Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №156/876/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/876/26

Провадження № 2/156/643/26

Рядок статзвіту № 38

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Федечко М. О.,

за участю секретаря судового засідання Салатюк Г. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду сел. Іваничі цивільну справу № 156/876/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», представник позивача Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи - не з`явилися,

в с т а н о в и в:

Короткий виклад обставин справи

16.07.2026 року представник ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Вимоги обґрунтовано тим, що 08.12.2019 року між відповідачем та ТОВ «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 2044262, згідно з умовами якого відповідач отримала 10000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідач підписала Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

10.12.2020 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 55-МЛ від 10.12.2020 р. відповідно до якого позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 2044262 від 08.12.2019 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем.

Сума заборгованості відповідача становить 25553,25 грн., відповідно до Виписки з особового рахунка, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 6983,37 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків становить – 16811,2 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 1200 грн; заборгованість по штрафах/пені становить - 558,68 грн.

Відповідач скористалася своїм правом та через свого представника подала відзив на позов в якому зазначила, що у позовній заяві позивач заявляє до стягнення штраф/пеню в сумі 558,68 грн, при цьому не розкриваючи, за який саме період нараховано цю суму. Оскільки прострочення виконання за Договором № 2044262 триває з 2020 року й по теперішній час, покриваючи весь період дії воєнного стану (з 24.02.2022), уся сума неустойки, нарахована починаючи з 24.02.2022 року, підлягає списанню кредитодавцем в силу прямої вказівки закону, а не судового стягнення. Те саме стосується будь-яких сум, заявлених на підставі ст. 625 ЦК України (інфляційні втрати, три проценти річних), якщо такі фактично включені до розрахунку.

Право позивача нараховувати договірні проценти за користуванням кредитом припинилося зі спливом строку кредитування, тому заявлена сума процентів 16 811,20 грн. є необґрунтованою. Оскільки строк повернення кредиту за Договором № 2044262 визначено — до 07.01.2020 року, нарахування позивачем процентів за весь наступний період (фактично понад шість років, з 2020 по 2026 рік) суперечить наведеній правовій позиції Великої Палати Верховного Суду. Просить суд врахувати, що будь-які проценти, нараховані позивачем після 07.01.2020 року за умовами кредитного договору (а не за ст. 625 ЦК України), не підлягають стягненню, як нараховані без правових підстав. Крім того, згідно з ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсоток від суми виданого споживчого кредиту за кожен день користування.

У матеріалах позовної заяви позивач не надав жодного обґрунтування того, яка саме окрема послуга надавалася відповідачу за встановлену комісію за видачу кредиту в сумі 1 200,00 грн (що становить 12 % від суми кредиту 10 000 грн — надмірно велика сума як для одноразової технічної дії з перерахування коштів). Просить суд визнати умову договору щодо стягнення цієї комісії такою, що суперечить вимогам ст. 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» як несправедливу умову договору, і відмовити в стягненні 1 200,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову. Наведений позивачем перелік послуг (усна консультація, ознайомлення з матеріалами, погодження позиції, складання типової позовної заяви) свідчить про шаблонний, стандартний характер роботи, яка не потребує значних затрат часу чи особливої правової складності. Просить суд, керуючись ч.4 ст.137 ЦПК України, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, до розумного та співмірного розміру, або відмовити у їх стягненні повністю в разі відмови в задоволенні позову.

Представник позивача 21.09.2026 року подав додаткові письмові пояснення по справі в яких зазначив, що при укладенні договору відповідач підтвердила, що інформація щодо порядку видачі, суми кредиту, комісії, річної процентної ставки, строку кредиту, правила надання фінансових послуг йому надані з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. Відповідач була у повній мірі поінформована про умови надання кредиту відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, зауважує, що без отримання листа на електронну адресу чи SMS-повідомлення на номер телефону відповідача, відповідно до якого було здійснено вхід на сайт Мілоана за допомогою логіна та пароля, договір між відповідачем та ТОВ «Мілоан» не був би укладений. Тобто, даний Кредитний договір відповідає внутрішній волі відповідача.

