Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №469/792/26 — Березанський районний суд Миколаївської області

Суд: Березанський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №469/792/26

Суддя: Гапоненко Н. О.

13.10.26 Справа № 469/792/26

1-кп/469/303/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження № 42026152020000017 від 02 квітня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, освіта вища, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , лікаря ортопеда-травматолога КНП "Березанська центральна районна лікарня" Березанської селищної ради, не судимого, не одруженого, утриманців не має, інвалідності не має, військовозобов`язаного,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник ОСОБА_6 ,

Судом встановлено, що відповідно до наказу директора КНП "Березанська центральна районна лікарня" Березанської селищної ради № 148к від 29 липня 2022 року ОСОБА_3 призначено на посаду лікаря ортопеда-травматолога об`єднаного відділення хірургічного профілю та за сумісництвом лікаря ортопеда-травматолога поліклініки з 01 серпня 2022 року.

Відповідно до розділу 2 "Завдання та обов`язки" посадової інструкції лікаря ортопеда-травматолога поліклініки КНП "Березанська центральна районна лікарня" Березанської селищної ради, погодженої уповноваженим представником трудового колективу, затвердженої директором КНП «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради 12 квітня 2021, лікар ортопед-травматолог поліклініки керується чинним законодавством України про охорону здоров`я та нормативно-правовими актами, що визначають організацію медичної допомоги населенню та діяльність органів управління й закладів охорони здоров`я, організацію травматологічної допомоги (п.2.1.), керує роботою середнього медичного персоналу п.2.5), планує роботу та проводить аналіз причин інвалідності внаслідок травм і ортопедичних захворювань (п.2.6), проводить цілеспрямоване клінічне обстеження хворого (п.2.7), визначає обсяг лабораторних, рентгенологічних та інших спеціальних досліджень, оцінює їх результати (п.2.8), визначає важкість стану хворого (п.2.10), вирішує питання тимчасової або постійної непрацездатності пацієнтів (п.2.17); відповдіно до розділу 3, має право ознайомлюватись з проектами рішень керівництва закладу, що стосуються його діяльності (п.3.1.), в межах своєї компетенції повідомляти керівництву лікарні про всі недоліки, виявлені в процесі його діяльності, та вносити пропозиції щодо їх усунення (п.3.3), вимагати від керівництва сприяння у виконанні ним посадових обов`язків (п.3.4), визначати характер лікувально-діагностичних заходів (п.3.5), давати вказівки середньому та молодшому персоналові в межах своєї компетенції (п.3.7), отримувати інформацію, необхідну для виконання своїх посадових обов`язків (п.3.9), самостійно приймати рішення в межах своєї компетенції (п.3.10); відповідно до розділу 4 "Відповідальність" лікар ортопед-травматолог поліклініки несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, а також за невикористання або неповне використання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку, в межах, визначених чинним законодавством України про працю та кримінальним законодавством України (п.4.1), за правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України (п.4.2), за завдання матеріальної шкоди в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України (п.4.3.), за збереження інформації про персональні дані та діагнозу хворих відділення (п.4.4); відповідно до розділу 5 повинен знати чинне законодавство про охорону здоров`я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я (п.5.1.), права, обов`язки та відповідальність лікаря-ортопеда-травматолога поліклініки (п.5.5).

01 серпня 2022 року лікар ортопед-травматолог ОСОБА_3 був ознайомлений з вищевказаною посадовою інструкцією, засвідчивши це своїм підписом.

Відповідно до наказу КНП "Березанська центральна районна лікарня" Березанської селищної ради від 01 січня 2026 року № 5 «Про створення позаштатної постійної діючої військово-лікарської комісії" та наказу КНП "Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради від 02 січня 2026 № 7 "Про створення госпітальної позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії" лікаря-травматолога ОСОБА_3 включено до складу позаштатних постійно діючих госпітальної військово-лікарської комісії та військово-лікарської комісії на базі КНП "Березанська центральна районна лікарня" Березанської селищної ради.

Діяльність ВЛК та її членів регламентується п.п.1.1-1.2 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України, затвердженого наказом МОУ від 14 серпня 2008 року № 408 (далі - Положення), зі змісту якого вбачається, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовців.

