я внаслідок тривалої хвороби, що спричиняє повну нездатність до самообслуговування та залежність від інших осіб і перешкоджає виконанню батьківських обов`язків (а.с.41).

Опитані в судовому засіданні неповнолітні ОСОБА_3 і ОСОБА_4 суду пояснили, що протягом останніх трьох років проживають з батьком у с.Новоєгорівка, де відвідують школу. Їх забезпеченням, вихованням, утриманням займається виключно батько. Мати іноді спілкується з ними по телефону, однак участі у їх житті не приймає, допомоги не надає, оскільки хворіє, та майже не ходить, в будинку не прибирає, їжу не готує, та може обслуговувати тільки себе. Проживати разом з матір`ю вони не бажають.

Відповідно до довідок від 27 квітня 2026 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є учнями Новоєгорівського ліцею Баштанської міської ради Миколаївської області, за місцем навчання характеризуються позитивно. З довідок та характеристик навчального закладу слідує, що навчанням і вихованням дітей займається виключно позивач, мати участі у вихованні дітей не приймає ( а.с.9-14).

Березнегуватською селищною радою на засіданні комісії з питань захисту прав дітей при виконавчому комітеті Березнегуватської селищної ради, на підставі опитування батька дітей ОСОБА_13 , актів обстеження умов проживання обох батьків, довідки ЛКК про стан здоров`я матері було встановлено факт самостійного виховання та утримання позивачем неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , про що було складено висновок від 29 травня 2026 року №1482/06-18 ( а.с.44-45). З зазначеного висновку убачається, що при обстеженні житлово - побутових умов проживання відповідачки встановлено, що матір`ю не створено жодних умов для проживання дітей, санітарно - гігієнічні умови порушено, продукти харчування практично відсутні, вона усвідомлює що не може здійснювати належний догляд за дітьми.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 141 СК встановлено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Права та обов`язки батьків щодо виховання дитини передбачені у статтях 150, 151 СК України.

За приписами частини другої статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

У постанові Великої палати Верховного суду від 11.09.2024 року по справі №201/5972/22, провадження № 14-132цс23, зокрема зазначені наступні висновки: Правовідносини, що включають особисті немайнові та майнові відносини, які виникають між особами на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, опіки та піклування, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства, є сімейними.

При цьому сімейні відносини як вид суспільних відносин складаються з суб`єктів, об`єктів і змісту (прав та обов`язків). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти, які поділяються на юридичні дії (настання яких залежить від волі людей і породжує певні правові наслідки) та юридичні події (юридичні факти, які настають незалежно від волі людини).

Так, у силу положень ЦК України у момент народження фізичної особи в неї виникає цивільна правоздатність (здатність мати цивільні права та обов`язки), яка припиняється у момент її смерті (стаття 25 ЦК України), а з підстав, установлених цим Кодексом, виникає цивільна дієздатність (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання), яка може бути обмежена виключно у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 30 ЦК України).

Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Сімейні обов`язки особистого або майнового характеру є обов`язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.

Тому смерть, до прикладу, батька дитини є підставою для припинення його обов`язку утримувати дитину.

Згідно із частиною другою статті 15 СК України, якщо особа визнана недієздатною, її сімейний обов`язок особистого немайнового характеру припиняється у зв`язку з неможливістю його виконання.

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Так, ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).

Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.

Отже, для підтвердження самостійного виховання дитини батьком необхідне існування (настання) обставин, у силу яких обсяг прав матері обмежується або припиняється.

Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються та не потребують додаткового підтвердження того, що один із батьків самостійно виконує їх.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 травня 2026 року № 743/1602/24, Верховний Суд висловився щодо критеріїв встановлення факту самостійного виховання дитини батьком та правових наслідків такого встановлення, наголосивши що для встановлення самостійного виховання батьком дитини необхідне існування фактів, які позбавляють іншу особу батьківської правосуб`єктності,якими можуть бути: свідоцтво про смерть другого з батьків; рішення суду про визнання особи недієздатною, померлою або безвісно відсутньою; вирок суду про відбуття нею покарання у місцях позбавлення волі.

Відповідно до пункту 4 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Однак відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду у зазначеній категорії справ для отримання відстрочки за пунктом 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» є необхідним існування певних юридичних фактів, які підтверджуються певними актами, з настанням яких обсяг батьківських прав другого з батьків може обмежуватися або припинятися. Крім цього, СК України не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини.

У вказаній справі судом встановлено обставини проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 і ОСОБА_7 разом з батьком, через наявність у матері хвороби яка перешкоджає виконанню батьківських обов`язків, разом з тим позивачем не було надано суду належних правових актів (якими можуть бути рішення суду про позбавлення відповідачки батьківських прав або про визнання її недієздатною), які б підтверджували що обсяг батьківських прав матері обмежено або припинено, та вона позбавлена у визначений законом спосіб можливості здійснення батьківських прав щодо синів.

За такого суд доходить висновку про відсутність передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13,200,258, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛ ИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, служба у справах дітей Баштанської міської ради, як орган опіки та піклування, служба у справах дітей Березнегуватської селищної ради, про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком неповнолітніх дітей - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 - адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Матвієнко Вікторія Василівна - адреса здійснення адвокатської діяльності: індекс 56101 вул. Героїв Небесної Сотні, 41 офіс 1 м.Баштанка Баштанський район Миколаївська область.

Відповідач: ОСОБА_2 - адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

Служба у справа дітей Баштанської міської ради: адреса місцезнаходження: індекс 56101, вул. Героїв Небесної Сотні, 38 м.Баштанка Баштанський район Миколаївська область, ЄДРПОУ 44260502.

Служба у справах дітей Березнегуватської селищної ради: адреса місцезнаходження, індекс 56203, Соборно - Миколаївська площа, 10 с-ще Березнегувате Баштанський район Миколаївська область, ЄДРПОУ 44408404.

Суддя С.Ф. Орлова

Повне заочне рішення суду складене 12 жовтня 2026 року.