Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №470/741/26 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/608/26

Справа № 470/741/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2026 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідачки, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Сахаровою О.І., що діє на підставі довіреності в порядку передоручення від 15 квітня 2026 року.

В позові зазначено, що 23 грудня 2019 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено договір №827732489 про надання кредиту, в розмірі 5000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора 7C6C4TC8. 28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ "Таліон Плюс" укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Також 05 серпня 2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" укладено Договір факторингу № 05/0820-01. Крім того 05 червня 2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та позивачем укладено Договір факторингу №05/06/25-Е, відповідно до Реєстру Боржників якого від ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" до позивача перейшло право вимоги до відповідачки на загальну суму 17309,00 грн. Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідачки перед позивачем, на момент подання позовної заяви за Кредитним договором, становить 17309,00 грн, яка складається з: 5000,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 11711,00 грн. заборгованість по несплаченим процентам за користування кредитом та 598,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), однак вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову позивачем не заявляється, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 16711,00 грн. На підставі зазначеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Ейс" заборгованість за Кредитним договором №827732489 від 23 грудня 2019 року, в розмірі 16711,00 грн., судовий збір 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 7000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання направила заяву про розгляд справи за її відсутності та часткове визнання позовних вимог позивача, через нарахування ним занадто великого розміру процентів та витрат на професійну правничу допомогу (а.с.121-122).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

23 грудня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою в електронній формі, згідно ЗУ «Про електронну комерцію», було укладено кредитний договір №827732489, за яким первісний кредитор надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти, в розмірі 5000,00 грн., строком на 30 днів, зі сплатою процентної ставки 0,01% від суми кредиту за кожен день користування грошовими коштами в межах строку кредитування. Вказаний договір підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором 7С6С4ТС8 (а.с.55-57).

20 січня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою в електронній формі, згідно ЗУ «Про електронну комерцію», було укладено додаткову угоду до кредитного договору №827732489 від 23 грудня 2019 року, за якою сторони дійшли згоди продовжити строк, на який був наданий кредит на 28 днів та починаючи з 22 січня 2020 року позичальник сплачує за користування кредитом 1,7% в день від суми кредиту (а.с.58).

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши відповідачці грошові кошти, в розмірі 5000,00 грн., про що свідчить довідка первісного кредитора та виписка по рахунку відповідачки, надана АТ КБ «ПриватБанк» 04 вересня 2026 року, однак остання не виконала взятих на себе за договором зобов`язань, грошові кошти та відсотки за їх користування повернула не в повному обсязі, у зв`язку з чим їй нараховано заборгованість, в розмірі 17309,00 грн., яку за договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року з додатковими угодами було передано ТОВ «Таліон Плюс», яке в свою чергу за договором факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року передало її ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», яке у подальшому за договором факторингу №05/06/25-Е від 05 червня 2025 року передало її позивачу (а.с.10-37,61,83-95,117-118).

Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості та виписки з особового рахунку, відповідачці станом на 15 червня 2026 року нараховано заборгованість за вказаним кредитним договором, у розмірі 17309,00 грн., з яких позивач просив стягнути лише 16711,00 грн., а саме: 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 11711,00 грн. заборгованість за процентами (а.с.38-40,43-44).

Суму заборгованості перед позивачем відповідачка в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Крім того, згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачкою зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості відповідачкою не спростовано.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору та не в повному обсязі розрахувалася за отримані грошові кошти, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 5000,00 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідачки заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом, в розмірі 11711,00 грн., то згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідачці нараховано заборгованість за вказаними процентами в період з 23 грудня 2019 року до 09 травня 2020 року, при тому, що за умовами п.1.2. договору від 23 грудня 2019 року кредит відповідачці надавався лише на 30 днів, а за умовами додаткової угоди від 20 січня 2020 року строк кредитування продовжено ще на 28 днів, тобто до 19 лютого 2020 року включно (а.с.31-33,36).

Пунктом 4.2. укладеного між сторонами кредитного договору від 23 грудня 2019 року передбачено можливість стягнення з відповідачки процентів за межами строку кредитування, однак за умовами п.4.4. договору вказані проценти є процентами, що нараховуються за невиконання відповідачкою грошового зобов`язання, у розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, однак позивач у позовній заяві вимог про стягнення з відповідачки процентів за ч.2 ст.625 ЦК України не заявляв.

Згідно розрахунку заборгованості позивача, станом на 19 лютого 2020 року загальна заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором складає 7381,00 грн., з яких 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, а 2381,00 грн. заборгованість за процентами, однак 22 лютого 2020 року, 01 та 12 березня 2020 року відповідачкою на погашення заборгованості за процентами було сплачено 57,00 грн., а тому вони підлягають відрахуванню із заборгованості за процентами, у зв`язку з чим з відповідачки на користь позивача за вказаним кредитним договором підлягають стягненню проценти, в розмірі 2324,00 грн. (2381,00 грн. – 57,00 грн.), тому позовні вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача за кредитним договором від 23 грудня 2019 року, складає 7324,00 грн., з яких 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 2324,00 грн. заборгованість за процентами.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідачку обов`язок по відшкодуванню позивачу витрат на оплату судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, в розмірі 1166,86 грн. (а.с.9).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 7000,00 грн., то згідно п.1 ч.3 ст. 113 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №20/01/26-01 від 20 січня 2026 року, укладеного з адвокатським бюро «Тимошенко та партнери», протокол погодження вартості послуг, додаткову угоду до вказаного договору від 19 червня 2026 року та акт приймання-передачі наданих послуг від 25 червня 2026 року, в якому зазначено про надані послуги позивачу за позовом до ОСОБА_1 : складання позовної заяви – 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи – 1000,00 грн., підготовка адвокатського запиту – 500,00 грн. та підготовка клопотання про отримання інформації – 500,00 грн. (а.с.45-51).

Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним та заперечення відповідачки проти розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу, у розмірі 7000,00 грн. не відповідають засадам розумності, співмірності, характеру наданої правової допомоги та реальності таких витрат, а тому визначає їх на рівні 5000,00 грн., однак з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, стягує з відповідачки на користь позивача 2191,37 грн. як витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за кредитним договором №827732489 від 23 грудня 2019 року, в розмірі 7324,00,00 (сім тисяч триста двадцять чотири) грн., з яких: 5000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 2324,00 грн. заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 1166,86 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 2191,37 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місце знаходження: вул. Юрія Поправки, 6 кабінет №13, м. Київ, 02094.

Відповідачка: ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя С. А. Луста