Відповідно до п.2.1 глави 2 розділу І Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови.

Цим же пунктом передбачено, що члени ВЛК діють на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань, об`єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень, висновків і пропозицій. Доброчесність є одним з визначальних принципів військовослужбовців, державних службовців, працівників, які є членами ВЛК. Їх діяльність спрямована на забезпечення національних інтересів України під час виконання завдань та функцій держави, сприяння та реалізації прав та законних інтересів людини і громадянина, підтримання позитивного іміджу держави та Збройних Сил України.

Згідно з п.2.5.1 глави 2 розділу І Положення, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать, зокрема, ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Пунктом 2.5.7 глави 2 розділу І Положення передбачено, що на підставі затвердженого переліку начальник (керівник) закладу охорони здоров`я (установи) своїм наказом призначає позаштатні постійно діючі ВЛК, їх персональний склад і визначає порядок їх роботи.

Відповідно до примітки 1 до статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Підпунктом "ґ" пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про запобігання корупції" до осіб, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, віднесено голів та членів експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голів, їх заступників, членів та секретарів позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 22 Закону України "Про запобігання корупції" особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про запобігання корупції", особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв`язку із здійсненням такими особами діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 вказаного Закону особи, уповноважені на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Враховуючи викладене, ОСОБА_3 , як лікар ортопед-травматолог та член постійно діючої військово-лікарської комісії на базі КНП «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради, підпадає під ознаки службової особи у розумінні примітки 1 до статті 364 КК України, оскільки виконував за спеціальним повноваженням функції представника влади.

Старший солдат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на посаді оператора відділення електронної підтримки військової частини НОМЕР_1 , під час проходження військової служби отримав поранення у вигляді закритого перелому в/з лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків, лікованого оперативно 13 вересня 2024 року, - Відкрита репозиція, МОС пластиною та гвинтами лівої стегнової кістки з тимчасовим порушенням функції, посттравматичний лівосторонній гонартроз II ст. Набряково-больовий синдром, порушення функції опори та ходи, та відповідно до Свідоцтва про хворобу №2025-1106-1303-4378-3 від 06 листопада 2025 року та Протоколу засідання військово лікарської комісії №2025-1110-0927-4967-0 від 10 листопада 2025 року визнаний непридатним до військової служби з переоглядом через 6 місяців.

23 березня 2026 року близько 11 години ОСОБА_7 прибув до КНП "Березанська центральна районна лікарня" Березанської селищної ради на прийом до лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_3 з метою отримання направлення на МРТ (магнітно-резонансна томографія), яке було необхідне ОСОБА_7 для повторного проходження військово-лікарської комісії та проходження Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи в м. Миколаєві.

У цей час у ОСОБА_3 виник протиправний корисливий умисел, направлений на прохання надати йому неправомірну вигоду та подальше одержання такої неправомірної вигоди від ОСОБА_7 за невчинення ним дій з використанням його службового становища як лікаря ортопеда-травматолога та члена постійно діючої військово-лікарської комісії на базі КНП «Березанська центральна районна лікарня» Березанської селищної ради, поєднаного з вимаганням такої неправомірної вигоди.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 у ході особистого спілкування під час прийому повідомив ОСОБА_7 , що йому необхідно після проходження Експертної команди з повсякденного функціонування особи зайти до ОСОБА_3 зі своїми документами, які підтверджують описову частину діагнозу травми, яку ОСОБА_7 отримав під час проходження військової служби, та крім іншого, потрібно буде надати кошти у сумі до 1000 доларів США за сприяння у проходженні військово-лікарської комісії із визнанням ОСОБА_7 непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку. Такими своїми діями ОСОБА_3 висловив прохання ОСОБА_8 надати неправомірну вигоду для себе за вчинення ним дій в інтересах ОСОБА_7 з використанням наданої йому влади та службового становища.

У подальшому, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, але не пізніше 14 квітня 2026 року, ОСОБА_3 у ході особистого спілкування з ОСОБА_7 на його запитання щодо точної суми коштів, яку йому необхідно надати, показав аркуш паперу, на якому була написана сума в 300 доларів США. Після чого 14 квітня 2026 ОСОБА_3 у ході особистого спілкування на запитання ОСОБА_7 щодо того, за яким курсом обміну рахувати в гривнях необхідну суму коштів, повідомив, що це буде 13000 гривень.

