Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №607/12955/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2026 Справа №607/12955/26 Провадження №2/607/5943/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ментух І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1. Стислий виклад позиції позивача

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що у період з 08.11.2009 до 18.06.2024 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому народилися діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.04.2024 у справі № 607/6806/24 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягуються аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 26.03.2024 і до досягнення дітьми повноліття.

Позивач вказала, що на даний час попередньо визначений рішенням суду розмір аліментів не забезпечує інтереси дітей, а розмір доходу позивача є незначним, у зв`язку із чим позивач не може самостійно забезпечити дітей усіх необхідним.

За таких підстав відповідно до ст. 182 СК України позивач просить збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей, з твердої грошової суми у розмірі по 2500 грн на кожну дитину щомісячно на аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 5000 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач не скористався наданим ст. 174, 178 ЦПК України правом та відзив із запереченнями проти позову до суду не подав.

3. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

16.06.2026 позовну заяву залишено без руху та позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви. 23.06.2026 позивач усунула недоліки позовної заяви.

25.06.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі, надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.

13.08.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

4. Процедура та позиції сторін у судовому засіданні

05.10.2026 у судове засідання позивач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце цього засідання, не з`явилася. Подала заяву про розгляд справи без її участі, позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, та просила позов задовольнити повністю. Не висловила заперечень проти заочного розгляду справи та постановлення заочного рішення.

05.10.2026 у судове засідання відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання, повторно не з`явився без повідомлення про причини неявки. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Приймаючи до уваги повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд дійшов переконання про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів (постановлення заочного рішення).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Щодо підстав для зупинення провадження у справі суд зазначає таке

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Суд встановив, що відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України, що підтверджується витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 17 від 17.01.2026.

Поряд з цим Верховний Суд у постанові від 30.06.2026 у справі № 699/1569/25 дійшов висновку, що п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України в справах про стягнення аліментів на дитину, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення суперечить ст. 8, 51, 55 Конституції України.

Зупинення провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України у справі, що стосується захисту конституційного права дитини на утримання, суперечить задекларованій державою засаді охорони дитинства та є порушенням права на судовий захист, яке згідно з ч. 2 ст. 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах надзвичайного чи воєнного стану.

З урахуванням наведеного у цій справі суд дійшов висновку, що зупинення провадження у справі не відповідатиме якнайкращим інтересам неповнолітніх дітей, а тому наявні підстави для здійснення судового провадження.

ІІ. Мотивувальна частина

1.Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

У період з 08.11.2009 до 18.06.2024 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.06.2024 у справі № 607/6363/22.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 сторони є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 сторони є батьками дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки ДП «1» житлово-експлуатаційної контори-13 житлово-будівельних кооперативів № 68 від 08.06.2026 позивач та діти ОСОБА_6 і ОСОБА_7 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.04.2024 у справі № 607/6806/24 вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з 26.03.2024 і до досягнення дітьми повноліття.

Згідно з довідкою про доходи від 08.06.2026 ОСОБА_1 працевлаштована у ФОП ОСОБА_8 на посаді перукаря та загальний розмір її доходу за період з 01.06.2025 до 31.05.2026 становить 102300 грн (середньомісячний дохід становить 8525 грн).

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 17 від 17.01.2026 ОСОБА_1 є військовослужбовцем за мобілізацією на особливий період.

Як вбачається з відповіді з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів № 3178425 від 14.08.2026, ОСОБА_1 отримує дохід у виді виплат військовослужбовця та за період з 01.02.2026 до 30.06.2026 загальний розмір його доходу становить 323846,55 грн (середньомісячний дохід становить 64769,31 грн).

2. Норми права, які застосував суд

Частина 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо утримання батьками дитини регулюються главою 15 Сімейного кодексу України ( далі – СК України), яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Даний обов`язок є рівним для обох батьків і покладається на них, не зважаючи на те, з ким із батьків проживає дитина (ст. 180 СК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина 1 ст. 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частина 2 ст. 182 СК України визначає, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2026 становить 3512 грн.

3. Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд

Суд встановив, що станом на даний час діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають з позивачем та перебувають на її утриманні.

Відповідач згідно з судовим рішенням від 29.04.2024 у справі № 607/6806/23 зобов`язаний сплачувати на утримання дітей аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 2500 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно.

Суд зауважує, що позивач не надала письмових доказів на підтвердження конкретного розміру щомісячних витрат на дітей, однак суд враховує загальновідомий характер витрат, необхідних для забезпечення належного розвитку дитини відповідного віку в сучасних соціально-економічних умовах.

При цьому суд бере до уваги, що сама лише відсутність детального документального підтвердження всіх щоденних витрат на дітей не може свідчити про відсутність таких витрат або звільняти іншого з батьків від обов`язку брати участь у належному матеріальному забезпеченні дітей.

Також суд враховує, що на момент постановлення судового рішення від 29.04.2024 діти були молодшого віку, з плином часу їх потреби об`єктивно зросли, що пов`язано з віковими змінами, навчанням, необхідністю забезпечення належного фізичного, інтелектуального та соціального розвитку, а рівень прожиткового мінімуму та загальний рівень цін істотно змінилися.

Відтак витрати на утримання дітей істотно зросли та потребують більшої участі обох батьків у їх матеріальному забезпеченні.

Крім того, суд встановив, що матеріальний стан відповідача змінився, оскільки ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України, що свідчить про наявність регулярного грошового забезпечення. Зокрема, загальний розмір доходу відповідача за лютий-червень 2026 року становить 323846,55 грн. Указане дає підстави дійти висновку про зміну матеріального становища відповідача та, як наслідок, про можливість сплачувати аліменти на утримання дітей у більшому розмірі.

Натомість розмір доходу позивача з 2024 року не збільшився та не здатний у повній мірі забезпечити усі потреби неповнолітніх дітей.

Ураховуючи положення ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. При цьому у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (зокрема, ст. 182, 183 СК України).

Такий висновок неодноразово наводив Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 12.09.2018 у справі № 459/2181/17.

Оцінюючи зазначені обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що визначений раніше спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн на кожну дитину не здійснює належне забезпечення дітей та не відповідає принципу пропорційності участі обох батьків у їх утриманні.

ІІІ. Висновки суду щодо заявлених вимог

Зважаючи на зміну з часу ухвалення судового рішення від 29.04.2024 мінімально необхідного рівня матеріального забезпечення дітей відповідного віку, на збільшення розміру витрат на утримання дітей сторін, на рівний обов`язок батьків утримувати дітей, на зміну матеріального стану відповідача, суд вважає, що достатніми та фінансово можливими для відповідача для забезпечення належного рівня життя дітей будуть аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 5000 грн на кожну дитину щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно.

Такий спосіб стягнення аліментів забезпечить належний рівень матеріального забезпечення дітей, пропорційність участі батьків у їх утриманні та дотримання якнайкращих інтересів дітей.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим підлягає задоволенню.

IV. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 141 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про збільшення розміру аліментів та зміну способу їх стягнення, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити повністю.

Збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.04.2024 у цивільній справі № 607/6806/24, з твердої грошової суми у розмірі по 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень на кожну дитину щомісячно на тверду грошову суму у розмірі по 5000 (п`ять тисяч) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя І. В. Марциновська

Повне судове рішення складено 09.10.2026.