Рішення від 12 серпня 2026 р. у справі №757/23428/26-ц — Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/23428/26-ц

пр. 2-9037/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Вовк С.В.,

при секретарі судового засідання - Ємець Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,

ВСТАНОВИВ:

Позиція сторін у справі

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 14 лютого 2019 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Від шлюбу народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21 липня 2025 року шлюб було розірвано.

Дитина проживає разом зі позивачем та перебуває на її повному утриманні. На даний час у Печерському районному суді міста Києва триває розгляд справи 757/52100/25-ц про стягнення аліментів, проте остаточне рішення ще не ухвалене, а відповідач жодної фінансової допомоги на дитину добровільно не надає.

Позивач вказує , що дитина відвідує приватний заклад дошкільної освіти, вартість навчання в якому становить 50 000 грн на місяць, наголошує, що вибір даного закладу був здійснений сторонами спільно ще до розірвання шлюбу, виходячи з високих стандартів розвитку та безпеки дитини, на що відповідач надав свою повну згоду.

Крім того, сторонами було спільно вирішено, що з метою всебічного розвитку дитина відвідуватиме заняття з англійської мови, плавання (басейн) та кіокушин карате, що сприяє його інтелектуальному та фізичному розвитку та відповідає інтересам дитини. Для підтримки психологічного стану дитини та належного формування і становлення її особистості син регулярно відвідує психолога, який допомагає мінімізувати вплив розлучення батьків на уразливу у такому віці психіку дитини.

Крім того, згідно з підтвердженим попереднім планом лікування пацієнта (дитини) від 04.03.2026 стоматологічної клініки для дітей «MULTIDENT», син потребує лікування карієсу, періодонтиту та пульпіту окремих молочних зубів, а також видалення молочного зуба. Для виконання рекомендацій перед проведенням відповідного лікування ОСОБА_4 також необхідно пройти додаткові обстеження, у зв`язку з чим витрати в майбутньому можуть зрости, про що Позивач повідомить суд та надасть відповідні додаткові докази.

Узгоджена згідно з попереднім планом вартість лікування та супутніх процедур становить 53 100 грн (п`ятдесят три тисячі сто гривень). Також за консультацію та складання попереднього плану лікування позивачем ОСОБА_1 було сплачено 2 850 грн (дві тисячі вісімсот п`ятдесят гривень). План лікування, рекомендації, розрахунки та відповідні чеки додаються до цієї позовної заяви.

На підготовку дитини до зимового сезону позивачем було придбано зимові черевики, штани, куртку та інший необхідний одяг на загальну суму 18 621 грн, що підтверджується відповідними чеками.

Для відвідування дитиною занять з карате позивачем було придбано необхідний захист для занять вартістю 2 900 грн та спеціальний костюм вартістю 3 300 грн. Загальна сума витрат на придбання необхідної амуніції та спеціалізованого одягу для відвідування дитиною секції карате становить 6 200 грн.

Крім того, Позивачем здійснювалася оплата індивідуальних та додаткових занять дитини, а саме: заняття з карате - 2 500 грн на місяць протягом двох місяців, загалом 5 000 грн; індивідуальні заняття при ТОВ «ДНЗ «СВІТ КІДЗ» - 1 400 грн; інші освітні послуги - 2 025 грн.

За харчування сина у закладі дошкільної освіти позивачем сплачено 10 000 грн та 9 000 грн, що загалом становить 19 000 грн та підтверджується відповідними квитанціями.

Враховуючи, що відповідач не бере участі у понесенні зазначених витрат на дитину та не надає позивачу відповідної матеріальної допомоги, позивач звернулася до суду з цим позовом з метою стягнення з відповідача частини фактично понесених та необхідних витрат на утримання, розвиток і лікування малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Загальний розмір частини зазначених додаткових витрат на малолітнього ОСОБА_4 , яку позивач просить стягнути з відповідача, становить 207 885,50 грн, а саме: 125 000 грн витрат на відвідування приватного закладу дошкільної освіти, 42 500 грн витрат на відвідування басейну, 27 975 грн витрат на лікування, 9 310,50 грн витрат на придбання сезонного одягу та 3 100 грн витрат на придбання амуніції і спеціалізованого одягу для занять карате.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, вказавши наступне.