06 травня 2026 року приблизно об 11 год 30 хв. ОСОБА_3 , закінчуючи доведення свого злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди за сприяння у проходженні військово-лікарської комісії і визнання ОСОБА_7 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, до кінця, використовуючи своє службове становище та надану йому владу, з корисливих мотивів, з метою власного незаконного збагачення, перебуваючи у кабінеті, на вхідних дверях якого наявна табличка з написом "Ординаторська", розташованому на другому поверсі адміністративної будівлі КНП "Березанська центральна районна лікарня" Березанської селищної ради за адресою: Миколаївська обл., с-ще Березанка, вул. Медична, 6, отримав від ОСОБА_7 кошти у сумі 13000 гривень за вчинення ним в інтересах ОСОБА_7 раніше обумовлених дій з використанням своєї наданої йому влади та службового становища, які у подальшому поклав до лівої кишені свої штанів.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за за ч. 1 ст. 368 КК України як прохання надати неправомірну вигоду для себе та одержання неправомірної вигоди службовою особою за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища.

У судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, у вчиненому щиро розкаявся, викладені у обвинувальному акті від 17 вересня 2026 року обставини не оспорював. Суду пояснив, що він був знайомий з ОСОБА_7 протягом близько двох років, після проведеної ОСОБА_7 операції виписував йому призначення, направлення на обстеження, ОСОБА_7 часто до нього звертався, та, оскільки він багато чого не розумів, обвинувачений йому це роз`яснював. У подальшому ОСОБА_7 звернувся до нього з приводу проходження ВЛК, обвинувачений, який займав посаду члена ВЛК, погодився оформити йому документи за суму до 1000 доларів США; через деякий час ОСОБА_7 попрохав написати суму на аркуші, та обвинувачений, перебуваючи у втомленому стані після чергування, написав на аркуші "300 доларів"; пізніше ОСОБА_7 зайшов до обвинуваченого під час прийому пацієнта та спитав про курс, обвинувачений сказав "13000 грн.", а 5 чи 6 травня 2026 року ОСОБА_7 передав обвинуваченому вказані кошти, а він їх взяв собі з метою допомоги ОСОБА_7 у зібранні усього пакету документів ВЛК по непридатності до військової служби. Остаточне вирішення цього питання залежить ві голови ВЛК, до складу якої входять також секретар та два члени комісії, та питання проходження ВЛК ОСОБА_7 обвинувачений ні з ким не обговорював. Якби ОСОБА_7 не давав гроші, він усе одно отримав би той же результат, умови неотримання висновку ВЛК внаслідок неотримання коштів не було.

На підтвердження викладених у обвинувальному акті обставин стороною обвинувачення надано також показання потерпілого ОСОБА_7 , який у судовому засіданні пояснив, що після травми (перелому ноги) йому було відмовлено у продовженні лікарняного та він пішов на роботу, проте здоров`я погіршилось, рана загноїлась та він у лютому 2026 року звернувся до лікаря травматології Березанської ЦРЛ ОСОБА_3 , який направив його до невролога, не надавши інших рекомендацій; потерпілий після отримання групи інвалідності приблизно у середині квітня 2026 року звернувся до лікаря ОСОБА_3 для проходження ВЛК та пізніше приносив йому свої аналізи. При цьому на запитання потерпілого, що у нього буде з військовою службою, обвинувачений сказав, що наявне захворювання не є підставою для звільнення військового обліку, проте він умовить голову ВЛК, вони проговорили суму до 1000 доларів, хоча не визначали конкретної суми, потім у своєму кабінеті в приміщенні Березанської ЦРЛ ОСОБА_3 написав на аркуші паперу "300 $", потерпілий спитав, чи можна у гривнях по курсу, з`ясував курс валют та порахував, що це становить 13000 грн., і на цю суму погодився обвинувачений. Обвинувачений запросив у потерпілого додаткові аналізи, сказав пройти ВЛК і після цього прийти до нього з групою і з усіма документами; коли потерпілий приніс ці документи, обвинувачений перевірив їх і сказав, що все гаразд і він може не хвилюватися, потім у документах з`явилась літера ОСОБА_9 як підстава для звільнення з військового обліку; саме для того, щоб обвинувачений зробив так, щоб потерпілого зняли з військового обліку, потерпілий і передав йому у службовий кабінет у відділенні хірургії 13000 грн. На момент проходження ВЛК потерпілий не був військовослужбовцем та не перебував в СЗЧ, перед отриманням травми дійсно обліковувався як СЗЧ, знятий з обліку у серпні 2025 року.

