Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №344/10253/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/10253/26

Провадження № 22-ц/4808/1964/26

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О. В.,

суддів: Бойчука І. В., Томин О. О.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, на рішення Івано-Франківського міського суду від 04 серпня 2026 року,

в с т а н о в и в :

У травні 2026 року представник ТОВ «Юніт Капітал» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03 лютого 2025 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 902609003 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Заповнивши на сайті анкету-заяву, позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту. Сторонами кредитного договору погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розмір і тип процентної ставки. Таким чином, відповідач отримав кредит на суму 29 900,00 грн шляхом перерахування коштів на його банківську картку, на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки.

06.05.2025 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/34, відповідно до умов якого перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

30.09.2025 ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № 30/0925-01 передало ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Представник позивача зазначив, що відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом, внаслідок чого в нього виникла заборгованість в розмірі 68 085,95 грн, яка складається з 19 189,00 грн заборгованості по тілу кредиту, 39 302,45 грн заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом, а також 9 594,50 грн заборгованості за штрафними санкціями.

Оскільки вимоги щодо стягнення штрафних санкцій позивачем не заявляються, представник ТОВ «Юніт Капітал» просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за основною сумою боргу та відсотками у загальному розмірі 58 491,45 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 04 серпня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 902609003 від 03.02.2025 в сумі 58 491,45 грн, а також судові витрати у розмірі 2662,40 грн та 7000 грн витрат на правову допомогу.

Не погодившись з вказаним рішенням, представниця ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково та стягнути з її довірителя 17 694,00 грн тіла кредиту та відсотки в розмірі 19 651,20 грн, а також 2 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Зазначає, що суд не врахував, що нараховані позивачем відсотки в розмірі 39 302,45 грн є надмірними та неспівмірними із сумою отриманого кредиту, строком користування коштами та фактичними обставинами виконання зобов`язання. Вважає, що розмір процентів суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації. Крім того, передбачені в договорі такі високі відсотки порушують принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач фінансових послуг.

На думку представниці скаржника розмір процентів за кредитним договором необхідно зменшити до 19 651,20 грн, що становить 50% від загальної суми заборгованості розрахованої позивачем.

Крім того, ОСОБА_1 сплачено 1 495,00 грн в рахунок погашення комісії за надання кредитних послуг. Проте, на думку скаржника, несправедливими є положення про споживчий кредит щодо встановлення плати за обслуговування кредиту, що є підставою для визнання таких положень недійсними. У зв`язку з цим зарахування частини сплачених коштів у рахунок погашення комісії є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам законодавства. Відповідно, сума у розмірі 1 495,00 грн підлягає врахуванню не як погашення комісії, а як часткове погашення основної суми кредиту. З урахуванням перерахунку та спрямування вказаної суми на зменшення основного боргу, розмір заборгованості за тілом кредиту, що може підлягати стягненню, становитиме не 19 189,00 грн, а 17 694 грн.

Звертає увагу, що позивачем не було надано до матеріалів справи жодного належного документу про фактичну оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із фактичним наданням та отриманням правової допомоги ТОВ «Юніт Капітал». Витрати на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн вважає необґрунтованими, належним чином недоведеним та неспівмірним з складністю справи, витраченим часом, обсягом наданих послуг.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Юніт Капітал» послався на законність та обґрунтованість ухваленого рішення, натомість доводи апеляційної скарги вважає безпідставними.

Зазначив, що підписавши кредитний договір, позичальник надав свою згоду на сплату усіх зазначених у них платежів (процентів та винагороди), які були визначені за взаємною згодою сторін та недійсними не визнані.

Послався на п. 8.5 кредитного договору, відповідно до якого розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за Договором, становить 1 495,00 грн. Відповідач здійснив платіж саме 05.03.2025, тобто в останній день строку, встановленого Договором для сплати комісії. У зв`язку з цим зарахування частини платежу в сумі 1 495,00 грн у рахунок виконання зобов`язання зі сплати Комісії здійснено відповідно до умов укладеного сторонами кредитного договору. Вважає посилання відповідача на відсутність переліку додаткових та супутніх послуг саме по собі не може бути підставою для висновку про нікчемність умови щодо комісії, оскільки спірна комісія відповідно до змісту укладеного сторонами Договору не встановлювалася як плата за додаткові або супутні послуги.

Вказує, що до правової допомоги наданої адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» належить вивчення матеріалів справи, складання адвокатського запиту, складання клопотання про витребування доказів, а також складання позовної заяви. Вказану суму в розмірі 7000,00 грн на надання правничої допомоги зазначено в Протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги.

За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з обґрунтованості позовних вимог, а тому суд стягнув на користь позивача розраховану позивачем заборгованість та судові витрати відповідно до задоволених вимог.

З таким висновком колегія суддів погоджується не повністю, зважаючи на таке.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 03.02.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 902609003 у формі електронного документу з використанням електронного підпису на суму 29 900 грн.

Відповідно до довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції.

Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким,що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Так, відповідно до п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору,укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, кредитний договір від 03.02.2025 укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних та надсилаються та призначені для ідентифікації підписувача цих даних) згідно з вимогами законодавства.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач посилався на те, що в ході факторингового ланцюгу право вимоги до відповідача перейшло до позивача.

06.05.2025 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №МВ-ТП/34, відповідно до умов якого перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступила на користь ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги заборгованостей до боржників, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 за договором №902609003 від 03.02.2025 в розмірі 40 442,60 грн.

