Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №156/1021/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/1021/26

Провадження № 2/156/727/26

Рядок статзвіту № 40

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду у сел. Іваничі цивільну справу № 156/1021/26 за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» до

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

учасники справи:

представник позивача – не з`явився;

відповідачка - ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № НВ16-00792 від 29.12.2021 року у розмірі 30 310,27 грн та судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.12.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕНДОР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № НВ16-00792, за умовами якого позичальнику було надано кредит у розмірі 13 297,00 грн строком на 24 періоди по 30 днів (до 19.12.2023 року) зі сплатою 8% від суми наданого кредиту за кожен місяць користування. Кредитодавець свої зобов`язання за договором виконав повністю, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі 13 297,00 грн згідно з видатковим касовим ордером від 29.12.2021 року.

09.09.2022 року між ТОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» та ТОВ «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» було укладено Договір факторингу № 1-09Ф та Реєстр прав вимоги № 1, відповідно до умов яких ТОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» відступило ТОВ «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» право вимоги за кредитною заборгованістю, зокрема за Договором про надання фінансового кредиту № НВ16-00792 від 29.12.2021 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, кошти на погашення заборгованості протягом строку кредитування та після його закінчення не вносила, у зв`язку з чим станом на 20.07.2026 року утворилась заборгованість у загальній сумі 30 310,27 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту — 13 297,00 грн та простроченої заборгованості за процентами — 17 013,27 грн. Вказуючи на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач просив стягнути вказану заборгованість та судові витрати.

ІІ. Позиції сторін

В судове засідання представник позивача не з`явився. У матеріалах справи міститься клопотання від представника позивача від 08.10.2026 про проведення розгляду справи без участі представника товариства, прохання ухвалення рішення про задоволення позову у повному обсязі та, за наявності для того ідстав, ухвалити заочне рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила факт підписання кредитного договору та отримання кредиту в розмірі 13 297,00 грн на покупку побутової техніки. Кредит частково повернула, а згодом втратила реквізити рахунків юридичної особи для погашення кредитної заборгованості.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 14.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу було встановлено строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та строк для подання відзиву на позовну заяву. Конверт на ім`я відповідача ОСОБА_1 отримала особисто 25.09.2026 року (а.с.106).

Відповідачка у встановлений судом строк не надала до суду відзиву на позовну заяву.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу судом встановлено, що після реєстрації 24.02.2021 року шлюбу відповідачка ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_3 » (а.с.86).

Як встановлено в судовому засіданні у 2023 році позивачка розлучилася і змінила прізвище на « ОСОБА_4 ». Такі обставини підтверджує паспорт громадянина України ОСОБА_5 № НОМЕР_1 виданий 19.02.2024 органом 0711.

29.12.2021 року між ТОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № НВ16-00792.

Відповідно до п. 1.4, п. 1.5, п. 1.6 та п. 1.8 Договору Кредитор надав Позичальнику кредит у сумі 13 297,00 грн строком на 24 періоди по 30 днів (з 29.12.2021 року по 19.12.2023 року). За користування кредитними коштами Позичальник сплачує Кредитору проценти за ставкою 8% від суми наданого кредиту за кожен місяць користування (фіксована ставка, що відповідає 96.00% річних). Погашення кредиту та нарахованих процентів здійснюється за ануїтетним способом згідно з Графіком внесків (Додаток № 1 до Договору). Орієнтовна загальна вартість кредиту становить 30 310,27 грн.

Підписанням Договору про надання фінансового кредиту № НВ16-00792 від 29.12.2021 року Відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомилася з його умовами, Правилами надання фінансових кредитів ТОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» та Паспортом споживчого кредиту, а також отримала всі необхідні пояснення щодо умов кредитування.

Факт виконання ТОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» зобов`язань щодо надання кредитних коштів підтверджується видатковим касовим ордером від 29.12.2021 року про видачу ОСОБА_1 готівкових коштів у сумі 13 297,00 грн.

09.09.2022 року між ТОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» (Клієнт) та ТОВ «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» (Фактор) було укладено Договір факторингу № 1-09Ф. На виконання умов даного договору за Реєстром прав вимоги № 1 від 09.09.2022 року та Актом прийому-передачі документів від 26.09.2022 року ТОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» відступило ТОВ «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» право вимоги до боржників, у тому числі за Договором про надання фінансового кредиту № НВ16-00792 від 29.12.2021 року щодо ОСОБА_1 у розмірі 30 310,27 грн.

На виконання вимог закону та договору 09.09.2022 року ТОВ «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» направило на адресу ОСОБА_1 письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги, що підтверджується копією повідомлення та витягом з поштового реєстру відправлень АТ «Укрпошта» від 09.09.2022 року.

Згідно з наданою позивачем довідкою про відсутність платежів та розрахунком заборгованості за кредитом, ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за Договором № НВ16-00792 від 29.12.2021 року не виконала, кошти на погашення кредиту та процентів не вносила.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № НВ16-00792 від 29.12.2021 року станом на 20.07.2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 30 310,27 грн, з яких: сума простроченої заборгованості за тілом кредиту — 13 297,00 грн; сума простроченої заборгованості за процентами — 17 013,27 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надала.

