Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №944/1545/25 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/1545/25

Провадження №2/944/448/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючої судді – Швед Н.П.

з участю секретаря – Жукевич Д.М.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Яворові в порядку спрощеного провадження цивільну справу Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що 07.06.2023року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №07.06.2023-100001058.

Відповідно до умов договору №07.06.2023-100001058 від 07.06.2023 позичальнику надано кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 07.06.2023; сума кредиту: 11 000 грн.; строк, на який надається кредит 42 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту 18.07.2023; первинний період користування кредитом 14 днів з дня його надання.Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів.

Ставка "Економ"- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Проценти розраховуються шляхом множення кредиту на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Неустойка: 220 грн. 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобовязання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов`язання.

ТзОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову до суду утворилася заборгованість у розмірі 20 702грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11 000грн., по процентам в розмірі 9 702грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Просить позовні вимоги задовольнити. Стягнути з відповідачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №07.06.2023-100001058 від 07.06.2023 у розмірі 20 702(двадцять тисяч сімсот дві)грн., та судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

17.04.2026 представник відповідача скерувала на адресу суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування відзиву покликається нате, що кредитний договір№07.06.2023-100001058 від 07.06.2023 року не було укладено до кінця. "Підтвердження підписання кредитного договору", не підписано, не активовано, та ідентифікація особи під час укладення договору не була проведена. Згідно даного скріншоту ідентифікація була здійснена 02.06.2021 під час підписання договору.

Позивач для доведення укладення відповідачкою договору не надав жодних належних та допустимих доказів (наприклад, даних від мобільного оператора), відправлення одноразового ідентифікатора відповідачеві.

Всі «докази», які спромігся надати позивач до районного суду, це ним самостійно зроблена, як зацікавленою особою, роздруківка скріншоту внутрішньо програми позивача, ідентифікації з 2021року.

Щодо доданої позивачем квитанції № 2323868703 від LIQPAY то така не є первинним бухгалтерським документом, і не містить повного номера картки, що саме отримувачем є відповідач з чого можна було б встановити факт перерахування коштів на картковий рахунок саме відповідача, а також платник переказу є "ШВИДКИЙ КРЕДИТ", а договір згідно позовної заяви укладено з ТОВ «Споживчий центр».

Крім того, з наданого документа слідує, що грошові кошти були перераховані через невстановленого посередника.

У наданому позивачем кредитному договорі відсутні будь-які відомості про те, що кредитні кошти будуть перераховуватися іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором.

Просить звернути увагу на те, що квитанція не є належним та допустимим доказом на підтвердження факту виникнення між сторонами правовідносин з кредитування та отримання відповідачем кредитних коштів, а лише підтверджує проведення платежу в системі.

У справі відсутні відомості щодо відкриття відповідачем відповідного кредитного рахунку (кредитної картки) на виконання умов кредитного договору та зарахування вказаних коштів на ці кредитні рахунки. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачем кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника).

21.04.2025 представник позивача подав відповідь на відзив, з якого слідує, що із відповідачкою було укладено куредитний договір №07.06.2023-100001058 від 07.06.2023 у електронній формі, яка законодавчо прирівнюється до письмової.

Сторона позивача надала до суду копію даного кредитного договору, у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 100 ЦПК України.

Відповідачем під час укладення кредитного договору було проведено ідентифікацію через систему BankID.

Відповідно до пунктів 22-25 Положення про Систему BankID Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.03.2020 № 32 (далі- Положення) користувач для отримання послуги на порталі послуг із використанням Системи BankID Національного банку має обрати Систему BankID Національного банку як спосіб електронної дистанційної ідентифікації та/або верифікації.

Система BankID Національного банку після вибору користувачем Системи BankID Національного банку як способу електронної дистанційної ідентифікації та/або верифікації спрямовує його на центральний вузол системи BankID Національного банку, на якому користувач має обрати абонента ідентифікатора.

Система BankID Національного банку після вибору користувачем абонента ідентифікатора перенаправляє його на сторінку сервісу автентифікації обраного абонента-ідентифікатора для проходження користувачем багатофакторної автентифікації.