30.09.2025 ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу № 30/0925-01 передало ТОВ «Юніт Капітал» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № №902609003 від 03.02.2025, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно положень ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно змісту ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Надані позивачем наведені вище докази, як кожен окремо так і їх сукупність належним чином підтверджують заявлені у позові обставини справи, а саме, що ОСОБА_1 дійсно отримав кредит у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та в подальшому перехід прав за кредитним договором вимог до позивача ТОВ «Юніт Капітал». Вказані обставини скаржником не заперечувались

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Так, у п.2.2., 2.3. Договору кредитної лінії №902609003 сторони погодили, що загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 29900 грн 00 коп. (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот грн. нуль коп.). Разом із тим Позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором, можуть бути надані додаткові грошові кошти у Кредит шляхом надання додаткових Траншів. Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру Кредиту 03.02.2025.

Кінцева дата повернення кредиту 05.03.2030 (п. 7.3 договору).

Пунктом 8.3 передбачено, що Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 (триста п`ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.

У п.8.5. Договору сторони погодили, що розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 1495 грн 00 коп. (одна тисяча чотириста дев`яносто п`ять грн. нуль коп.)

За період від 03.02.2025 до 05.03.2025 (включно) Кредитодавець надає Позичальнику знижку в розмірі 79,59 (сімдесят дев`ять цілих п`ятдесят дев`ять сотих) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,20 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 73,00 (сімдесят три) відсотків річних(п. 8.7.1 Договору).

Загальна сума заборгованості відповідача перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором становить 68 085,95 грн, яка складається з: 19 189,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 39 302,45 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за комісією; 9 594,50 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), що підтверджується відповідними розрахунками. Дана сума також зазначена у виписці з особового рахунку на період 30.09.2025 - 18.03.2026.

Суму заборгованості за кредитним договором відповідачем не спростовано, так само не спростовано розрахунок заборгованості, який надано позивачем. Заборгованість розрахована відповідно до умов та строку договору.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зокрема, 22 листопада 2023 року прийнято Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX, який набрав чинності 24 грудня 2023 року. Цим законом доповнено ч. 5ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», відповідно до якої максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Закону.

Отже, з огляду на те, що кредитний договір укладено 03.02.2025 року, тобто після набрання чинності відповідними змінами до Закону України «Про споживче кредитування», нарахування процентів за користування кредитом має здійснюватися з дотриманням установленого законом обмеження денної процентної ставки у розмірі 1 %. Оскільки погоджена сторонами договору стандартна процентна ставка становить 0,98 % та відповідає зазначеному законодавчому обмеженню, загальна сума процентів за строк користування кредитом, нарахована відповідно до умов договору та вимог закону, становить 39 302,45 грн.

Саме по собі істотне перевищення розміру нарахованих процентів над сумою основного боргу не свідчить про їх явно обтяжливий характер та не є достатньою підставою для їх зменшення. Представниця скаржника не навела належного обґрунтування необхідності такого зменшення та не встановила обставин, які б свідчили про порушення внаслідок їх стягнення справедливого балансу інтересів сторін.

Зі змісту кредитного договору вбачається, що при його укладенні сторони погодили розмір процентної ставки, можливість її перегляду, графік погашення кредиту та кінцевий термін повернення кредиту, з якими позичальник погодився, засвідчивши це електронним підписом.

Відповідачу була надана необхідна переддоговірна інформація, передбачена Законом України «Про захист прав споживачів». Позичальник не звертався до кредитора із заявами про надання додаткової інформації або роз`яснення положень договору, не скористався правом на відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Аналогічно доводи апеляційної скарги про безпідставність зарахування сплачених ОСОБА_1 коштів у розмірі 1 495,00 грн на погашення комісії за надання кредитних послуг та необхідність зарахування цієї суми в рахунок погашення основної заборгованості є необґрунтованими.

Так, відповідно до пункту 8.5 Договору сторони погодили, що розмір комісії, яка нараховується за надання першого траншу за цим Договором, становить 1 495,00 грн. Отже, обов`язок сплати зазначеної комісії передбачений умовами укладеного між сторонами договору, а її розмір визначений у договорі.

Сам по собі факт сплати ОСОБА_1 зазначеної суми не свідчить про її безпідставне зарахування кредитодавцем у рахунок погашення комісії, оскільки такий платіж здійснено відповідно до погоджених сторонами умов договору. Водночас твердження апелянта про несправедливість відповідних договірних положень та їх недійсність саме по собі не є достатньою підставою для зміни призначення здійсненого платежу та його зарахування в рахунок погашення основної суми кредиту.

З огляду на зазначене, підстави для скасування рішення суду по суті спору з наведених апелянтом підстав відсутні.

Разом з тим, рішення суду в частині розподілу судових витрат не можна вважати обґрунтованим.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно із ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем долучено договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, а також протокол погодження вартості послуг, відповідно до яких вартість наданих правових послуг складає 7000,00 грн.

У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_1 заперечив проти стягнення цієї суми, вказуючи на неспімірність наданих правових послуг зі складністю справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Апеляційний суд, враховуючи заперечення сторони відповідача щодо розміру понесеної правової допомоги, а також співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, зваживши на необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, приходить до висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2 000 грн, оскільки такий розмір витрат відповідатиме критерію обґрунтованості, розумності розміру витрат на правничу допомогу, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи відповідач є особою з інвалідністю другої групи.

Так, згідно із п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст. 141 ЦПК).

Відтак, враховуючи пільги згідно із положеннями Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від його сплати, суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача ці судові витрати.

Враховуючи вказане, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У контексті наведеного апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції у частині розподілу судових витрат слід скасувати та ухвалити нове рішення.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381- 384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Зачепіло Зоряна Ярославівна, задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 04 серпня 2026 року в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

Компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» сплачений ним за подання позовної заяви судовий збір у розмірі 2 662,40 грн за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2000,00 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча О. В. Пнівчук

Судді: І. В. Бойчук

О. О. Томин