У матеріалах справи містяться відомості про щоденні нарахування та погашення, які підтверджують факт виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором. Із зазначених документів убачається, що відповідач здійснювала оплату у рахунок тіла кредиту, у рахунок прострочених відсотків та у рахунок комісії за управління та обслуговування кредиту 29.12.2019, 11.01.2020, 18.01.2020, 25.01.2020, 01.02.2020, 10.02.2020, 18.02.2020 року. Сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором було передано Позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимог № 55-МЛ. Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості виконаний ТОВ «МІЛОАН», враховує щоденні нарахування та погашення за кредитним договором, є належним та допустимим доказом у розумінні статей 76-78 ЦПК України. Відповідач не надала суду доказів, які спростовували б розмір заборгованості, тому наданий Позивачем розрахунок заборгованості за відсутності заперечень щодо такого розрахунку від відповідача є належним. Усі умови кредитування, процентні ставки, сума кредиту та розміри платежів були обумовлені та погоджені сторонами, тому розрахунки заборгованості є правильними та підлягають до стягненню.

На підтвердження розрахунку суми заборгованості за Кредитним договором № 2044262 від 08.12.2019, представником Позивача було додано до позовної заяви Копію відомостей про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором № 2044262 від 08.12.2019 року.

Отже, з 09.12.2019 по 07.01.2020 (30 днів відповідно до п. 1.3. Кредитного договору) нараховувалось проценти за ставкою 2.50% від фактичного залишку кредиту за кожен день (п. 1.5.2. Кредитного договору). Відповідно: 2.50% від 10000,00 грн = 250,00 грн.; 250,00 * 21 = 5250,00 грн. - проценти нараховані за період з 09.12.2019 по 29.12.2019.