Абонент-ідентифікатор після успішного проходження користувачем багатофакторної автентифікації формує ЕПІ з даними користувача, запит на які надійшли в ЕЗІ.

Відтак, позивач є абонентом-надавачем послуг. При проходженні автентифікації (введенні пароля до інтернет-банкінгу, обраного відповідачем та підтвердження надання даних через систему BankID від абонента ідентифікатора позивачу), було встановлено особу відповідача шляхом отримання відповідних даних.

Документи, що складають кредитний договір підписувались електронним підписом. Стороною відповідача документи, що складають кредитний договір підписувались за допомогою одноразового ідентифікатора "Т218", який надсилався у смс-повідомлені на номер, вказаний останнім, як фінансовий – 0687691292. Саме його було використано відповідачкою для підписання кредитного договору 07.06.2023.

Відповідач не заперечує, що вказаний засіб зв`язку, а саме: номер телефону НОМЕР_1 належить їй.

Відповідно до правової позиції Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеній у його постанові від 12.01.2021 р. у цивільній справі №524/5556/19: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є … комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено…».

Поряд з цим, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений.

Відтак, відповідачем та позивачем було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов правочину (кредитного договору), та підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що підтверджується належними доказами. Вказані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами.

Щодо заперечень про строк дії ідентифікатора у системі BankID, то відповідно до пунктів 60-62 Розділу VIII «Вимоги до автентифікації» Положення про Систему BankID Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 17.03.2020 № 32 (у редакції постанови Правління Національного банку України 01.09.2023 № 105) абоненти-ідентифікатори зобов`язані забезпечити захист конфіденційності даних користувача, що використовуються для його автентифікації.

Успішне проходження процедури багатофакторної автентифікації користувачем є обов`язковою умовою для передавання його даних абоненту - надавачу послуг/ абоненту - надавачу послуг зі спеціальним статусом.

Процедура заміни раніше збереженого фінансового номера телефону користувача, який використовується під час багатофакторної автентифікації користувача, має здійснюватися абонентом-ідентифікатором за фізичної присутності користувача або з використанням одного з не обмежених лімітами способів верифікації, визначених Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65 (зі змінами).

При подачі позовної заяви додано відомості щодо ідентифікації відповідача через систему Bank ID.

Інформація з BankID щодо відповідача була актуалізована 06.02.2021 р., що відповідає вимогам законодавства. Натомість, відповідач не зазначає, що втратив доступ до фінансового номеру телефону.

Видача кредитних коштів відповідачці підтверджується квитанцією по сплаті №2323868703 від 07.06.2023 р., яка є первинним платіжним документом у розумінні Закону України «Про платіжні послуги», а відтак є належним та допустимим доказом видачі коштів відповідачу.

Відтак, позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідачки, номер якого зазначено ним у кредитному договорі (заявці), за допомогою еквайрингу Liqpay. Відтак, квитанція і є первинним платіжним документом.

Відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), але відповідно до вищенаведених Постанов Правління Національного банку України позивач не може зазначати та зберігати у договорах, інших документах повний номер особистого електронного платіжного засобу відповідача.

До суду першої інстанції було надано електронні докази в паперовій формі (роздруківка тексту заявки кредитного договору №07.06.2023-100001058, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцент) кредитного договору №07.06.2023 100001058), підписані одноразовим ідентифікатором «Т218», які містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідача, а саме: 4149-50XX-XXXX 4430.

Електронний платіжний засіб відповідачка зазначала самостійно в системі, інша інформація щодо рахунку відповідачки у позивача відсутня, оскільки, зазначена інформація є банківською таємницею якою володіє виключно банк-емітент картки.

Зазначаючи у відзиві про відсутність доказів перерахування кредитних коштів, представник відповідача не надав до суду виписки по рахунках відповідача в банківських установах, у тому числі по рахунку 4149-50XX-XXXX-4430, який відповідач зазначив в договорі, як номер особистого платіжного засобу, на спростування доказів, наданих стороною позивача, хоча такий обов`язок передбачений статтею 81 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Просить позовні вимоги задовольнити.