В судовому засіданні підтвердила факт підписання кредитного договору та отримання кредиту в розмірі 13 297,00 грн. Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором або контррозрахунок, відповідачем не надано. Також на час розгляду справи судом відповідачем не надано жодних даних, які б свідчили про погашення заборгованості у добровільному порядку.

V. Застосоване судом законодавство

За змістом ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Згідно із статтею 64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

VІ. Висновки суду

З огляду на встановлені судом обставини справи та досліджені докази, суд дійшов висновку, що між ТОВ «ВЕНДОР-ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 було правомірно укладено Договір про надання фінансового кредиту № НВ16-00792 від 29.12.2021 року у письмовій формі. Договір містить усі істотні умови, передбачені законодавством України, зокрема щодо суми кредиту, процентної ставки, строку та графіку повернення коштів.

Матеріали справи підтверджують факт виконання кредитодавцем зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 13 297,00 грн відповідно до видаткового касового ордера від 29.12.2021 року. Водночас відповідач у визначений договором строк до 19.12.2023 року та станом на день розгляду справи зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала.

На підставі Договору факторингу № 1-09Ф від 09.09.2022 року, Реєстру прав вимоги № 1 та Акта прийому-передачі документів позивач ТОВ «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» належним чином набув права вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання фінансового кредиту № НВ16-00792 від 29.12.2021 року.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № НВ16-00792 від 29.12.2021 року станом на 20.07.2026 року та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам закону. Заборгованість відповідача складає 30 310,27 грн (у тому числі 13 297,00 грн — тіло кредиту, 17 013,27 грн — проценти за користування кредитом). Оскільки відповідач не надала доказів погашення боргу або спростування розрахунку позивача, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 30 310,27 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

VІІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають до повного задоволення, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн, понесення яких підтверджується платіжною інструкцією № 1102 від 05.08.2026 року.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 7 100,00 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження заявлених вимог на правову допомогу представник позивача надав суду наступні докази: договір про надання правничої допомоги № 010426 від 01.04.2026 року, укладений між ТОВ «Кредити Готівкою» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Правовий Курс»; додаткова угода № 1 від 01.04.2026 року до Договору № 010426, яка визначає порядок сплати винагороди (після ухвалення рішення суду та фактичного його виконання) і встановлює обмеження суми граничним розміром, який буде задоволено судом; договір про надання правничої допомоги № 03-08/2026 від 03.08.2026 року, укладений між АО «Правовий Курс» та Адвокатським бюро «Сергія Павленка» про залучення адвоката Павленка С. В. до виконання доручення за основною угодою; копію витягу з Реєстру Боржників № 1 від 20.05.2026 року до Договору № 010426, за яким АО «Правовий Курс» передано в роботу 51 боржника, включно зі справою ОСОБА_1 ; акт приймання-передачі наданої правової допомоги від 20.08.2026 року за Договором № 010426, який засвідчує виконання послуг з підготовки та подання позову щодо ОСОБА_1 на суму 7 100,00 грн; документи про статус та повноваження адвоката: копія довіреності представника позивача Павленка С. В., копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката; заява про розмір судових витрат (вих. № 95/2026) з правовим обґрунтуванням та посиланням на постанову Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 щодо можливості розподілу витрат на правничу допомогу, які підлягають сплаті у майбутньому та докази направлення заяви відповідачу: опис вкладення у цінний лист про відправку процесуальних документів боржникові.

Виходячи зі змісту ч. 4, п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України розгляд даної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, як малозначної справи, оскільки ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ці обставини свідчать про те, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є явно неспівмірним із складністю справи, витраченим адвокатом часом, обсягом наданих послуг та значенням справи для позивача.

Враховуючи те, що правова допомога позивачу все ж таки надавалась, а рішення суду ухвалено на користь позивача, на думку суду, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 100,00 гривень будуть співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України та відповідатимуть характеру і обсягу узгоджених між сторонами і фактично наданих адвокатом послуг.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 100,00 гривень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 12, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 629, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, Законом України «Про факторинг», Законом України «Про споживче кредитування», суд, —

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором — задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № НВ16-00792 від 29.12.2021 року станом на 20.07.2026 року в розмірі 30 310 (тридцять тисяч триста десять) гривень 27 коп., яка складається з: простроченої заборгованості за тілом кредиту у сумі 13 297,00 грн та простроченої заборгованості за процентами у розмірі 17 013, 27 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп. та 3 100 (три тисячі сто) гривень 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи та їх місцезнаходження:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КРЕДИТИ ГОТІВКОЮ», адреса: 04053, м. Київ, пров. Киянівський, буд. 3/7, офіс 110; ЄДРПОУ: 42971405, рахунок № НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса зареєстрвоаного місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Суддя І. Є. Малюшевська