29.12.2019 відповідач скористалася п.2.3. Кредитного договору та здійснила пролонгацію кредиту на 7 днів, за що сплатила 500,00 грн комісії (5% від тіла кредиту відповідно до п. 2.3.1. Кредитного договору). Тож з 30.12.2019 по 14.01.2020 нараховувались проценти згідно (з урахуванням пролонгованого періоду) п. 1.5.2. Кредитного договору за ставкою 2.5% від фактичного залишку кредиту за кожен день (п. 1.5.2. Кредитного договору). Відповідно: 2.5% від 9500,00 грн = 237,50 грн.; 237,50 * 13 днів = 3087,50 грн. - проценти нараховані за період з 30.12.2019 по 11.01.2020. Відповідач 11.01.2020 скористалася п. 2.3. Кредитного договору та здійснила пролонгацію кредиту ще на 7 днів, за що сплатила 475,00 грн комісії (5% від тіла кредиту відповідно до п. 2.3.1. Кредитного договору). Тож з 12.01.2020 по 21.01.2020 (3+7 днів) нараховувались проценти згідно п. 1.5.2. Кредитного договору за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день (п. 1.5.2. Кредитного договору). Відповідно: 2,5% від 9025,00 грн = 225,63 грн.; 225,63 грн * 7 = 1579,41 грн.- проценти нараховані за період з 12.01.2020 по 18.01.2020. Надалі 18.01.2020 відповідач скористалася п. 2.3. Кредитного договору та здійснила пролонгацію кредиту ще на 7 днів, за що сплатила 451.25 грн комісії (5% від тіла кредиту відповідно до п. 2.3.1. Кредитного договору). Тож з 19.01.2020 по 28.01.2020 (3+7 днів) нараховувались проценти згідно п. 1.5.2. Кредитного договору за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день (п. 1.5.2. Кредитного договору). Відповідно: 2,5% від 8573,75 грн = 214,34 грн.; 214,34 грн * 7 = 1500,38 грн.- проценти нараховані за період з 19.01.2020 по 25.01.2020. Відповідач 25.01.2020 скористалася п. 2.3. Кредитного договору та здійснила пролонгацію кредиту ще на 7 днів, за що сплатив 428.69 грн комісії (5% від тіла кредиту відповідно до п. 2.3.1. Кредитного договору). Тож з 26.01.2020 по 04.02.2020 (3+7 днів) нараховувались проценти згідно п. 1.5.2. Кредитного договору за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день (п. 1.5.2. Кредитного договору). Відповідно: 2,5% від 8145,06 грн = 203,63 грн.; 203,63 грн * 7 = 1425,41 грн.- проценти нараховані за період з 26.01.2020 по 01.02.2020. Відповідач 01.02.2020 скористалася п. 2.3. Кредитного договору та здійснила пролонгацію кредиту ще на 7 днів, за що сплатив 407.25 грн комісії (5% від тіла кредиту відповідно до п. 2.3.1. Кредитного договору). Тож з 02.02.2020 по 11.02.2020 (3+7 днів) нараховувались проценти згідно п.1.5.2. Кредитного договору за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день (п. 1.5.2. Кредитного договору). Відповідно: 2,5% від 7737,81 грн = 193,45 грн.; 193,45 грн * 9 = 1741,05 грн.- проценти нараховані за період з 02.02.2020 по 10.02.2020. Відповідач 10.02.2020 скористалася п. 2.3. Кредитного договору та здійснила пролонгацію кредиту ще на 7 днів, за що сплатив 386,89 грн комісії (5% від тіла кредиту відповідно до п. 2.3.1. Кредитного договору). Тож з 11.02.2020 по 18.02.2020 (1+7 днів) нараховувались проценти згідно п. 1.5.2. Кредитного договору за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день (п. 1.5.2. Кредитного договору). Відповідно: 2,5% від 7350,92 грн = 183,77 грн.; 183,77 грн * 8 = 1470,16 грн.- проценти нараховані за період з 11.02.2020 по 18.02.2020. Відповідач 18.02.2020 скористалася п. 2.3. Кредитного договору та здійснила пролонгацію кредиту ще на 7 днів, за що сплатив 367,55 грн комісії (5% від тіла кредиту відповідно до п. 2.3.1. Кредитного договору). Тож з 19.02.2020 по 25.02.2020 (7 днів) нараховувались проценти згідно п.1.5.2. Кредитного договору за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту за кожен день (п. 1.5.2. Кредитного договору). Відповідно: 2,5% від 6983,37 грн = 174,58 грн.; 174,58 * 7 = 1222,06 грн.- проценти нараховані за період з 19.02.2020 по 25.02.2020. У зв`язку з продовженням користування кредитними коштами після спливу терміну (дати), вказаного в п.1.4 Кредитного договору з урахуванням пролонгованого строку з 26.02.2020 розпочалось нарахування процентів відповідно до п. 2.2.3. Кредитного договору, що склало 60 днів та пеня в розмірі 2% від суми тіла кредиту, що може складати не більше 50% від тіла кредиту (тож нараховувалась до 17.03.2020, тобто 21 день).

-2,5% від 6983,37 грн = 174,58 грн.

-174,58 * 60 днів = 10474,80 грн. – проценти нараховані за період з 26.02.2020 по 25.04.2020;

-2% від 6983,37,00 грн = 139,67

-139,67 * 21 днів = 2933,07 грн - пеня

Станом на 25.04.2020, після всіх нарахувань та погашень, сума боргу становила 25553,25 грн, що складалось з наступного: 6983,37 грн – тіло; 1200,00 грн – комісія за надання кредиту; 16811,20 (6336,40 грн + 10474,80 ) – проценти нараховані за період з 09.12.2019 по 25.03.2020, пені 558,68 грн (2933,07 грн – 2374,39 грн).

