Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №447/1884/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 447/1884/24 Головуючий у 1 інстанції: Друзюк М.М.

Провадження № 22-ц/811/2623/25 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Копняк С. М.,

суддів: Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

секретар судового засідання – Федчун Н. С.,

з участю – представника заявника - адвоката Змисла М. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 10 липня 2025 року (повний текст рішення складено 10 липня 2025 року), у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області, ОСОБА_3 , військова частина НОМЕР_1 , про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна,

ВСТАНОВИВ:

у липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити опікуном ОСОБА_3 – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява обґрунтована тим, що заявник проживає з бабусею та ОСОБА_3 , який є рідним братом матері заявника та інвалідом першої групи з дитинства, безтерміново і потребує постійного стороннього догляду, нагляду, допомоги, оскільки страждає хронічним психічним захворюванням, знаходиться на «Д» обліку в лікаря-психіатра. У зв`язку із стійким психічним розладом і нездатністю внаслідок цього усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними ОСОБА_3 потребує встановлення над ним опіки та призначення опікуна. Мати ОСОБА_3 є особою похилого віку (75 років ), пенсіонеркою тому за віком і станом здоров`я вона не може і не бажає здійснювати опіку над сином, рідна сестра ОСОБА_3 , а мати заявника є інвалідом ІІІ групи і у сукупності з іншими причинами не має можливості і бажання здійснювати опіку над ним. Таким чином, окрім ОСОБА_1 немає іншої близької особи, яка б реально могла здійснювати опіку над ОСОБА_3 , яку він фактично щоденно уже давно здійснює. У зв`язку з наведеним просив заяву задовольнити.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 10 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області, ОСОБА_3 , військова частина НОМЕР_1 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна, задоволено частково.

Визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним.

Встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тимчасово покладено обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області як орган опіки та піклування до вирішення питання про призначення опікуна, в порядку визначеному законодавством.

У решті заяви відмовлено.

Судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи, віднесено на рахунок держави.

Строк дії рішення визначено тривалістю два роки з моменту набрання ним законної сили.

Роз`яснено учасникам, що дане рішення суду не є безтерміновим, його дія обмежена у часі. Строк дії даного судового рішення може бути продовжено судом за відповідним клопотанням. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного даним судовим рішенням.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши в липні 2025 року апеляційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , в якій просить рішення в частині відмови у призначенні ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 , а також в частині покладення обов`язків опікуна на орган опіки та піклування скасувати, ухвалити в цих частинах нове рішення про задоволення заяви.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом при ухвалені оскарженого рішення не враховано, що єдиною підставою для призначення певної особи опікуном особи, визнаної судом недієздатною, є подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме певної особи опікуном. У даній справі наявне подання органу опіки та піклування про доцільність призначення заявника опікуном свого недієздатного дядька. Таке подання оформлене в належній процесуальній формі, є обґрунтованим. Зазначає, що виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області як орган опіки та піклування не в змозі здійснювати щоденну та повну опіку над недієздатним, а тому опіка не буде забезпечуватись у повному обсязі, що не відповідатиме інтересам підопічного.

Відзив на апеляційну скаргу від учасників справи не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Учасники справи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що підтверджується матеріалами справи.

Якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити справу по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року в справі № 757/61314/18-ц, від 17 липня 2024 року в справі № 182/3021/21, від 25 червня 2024 року в справі № 496/5051/19 та ін.

Враховуючи, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи представник недієздатної особи та заінтересовані особи не з`явились в судове засідання, орган опіки та піклування подав подання, а представник недієздатного подала заяву про підтримання подання органу опіки та піклування та апеляційної скарги і розгляд справи без її участі, а наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, з метою дотримання основних засад цивільного судочинства, зокрема і розумних строків розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу по суті без участі учасників, які не з`явились до суду, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також вимог та підстав заяви, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити.

До такого висновку колегія суддів дійшла, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В справі, що переглядається встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити опікуном ОСОБА_3 – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 10 липня 2025 року визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 недієздатним, встановлено опіку над недієздатним і тимчасово покладено обов`язки опікуна над недієздатним на виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області як орган опіки та піклування до вирішення питання про призначення опікуна, в порядку визначеному законодавством.

У задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном ОСОБА_3 та покладаючи обов`язки опікуна на орган опіки та піклування, суд першої інстанції виходив із того, що на момент ухвалення висновку про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном дядька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі визнання його недієздатним в судовому порядку, виконавчому комітету Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області не було відомо про факт проходження ОСОБА_1 служби у військовій частині № НОМЕР_1 . Вважав, що якщо особа проходить військову службу та безпосередньо виконує обов`язки за місцем несення служби, реалізація права бути опікуном недієздатного можлива лише за умови звільнення з військової служби. На час розгляду справи у суді першої інстанції заявник проходить військову службу в складі Збройних Сил України, у свою чергу ОСОБА_3 є особою з інвалідністю з дитинства І групи, виявляє хронічний, стійкий психічний розлад у формі тяжкої вираженої розумової відсталості, за своїм станом здоров`я не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, він потребує постійного щоденного стороннього догляду, який заявник на цей час не зможе забезпечити в повному обсязі.

Врахувавши вищенаведене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви в частині призначення заявника опікуном недієздатного ОСОБА_3 , а висновок органу опіки та піклування щодо можливості призначення його опікуном оцінив як такий, що винесений передчасно, без повного дослідження всіх обставин.

Проте з такими висновками суду колегія суддів погодитись не може, входячи з такого.

У статті 41 ЦК України визначено, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно із частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до пункту 1 частини другої статті 293 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи суд розглядає в порядку окремого провадження.

Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги (частина третя статті 296 ЦПК України).

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України можна дійти висновку, що обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі № 736/1508/17, від 23 листопада 2021 року в справі № 751/9572/19, від 28 лютого 2024 року в справі № 372/3474/21, від 24 липня 2024 року в справі № 727/597/24, від 27 листопада 2024 року в справі №341/1526/23, від 04 грудня 2024 року в справі № 634/1126/23, від 28 травня 2025 року в справі № 641/7190/23 та від 14 вересня 2025 року в справі №686/21841/24 (провадження № 61-4759св25), що свідчить про сталість судової практики щодо застосування частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року в справі №753/1905/22 зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2025 року в справі № 590/1440/23.

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року в справі №712/10043/20 додатково зазначено, що зацікавлена особа не позбавлена права звернутися до органу опіки та піклування з метою призначення її як опікуна недієздатної особи, який, у разі доцільності призначення її опікуном, уповноважений внести відповідне подання до суду.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Згідно зі статтею 64 ЦК України опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

Опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням (частина перша статті 67 ЦК України).

Тобто, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила опіки та піклування).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Правил опіка (піклування) є особливою формою державної турботи, зокрема, про повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів. Опіка (піклування) встановлюється для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Згідно з пунктами 2.1, 2.4 Правил опіка установлюється над неповнолітніми, які не досягли п`ятнадцяти років і залишились без піклування батьків, а також над громадянами, визнаними судом недієздатними внаслідок психічних захворювань. Опіка (піклування) встановлюється за місцем проживання особи, яка підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Відповідно до пункту 3.1 Правил опіки та піклування для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов`язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.

Отже, опікуном може бути призначено не лише родича, а й осіб, які є близькими підопічному.

Згідно з підпунктами 3.2, 3.3 Правил опіки та піклування опікунами (піклувальниками) не можуть бути особи, які: не досягли 18 років; визнані в установленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними; перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах; раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено; позбавлені батьківських прав; інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню; засуджені за скоєння тяжкого злочину. Документи, за наявності яких органи опіки і піклування призначають опікуна: повідомлення державних, громадських організацій або заяви громадянина (громадян); копії свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік; копія свідоцтва про смерть батьків або рішення суду про визнання громадянина безвісно відсутнім або оголошення їх померлими чи інших матеріалів, які підтверджують неможливість виховання дитини. Якщо опіка призначається над повнолітньою особою, - рішення суду про визнання даної особи недієздатною; акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна; довідки про стан здоров`я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника); довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов`язків про опіку; акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов`язки; довідка лікувальної установи про відсутність в сім`ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки; документ про закріплення за дитиною житлової площі.

