Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №308/11761/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11761/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», в інтересах якого діє представник - Романенко Михайло Едуардович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 245375 від 03.11.2023 в розмірі 11 100,00 грн., 2 662,40 грн судового збору та 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилається на те, що 03.11.2023 року між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №245375.

23.12.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено Договір факторингу №23122024/1 від 23.12.2024, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 245375 від 03.11.2023 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (позивачем) становить 11 100,00 грн., яку позивач і просить стягнути на його користь.

21.08.2026 ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відкрито провадження у цивільній справі. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано від АТ КБ «ПриватБанк», інформацію про надходження на рахунок банківської картки НОМЕР_1 коштів відносно ОСОБА_2 із відображенням часу зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 245375 від 03.11.2023 року.

Відзив на позовну заяву відповідачем у встановлений судом строк до суду не подано. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. З огляду на викладене, дослідивши наявні у справі матеріали та визнавши їх достатніми для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення за наявними у справі доказами без повідомлення (виклику) сторін. У зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

03.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №245375.

Відповідно до договору сума кредиту складає 3 000,00 грн. Строк кредиту - 90 днів, тобто до 31.01.2024 року. За користування кредитом клієнт сплачує проценти за ставкою 1825% річних, що становить 5% в день від суми кредиту. Тип процентної ставки - фіксована. Кредит надається в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Довідкою про ідентифікацію клієнта ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» від 01.07.2026 підтверджується, що 03.11.2023 ОСОБА_2 була ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі. Акцепт оферти (підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором) здійснено для укладення договору №245375 за такими даними: унікальний ідентифікатор (код підпису) KL5772, номер картки: НОМЕР_1 , номер телефону: НОМЕР_2 , дата відправки ідентифікатора: 03.11.2023 23:26:06.

Розрахунком заборгованості за кредитним договором №245375 за період з 04.11.2023 по 16.12.2024 встановлено, що заборгованість відповідача складає 11 100,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3 000,00 грн.; заборгованість за відсотками за користування кредитом - 8 100,00 грн.; заборгованість за комісіями та штрафом (пенею) за порушення грошового зобов`язання - 0,00 грн. Із розрахунку також вбачається, що платежів на погашення кредиту відповідачем не здійснювалося.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 3 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначену в Договорі як рахунок Позичальника, підтверджується Підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» (код ЄДРПОУ 39932827) щодо здійснення переказу грошових коштів, підписаним кваліфікованим електронним підписом, відповідно до якого 03.11.2023 о 23:26 за платіжною інструкцією ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» здійснено успішний переказ 3 000,00 грн на картку, емітовану АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з призначенням «Выдача кредита #245375» (номер транзакції 39904-67661-01393). Номер картки збігається з номером картки, зазначеним у довідці про ідентифікацію клієнта.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 3000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 підтверджується відповіддю АТ КБ «Приват Банк» на виконання ухвали суду, відповідно до якого повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_1 та надано виписку по даному рахунку за період з 03.11.2023 по 03.11.2023, де зазначено про зарахування на рахунок грошових коштів в сумі 3000,00 грн.

Відповідно до ч.1-2 ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування», Кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Відповідно до п. 8.8 Індивідуальної частини Договору Клієнт підтвердила, що отримала від Товариства до укладення цього Договору інформацію, зазначену в частині другій статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі.

Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом (п. 1.4 Договору). Датою укладення Договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта (п. 1.5 Договору).

Кредит надається строком на 90 днів, тобто до 31.01.2024; в будь-якому випадку договір діє до повного його виконання сторонами (п. 1.2 Договору). Кредит надається для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 2.1 Договору).

За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти (тип процентної ставки - фіксована), які нараховуються з першого дня надання кредиту до дня повного погашення заборгованості за ставкою 5% на добу від суми кредиту, що становить 1825% річних (п. 1.3, 3.3 Договору).

Однак, відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала.

23.12.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» був укладений договір факторингу № 23122024/1, відповідно до якого до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги, у тому числі і за кредитним договором № 245375 від 03.11.2023.

Актом приймання-передачі реєстру прав вимог до Договору факторингу № 23122024/1 від 23.12.2024 та витягом з Додатку №1 до цього Договору факторингу (реєстру боржників) підтверджується, що від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» до позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 245375 від 03.11.2023 на загальну суму 11 100,00 грн., з яких: 3 000,00 грн - сума кредиту (тіло), 8 100,00 грн - заборгованість за процентами, 0,00 грн - заборгованість за комісією, 0,00 грн - заборгованість за штрафом (пенею).

Перехід права вимоги також підтверджується оплатою позивачем ціни придбання за Реєстром прав вимог на користь ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», що підтверджується платіжними інструкціями № 11010 від 23.12.2024, № 11147 від 15.01.2025 та № 11416 від 13.02.2025.

За правилами ч.1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень ст.526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 вказаного закону).

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Згідно ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Отже, укладаючи договір по споживчий кредит в електронній формі сторони погодили умови та порядок повернення відповідачем кредиту шляхом здійснення платежів з оплати процентів за користування кредитом та обов`язком позичальника повернути суму кредиту.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Згідно статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, відповідач після укладання кредитного договору належним чином не виконував свого зобов`язання, в тому числі перед новим кредитором, із здійснення платежів, чим допустив порушення умов повернення кредиту, тобто строків та розмірів внесення платежів, а тому допустив порушення виконання своїх зобов`язань. Відтак, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3 000,00 грн. та за відсотками за користування кредитом у розмірі 8 100,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Нарахування комісій та штрафу (пені) позивачем не здійснювалося, відповідні вимоги не заявлялися (заборгованість за ними становить 0,00 грн.).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю (заявлено до стягнення 11 100,00 грн., задоволено 11 100,00 грн.), сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18), зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, на яку посилається позивач у апеляційній скарзі, висновано, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Разом з тим, відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано: договір про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01.06.2026, додаткову угоду № 245375 від 21.07.2026 до нього, детальний опис робіт та акт про надання послуг від 21.07.2026, в якому зазначено перелік наданих послуг та вартість таких становить 6 000,00 грн.

На підставі викладеного, зважаючи на категорію і складність справи, враховуючи вимоги ст. ст. 133, 137 ЦПК України граничний розмір витрат, обсяг надання послуг та виконану адвокатом роботу (надані послуги), принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правничу допомогу підлягають до задоволення, у розмірі 3000,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-268, 280, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 245375 від 03.11.2023 у розмірі 11 100,00 (одинадцять тисяч сто гривень 00 копійок) грн., що складається із: 3 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 8 100,00 грн - заборгованості за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) грн. у відшкодуванні витрат на надання професійної правової допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», адреса місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ: 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В. В. Чепка