Щодо нарахування пені зазначає, що пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України не містять вказівок на зворотну дію в часі щодо вже нарахованих сум за минулі періоди і не зобов`язують позикодавця списувати таку пеню. Таким чином, нарахування та стягнення пені є повністю правомірним.

Щодо стягнення комісії за Кредитним договором, зазначає, що встановлення ТзОВ «Мілоан» у кредитному договорі комісії не суперечить закону. Умова договору щодо обов`язку сплачувати комісію за надання кредиту недійсною визнана не була. За таких обставин позивач має право вимагати стягнення заборгованості з комісійної винагороди.

Щодо стягнення із відповідача судових витрат зазначає, що зазначені позивачем витрати є документально підтверджені та доведені, адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позиція учасників процесу

Представник позивача в судове засідання призначене для розгляду справи не з`явився, у позові та додаткових поясненнях просив розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про що свідчить підтвердження в матеріалах справи, однак у відзиві на позов просили розглянути справу без їх участі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 11.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, проведення розгляду справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» необхідну інформацію відносно відповідача для належного розгляду справи.

Ухвалою суду від 07.09.2026 року постановлено витребувати в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 коштів в розмірі 10000 грн. в період з 08.12.2019 по 15.12.2019 року, яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 . Витребувати з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» розрахунок штрафу/пені з розбивкою по періодах нарахування та детальний розрахунок процентів із зазначенням періодів нарахування, процентної ставки за кожен період та підстав її застосування, за договором про споживчий кредит 2044262 від 08.12.2019 року.

Судове засідання призначене на 22.09.2026 року відкладене у зв`язку з неявкою учасників справи.

Судове засідання призначене на 06.10.2026 року відкладене у зв`язку з неявкою учасників справи.

В судове засідання призначене на 12.10.2026 року сторони не прибули.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приймаючи до уваги, що відповідачем частково визнано позов, судом встановлено наступне.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що 08.12.2019 року між відповідачем та ТОВ «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 2044262. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит в розмірі 10000,00 грн, на строк 30 днів, тобто до 07.01.2020 року, комісія на надання кредиту становить 1200,00 грн. (12% від суми кредиту), проценти за користування кредитом: 7500.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована, позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дїї передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Відповідно до копії довідки ТОВ «Мілоан», відповідачку ОСОБА_1 було ідентифіковано та надіслано на її номер телефону одноразовий ідентифікатор R36404.

Згідно з копією платіжного доручення №4273369 від 08.12.2019 року, грошові кошти 10000,00 грн. були перераховані ОСОБА_1 на її рахунок НОМЕР_3 , призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ Мілоан згідно договору 2044262.

10.12.2020 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 55-МЛ від 10.12.2020 р. Позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 2044262 від 08.12.2019 року, що укладений між кредитодавцем та відповідачем.

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги 55-МЛ, заборгованість відповідача на момент договору відступлення права вимоги становила 25553,25 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунка за Кредитним договором №2044262 від 08.12.2019 року, заборгованість відповідача становить 25553,25 грн. з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 6983,37 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 16811,2 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 1200 грн; заборгованість по штрафах/пені становить - 558,68 грн.

Згідно з відповіддю від 23.09.2026 року АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 в Банку емітовано картку № НОМЕР_3 . На зазначену банківську картку було нарахування грошових коштів в сумі 10000,00 грн. 08.12.2019 року.

Застосоване судом законодавство та висновки суду

Спір у даній справі виник у зв`язку із невиконанням відповідачем зобов`язання з повернення кредитної заборгованості.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до закону, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у певних випадках.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Коли позикодавцем є юридична особа договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми позики (стаття 1047 ЦК України).

За змістом частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

В силу статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК).

У постанові від 07.04.2021 у справі № 623/2936/19 Верховний суд дійшов висновку, що використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором при укладенні договору відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Укладений 08.12.2019 ОСОБА_1 договір про надання споживчого кредиту за формою відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», договір укладений в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до вимог статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннями ст. 599 ЦК України.

