Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №456/3126/26 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3126/26

Провадження № 2/456/1976/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

12 жовтня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Валовін Ю. В. ,

з участю секретаря Байко В.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін та учасників справи.

Позивач ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» в особі представника Кізко Л.С. звернувся в Стрийський міськрайонний суд Львівської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № CL-101749 від 27/03/2018 в розмірі 77 329,14 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликався на те, що 27.03.2018 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-101749, за умовами якого відповідач отримав кредит із зобов`язанням повернути кредитодавцю кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. АТ «Кредобанк» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредитні кошти в розмірі 50 000,00 грн, однак відповідач не виконала належним чином умов кредитного договору, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 77 329,14 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 40 215,22 грн, заборгованість за процентами – 27 422,09 грн. 25.06.2021 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» укладено договір факторингу № 250621/1, відповідно до якого АТ «Кредобанк» відступило ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за кредитним договором № CL-101749 від 27.03.2018, тому позивач просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у запропонований судом строк відзив на позовну заяву ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором не подала.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви (клопотання) учасників справи.

20.07.2026, 27.08.2026, 02.10.2026 представник позивача Кізко Л.С. подала клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від учасників справи не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.06.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 21.07.2026.

Ухвалою судового засідання від 21.07.2026 розгляд справи відкладено на 31.08.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою судового засідання від 31.08.2026 розгляд справи відкладено на 05.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача.

Розгляд справи відбувся 05.10.2026 без участі сторін.

В судове засідання представник позивача Кізко Л.С. не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового розгляду, на виклики суду не з`явилася, про причину неявки не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, тому суд розглянув справу заочно за її відсутності на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних, які необхідні для встановлення фактичних обставин справи, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Касаційної цивільної палати Верховного Суду України від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) з урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

Враховуючи вищенаведене, розгляд справи відбувся 05.10.2026 без участі сторін, однак датою ухвалення рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є дата складення повного судового рішення 12.10.2026, що не суперечить розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 27.03.2018 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № CL-101749, який підписано відповідачем особистим підписом, за умовами якого сума кредиту становить 50 000,00 грн, строк кредитування становить 42 місяці до 24.09.2021, для обліку виданих кредитних коштів банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_1 , за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою 44,99% річних, загальна вартість кредиту становить 101 246,03 грн.

Згідно з пунктом 2.4 кредитного договору № CL-101749 від 27.03.2018 вбачається, що позичальник доручає банкові здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі та за наступними реквізитами: на поточні потреби в сумі 11 891,47 грн на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 відкритий у АТ «Кредобанк»; на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника перед АТ «Кредобанк» по кредитному договору № RF2г-69008 від 28.07.2017 в сумі 24 208,53 грн на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Кредобанк»; на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника перед АТ «Кредобанк» по кредитному договору № Z02.105.79342 від 06.10.2017 в сумі 13 900,00 грн, на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий в АТ «Кредобанк».

Зазначена вище інформація підтверджується відомостями, які зазначені у паспорті споживчого кредиту та графіку платежів, які підписані відповідачем ОСОБА_1 особистим підписом.

Первісний кредитор АТ «Кредобанк» виконав зобов`язання за кредитним договором № CL-101749 від 27.03.2018 та надав кредит відповідачу ОСОБА_1 в розмірі 50 000,00 грн кількома траншами 11 891,47 грн, 13 900,00 грн, 24 208,53 грн на номер рахунку № НОМЕР_5 , що підтверджується меморіальними ордерами № 15958714, № 15958689, № 15958671 від 27.03.2018.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 23.06.2024 загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № CL-101749 від 27.03.2018 становить 77 329,14 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 40 215,22 грн, заборгованість за процентами – 27 422,09 грн.

Крім того, наданою позивачем випискою по рахунку відповідача ОСОБА_1 , підтверджується рух коштів по її рахунку НОМЕР_5 , в тому числі, факт отримання та використання кредитних коштів в розмірі 11 891,47 грн, 13 900,00 грн, 24 208,53 грн.

Згідно з договором факторингу № 250621/1 від 25.06.2021, укладеним між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції», за яким первісний кредитор передає у власність фактора, а фактор набуває (приймає у власність) від клієнта в повному обсязі права вимоги згідно з реєстром прав вимог.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимог до договору факторингу № 250621/1 від 25.06.2021 ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № CL-101749 від 27.03.2018 в розмірі 77 329,14 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 40 215,22 грн; заборгованість за процентами 27 422,09 грн.

Розмір спірної заборгованості за кредитним договором № CL-101749 від 27.03.2018 відповідачем ОСОБА_1 не спростовано, своїх розрахунків відповідач суду не надала.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (сплатити гроші).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано докази укладення письмового кредитного договору, повну інформацію про отримання коштів позичальником та наявності заборгованості в останнього, та перехід такої від первісного кредитора до правонаступника.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки такі містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог та підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Проаналізувавши зміст кредитного договору № CL-101749 від 27.03.2018, його форму, суд дійшов висновку, що кредитний договір № CL-101749 від 27.03.2018 укладений між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 в письмовій формі та відповідає вимогам ЦК України. Доказів зворотного відповідач суду не надала, як і не спростувала сам факт укладення такого договору.

Судом також встановлено, що свої зобов`язання за кредитним договором кредитор виконав належним чином, надавши відповідачу кредит в розмірі 44 688,00 грн, однак ОСОБА_1 допустила порушення умов кредитного договору № CL-101749 від 27.03.2018, не виконуючи свої зобов`язання, в результаті чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 77 329,14 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 40 215,22 грн; заборгованість за процентами 27 422,09 грн. Жодних доказів на спростування вказаного розміру заборгованості, як і доказів сплати такого боргу, відповідачем до суду не надано. Таким чином, суд вважає доведеним вказаний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № CL-101749 від 27.03.2018 в розмірі 77 329,14 грн.

Матеріалами справи також підтверджується, що 25.06.2021 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» було укладено договір факторингу № 250621/1, згідно умов якого ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № CL-101749 від 27.03.2018.

Ураховуючи наведене, встановивши вказані вище обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов – таким, що підлягає задоволенню, оскільки судом достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе за договором зобов`язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у заявленому розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» підлягає до стягнення заборгованість за кредитним договором № CL-101749 від 27.03.2018 в розмірі 77 329,14 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, зважаючи на те що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судовий збір на користь позивача в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» 77 329,14 грн (сімдесят сім тисяч триста двадцять дев`ять гривень 14 копійок) заборгованості за кредитним договором № CL-101749 від 27.03.2018, що складається з тіла кредиту в розмірі 40 215,22 грн (сорок тисяч двісті п`ятнадцять гривень 22 копійки), процентів за користування кредитом в розмірі 27 422,09 грн (двадцять сім тисяч чотириста двадцять дві гривнi 09 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» судовий збір в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривнi 40 копійок).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачкою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції»: ідентифікаційний код 37356981; місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Жамбила Жабаєва, 7; р/р: НОМЕР_6 у АТ «Кредобанк», МФО 325365; р/р:

НОМЕР_7 у АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Юлія ВАЛОВІН