Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №155/790/26 — Горохівський районний суд Волинської області

Справа №155/790/26

Провадження №2/155/1170/26

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.10.2026 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі головуючого судді Санакоєва Д.Т., при секретарі судового засідання Федонюк О.М., розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через свого представника 15 травня 2026 року звернулось з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.05.2025 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1548-4714, за умовами якого відповідачу надано споживчий кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 25000,00 грн., із заявленим строком кредитування – 365 днів, базовий період 28 днів, комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту, промо-ставка – 0.01% в день, знижена % ставка – 1,00% в день, стандартна ставка – 1,00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту. ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало свою частину умов кредитного договору у повному обсязі. Разом з тим, ОСОБА_1 порушила взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим у неї станом на 06.05.2026 року виникла перед позивачем заборгованість в загальному розмірі 80841,62 гривень, а саме: заборгованість за кредитом – 25000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 33555,00 гривень, заборгованість за процентами річних на підставі ст.625 ЦК – 20586,62 гривень; заборгованість по комісії – 1700,00 гривень. Просить суд стягнути із ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором, а також судові витрати по справі.

Позиції учасників процесу

Відповідач ОСОБА_1 19 серпня 2026 року подала заяву про перегляд заочного рішення узагальнені доводи якої зводяться до того, що її чоловік є ветераном війни – учасником бойових дій, а тому на неї поширюється дія ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

24 вересня 2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі та запереченнях на заяву про перегляд заочного рішення, які є ідентичними за своїм змістом та в яких наполягав на доведеності факту отримання кредитних коштів відповідачем та правомірність здійснених позивачем нарахувань. Просив заяву відповідача залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідач в судові засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила. Будь-яких додаткових заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило. Про дату час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена у відповідності до вимог ЦПК України, про що у матеріалах справи наявні відповідні докази.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 18 травня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.

23 липня 2026 Горохівським районним судом Волинської області ухвалено заочне рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 .

Ухвалою Горохівським районним суду Волинської області від 02 вересня 2026 заяву ОСОБА_1 про скасування заочного рішення задоволено, заочне рішення скасовано, призначено судове засідання.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обставини справи, встановлені судом

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 02 травня 2025 року між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1548-4714, за умовами якого відповідачу надано кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 25000,00 грн., із заявленим строком кредитування – 365 днів, дата повернення (виплати) Кредиту 01.05.2026 року, базовий період 28 дні, комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту, промо-ставка – 0.01% в день, знижена % ставка – 1,00% в день, стандартна % ставка – 1,00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. 0,74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 2186,21 процентів. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає: 104954,58 грн. Денна процентна ставка 0,876%. Загальні витрати за споживчим кредитом складають: 79954,58 грн.

Договір №1548-4714 від 02 травня 2025 року був укладений з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора A3380.

У п.13 Договору сторони вказали свої реквізити, зокрема відповідачем було зазначено свої анкетні та паспортні дані, РНОКПП, електронна адреса та номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 , на який в подальшому було перераховано кредитні кошти в розмірі 2000 грн, що підтверджується інформацією наданою ТзОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 17.03.2026 року про проведення 02 травня 2025 року транзакції №1600099036 відповідно до якої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надало (перерахувало) ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 25000 грн на платіжну карту № НОМЕР_2 , а також довідкою ТзОВ «Укр Кредит Фінанс».

Підписуючи договір №1548-4714 від 02 травня 2025 року відповідач також підписала правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKas», паспорт споживчого кредиту та додаток до договору яким є таблиця обчислення загальної вартості кредиту (одноразовий ідентифікатор A0508).

Отже, ОСОБА_1 ознайомилася із умовами та порядком надання кредиту та підтвердила свою згоду на приєднання до умов кредитування та отримання кредитних коштів.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором №1548-4714 від 02 травня 2025 року заборгованість ОСОБА_1 станом на 06 травня 2026 року становить 80841,62 грн, яка складається із основного боргу в розмірі 25000 грн, залишку відсотків в розміні 33555,00 грн, залишку відсотків за ст.625 ЦК України – 20586,62 грн, залишку комісії – 1700,00 грн.

Із долучених до заяви про перегляд заочного рішення документів судом встановлено, що відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18 серпня 2023 року, ОСОБА_3 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій п.19, ч.1 ст.6.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 21.12.2012 року. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на « ОСОБА_5 ».

Із копії військового квитка НОМЕР_5 встановлено, що ОСОБА_6 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» був призваний у збройні сили з 15.03.2022 року та звільнений з військової служби 23 січня 2026 року.

Із довідки №12/184 від 20 лютого 2023 року військової частини НОМЕР_6 Державної прикордонної служби України вбачається, що ОСОБА_6 в період з 01.10.2022 по 24.01.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Із долученого, за заявою відповідача, копії витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №79-ОС від 22 січня 2026 року встановлено, що ОСОБА_3 звільнено з військової служби, а остаточною датою закінчення проходження військової служби є 23 січня 2026 року.

Застосоване судом законодавство та висновки суду

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України (далі ЦК України) Закону України «Про електронну комерцію», ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»). Статтею 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Приписами пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Таким чином, суд доходить висновку, що будь який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Згідно з приписом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини 1 статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Нормою статті 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з положеннями частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

За змістом частини 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Згідно з положеннями ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною першою статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що 02 травня 2025 року ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 уклали в електронному вигляді договір про відкриття кредитної лінії №1548-4714 від 02 травня 2025 року, який за правовою природою є кредитним договором.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах.

Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мла можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, якщо вважала встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість відповідач погодила зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, відповідач засвідчила, що погодилася на отримання кредитних коштів саме на умовах, що визначені договором.

На підставі цього договору відповідач отримала кредитні кошти в сумі 25000 грн, взяла на себе зобов`язання повернути кредит та сплатити проценти за користуванням ним, однак свої зобов`язання належним чином не виконала, після закінчення строку кредитування не повернула у повному обсязі кредит та не сплатила відсотки за користування ним.

Із дослідженого судом розрахунку заборгованості встановлено, що ОСОБА_1 06.08.2025 року повністю виконала свої зобов`язання, проте 11.08.2025 року отримала суму докредитування в розмірі 25000,00 грн.

За розрахунками позивача заборгованість відповідача перед позивачем становить 80841,62 грн, яка складається із основного боргу в розмірі 25000 грн, залишку відсотків в розміні 33555,00 грн, залишку відсотків за ст.625 ЦК України – 20586,62 грн, залишку комісії – 1700,00 грн.

Однак, відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» – військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Наданими ОСОБА_1 доказами на підтвердження аргументів наведених у заяві про перегляд заочного рішення, які досліджені судом в своїй сукупності доводять участь її чоловіка ОСОБА_6 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх проведення, відповідач має право на визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, зокрема, на звільнення від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, штрафні санкції, пеню.

Пункт 15 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15, від 14 травня 2021 року у справі №502/1438/18, від 24 лютого 2022 року у справі №591/4698/20, від 12 травня 2022 року у справі №336/512/18, від 18 січня 2023 року у справі №642/548/21.

Застосування приписів п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

Суд погоджується із аргументами відповідача та вважає, що на час укладення кредитного договору №1548-4714 за період з моменту укладення кредиту - 02 травня 2025 року по дату звільнення з військової служби – 23 січня 2026 року на відповідача поширювались пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до неї не могла застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов`язань за користування кредитом, а також був відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

Позивачем у поданих додаткових поясненнях та запереченнях на заяву про перегляд заочного рішення жодним чином не спростовано наведені аргументи та надані докази відповідачем. Факт наявності у відповідача пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» позивачем не заперечувався.

Водночас, суд вважає, що після закінчення проходження військової служби чоловіком відповідач втратила право на вищевказані пільги, а тому нарахування відсотків за користування кредитом за період з 24 січня 2026 року по 01 березня 2026 року є правомірними та відповідно до розрахунку заборгованості становлять 7755,00 грн.

Окрім того, позивач заявив вимогу про стягнення 20586,62 грн відсотків відповідно до ст.625 ЦКУ.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан. В подальшому він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення кредитного договору, так і на час розгляду цієї справи.

Враховуючи дату укладення договору, відсотки відповідно до ст.625 ЦКУ нараховані позивачем в період дії воєнного стану.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки відсотки відповідно до ст.625 ЦКУ нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України звільняється від обов`язку сплати на користь позивача, як кредитодавця, таких нарахувань.

Отже, в задоволенні позовної вимог про стягнення відсотків відповідно до ст.625 ЦКУ в розмірі 20586,62 грн слід відмовити.

Враховуючи описані вище висновки суду, сума заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №1548-4714 від 02.05.2025 року становить 34455,00 грн та складається з 25000 грн основного боргу, 7755,00 грн відсотків за користування кредитом, 1700,00 грн залишок комісії.

Однак, із розрахунку заборгованості також встановлено, що ОСОБА_1 на виконання договірних зобов`язань здійснила платежі на загальну суму 44709,63 грн, що з огляду на висновки суду свідчить про відсутність заборгованості у відповідача перед позивачем.

Таким чином, суд всебічно, повно, об`єктивно розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Розподіл між сторонами судових витрат

Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд відмовив у задоволенні позову, судові витрати позивача залишаються за ним.

Керуючись ст.12, 13, 17, 77, 78, 81, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, ст.509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1048, 1054, 1055 ЦК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», адреса місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Рішення в повному обсязі складено 13.10.2026 року.

Суддя Горохівського районного суду

Волинської області Д.Т.Санакоєв