Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №156/618/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/618/26

Провадження № 2/156/512/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Комзюк Н.Н.,

за участю секретаря судового засідання Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернувся до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 82525448 від 28.03.2025 у розмірі 14 980,00 грн, а також понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором, укладеним між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 . Відповідач умови договору не виконав, у зв`язку з чим утворилася вказана заборгованість.

Ухвалою Іваничівського районного суду Волинської області від 01.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В інтересах відповідача адвокатом Лукомською В.В. подано відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги визнано частково. Представник відповідача вказала, що не заперечує проти стягнення основної заборгованості (тіла кредиту) в сумі 10 000,00 грн та відсотків у сумі 2 980,00 грн. Водночас щодо вимоги про стягнення штрафу в розмірі 2 000,00 грн заперечує з посиланням на те, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та п. 6-1 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», у період дії в Україні воєнного стану споживач звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань. Розгляд справи просила проводити за відсутності сторони відповідача.

Позивачем в особі представника Миколаєнко В.М. подано відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримано в повному обсязі. Представник зазначив, що факт укладення кредитного договору та отримання коштів відповідачем не спростовується. Крім того, на думку позивача, з урахуванням змін, внесених Законом № 3498-IX до Закону України «Про споживче кредитування», за договорами, укладеними після 24.01.2024 (кредитний договір укладено 28.03.2025), кредиторам дозволено нараховувати неустойку (штраф, пеню) за прострочення зобов`язань. Розгляд справи просив проводити за відсутності представника позивача.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 28.03.2025 укладено кредитний договір № 82525448 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов вказаного договору, позичальнику надано кредит у розмірі 10 000,00 грн зі строком кредитування 30 днів (дата повернення – 27.04.2025) із зобов`язанням повернення кредиту та сплати відсотків за користування грошовими коштами. Кошти в сумі 10 000,00 грн були перераховані на банківську картку відповідача.

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 19.08.2025 укладено договір факторингу № 19082025, за умовами якого до позивача перейшло право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором до відповідача.

Згідно з наданим позивачем розрахунком та витягом з реєстру боржників, заборгованість ОСОБА_1 станом на 19.08.2025 складає 14 980,00 грн, з яких: 10 000,00 грн – тіло кредиту, 2 980,00 грн – відсотки, 2 000,00 грн – штраф.

Відповідно до положень ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Сторона відповідача факт укладення договору, отримання кредитних коштів, а також наявність та розмір заборгованості за тілом кредиту і відсотками не оспорює.

Згідно із ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності визнаних відповідачем обставин та добровільності визнання ним частини позовних вимог, а таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що зазначені обставини в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню, а тому позовні вимоги про стягнення 10 000,00 грн тіла кредиту та 2 980,00 грн процентів підлягають задоволенню.

Також суд погоджується з доводами відповідача щодо безпідставності нарахування штрафу у розмірі 2 000,00 грн з огляду на таке.

Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нарахована неустойка, від сплати якої відповідач звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її стягнення.

Доводи позивача про те, що Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року були внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» і кредиторам дозволено нараховувати неустойку за договорами, укладеними з 24 січня 2024 року, на увагу не заслуговують. З системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України слідує, що нарахування неустойки та інших платежів за прострочення виконання зобов`язань у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі регулюються виключно ЦК України, а тому застосуванню підлягає п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 2 000,00 грн не підлягають задоволенню. Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума у розмірі 12 980,00 грн (10 000,00 грн – тіло кредиту + 2 980,00 грн – відсотки).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково (на суму 12 980,00 грн із 14 980,00 грн, що становить 86,65%), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 2 306,97 грн (2 662,40 х 86,65%).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, рахунок IBAN НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором № 82525448 від 28.03.2025 у загальному розмірі 12 980 (дванадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят) гривень 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2 306 (дві тисячі триста шість) гривень 97 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.М. Комзюк