Додаткове рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №344/6498/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/6498/26

Провадження № 22-з/4808/112/26

Головуючий у 1 інстанції

Суддя-доповідач Пнівчук

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О. В.,

суддів: Бойчука І. В., Томин О. О.,

розглянувши заяву представника Комунального підприємства «Богородчанський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради» адвоката Ленчука Романа Ігоровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Богородчанський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 07 липня 2026 року,

в с т а н о в и в:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Комунального підприємства «Богородчанський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради», у якому просив поновити його на посаді юрисконсульта Комунального підприємства «Богородчанський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради», стягнути середній заробіток виходячи з середньоденного заробітку 220,85 грн, за весь час за час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі.

Рішенням Богородчанського районного суду від 07.07.2026 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважав рішення суду незаконним та необґрунтованим, таким, що ухвалене з неповним з`ясуванням обставин справи, неправильним застосуванням норм матеріального та істотним порушенням норм процесуального права.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 21 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 07 липня 2026 року - без змін.

Представник Комунального підприємства «Богородчанський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради» адвокат Ленчук Р. І. 28 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» подав заяву про ухвалення додаткового рішення, яким просив стягнути з позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

На підтвердження зазначених витрат представником відповідача долучено договір про надання правничої допомоги №2020/04-5 від 20 квітня 2026 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Кей Партнерс» та Комунальним підприємством «Богородчанський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради», додаток №2 від 28 липня 2026 року до договору про надання правничої допомоги №2020/04-5 від 20.04.2026, копію акту приймання-передачі наданих послуг від 22 вересня 2026 року до Договору про надання правничої допомоги №2020/04-5 від 20.04.2026, відповідно до яких вартість наданих послуг становить 20 000 грн, та копію квитанції про виконання платіжної інструкції № 316 від 05 серпня 2026 року.

ОСОБА_1 клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подав. 13 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» подав заяву про зупинення провадження з розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення. Вказував, що ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2026 року у справі № 344/6498/26 провадження № 61-12381ск26 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача на постанову Івано-Франківського апеляційного суду 21 вересня 2026 року у справі № 344/6498/26 та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції. Розподіл судових витрат безпосередньо залежить від остаточного результату вирішення спору по суті.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже положеннями п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України передбачено обов`язок суду зупинити провадження у справі що розглядається, до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства до набрання ним законної сили.

У справі що розглядається, рішення суду про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі набрало законної сили. Оскарження позивачем рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду в цій справі в касаційному порядку, не є підставою для зупинення провадження за заявою відповідача про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на правничу допомогу у цій же справі, а тому колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення провадження в справі.

Відповідно до частини 3 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно із частиною першою статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Враховуючи вищевказане, вирішення питання додаткового рішення здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішено всі інші, в тому числі процесуальні, питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення.

Згідно з частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).

Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача в апеляційній скарзі, а потім безпосередньо в судовому засіданні апеляційного суду, було заявлено клопотання про стягнення з позивача витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції та після розгляду справи надано відповідні докази.

Відповідно до додатку № 2 до договору про надання правничої допомоги від 28 липня 2026 року та акту приймання-передачі наданих послуг від 22 вересня 2026 року підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу у межах справи 3 год., представництво інтересів клієнта в судовому засіданні у справі, що відбулось 21.09.2026 об 13:30 год. - 1 год., вартість наданих послуг становить 20 000 грн.

Зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

ОСОБА_1 клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу не подавав.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21);

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у частинах третій-п`ятій, дев`ятій статті 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами тощо) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за надання правничої допомоги адвокатом, апеляційний суд враховує відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги, відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, загальні засади цивільного законодавства та критерії такого відшкодування, складність справи та виконаних адвокатом робіт; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціну позову та значення справи для сторін.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви представника Комунального підприємства «Богородчанський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради» та стягнення на його користь з ОСОБА_1 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, що відповідатиме критерію розумної необхідності цих витрат.

Керуючись статтями 134, 137, 141, 270, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву представника Комунального підприємства «Богородчанський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради» адвоката Ленчука Романа Ігоровича про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Ухвалити додаткове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Богородчанський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради» (ЄДРПОУ 05442352, місцезнаходження: Івано-Франківська область, Івано-Франківський район селище Богородчани, вул. Петраша, 8А) 15 000 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуюча О. В. Пнівчук

Судді: І. В. Бойчук

О. О. Томин