Рішення від 09 серпня 2026 р. у справі №757/6203/26-ц — Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/6203/26-ц

пр. 2-779/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколова О.М.,

при секретарі - Ляшенко А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вищевказана заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

У обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 03 липня 2020 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. У шлюбі у сторін народилися дві доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протягом останнього року сімейні стосунки між сторонами погіршилися, що призвело до постійних сварок та фактичного припинення шлюбних відносин. Спільне життя не склалося через відсутність взаєморозуміння, байдужість до родинного життя та проблем один одного, у зв`язку з чим сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. Позивач зазначає, що спроби примирення протягом останніх шести місяців виявилися безрезультатними, а рішення про розірвання шлюбу є остаточним. Подальше спільне життя та збереження шлюбу, на думку позивача, неможливі та суперечать інтересам сторін і дітей. Діти на даний час проживають разом із позивачкою. Спору щодо поділу спільного сумісного майна подружжя сторони не мають.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 11.02.2026 року відкрито провадження у справі № 757/6203/26-ц та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання позивач не з`явилася, до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність позивача та представника, в якій представник позовні вимоги підтримала просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання, не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином. До суду подав заяву, в якій визнав позовні вимоги, просив розгляд справи здійснювати без його участі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність учасників на підставі наявних в ній доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, приходить висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, матеріалами справи встановлено, що 03.07.2020 року між ОСОБА_1 (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - відповідач) було укладено шлюб, який зареєстрований Печерським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану, про що складено актовий запис № 641.

Сторони мають спільних дітей - дочок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають з позивачкою.

Сторони не проживають однією сім`єю, не ведуть спільне господарство, не підтримують шлюбно-сімейні стосунки, проживають окремо, сумісне життя не склалося.

Статтею 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і сторін.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Шлюб припиняється в наслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення. Крім того, відповідач не заперечує проти розірвання шлюбу з позивачем.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Враховуючи що сім`я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, відтак, суд приходить висновку про розірвання шлюбу між сторонами.

Статтею 113 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, яка при реєстрації шлюбу змінила своє прізвище, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися прізвищем, набутим у зв`язку з реєстрацією шлюбу, а саме « ОСОБА_5 », що відповідає положенням статті 113 Сімейного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Керуючись ст.105, 109, 110, 112-114 СК України, ст. 4, 7, 10, 13, 81, 130, 141, 223, 247, 263-266, 274, 354, 355 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 03 липня 2020 року, актовий запис № 641 - розірвати.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ..

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 10.08.2026 року.

Суддя О.М.Соколов