Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №444/3547/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3547/26

Провадження № 3/444/1920/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., з участю захисника особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 - адвоката Мацух Ю.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовква в залі суду матеріали адміністративної справи, які надійшли з ВП 2 ЛРУП 1 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , фіактично проживає в АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

Водій ОСОБА_1 , 01.08.2026 о 10 год. 24 хв., в с. Крехів по вул. Річкова, 2, Львівського району, Львівської області, в порушення пункту 2.9 а) «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, керував транспортним засобом Фольцваген Тауран, н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу Drager Alkotest 6820, результат тесту позитивний - 0, 21 ‰ (проміле).

Вказаними діями, водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а) «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Дії водій ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що стверджується матеріалами справи, зокрема і підтвердженням в судовому засідання адвоката Мацух Ю.І. про те, що ОСОБА_1 достовірно відомо про час та місце розгляду справи, однак такий в судове засідання не з`явився за власним бажанням. Сам ОСОБА_1 про причини неявки суд не повідомив жодним чином, з жодними клопотаннями до суду не звертався.

Враховую, що ОСОБА_1 на адресу суду не подавав жодного клопотання.

Від так, ОСОБА_1 проявив байдужіть до результату розгляду справи.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов`язковою.

Також слід зазначити, що відповідно до вимог статті 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення (зокрема і за ст. 130 КУпАП) розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи впродовж розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В рішенні першої дисциплінарної палати ВРП від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , який не проявив жодної зацікавленості та не виявив бажання прибути до суду для розгляду справи відносно нього, не подав клопотання про відкладення розгляду справи, не подав жодних доказів поважності його неявки до суду.

Захисник Мацух Ю.І. звернулася до суду із письмовим клопотанням про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 130 КУпАП, на підставі пункту першого частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обгрунтування своїх вимог покликається на наступне.

Вказує, що згідно з роздруківкою результату огляду, 01 серпня 2026 року о 10:49 огляд ОСОБА_1 проведено за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, заводський № ARLJ-0216. Результат тесту № 1938 становив 0,21‰. У свідоцтві про повірку № П 51 QM 2304 103 25 від 26 листопада 2025 року, виданому ДП «Київоблстандартметрологія» саме на газоаналізатор Drager Alcotest 6820, заводський № ARLJ-0216, визначено такі метрологічні характеристики: у діапазоні вимірювань від 0,00‰ до 0,4‰ межі допустимої абсолютної похибки становлять ? = ±0,04‰; у діапазоні від 0,4‰ до 5,00‰ межі допустимої відносної похибки становлять ? = ±10%. Оскільки отриманий щодо ОСОБА_1 результат 0,21‰ перебуває в діапазоні від 0,00‰ до 0,4‰, до нього підлягає застосуванню саме абсолютна похибка ±0,04‰, а не відносна похибка ±10%. Вважає, що результат 0,21‰ без урахування метрологічної похибки не дає можливості достовірно та поза розумним сумнівом установити, що фактичний показник перевищував 0,2‰.

Крім цього, зазначає, що на відео не зафіксовано, хто саме проходить огляд на місці зупинки, а свідки у даній справі не залучалися.

Вказує, що перед проведенням огляду не перевірено цілісність упаковки мундштука, що ставить під сумнів результат огляду.

Вважає, що працівники поліції ОСОБА_1 незаконно направляли ОСОБА_1 до закладу охорони та запропонували пройти огляд в медзакладі, оскільки ОСОБА_1 огляд за допомогою пристрою Драгер пройшов на місці, не відмовлявся від такого огляду на місці та не висловив незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським.

Також вказує, що рапорти працівників поліції не можуть бути доказами у справі, а сам по собі протокол не є доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненому.

Крім цього вказує, що в матеріалах справи не міститься доказів ані факту зупинки транспортного засобу, ані законних підстав зупинки, якщо така мала місце.

Зазначає, що ОСОБА_1 не було вручено акту огляду на стан сп`яніння.

Крім цього вказує, що працівниками поліції не було встановлено та відповідно повідомлено ОСОБА_1 конкретних ознак алкогольного сп`яніння.

Зазначає, що ОСОБА_1 усно заперечив факт вживання алкоголю.

Вказує, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права.

Зазначає, що працівники поліції керувалися нечинною редакцією інструкції.

Вважає, що відеозаписи не є належними та достатніми доказами у справі, оскільки на таких не зафіксовано моменту зупинки саме автомобіля ОСОБА_1 , його руху та перебування ОСОБА_1 за кермом під час руху, державного номерного знака або інших індивідуальних ознак, які дозволяли б однозначно ідентифікувати транспортний засіб ОСОБА_1 , моменту розпакування та встановлення нового мундштука, безпосереднього проходження огляду за допомогою газоаналізатора Drager, особи, яка здійснювала видих у мундштук, а також самого факту здійснення такого видиху, усіх обставин виявлення у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, повної послідовності складання та вручення процесуальних документів.