Зважаючи, що обвинувачений повністю визнав свою винуватість, не оспорював обставини, викладені у обвинувальному акті, та надав показання, які узгоджуються з викладеними у обвинувальному акті обставинами та поясненнями потерпілого ОСОБА_7 , які суд вважає належними, допустимими та достовірними, суд на підставі ч.1 ст.349 КПК України за відсутності заперечень учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо викладених у обвинувальному акті обставин, які ніким не оспорюються, враховуючи, що зміст цих обставин зрозумілий учасникам судового провадження, сумніви у добровільності їх позиції відсутні, та вирішив обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням документів, що характеризують обвинуваченого і впливають на покарання, а також необхідних для вирішення долі речових доказів та судових витрат.

Обставиною, яка пом"якшує покарання, суд вважає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, відомості про особу обвинуваченого, який є несудимим, має постійне місце роботи, утриманців не має, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, інвалідності не має, у судовому засіданні повністю визнав свою винуватість.

Виходячи з викладеного та враховуючи позицію сторін кримінального провадження, обставину, яка пом`якшує покарання, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи та доходу, викладені у досудовій доповіді висновки органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляціх від суспільства, відсутність обставин, які погіршують матеріальний стан обвинуваченого, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу.

Друге речення ч.5 ст.72 КК України визначає, що при призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Відповідно до матеріалів справи, 06 травня 2026 року ОСОБА_3 було затримано в порядку ст.208 КПК України; звільнено з ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" під заставу 11 травня 2026 року.

За такого, зважаючи на подальшу зміну висунутого ОСОБА_3 обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, на менш тяжке, наявність обставини, що пом`якшує покарання, визнання обвинуваченим своєї винуватості, відсутність у нього судимостей та будь-яких інших кримінальних проваджень, суд доходить висновку про те, що розмір основного та додаткового покарання ОСОБА_3 слід визначити у мінімальних межах, встановлених законом.

Суд не враховує посилання захисника під час судових дебатів на необхідність врахування при призначенні покарання наявності у діях потерпілого ознак провокативної поведінки, оскільки воно не грунтується на встановлених під час судового розгляду обставинах; зокрема, обставини, викладені у обвинувальному акті, та які сторона захисту не оспорювала, не містять відомостей про таку поведінку; конкретних ознак такої поведінки, її спрямованості на досягнення певного результату, засобів психологічного впливу захисником не зазначено.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати на проведення Миколаївським НДЕКЦ судових експертиз № КСЕ-19/115-26/7549 від 09 червня 2026 року становить 6739,04 грн., № КСЕ-19/115-26/7549 від 08 червня 2026 року - 5776,32 грн., усього 12515,36 грн., та на підставі ст.ст.122, 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України та зняти з них арешт, накладений ухвалами слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2026 року, що відповідає вимогам ч.4 ст.174 КПК України.

Майно, яке підлягає спеціальній конфіскації, не встановлене.

Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду Миколаївської області від 08 травня 2026 року до підозрюваного ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та відповідно до ч.3 ст.183 КПК України визначено розмір застави у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 грн., яка внесена за ОСОБА_3 ОСОБА_10 в сумі 150000 грн. згідно з квитанцією № 1.658390989.1 від 11 травня 2026 року, та ОСОБА_11 в сумі 116240 грн. згідно з квитанцією № 1.658416369.1 від 11 травня 2026 року.

За змістом ст.182 КПК України, з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підстави для продовження дії запобіжного заходу судом не встановлені, а тому його необхідно скасувати.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року продовжено на два місяці до 06 вересня 2026 року відсторонення обвинуваченого ОСОБА_3 від посади члена позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії на базі КНП "Березанська центральна районна лікарня" Березанської селищної ради та члена госпітальної позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії на базі КНП "Березанська центральна районна лікарня" Березанської селищної ради, застосоване до обвинуваченого ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 21 травня 2026 року.