Отже, можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Тому за наявності висновку органу опіки та піклування про доцільність призначення опікуном певної особи суд зобов`язаний лише перевірити відповідність цього висновку вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, зокрема, чи складений такий висновок на підставі документів, передбачених Правилами опіки та піклування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Частинами першою - третьою статті 294 ЦПК України визначено, що під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження (виданого повторно) серії НОМЕР_2 від 18.01.1995, народився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_3 від 29.12.2012, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 змінив прізвище на « ОСОБА_6 » (а.с. 8).

Відповідно до акту про підтвердження факту проживання особи без реєстрації від 14.05.2024, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 10.02.1972 та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, № 00045521518 від 14.06.2024, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 11-12).

Відповідно до висновку медико-соціальної комісії серії 10 ААА №823711 від 22.08.2011, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом І «А» - групи з дитинства, безтерміново та потребує постійного стороннього догляду ( а.с. 13).

З довідки № 454, виданої КНП «Новороздільська міська лікарня» від 26.06.2024 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуває на «Д» обліку у лікаря психіатра (а.с. 14).

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_5 , виданого Пенсійним фондом України, ОСОБА_8 , 1949 р.н., є пенсіонеркою та отримує пенсійні виплати з призначенням «по віку» (а.с. 16).

Відповідно до довідки № 2548 від 28.06.2024, виданої Відділом державної реєстрації Новороздільської міської ради, за адресою: бульв. Довженка, 8/4, м. Новий Розділ, Стрийського району, Львівської області, зареєстровані ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 17).

Відповідно до заяви №713, завіреної приватним нотаріусом Суряком А.А., ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не може здійснювати опіку та бути призначеною опікуном над сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за станом здоров`я, оскільки є особою похилого віку (а.с. 18).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2023/009185697 від 09.11.2023, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 20).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 09.08.1976, народилася ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьками якої є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.21).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 000045045485 від 16.05.2024, прізвище ОСОБА_10 було змінено на « ОСОБА_11 » у зв`язку з реєстрацією 11.02.1994 шлюбу з ОСОБА_4 , актовий запис №25, складений Виконавчим комітетом Новороздільської міської ради Львівської області (а.с. 22-22 зворот).

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 від 06.09.2001, шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвано, про що складено актовий запис № 114 (а.с. 23).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 , шлюб укладено між ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що складено актовий запис № 101, після укладення шлюбу прізвище ОСОБА_5 змінено на "Кіт" (а.с. 24).

З пенсійного посвідчення серії НОМЕР_9 , виданого Пенсійним фондом України 17.01.2024, вбачається, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є інвалідом ІІІ групи за загальним захворюванням, довічно (а.с.25).

Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії срії 10 ААВ від 31.10.2014, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є інвалідом ІІІ групи за загальним захворюванням, безтерміново (а.с. 26).

Відповідно до заяви № 714, завіреної приватним нотаріусом Суряком А.А., ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не може і не має бажання здійснювати опіку та бути призначеною опікуном брата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі визнання його недієздатним, оскільки не має з братом налагодженого контакту, проживає окремо та має на утриманні дитину (а.с.27).

Відповідно до сповіщення № 192 від 11.04.2024, виданого ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_12 , 1977 р.н., виконуюче бойове завдання із захисту територіальної цілісності та недоторканості України, зник безвісти 10.04.2024 поблизу н.п. Терни, Донецької області (а.с.29).

Наведене дає підстави для висновку, що близькі родичі, які би могли бути опікуном ОСОБА_3 не можуть цього виконувати з об`єктивних причин.

Відповідно до висновку судово – медичного експерта № 81 від 12.12.2025, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає хронічним стійким психічним розладом у формі тяжкої вираженої розумової відсталості в ступені імбецильності та нездатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до висновку Опікунської ради виконавчого комітету Новороздільської міської ради № 117/VII від 27 травня 2024 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Новороздільської міської ради Стрийського району Львівської області № 224 від 05 червня 2024 року, (а.с. 31), опікунська рада вважала за доцільне призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , опікуном його дядька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання ОСОБА_3 недієздатним в судовому порядку.