Вважає, що у справі відсутні докази керування автомобілем саме ОСОБА_1 .

Заслухавши клопотання адвоката Мацух Ю.І. про закриття провадження у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 2.9.а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є зокрема керування т/з особою у стані алкогольного сп`яніння.

Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом особою і перебування такої особи в стані алкогольного сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доведена зібраними доказами, які знаходяться в матеріалах справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 734329 від 01.08.2026, квитанцією приладу Драгер, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння та відеозаписом події на диску.

Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 734329 від 01.08.2026 вбачається, що ОСОБА_1 , 01.08.2026 о 10 год. 24 хв., в с. Крехів по вул. Річкова, 2, Львівського району, Львівської області, керував транспортним засобом Фольцваген Тауран, н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу Drager Alkotest 6820, результат тесту позитивний - 0, 21 ‰ (проміле).

Як вбачається із вказаного протоколу, такий підписаний ОСОБА_1 в кожній графі, що також і стверджується відеозаписом, а тому покликання адвоката Мацух Ю.І. в тій частині, що ОСОБА_1 не було роз`яснено його права не відповідають дійсності.

Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису з місця події вбачається, що на такому чітко зафіксовано як сам рух транспортного засобу Фольцваген Тауран, н.з. НОМЕР_2 , 01.08.2026 о 10 год. 24 хв., в с. Крехів по вул. Річкова, 2, Львівського району, Львівської області, так і те, що таким т/з керував саме ОСОБА_1 . На відео зафіксовано, що на запитання працівника поліції ОСОБА_1 повідомляє що їде з нічної рибалки, після чого працівник поліції просить дихнути і лише після цього пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, а сам ОСОБА_1 пояснює, що запах може бути після вчорашнього. Крім цього з даного відео вбачається, що саме ОСОБА_1 проходив огляд на місці зупинки т/з, де працівником поліції останньому було надано запакований мундштук, працівником поліції у відповідності до інструкції проведено контрольний замір повітря у мундштуку який мав результат 0.00 проміле. Отже не заслуговують уваги доводи адвоката Мацух Ю.І. і в тій частині, що на відео не зафіксовано, хто саме проходить огляд на місці зупинки, що перед проведенням огляду не перевірено цілісність упаковки мундштука, що відсутні докази факту зупинки транспортного засобу, що працівниками поліції не було встановлено та відповідно повідомлено ОСОБА_1 конкретних ознак алкогольного сп`яніння, та що у справі відсутні докази керування автомобілем саме ОСОБА_1 .

Щодо доводів адвоката Мацух Ю.І. в тій частині, що результат 0,21‰ без урахування метрологічної похибки не дає можливості достовірно та поза розумним сумнівом установити, що фактичний показник перевищував 0,2‰ то слід зазнавчити наступне.

Пункт 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає, що стан алкогольного сп`яніння встановлюється на підставі огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, якщо результат тесту перевищує 0,2 проміле.

Так, в Україні допустимий рівень алкоголю в крові водія становить до 0,2 проміле (або 0,2 г чистого етанолу на 1 літр крові, а також до 0,2 мг/л у видихуваному повітрі).

Тобто, 0,2 проміле, це так звана технічна межа яка встановлена саме через можливу похибку вимірювальних приладів (драгерів) та природний ендогенний алкоголь (який організм виробляє сам або утворюється від певних продуктів).

Крім цього слід зазначити, що сам ОСОБА_1 погодився із результатом Драгера, що стверджується відеозаписом та і сама захисник ОСОБА_2 це стверджує у своєму клопотані про закриття справи.

Більше того, ОСОБА_1 пропонувалося проїхати в медзаклад для спростування перебування його в стані алкогольного сп`яніння, на що останній категорично відмовився.

Слід зазначити, що з відеозаписів видно, що працівники поліції надавали можливість ОСОБА_1 порадитися з стороніми особами, щодо того як правильно діяти у даній ситуації, однак він прийняв рішення відмовитися пройти огляд в медзакладі та не зробив цього і сам за своїм зверненням.

Судом, під час розгляду справи, не встановлено суттєвих порушень працівниками поліції огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, чи інших нормативно-правових актів, що могло б бути підставою вважати такий огляд недійсним та свідчило б про відсутнісить в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю поза розумним сумнівом.

Таким чином, дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як він, керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Обставини, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність правопорушника судом не встановлені.

Статтею 23 КУпАП передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , зважаючи, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами, приходжу до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказане покарання, на думку суду, сприятиме виправленню адмінправопорушника ОСОБА_1 в частині суворого дотримання в подальшому Правил дорожнього руху України.

Окрім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 27, 130 ч. 1, 248, 279, 283, 284, 307, 308 КУпАП України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді шрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч грн) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.

Органи, що виконують постанову про позбавлення спеціального права.

Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.

Порядок виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом.

Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок сплати штрафу та строк виконаня постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк виконання постанови протягом трьох місяців з дня набарання нею законної сили.

Суддя: Ясиновський Р. Б.