Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №725/9987/25 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Чернівці справа № 725/9987/25

провадження №22-ц/822/1417/26

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Перепелюк І. Б.

суддів: Височанської Н.К., Литвинюк І.М.

секретар Черновська А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького районного суду м.Чернівців від 18 травня 2026 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про стягнення недоотриманої суми пенсії в порядку спадкування,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про стягнення недоотриманої суми пенсії в порядку спадкування.

Позов обґрунтовано наступним. Батьку заявника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.06.2022 (справа № 600/1038/22-а) задоволено позов ОСОБА_2 до відповідача, визнано протиправною відмову у проведенні ОСОБА_2 перерахунку пенсії з 01.12.2019, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» від 27.07.2021 № 33/46-1194/4338, зобов`язано відповідача провести такий перерахунок та виплатити пенсію із врахуванням раніше проведених виплат.

За життя ОСОБА_2 на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.06.2022 по справі № 600/1038/22-а проведено перерахунок пенсії. Різницю боргу пенсії, визначену відповідно до зазначеного рішення суду, що складає 279 269 грн. 20 коп., включено до Реєстру судових рішень.

Батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач є спадкоємцем померлого відповідно до закону, спадщина була прийнята ним одноосібно. Позивач вказав, що за життя ОСОБА_2 вказане вище рішення суду, яке набрало законної сили, надсилав на виконання до відповідача, однак станом на дату смерті воно виконано не було, а тому нараховані відповідно до рішення, але не виплачені кошти, є недоотриманою пенсією, входять до складу спадщини, та підлягають виплаті йому, як спадкоємцю, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НТХ № 628389.

З відповідною заявою про виплату нарахованих, але не виплачених за рішенням суду коштів, позивач звертався до відповідача, однак йому було відмовлено, повідомлено, що вказані правовідносини регулюються спеціальним законодавством, зокрема Законом № 2262-ХІІ, невиплачені кошти не включаються до складу спадщини, а щоб їх отримати позивач повинен був звернутись не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти в порядку спадкування за законом після смерті його батька у вигляді нарахованої та недоотриманої пенсії в розмірі 279 269 грн. 20 коп.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чернівецького районного суду м.Чернівців від 18 травня 2026 року позов задоволено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 грошові кошти в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 у вигляді нарахованої та недоотриманої пенсії в розмірі 279 269 грн. 20 коп. Вирішено питання судових витрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області просить скасувати рішення Чернівецького районного суду міста Чернівців від 18 травня 2026 року, ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області не погоджується з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що листом Головного управління від 20.06.2025 № 2400-1703-8/22646 позивачу надано ґрунтовне роз`яснення щодо порядку та умов виплати суми боргу, визначеного при перерахунку на виконання судового рішення за позовом померлого батька ОСОБА_2 .

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Додатком 4 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 (зі змінами, внесеними постановою Правління Пенсійного фонду України від 02.03.2023 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 05.03.2023 за № 5725/39628), затверджено форму Заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера. Із заявою про виплату недоотриманої пенсії згідно з Додатком 4 до Порядку у зв`язку із смертю пенсіонера до органу Пенсійного фонду України позивач не звертався.

З матеріалів архівної пенсійної справи ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено, що за життя він отримував пенсію за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсією забезпечений по 31.10.2024. Разом з цим, за життя ОСОБА_2 на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.06.2022 по справі № 600/1038/22-а проведено перерахунок пенсії. Різницю боргу пенсії, визначену відповідно до рішення суду включено до Реєстру судових рішень. У зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 до зазначеного вище Реєстру внесено відповідну інформацію. У випадку смерті стягувача щодо недоодержаних сум на виконання рішення суду до Реєстру вноситься інформація про особу, яка має право на отримання недоодержаної пенсії у зв`язку зі смертю стягувача (прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків) та документи, що дають право на одержання недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю стягувача.

Відповідно до ч.1 ст. 61 Закону № 2262, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Враховуючи зазначене, апелянт вважає безпідставними та такими що суперечать чинному законодавству вимоги ОСОБА_1 щодо виплати грошових коштів у розмірі 279269 грн. 20 коп. нарахованих за життя ОСОБА_2 . Зазначає, що судом першої інстанції не враховано та не взято до уваги всі вищенаведені обставини та факти даної адміністративної справи, а також вимоги чинного законодавства України, що регулюють дане спірне питання, що в свою чергу призвело до постановлення рішення з порушенням застосування норм матеріального права, а також не повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи та безпідставного задоволення вимог позивача.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві позивач просить апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, рішення Чернівецького районного суду м.Чернівців від 18 травня 2026 року залишити без змін.

Мотивувальна частина

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що за життя батько позивача ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років за Законом № 2262-ХІІ.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.06.2022 у справі № 600/1038/22-а задоволено позов ОСОБА_2 до відповідача, визнано протиправною відмову у проведенні ОСОБА_2 перерахунку пенсії з 01.12.2019, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці ДУ «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Чернівецькій області» від 27.07.2021 № 33/46-1194/4338, зобов`язано відповідача провести такий перерахунок та виплатити пенсію із врахуванням раніше проведених виплат.

За життя ОСОБА_2 на виконання рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.06.2022 по справі № 600/1038/22-а проведено перерахунок пенсії.

Різницю боргу пенсії, визначену відповідно до зазначеного рішення суду, що складає 279 269 грн. 20 коп., включено до Реєстру судових рішень, що підтверджується копією розрахунку на доплату пенсії згідно даних ПВП ДКГ від 12.09.2022.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.10.2025, за його життя вказане рішення суду виконано не було.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем померлого ОСОБА_2 відповідно до закону, спадщина була прийнята ним одноосібно, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 73191684.

Нараховані відповідно до рішення суду, але не виплачені кошти, позивач ОСОБА_1 успадкував відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом серії НТХ № 628389.

Відповідач звертався до позивача зі заявою про виплату нарахованих, але не виплачених за рішенням суду коштів, однак листом за вих. № 2400-1703-8/36135 від 07.10.2025 йому було відмовлено.

Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.

Підставою своїх позовних вимог позивач зазначає наявність у нього, як спадкоємця першої черги після смерті батька, права на спадкування недоотриманої суми пенсії.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону №2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі №428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19 зазначив, що тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації, коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

При цьому, колегія суддів враховує, що рішенням суду задоволено вимоги спадкодавця, яке набрало законної сили, однак суми пенсії залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у справі, яка переглядається, позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_2 , у встановлений законом строк звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після його смерті, а тому позивач успадкував належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у тому розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті.

Інші доводи апеляційної скарги, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Отже, підстав для скасування рішення суду в межах доводів апеляційної скарги не встановлено.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив це рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення.

Рішення Чернівецького районного суду м.Чернівців від 18 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Судді І.Б. Перепелюк

Н.К. Височанська

І.М. Литвинюк