20.11.2025 відповідачкою подані додаткові пояснення з яких слідує що позивач долучив до матеріалів справи квитанцію 2323868703, у якій платником зазначено “Швидкий Кредит ” разом з тим долучена банківська виписка, надана безпосередньо банком, містить іншу інформацію про відправника коштів у виписці вказана інша юридична особа, яка не збігається з платником у квитанції. Документи не узгоджуються між собою та не можуть підтверджувати один і той самий платіж. Відтак, слід вважати що позивач не довів факту видачі кредитних коштів саме ним. У зв`язку з вказаною невідповідністю документи слід визнати неналежними та недопустимими доказами.

Надана квитанція LiqPay не є первинним бухгалтерським документом, вона не містить повного номера картки та не доводить, що гроші отримала саме вона. Немає жодних доказів відкриття рахунку, руху коштів чи фактичного користування кредитом.Згідно з практикою Верховного Суду, споживач є слабшою стороною в таких спорах, тому всі сумніви через брак доказів суд має тлумачити на користь відповідача. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача скерував на адресу суду клопотання про слухання справи у його відсутності. Просить позовні вимоги задовольнити.

Сторона відповідачки в судове засідання не з`явилася скерувала на адресу суду відзив та додаткові пояснення, в яких просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 24 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 07.06.2023року між ТзОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №07.06.2023-100001058.

Відповідно до умов договору позичальнику було надано кредит у розмірі 11 000 грн. (п. 2 заявки кредитного договору), на строк до 18.07.2023 що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 07.06.2023.

У заявці, пропозиції та акцепті сторони узгодили:

- реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів 4149-50хх-хххх-4430);

- дату надання (видачі) кредиту 07.06.2023 ( п. 1 заявки);

- суму кредиту 11 000 грн. ( п.2 заявки);

- строк кредитування 42 дні з дати його надання ( п.3 заявки);

- дату повернення 18.07.2023 ( п.4 заявки);

-черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду. Період користування ставкою «Економ» період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів ( п.6 заявки);

Ставка "Економ"- фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку,на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Проценти розраховуються шляхом множення кредиту на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Неустойка становить 220 грн. 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобовязання незалежно від суми невиконання/неналежного виконання зобов`язання.

Відповідно до п. 3.1 пропозиції укладення кредитного договору, кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію як зазначено в п. 3.2. договору кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 4.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-50хх-хххх-4430.

Згідно з п. 4.3. договору днем надання кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця, а днем погашення кредиту/сплати платежу день надходження коштів у касу кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку кредитодавця. У випадку, якщо дата ініціювання платіжної операції з надання кредиту не співпадає з датою завершення цієї платіжної операції з надання кредиту днем/датою надання кредиту є дата ініціювання цієї платіжної операції, якщо платіжна операція була завершена (навіть у випадку її завершення в пізнішу дату). Неможливість завершення ініційованої кредитодавцем платіжної операції з надання кредиту не з вини кредитодавця є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав і обов`язків сторін за даним договором, включаючи обов`язок кредитодавця з надання кредиту. Неможливість видачі кредиту готівкою у зв`язку нез`явленням позичальника для й отримання у дату надання/видачі кредиту зазначену в заявці, є скасувальною обставиною та призводить до припинення прав обов`язків сторін за даним договором, включаючи обов`язок кредитодавця з надання кредиту. У випадку настання вказаних скасувальних обставин даний договір розірваним та припиненим з дати надання/видачі кредиту, зазначеної в заявці. У випадку перерахування коштів позичальником на поточний рахунок кредитодавця позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строк сплати платежу.

Відповідно до п. 6.1. договору позичальник зобов`язався використати кредит на зазначені в договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата процентів у терміни та строки, вказані заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов`язань за цим Договором негайно, з моменту пред`явлення кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.

Згідно з пунктом 9.1. договору у разі несплати кредиту та/або процентів та/або комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню кредиту та/або процентів та/або комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором. У разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нарахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. кредитного договору. Також позичальник, який прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми (база розрахунку) у розмірі, встановленому у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Отже, зі змісту договору вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, строк, на який видається кредит, його підписано одноразовим ідентифікатором Т218.

