Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №128/4202/26 — Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/4202/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Васильєва Т.Ю., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Відділу поліції № 1 Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

10.09.2026 ПОГ СВГ ВП № 1 ВРУП ГУНП у Вінницькій області капітаном поліції Навроцьким Р.В. складено протокол щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, що 06.09.2026 близько 21:00 год за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , що проявилось в штовханні та образах, при чому був присутній їх неповнолітній син ОСОБА_3 , 2015 р.н., а також в приниженні честі та гідності, що унеможливлює умови проживання в сім`ї.

Для розгляду наданих матеріалів в суді особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`яввся, однак надав до суду заяву, згідно якої вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 не визнає та просить справу розглянути без його присутності.

За вказаних обставин, на підставі ст. 268 КпАП України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Так, судом було досліджено наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 147103 від 10.09.2026; копію рапорта реєстрації повідомлення в журналі єдиного обліку № 6159 від 06.09.2026; копію протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 06.09.2026 від ОСОБА_2 , згідно якої вона просить прийняти міри до її чоловіка ОСОБА_1 , який систематично вчиняє домашнє насильство відносно неї, а саме після розпиття алкогольних напоїв розпочинає конфлікт, в ході якого до неї застосовує силу, чинить психологічний тиск; копію письмового пояснення ОСОБА_2 від 06.09.2026, в яких вона зазначила, що останні декілька років її чоловік систематично розпиває алкогольні напої, в результаті чого спричиняє конфлікти, зокрема 06.09.2026 у пізню пору доби, коли вона прийшла додому її чоловік вже перебував у стані алкогольного сп`яніння, почав кричати, штовхнув її та почав кусати за шию, тому вона просить зафіксувати факт домашнього насильства, оскільки він створює нестерпні умови для її життя.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями та відповідальність за них. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 9 розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС 06.11.2015 N 1376, зареєстрованої в МЮ України 01.12.2015 за N 1496/27941, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, в тому числі, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Суд розглядає справу в межах складеного протоколу, тому важливим є зміст цього документа, зокрема, викладення обставин вчиненого правопорушення, оскільки суд уповноважений розглядати справу виключно в межах пред`явленого особі обвинувачення.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто обов`язковою ознакою домашнього насильства є саме завдання шкоди здоров`ю потерпілого.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).

При цьому, згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п. 3 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що приводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

В межах розгляду даної справи суд зауважує, що обставини заподіяння будь-якої шкоди потерпілій не досліджувались взагалі, заподіяння їй фізичної шкоди не встановлювалося, так як відомості про проведення судово-медичної експертизи щодо наявності тілесних ушкоджень відсутні, позиція ОСОБА_1 щодо викладених обставин не встановлювалася, відомості про відбирання в нього пояснень по суті справи відсутні. Та не кожен конфлікт між його сторонами є домашнім насильством, оскільки характерною ознакою домашнього насильства є те, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно, з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Наданим суду протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_2 , але за відсутності встановлених обставин заподіяння шкоди здоров`ю потерпілій, та з долучених до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів неможливо встановити, чи внаслідок дії ОСОБА_1 було завдано шкоди фізичному та/або психічному здоров`ю потерпілій.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права в Україні, кожному гарантовано право на справедливий суд, тобто кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства», «Яременко проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Кобець проти України»).

За вищевказаних обставин, суд не може прийняти як належний та допустимий доказ вчинення адміністративного правопорушення наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення, оскільки в ньому не вказано діяння (дію або бездіяльність), передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, за відсутності чого неможливо встановити наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При цьому, відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення даних про спосіб його вчинення, форму вини, мотив та мету, свідчить про неконкретність обвинувачення та порушує право особи, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення, на організацію ефективного захисту своїх інтересів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не доведено належними і допустимими доказами, поза розумним сумнівом, що 06.09.2026 відбулося домашнє насильство відносно потерпілої, вчинене ОСОБА_1 , оскільки належних та допустимих доказів, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суду не надано, в зв`язку з тим, що за наданим суду протоколом про адміністративне правопорушення він притягується до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства без встановлення обставин заподіяння шкоди психічному чи фізичному здоров`ю потерпілої, що не передбачено диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження в справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 173-2, п. 1 ст. 247, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в адміністративній справі щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя: