Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №156/776/26 — Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/776/26

Провадження № 2/156/597/26

Рядок статзвіту № 61

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2026 року сел. Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Малюшевської І. Є.,

за участю секретаря судового засідання Киці Л. Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Іваничі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Бакун Олександр Сергійович

до Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області,

про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

І. Зміст спору

Позивач ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Бакуна О. С. звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи його тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його бабусі ОСОБА_2 залишилась спадщина, яка відкрилася за законом у виді права на земельні ділянки загальною площею 2,11 га (в тому числі ріллі – 1,89 га, сіножатей – 0,22 га) для ведення особистого селянського господарства, розташовані за межами населених пунктів Заболотцівського старостату Литовезької сільської ради Володимирського (Іваничівського) району Волинської області, які належали спадкодавиці на праві приватної власності згідно з Державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 086588, виданим Іваничівською районною державною адміністрацією 25.05.2003 року.

Позивач є єдиним спадкоємцем цієї спадщини за законом та бажає прийняти спадщину як спадкоємець за законом, однак у встановлений законодавством строк, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини після смерті бабусі, а також після смерті свого батька ОСОБА_3 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і за життя спадщину після своєї матері не оформив), не подав до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, оскільки йому не було відомо про наявність у спадкодавиці вказаного майна та правовстановлюючих документів.

Батько позивача ОСОБА_3 на день смерті своєї матері ОСОБА_2 був зареєстрований разом із нею за адресою: АДРЕСА_1 , однак спадщини після її смерті не оформив. Інший син спадкодавиці – ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до відкриття спадщини. Мати позивача ОСОБА_5 розірвала шлюб з ОСОБА_3 у 1997 році та не належить до кола спадкоємців спадкодавиці.

Про існування оригіналу Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 086588 від 25.05.2003 року позивачу стало відомо лише у червні 2025 року, коли після продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 нові власники під час проведення ремонтних робіт знайшли зазначений документ та передали його позивачу.

Будь-які інші особи, що належали б до спадкоємців, які здійснюють спадкування за законом/заповітом, які б звернулися протягом строку для прийняття спадщини із відповідними заявами до нотаріуса, відсутні. Спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 заведена не була.

Приватним нотаріусом Володимирського районного нотаріального округу Божко О. О. 21.05.2026 року за № 42/01-16 позивачу роз`яснено відмову у прийнятті заяви про прийняття спадщини у зв`язку з пропуском строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, та запропоновано звернутися до суду.

Такі обставини змусили позивача звернутись до Іваничівського районного суду Волинської області з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини. З огляду на наведене, представник просить суд ухвалити рішення, яким визначити позивачу додатковий двомісячний строк для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІІ. Позиція учасників справи

У судове засідання належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи всі учасники справи не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

У матеріалах справи міститься клопотання позивача ОСОБА_1 та клопотання його представника – адвоката Бакуна О. С. про здійснення розгляду справи без їх участі, підтримання позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати у справі позивач залишає за собою.

Представник відповідачу Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області 12.10.2026 сільський голова Касянчук О. подала клопотання про проведення розгляду цивільної справи № 156/776/26 без участі представника сільської радим та відсутність заперечнь щодо задоволення позову.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 29.06.2026 року відкрито провадження у даній справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу п`ятиденний строк для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк для подання заперечення, з дня отримання таких. Витребувано з Іваничівської державної нотаріальної контори Інформаційні довідки зі Спадкового реєстру щодо спадкодавця.

25.08.2026 судом витребувано докази, продовжено строк розгляду справи та відкладено розгляд цивільної справи.

Ухвалою суду від 29.09.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 12.10.2026 року, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи учасники справи не з`явилися.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Сторони скористалися наданим їм правом та, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, заявили клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Відтак, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Обставини справи, встановлені судом

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є онуком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується паспортом позивача серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_2 та довідками виконавчого комітету Литовезької сільської ради від 12.05.2026 № 1-10 і від 15.05.2026 № 15 (а.с. 10-15).

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_2 померла у м. довгопрудному московської області російської федерації (а.с. 19, 21, 38).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Литовезької сільської ради від 12.05.2026 року № 1-10 ОСОБА_2 була зареєстрована та проживала в будинку по АДРЕСА_1 з 1954 року по 28.04.2000 року. Згідно з довідкою від 15.05.2026 року № 15 до складу зареєстрованих осіб за вказаною адресою на день її смерті входили син ОСОБА_3 , позивач (онук) ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Похована спадкодавиця на кладовищі с. Заболотці.

З Державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 086588, виданого Іваничівською районною державною адміністрацією 25.05.2003 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 572, слідує, що за життя ОСОБА_2 належали на праві приватної власності земельні ділянки загальною площею 2,11 га (рілля – 1,89 га, сіножаті – 0,22 га) для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Заболотцівської сільської ради (старостату) (а.с. 20).

Отже, на момент смерті померлій ОСОБА_2 належало право приватної власності на земельні ділянки площею 2,11 га на території Заболотцівського старостату Литовезької сільської ради.

21.05.2026 року приватним нотаріусом Володимирського районного нотаріального округу Божко О. О. роз`яснено ОСОБА_1 у письмовому повідомленні № 42/01-16 про відмову у прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку із тим, що позивач у визначений ст. 1270 ЦК України строк заяву про прийняття спадщини не подав і на момент відкриття спадщини не був зареєстрований разом із спадкодавицею за її останнім місцем проживання в м. Довгопрудний; позивачу запропоновано звернутися до суду для визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

Відповідно до Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру, наданих Іваничівською державною нотаріальною конторою від 11.09.2026 № 216/01-16, спадкова справа на ім`я ОСОБА_2 у нотаріальній конторі не заводилася. Іваничівською ДНК 03.08.1995 року за реєстровим № 962 від імені ОСОБА_2 посвідчений заповіт, за змістом якого ОСОБА_2 . Заповіла сину ОСОБА_3 частину житлового будинку, що знаходиться в с. Заболотці Володимирського району Волинської області (а.с.66).

Отже, земельні ділянки загальною площею 2,11 га (рілля – 1,89 га, сіножаті – 0,22 га) для ведення особистого селянського господарства, розташовані на території Заболотцівської сільської ради (старостату) заповітом ОСОБА_2 не охоплені, а тому спадщина щодо цього майна після смерті ОСОБА_2 відкрилась за законом.

З урахуванням місця смерті спадкодавиці ОСОБА_2 (м. довгопрудний московська область російська федерація) у матеріалах справи відсутні докази того, що спадкоємець за заповітом та спадкоємець першої черги за законом – син спадкодавиці ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняв спадщину після смерті своєї матері. Інший син ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 до відкриття спадщини. Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є такими, що спадщину після смерті своєї матері не прийняли.

Будь-які інші особи, що належали б до спадкоємців, які здійснюють спадкування за законом/заповітом, які б звернулися протягом строку для прийняття спадщини із відповідними заявами до нотаріуса, відсутні.

Позивач був необізнаний щодо наявності у спадкодавця ОСОБА_2 спадкового майна та правовстановлюючих документів на нього, які тривалий час вважалися втраченими та були віднайдені лише у червні 2025 року.

У зв`язку із такими обставинами, позивач змушений звернутися до суду з цією позовною заявою.

Відповідач Литовезька сільська рада не заперечує щодо визначення ОСОБА_1 додаткового двомісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

V. Застосоване судом законодавство

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом і кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (статті 12 і 81 ЦПК).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ч. 1 ст. 82 ЦПК).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ст. 77 ЦПК).

Згідно ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

У відповідності до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

VI. Висновки суду

Беручи до уваги причини пропущення позивачем строку для прийняття спадщини, зокрема, необізнаність позивача щодо наявності у спадкодавця спадкового майна та правовстановлюючих документів на нього, які тривалий час вважалися втраченими та були віднайдені лише у червні 2025 року, суд вважає, що вказані обставини свідчать про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, адже пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, з огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог і визначення позивачу додаткового строку терміном два місяці, який буде достатнім для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .

VІІ. Судові витрати

Враховуючи думку позивача та виходячи з вимог ст. 141 ЦПК України суд вважає, що понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за ним.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий двомісячний строк з дня набрання чинності цим рішенням суду для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони та учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Іваничівським РВ УМВС України у Волинській області 13.07.1995, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Представник позивача: адвокат Бакун Олександр Сергійович, адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Литовезька сільська рада Володимирського району Волинської області, код ЄДРПОУ 04335252, місцезнаходження: вул. В. Якобчука, 11, с. Литовеж, Володимирський р-н, Волинська обл., 45325.

Суддя І. Є. Малюшевська