Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №168/628/26 — Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/628/26

Провадження № 2/168/437/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року сел. Стара Вижівка

Старовижівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Малюти А.В.,

секретаря судових засідань - Сулеви Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Гарбарчук Наталії Миколаївни до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

Адвокат Гарбарчук Н.М. звернулася до суду з позовом в інтересах позивачки ОСОБА_1 , в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з відповідача.

Позов мотивований тим, що сторони з 10 липня 2015 року по 07 червня 2017 року перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 серпня 2017 року стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі по 950,00 грн. щомісячно. Однак на даний час сума аліментів є незначною та недостатньою. Відповідач є працездатним, працює офіційно. Тому адвокат просила змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі рішення Ковельського міськрайонного суду. Та стягувати з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі частини від усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Судові витрати стягнути з відповідача.

Відзиву на позов відповідач не подав.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Гарбарчук Н.М. просила справу розглянути без її участі. Позовні вимоги підтримала.

Відповідач будь-яких заяв та клопотань не подавав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 03 серпня 2026 року суд відкрив провадження у справі та призначив підготовче засідання на 09.00 год. 24 вересня 2026 року.

Ухвалою від 24 вересня 2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 09.30 год. 13 жовтня 2026 року.

Листи, що надсилались відповідачу повертались до суду з відміткою «адресат відсутній». Суд повідомляв відповідача шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади. Крім цього, відповідач повідомлявся через кабінет «Електронного суду». Що підтверджується довідками про доставку.

Фактичні обставини встановлені Судом.

Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 липня 2015 року по 07 червня 2017 року. Шлюб було розірвано рішенням Ковельського міськрайонного суду від 07 червня 2017 року.

Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво серії НОМЕР_1 ).

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 серпня 2017 року стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі по 950,00 грн. щомісячно, яка підлягає індексації відповідно до Закону, починаючи з 07 липня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.

На даний час позивачка сама несе тягар утримання спільної з відповідачем дитини, адже стягувана з нього сума аліментів не покриває і половини витрат на його утримання. Син росте, потребує витрат на повноцінне харчування, одяг, на розвиток здібностей та на підтримання фізичного здоров`я. Аліменти в розмірі 950,00 грн. на дитину на даний час не є актуальними. Бо мінімальний гарантований розмір аліментів на дитину від 6-ти років становить 1756,00 грн. - 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рекомендований розмір аліментів - прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, що станом на 01 січня 2026 року становить 3512,00 грн.

Оскільки відповідач працює офіційно, отримує стабільний, постійний дохід, є здоровим чоловіком без будь-яких хронічних захворювань, не має на утриманні інших непрацюючих чи непрацездатних осіб, суд вважає, що доцільно стягувати з відповідача аліменти в частці від його доходу (заробітку).

Суд враховує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, зважаючи на солідарний обов`язок обох батьків утримувати дітей, та усталену практику стягнення аліментів на одну дитину в розмірі 1/4 частки від доходів платника. Крім цього, суд встановив, що стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/4 частки від доходів останнього, буде відповідати інтересам дитини, забезпечить їй необхідний рівень для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Визначення способу та розміру стягнення аліментів у частці від доходу призведе до дотримання права дитини на належне утримання від батька відповідно до положень Закону.

Підставою даного позову є фактичні обставини, якими позивачка обґрунтовує свої вимоги, а також правові норми, на які вона посилається в підтвердження своїх вимог. Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивачки до відповідача про збільшення розміру аліментів шляхом зміни способу їхнього стягнення.

Оцінка Суду

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тобто, обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Згідно зі статтею 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

За приписами частини першої статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях12 і 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 76 і 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При вирішенні питання про зміну способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на частку від доходу батька дитини суд враховує, що відповідач працює офіційно, отримує стабільний, постійний дохід, є здоровим чоловіком без будь-яких хронічних захворювань, не має на утриманні інших непрацюючих чи непрацездатних осіб. Тому суд вважає, що доцільно стягувати з відповідача аліменти в частці від його доходу (заробітку).

Суд також враховує, що відповідач ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву до суду не надав. У судове засідання жодного разу не з`явився. Хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином. Тому суд висновує, що відповідач ОСОБА_2 не цікавився як результатами розгляду справи так і не приймає участі у вихованні сина та його забезпеченні.

Тому, давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному сторонами, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивачки щодо призначення аліментів в розмірі 1/4 частки від доходів відповідача, а позовні вимоги адвоката Гарбарчук Н.М. в інтересах позивачки ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно 1.1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що позивачка при подачі позову була звільнена від сплати судового збору, то відповідно до вимог зазначеного Закону, статті 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути 1 331,20 грн. судового збору.

Керуючись статтями 180-182, 184, 191 СК України,

статтями 133, 141, 259, 263, 264, 265, 273, 430 ЦПК України,

суд

У Х В А Л И В :

Позов представника позивачки ОСОБА_1 – адвоката Гарбарчук Наталії Миколаївни до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09 серпня 2017 року у справі № 159/2393/17 та надалі стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1 331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) гривень.

Припинити стягнення аліментів за раніше ухваленим рішенням від 09 серпня 2017 року Ковельського міськрайонного суду Волинської області в частині стягнення аліментів з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 , на утримання малолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 950 (дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 копійок по справі № 159/2393/17,провадження № 2/159/864/17.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено 13 жовтня 2026 року, перебуваючи в нарадчій кімнаті, в єдиному екземплярі.

Ім`я (найменування) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; паспорт № НОМЕР_2 , виданий 12.05.2026 року органом № 0717; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 614 від 15.02.2012 року.

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Суддя А.В.Малюта