Щодо витрат на відвідування дитиною приватного закладу дошкільної освіти відповідач зазначив, що твердження позивача про спільний вибір сторонами такого закладу ще до розірвання шлюбу не відповідає фактичним обставинам справи. Зокрема, договір про надання послуг у сфері дошкільної освіти укладений позивачем 12.11.2025, тобто після розірвання шлюбу, при цьому відповідач не є стороною цього договору та не надавав письмової згоди на його укладення, умови та вартість навчання. Також відповідач посилався на те, що позивач не скористалася можливістю влаштування дитини до комунального закладу дошкільної освіти. Окремо відповідач звернув увагу на невідповідність заявленої до стягнення суми наведеному в позові розрахунку та на часткове документальне підтвердження понесених витрат.

Заперечуючи проти стягнення витрат на відвідування дитиною басейну, відповідач зазначив, що заявлена сума не підтверджена договорами, квитанціями чи іншими платіжними документами. Водночас відповідач вказував, що у період з 07.03.2025 по 16.05.2025 дитина відвідувала індивідуальні заняття з плавання, участь у забезпеченні яких брав саме відповідач.

Щодо витрат на стоматологічне лікування відповідач зазначив, що фактична вартість проведеного лікування дитини у розмірі 55 650 грн була сплачена ним у повному обсязі, що, підтверджується актом виконаних робіт стоматологічної клініки від 22.03.2026 та відповідною платіжною інструкцією. У зв`язку із цим відповідач вважав безпідставною вимогу про стягнення з нього половини вартості такого лікування.

Вимогу про стягнення половини вартості сезонного одягу відповідач також не визнав, посилаючись на те, що придбання одягу та взуття є звичайними поточними витратами на утримання дитини та не належить до додаткових витрат, викликаних особливими обставинами. При цьому відповідач зазначив, що з нього вже стягнуто аліменти на утримання сина у розмірі 10 000 грн щомісячно.

Також відповідач заперечував проти стягнення витрат на придбання амуніції та спеціалізованого одягу для занять карате, зазначаючи, що рішення про відвідування дитиною відповідної секції було прийняте позивачем без погодження з ним, а надані платіжні документи, на його думку, не підтверджують зв`язку відповідних витрат із потребами дитини.

Щодо інших зазначених у позові витрат, зокрема на харчування дитини у закладі дошкільної освіти та індивідуальні заняття, відповідач вказував, що такі витрати пов`язані з рішенням позивача про відвідування дитиною приватного закладу освіти, а витрати на харчування належать до звичайних витрат на утримання дитини.

Крім того, відповідач посилався на свій майновий стан, зазначаючи, що є особою з інвалідністю II групи, отримує пенсію по інвалідності та заробітну плату, а також сплачує аліменти на утримання сина у розмірі 10 000 грн щомісячно. З огляду на це заявлений позивачем розмір додаткових витрат відповідач вважав таким, що не відповідає його матеріальним можливостям.

Водночас відповідач заперечував проти тверджень позивача про його неучасть у матеріальному забезпеченні та вихованні дитини, зазначаючи, що купує синові одяг та інші необхідні речі, проводить із ним час, а до розірвання шлюбу брав участь у забезпеченні його спортивного розвитку, зокрема оплачував та організовував заняття зі спортивної гімнастики, плавання та тенісу.

З огляду на наведене відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій остання заперечила проти доводів відповідача та наполягала на задоволенні позовних вимог.

Позивач зазначила, що відповідач був обізнаний про відвідування дитиною приватного закладу дошкільної освіти, цікавився графіком перебування сина у садочку та забирав дитину із закладу, що, на думку позивача, підтверджується листуванням сторін та фотоматеріалами. Також зазначила, що відповідач не висловлював заперечень щодо відвідування дитиною цього закладу та не пропонував перевести сина до іншого закладу дошкільної освіти.

Щодо витрат на спортивний та інтелектуальний розвиток дитини позивач посилалася на те, що ще під час спільного проживання сторін дитина відвідувала спортивну гімнастику, плавання та теніс, витрати на які, зокрема, ніс відповідач. На думку позивача, відвідування дитиною карате, плавання та занять з англійської мови є продовженням сформованого сторонами підходу до розвитку сина.

Заперечуючи проти доводів відповідача щодо його матеріального становища, позивач зазначила, що офіційно задекларовані доходи, на її думку, не відповідають фактичному рівню його життя. На підтвердження цього посилалася на користування відповідачем автомобілем Toyota Land Cruiser 2021 року випуску, витрати на його утримання, а також інші обставини, які, на думку позивача, свідчать про наявність у відповідача фінансової можливості брати участь у додаткових витратах на дитину.

Стосовно витрат на сезонний одяг позивач зазначила, що присуджені аліменти у розмірі 10 000 грн фактично не виплачувалися, а тому витрати на забезпечення дитини необхідним одягом вона була змушена нести самостійно.