На підставі ч.2 ст.154 КПК України відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше двох місяців. Строк відсторонення від посади може бути продовжено відповідно до вимог статті 158 цього Кодексу.

Ухвала суду від 06 липня 2026 року у частині відсторонення обвинуваченого від посади втратила чинність 06 вересня 2026 року, нових клопотань щодо відсторонення обвинуваченого від посади до суду не надходило, тому зазначений захід забезпечення кримінального провадження припинив свою дію.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.368 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на час ухвалення вироку складає 17000 гривень, з позбавленням права займати посади у складі військово-лікарських комісій строком на один рік.

Початок строку відбування покарання відраховувати з моменту набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 травня 2026 року у справі № 487/3408/26, скасувати.

Повернути заставодавцям ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заставу в сумі 150000 (сто п"ятдесят тисяч) гривень та ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_3 ) заставу в сумі 116240 (сто шістнадцять тисяч двісті сорок) гривень, усього на суму 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, внесену на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, ЄДРПОУ 26299835, згідно з квитанціями від 11 травня 2026 року № 1.658390989.1 та № 1.658416369.1 відповідно.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у розмірі 12515,36 грн.

Речові докази:

- медичну документацію на ім"я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 3 аркушах, запаковану до сейф-пакету № PSP2329581, передану на зберігання до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області за адресою м. Миколаїв, вул.Біла, 44, повернути до КНП "Березанська центральна районна лікарня" Березанської селищної ради за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с-ще Березанка, вул. Медична, 6;

- мобільний телефон марки "Redmi Note 14 Pro" з мобільним номером телефону НОМЕР_4 , з ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_6 , вважати повернутим власнику ОСОБА_12 ;

- мобільний телефон марки Iphone 16 вважати повернутим власнику ОСОБА_3 ;

-- предмет, зовні схожий на купюру номіналом 500 гривень, упаковану до сейф-пакету №CRI 1228737, штани синього кольору, упаковані до сейф-пакету №PSP 3195211, медичну рубашку, упаковану до сейф-пакету № PSP3195210, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області, за адресою м. Миколаїв, вул. Біла, 44 - повернути власнику ОСОБА_3 ;

- купюру номіналом 500 гривень серія та номер СД9777096, 2014 року випуску, передану на зберігання до банківського сховища 38/2 у відділенні АТ "Державний ощадний банк України", за адресою м. Миколаїв, вул. Марка Кропивницького, буд. 118, - повернути потерпілому ОСОБА_7 ;

- імітаційні засоби - 25 купюр номіналом 500 гривень з однаковою серією, номером та роком випуску ВВ6689392, 2006 року випуску, передані на зберігання до банківського сховища 38/2 у відділенні АТ "Державний ощадний банк України", за адресою м. Миколаїв, вул. Марка Кропивницького, буд. 118, - знищити;

- зразок спеціальної хімічної речовини, який використовувався при помітці коштів "Спецпігмент", який поміщено до сейфу-пакету №CRI1261166, контрольний зразок (чистий бинт), який поміщено до пакету №CRI1261194, змиви з лівої та правої рук, контрольні зразки, які упаковано до паперового конверту №1 та № 2 та опечатано клейкою стрічкою "НПУ", передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області за адресою м. Миколаїв, вул. Біла, 44, - знищити.

Надані суду документи зберігати у матеріалах судової справи.

Зняти арешт, накладений ухвалами слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 травня 2026 року на майно, вилучене під час проведення обшуку, у тому числі на 26 купюр номіналом 500 гривень, серед яких 1 купюра номіналом 500 гривень серія та номер СД9777096, 2014 року випуску, 25 купюр номіналом 500 гривень з однаковою серією, номером та роком випуску ВВ6689392, 2006 року випуску, предмет, зовні схожий на купюру номіналом 500 гривень, мобільний телефон марки Iphone, штани синього кольору та медичну рубашку, у які був одягнений ОСОБА_3 , медичну документацію на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 3 арк.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березанський районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Роз`яснити учасникам судового провадження право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя

Оригінал: reyestr.court.gov.ua