Згідно довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №07.06.2023-100001058 від 07.06.2023 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 20 702 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 11 000грн., та процентами за користуваннякредитом в розмірі 9702 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».

Видача кредитних коштів відповідачу підтверджується квитанцією від 07.06.2023.

Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 06.07.2023 об 12:27 на суму 11 000 гривень, номер картки 414950*30, призначення платежу, видача за договором кредиту №07.06.2023-100001058. Отже, позивачем було перераховано кошти на картковий рахунок відповідача, номер якого зазначено ним у кредитному договорі (заявці).

23.07.2026 ухвалою Яворівського районного суду Львівської області в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» витребувано інформацію, на чиє ім`я емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_2 , на яку було здійснено зарахування коштів у сумі 11000 грн 07.06.2023 об 12:27, призначення платежу, видача за договором №07.06.2023-100001058; та інформація про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_2 від 07.06.2023 р.

Згідно відповіді з АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» слідує, що картка № НОМЕР_2 , емітована на ім`я ОСОБА_1 РНОКНН НОМЕР_3 , саме на цю картку відбулоя зарахування коштів по рахунку НОМЕР_4 відбулось безготівкове зарахування коштів в сумі 11 000 грн, 07.06.2023, що підтверджується долученим розрахунком, та є у взаємозв`язку із квитанцією від 06.07.2023, та є належними і допустимими доказами.

Відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу відповідача), але відповідно до постанов правління Національного банку України позивач не може зазначати та зберігати у договорах, інших документах повний номер особистого електронного платіжного засобу відповідача.

Зважаючи на те, що ТОВ «Споживчий центр» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наведений позивачем у позовній заяві розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі.

Доказів виконання відповідачем зобов`язання за договором матеріали справи не містять.

Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця. У разі якщо зазначені у частині першій цієї статті договори укладаються щодо фінансових послуг, такі договори укладаються відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про фінансові послуги та фінансові компанії».

Договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина першта статті 14 Закону України «Про споживче кредитування»).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (тут і далі - в редакції, чинній на час укладення оспорюваного правочину) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною четвертою статті 14 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що ідентифікація особи за допомогою електронного підпису, визначеного статтею 12 цього Закону, має здійснюватися під час кожного входу в інформаційну систему суб`єкта електронної комерції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація - це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. При цьому ідентифікаційні дані особи - це унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. А сама процедура ідентифікації особи є використанням ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цього Закону вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Кредитний договір №07.06.2023-100001058 від 07.06.2023 року укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачем не надано належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, а не нею, а також доказів на підтвердження того, що грошові кошти перераховані на банківську картку, яка не належить їй.

За встановленими обставинами даної справи, суд доходить висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують отримання відповідачкою кредитних коштів. В той же час відповідачкою, всупереч покладеного на неї процесуального обв`язку спростувати наведені обставини, не надано доказів того, що фінансовий номер телефону, який було вказано відповідачем, а в подальшому використано сторонами для укладення договору, та банківський картковий рахунок, на який перераховані кредитні кошти, їй не належать. Проценти нараховані позивачем відповідно до умов договору відповідачкою не спростовані.

Суд, ухвалюючи рішення у справі, приймає вказаний розрахунок позивача як належний та допустимий доказ, та відхиляє покликання відповідачки нате, що надані позивачем докази є неналежними та недопустимими, оскільки такі в сукупності узгоджуються між собою, та підтверджують викладене у позовній заяві.

Викладене у відзиві не знайшло свого підтвердження, та спростовано вище дослідженими доказами.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку позовні вимоги слід задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №07.06.2023-100001058 від 07.06.2023 у розмірі 20 702(двадцять тисяч сімсот дві)грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 ) заборгованість за Кредитним договором № 07.06.2023-100001058 від 07.06.2023 у розмірі 20 702 (двадцять тисяч сімсот дві) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 2 422(дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ознайомитись з текстом судового рішенням в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: https:/tk.lv.соurt.gоv.ua/.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр"

юридична адреса: 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 ,

проживає за адресою:

АДРЕСА_1 .

Суддя: Швед Н.П.