Щодо стоматологічного лікування позивач визнала надану відповідачем інформацію про оплату ним лікування дитини у розмірі 55 650 грн та зазначила, що відповідна сума може бути скоригована або врахована судом при визначенні остаточного розміру додаткових витрат. Водночас, на думку позивача, сам факт здійснення відповідачем такого платежу підтверджує як необхідність відповідного лікування дитини, так і фінансову спроможність відповідача брати участь у додаткових витратах.

З урахуванням наведеного позивач просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з урахуванням уточнення фактичних сум витрат на стоматологічне лікування на підставі наданих відповідачем документів.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала та просила задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували, просили відмовити у задоволенні.

Процесуальні дії

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26 травня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Фактичні обставини справи

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

14 лютого 2019 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено шлюб. Від шлюбу народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21 липня 2025 року шлюб було розірвано.

Дитина проживає разом зі позивачем та перебуває на її повному утриманні.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що малолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує приватний заклад дошкільної освіти ТОВ «ДНЗ «СВІТ КІДЗ», вартість освітніх послуг у якому становить 50 000 грн на місяць. За заявлений позивачем період витрати на відвідування дитиною приватного закладу дошкільної освіти становили 250 000 грн.

Крім цього, дитина відвідує заняття з плавання. Витрати, пов`язані з відвідуванням дитиною басейну, становили 85 000 грн.

Також позивачем для спільного сина сторін було придбано зимові черевики, штани, куртку та інший необхідний сезонний одяг на загальну суму 18 621 грн. 00 коп., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними документами.

Для відвідування дитиною занять з кіокушин карате позивачем було придбано спеціалізоване захисне спорядження вартістю 2 900 грн та спортивний костюм вартістю 3 300 грн. Загальна сума витрат на придбання амуніції та спеціалізованого одягу для занять карате становила 6 200 грн. 00 коп..

Разом із тим з матеріалів справи вбачається, що стоматологічне лікування малолітнього ОСОБА_4 у стоматологічній клініці для дітей «MULTIDENT» фактично проведено 22 березня 2026 року. Вартість проведеного лікування відповідно до акта виконаних робіт становила 55 650 грн. 00 коп. Згідно з наданою до матеріалів справи платіжною інструкцією зазначені витрати у повному обсязі були сплачені відповідачем ОСОБА_3 .

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).

Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.

Чинним законодавством України не передбачений вичерпний перелік таких додаткових витрат на утримання дитини. Підставою призначення додаткових витрат є особливі обставини, які можуть бути зумовлені, як негативними і так і позитивними фактами.

Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов`язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.

Ураховуючи наведене, суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.

Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17 та постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 520/12681/17.

Отже, розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, обстеження, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо), які знайшли своє підтвердження.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Вартість вказаних у позові додаткових витрат на відвідування дитиною приватного закладу дошкільної освіти, заняття з плавання, придбання сезонного одягу, а також спеціалізованого одягу та амуніції для занять карате підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами, зокрема виписками з банківських рахунків, квитанціями та іншими документами про оплату відповідних товарів і послуг, та в частині, заявленій позивачем до стягнення з відповідача, становить загальну суму 179 910 грн 50 коп.

На думку суду вказані витрати були проведені позивачкою за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, їх розмір є співмірним, не несе особливий тягар для відповідача із урахуванням його майнового стану, відповідають принципу розумності та справедливості, а тому половину суми понесених витрат що становить 179 910 грн 50 коп. слід стягнути з відповідача на користь позивачки, що кореспондується із вимогами ст.ст. 141, 185 СК України.

Вимога про стягнення з відповідача витрат на стоматологічне лікування дитини у розмірі 27 975 грн задоволенню не підлягає, оскільки з наданих відповідачем доказів вбачається, що фактична вартість проведеного лікування дитини у стоматологічній клініці «MULTIDENT» у розмірі 55 650 грн була сплачена відповідачем у повному обсязі, що підтверджується актом виконаних робіт від 22.03.2026 та відповідною платіжною інструкцією. Вказана обставина позивачем у відповіді на відзив не заперечувалась.

За таких обставин, оскільки витрати на стоматологічне лікування дитини фактично понесені відповідачем, правові підстави для стягнення з нього на користь позивача половини вартості такого лікування відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.

За вказаних обставин заперечення відповідача проти позову з наведених ним у підстав є необґрунтованими, крім того суд враховує те, що на утриманні у відповідача немає інших дітей, а його дружина також є працюючою особою.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141, 180-184, 185 Сімейного кодексу України, суд керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткові витрати на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 179 910 (сто сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот десять) гривень 50 копійок.

В решті вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.В. Вовк