Крім того, на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного суду від 25 вересня 2025 року виконавчий комітет Новороздільської міської ради як орган опіки та піклування надав апеляційному суду копію рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради № 369 від 22 жовтня 2025 року «Про затвердження подання опікунської ради про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 у разі визнання його недієздатним в судовому порядку», яким вирішено: затвердити подання опікунської ради № 149/VII від 20 жовтня 2025 року про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , опікуном його дядька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання ОСОБА_3 недієздатним в судовому порядку; ОСОБА_1 звернутися до Миколаївського районного суду із відповідною заявою; контроль за виконанням даного рішення покладено на голову опікунської ради ОСОБА_13 .

Із змісту подання опікунської ради № 149/VII від 20 жовтня 2025 року слідує, що опікунська рада вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , опікуном його дядька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання ОСОБА_3 недієздатним в судовому порядку.

У постанові Верховного Суду від 28 травня 2025 року в справі №641/7190/23 зазначено, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому питанні, та належно мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном та, перш за все, необхідність такого.

Якщо особа, яка виявила згоду та бажання бути опікуном недієздатної особи є військовозобов`язаним, в умовах воєнного стану орган опіки має належним чином з`ясувати питання доцільності призначення саме цієї особи опікуном, враховуючи закріплений у Конституції України обов`язок захисту Вітчизни та загальну мобілізацію, з урахуванням усіх обставин, зокрема здатності виконання функцій опікуна недієздатної особи іншими особами (див. постанови Верховного Суду від 04 червня 2025 року в справі №348/1679/24 та від 04 вересня 2025 року в справі № 343/187/24).

Крім того, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 червня 2026 року у справі № 305/1557/24 зробив висновок про те, що законодавство не містить заборони або обмеження щодо призначення опікуном недієздатної особи саме військовослужбовця, який проходить військову службу, у тому числі за призовом під час мобілізації. Абзац п`ятнадцятий пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» пов`язує можливість реалізації відповідної правової підстави виключно з наявністю або відсутністю інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати опіку над недієздатною особою, і не ставить її у залежність від попереднього звільнення військовослужбовця з військової служби.

Сам по собі факт проходження військової служби не може розглядатися як автоматична та безумовна перешкода для призначення військовослужбовця опікуном. Інше тлумачення призводило б до встановлення непередбаченого законом додаткового обмеження прав особи та суперечило б принципу рівності, закріпленому статтею 24 Конституції України, навіть з урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану (стаття 64 Конституції України).

У справі, що переглядається ОСОБА_1 є військовослужбовцем, на час звернення до суду із заявою – 01 липня 2024 року, не був мобілізований, на даний час мобілізований і проходить військову службу. Проте факт перебування на військовій службі за мобілізацією не є законодавчою перешкодою для призначення опікуном.

У зв`язку із викладеним, колегія суддів вважає мотиви суду, з яких він виходив відмовляючи в призначенні заявника опікуном недієздатного ОСОБА_3 , такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За приписами частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно частини другої статті 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, колегія суддів вважає, що рішення суду в оскарженій частині необхідно скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 щодо встановлення над недієздатним опіки та про призначення заявника його опікуном.

В решті, а саме в частині задоволення заяви про визнання особи недієздатною, рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відтак судом апеляційної інстанції не переглядається.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 375, 376, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником ОСОБА_2 , задовольнити.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 10 липня 2025 року в частині відмови в задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області, ОСОБА_3 , військова частина НОМЕР_1 , про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_3 та покладення обов`язків зі здійснення опіки над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області як орган опіки та піклування до вирішення питання про призначення опікуна, в порядку визначеному законодавством, скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення.

Заяву ОСОБА_1 про призначення опікуном недієздатного ОСОБА_3 задовольнити.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , опікуном його дядька – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий С. М. Копняк

Судді: С. М. Бойко

А. В. Ніткевич