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК України визначає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна осіб у зобов`язанні пов`язана з тим, що попередні учасники зобов`язань вибувають з цих відносин, а їх права та обов`язки переходять до суб`єктів, які їх замінюють.

Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що матеріалами справи доведено факт укладення 08.12.2019 року між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем договору про споживчий кредит № 2044262 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Також доведено, що відповідач отримала грошові кошти на свій електронний платіжний засіб в розмірі 10000,00 грн, здійснювала дії передбачені Договором для виконання вимоги п.2.3 цього ж Договору, а саме пролонгацію кредиту до 25.04.2020 року, а отже наданий позивачем детальний розрахунок заборгованості суд приймає, як правильний та належний.

Крім того, матеріалами справи також підтверджується, що до позивача ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право стягнення з відповідачки кредиторської заборгованості.

Відповідачем не спростовано отримання нею грошових коштів в розмірі 10000,00 грн як і не спростовано, що електронний платіжний засіб НОМЕР_1 не належить їй. Відповідач також не подала до суду контррозрахунок суми заборгованості, нарахування відсотків та пені.

Відповідно до п.15 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення. Дані положення закону набрали чинності 02.04.2020.

Враховуючи п.2 ст.264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Позивачем надано розрахунок суми пені за Договором, така була нарахована до 17.03.2020 та становила 2933,07 грн. 23.03.2020 відбулося списання помилково нарахованих відсотків за порушення зобов"язань в сумі 2374,39 грн. та до стягнення заявлено розмір пені 558,68 грн., що нарахована до набрання чинності змінами в ЦК України, а отже зазначена сума пені підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Своїм підписом на договорі відповідач підтвердила, що ознайомлена з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісії, розуміє та зобов`язується їх виконувати. Кредитний договір відноситься до оспорюваних договорів.

Відповідач не оспорювала укладений кредитний договір ні в цілому, ні в будь-якій окремій його частині, а тому в силу вимог ст. 204 ЦК України цей правочин є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом і він не визнаний судом недійсним. Суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача комісії, пов`язаної з наданням кредиту у розмірі 1200,00 грн слід задовольнити, оскільки розмір комісії чітко погоджений сторонами укладеним між ними договором.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнувши з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором про споживчий кредит № 2044262 від 08.12.2019 року в розмірі 25553,25 грн. з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 6983,37 грн; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 16811,2 грн; прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 1200 грн; заборгованість по штрафах/пені становить - 558,68 грн.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно із ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

На підтвердження понесених витрат позивачем надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року; копію Акту №Д/25630 від 14.04.2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року; копію детального опису наданих послуг до Акту №Д/25630 від 14.04.2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року; копію ордеру на надання правничої допомоги та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у справі, суд вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 5 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки така сума, відповідає критерію розумності, співмірності та ґрунтується на вимогах закону.

Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем при подачі до суду позову сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн. з врахуванням коефіцієнта 0,8. На підставі викладеного, суд вважає, що судові витрати у виді судового збору в сумі 2662,40 грн. слід стягнути з відповідача в користь позивача.

Керуючись ст. 11, 205, 207, 509, 512-514, 516, 526, 530, 598, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1046-1050, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1082 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», представник позивача Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за Кредитним договором № 2044262 від 08.12.2019 року, в сумі: 25553 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят три) гривні 25 копійок, що складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту – 6983,37 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків – 16811,2 грн; простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту – 1200 грн; заборгованості по штрафах/пені становить - 558,68 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» сплачений судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та витрати за надану правову (правничу) допомогу адвоката в розмірі 5 000,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (ЄДРПОУ 35234236), місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28, 4-й поверх, Львівська область.

Представник позивача Усенко Михайло Ігорович, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача Склярський Павло Миколайович, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення суду складено та підписано 12 жовтня 2026 року.

Суддя М. О. Федечко