Рішення від 11 серпня 2026 р. у справі №757/34615/26-ц — Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/34615/26-ц

пр. 2-10490/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі судового засідання - Ляшенко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 757/34615/26-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів з чоловіка на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного віку, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року ОСОБА_3 звернулася до Печерського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_2 , у якому просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання їхньої спільної дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 грн щомісячно, а також аліменти на своє утримання у розмірі 10 000 грн щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що 05 липня 2025 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, від якого у них народилася спільна дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка вказувала, що сімейні відносини між сторонами погіршилися, спільне господарство вони не ведуть, єдиного бюджету не мають, а відповідач не надає належної матеріальної допомоги на утримання дитини та позивачки. На час звернення до суду позивачка перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зазначала про відсутність можливості самостійно забезпечувати свої потреби і потреби дитини. У зв`язку з цим позивачка вважала, що відповідач зобов`язаний брати участь в утриманні дитини та дружини, а тому просила стягнути з нього аліменти у визначених позовною заявою розмірах.

Посилаючись на вищевикладені обставини, позивачка просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Печерського районного суду від 06.07.2026 відкрито провадження та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, проте в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у відсутність позивача, вимоги підтримала, просила задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, разом з тим, представник відповідача подала до суду заяву, в якій відповідач частково визнав позовні вимоги та не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини та дружини у розмірі по 8 000,00 грн щомісячно.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність інших учасників на підставі наявних в ній доказів.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд дослідивши письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Матеріалами справи встановлено, що 05 липня 2025 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, від якого у сторін народилася дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка та відповідач є батьками зазначеної дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 від 03.03.2026 року видане Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Також встановлено, що дитина проживає разом із позивачкою, яка на час звернення до суду перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Як встановлено судом малолітня дитина проживає з позивачкою, що відповідачем не заперечувалось з огляду на зміст заяви та визнання відповідачем обставин.

Відповідачем позов визнано частково. Згідно із заявою представника відповідача, ОСОБА_2 не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини та дружини у розмірі по 8 000,00 грн щомісячно.

У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами частини 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов`язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.

Чинним законодавством України встановлено, що діти рівні у своїх правах незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги. Зобов`язання з утримання дітей виникає за наявності сукупності таких умов: родинного зв`язку між батьками й дитиною (кровний зв`язок між батьками та дитиною або зв`язок між усиновлювачем і усиновленою дитиною); неповноліття дитини; навчання повнолітньої дитини; відсутність підстав для звільнення батьків від сплати аліментів; можливість батьків надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).

Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

У відповідності до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька дитини визначається судом.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст. 184 СК України).

У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Таким чином, аліменти підлягають стягненню з 21 листопада 2022 року.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

З огляду на встановлені у справі обставини, що мають юридичне значення, наведені положення закону, а також враховуючи, що спільна дитина сторін проживає разом із позивачкою, яка здійснює щоденний догляд та виховання дитини, суд бере до уваги вік дитини, матеріальне становище сторін, а також заяву представника відповідача, відповідно до якої відповідач частково визнав позов та не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання дитини у розмірі 8 000,00 грн щомісячно. З урахуванням наведеного суд вважає необхідним стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання спільної дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 8 000,00 грн щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною повноліття.

Визначаючи розмір аліментів на утримання позивачки, суд враховує обставини, що мають істотне значення, а також часткове визнання позову відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка та відповідач перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилася спільна дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час звернення до суду позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв`язку з чим здійснює постійний догляд та виховання малолітньої дитини.

Позивачка зазначає, що у зв`язку з доглядом за дитиною не має можливості працевлаштуватися та самостійно отримувати дохід, а відповідач належної матеріальної допомоги на її утримання не надає. При цьому відповідач є працездатною особою, а відомостей про наявність обставин, які перешкоджають йому надавати матеріальну допомогу дружині, матеріали справи не містять.

Суд також враховує заяву представника відповідача про часткове визнання позову, відповідно до якої ОСОБА_2 не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дружини у розмірі 8 000,00 грн щомісячно.

З урахуванням наведеного, виходячи з обставин справи, віку спільної дитини, необхідності здійснення позивачкою постійного догляду за нею, а також часткового визнання відповідачем позовних вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання у розмірі 8 000,00 грн щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення дитиною трирічного віку.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Так, згідно ч. 1 ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Положеннями ч. 2 ст. 75 СК України, визначено, що право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України, на яку позивач посилається у своєму позові, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Диспозиція ст. 84 СК України визначає, що право на утримання має вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу (ч. 4 ст. 84 СК України).

Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів з чоловіка на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного віку підлягає частковому задоволенню.

Судовий збір суд розподіляє у відповідності до ст. 141-142 ЦПК України.

Оскільки позивач згідно Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 112,2 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 76, 77, 80, 84,110,112, 113, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2,10,76-81, 141-142, 200, 263-265, 273, 355, 430 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів з чоловіка на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного віку - задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання спільної дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.06.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання дружини у твердій грошовій сумі у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з 23.06.2026 і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання спільної дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 23.06.2026 року у межах суми платежу за один місяць.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено 12.08.2026 року.

Суддя О. М. Соколов