Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №199/4828/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1776/26 Справа № 199/4828/26 Суддя у 1-й інстанції - Машкіна Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Кривий Ріг

06.10.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції при секретарі судового засідання Шевченко В.В., за участю судового розпорядника Мінєєвої А.В., апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра області від 06.05.2026р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

за участю захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_2

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду першої інстанції оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі та доповненнях до неї, поданих захисником Ігнатовим Є.Є. :

- вважає, що суд першої інстанції обрав обвинувальну позицію під час розгляду справи, допустив спрощений підхід до розгляду справи, повно, об`єктивно та всебічно не з`ясував фактичних обставини справи;

- вказує, що відеозапис є неналежним доказом у справі, оскільки є неповним, на відеозапису відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, момент зупинки транспортного засобу та первинний діалог працівника поліції з ОСОБА_1 ;

- вказує, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що подія відбулась 02.04.2026р. о 18:50год. проте відповідно до відеозапису він починається 02.04.2026р. о 19:13год., що вказує про порушення порядку використання відеозапису;

- вважає, що на відеозапису зафіксована відмова ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння, та характер відмови дає підстави вважати про очевидний психологічний тиск з боку працівників поліції;

- вказує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, та його огляд на стан сп`яніння мав відбуватися в порядку ст. 266-1 КУпАП, а тому огляд на стан сп`яніння є недійсним;

- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 повідомлений належним чином до судового засідання не прибув, його інтереси суді апеляційної інстанції представляє захисник Ігнатов Є.Є.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доводи захисника Ігнатова Є.Є., який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги захисника без задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 02.04.2026 року о 18:50 год. в Донецькій області, Покровський район, дорога Т0515, поблизу с. Копані керував транспортним засобом ВАЗ 21150, державний номерний знак НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі або продуття газоаналізатору Драгер ОСОБА_1 відмовився під час застосування технічних засобів відеозапису, чим порушив п.2.5 ПДР України.

Суд першої інстанції в обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП поклав досліджені та оцінені докази, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 940133 від 02.04.2026 року, що складений уповноваженою особою відповідно до вимог ст. 256 КУпАП;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення або спростування такого стану;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, дата та час складання 18:55 год. 02.04.2026 року;

- довідку начальника САП Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, згідно з якою ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 07.10.2003 року;

- відеозапис з бодікамери поліцейського, долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовано встановлення у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та його відмову пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Суд першої інстанції після дослідження та оцінки сукупності доказів дійшов висновку, що наведені докази є чіткими, узгоджуються між собою, та справі відсутні докази, які б їх спростовували, вважав, що доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, що суд першої інстанції не дотримався принципів повноти та всебічності судового розгляду, постанова суду першої інстанції є незаконною та підлягає скасуванню, вважає їх неспроможними та такими, що спростовуються сукупністю доказів, наведених вище.

Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.

Таким чином, враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції обрав обвинувальну позицію під час розгляду справи, допустив спрощений підхід до розгляду справи, повно, об`єктивно та всебічно не з`ясував фактичних обставини справи, є неспроможними.

Доводи апеляційної скарги, що відеозапис є неналежним доказом у справі, оскільки є неповним, на відеозаписі відсутній факт керування транспортним засобом, момент зупинки транспортного засобу та первинний діалог працівника поліції з ОСОБА_1 , також є неслушними, оскільки відповідально до вимог ст. 266 КУпАП, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків, матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення, обов`язковість долучення до матеріалів справи відеозапису, відповідно до вказаної норми закону, стосується виключно огляду водія на стан сп`яніння. Долучення відеозапису щодо інших обставин справи, зокрема руху транспортного засобу, чи факту його зупинки, чинний КУпАП не вимагає.

Доводи апеляційної скарги, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що подія відбувалась 02.04.2026р. о 18:50год. проте відповідно до відеозапису він починається 02.04.2026р. о 19:13год., що вказує про порушення порядку використання відеозапису, не приймаються до уваги, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а на відеозапису відображено процедуру його огляду на стан сп`яніння після зупинки.

Доводи апеляційної скарги, що на відеозапису зафіксована відмова ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп`яніння, та характер його відмови дає підстави вважати про очевидний психологічний тиск на нього з боку працівників поліції, також не мають під собою підґрунтя, оскільки є надуманими та нічим не підтвердженими.

Крім того відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 особисто зазначив: «2.04.26р. о 18:50 керував ТЗ ВАЗ НОМЕР_2 , продувати драгер та їхати в наркологію відмовляюсь».

При цьому, суд апеляційної інстанції при дослідженні відеозапису упереджених дій з боку працівників поліції не встановив.

Доводи апеляційної скарги, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому після встановлення вказаної обставини працівники поліції втратили свої повноваження та зобов`язані були викликати працівників ВСП, та його огляд на стан сп`яніння повинен був проведений в порядку ст. 266-1 КУпАП, є неслушними з урахуванням наступного.

Стаття 266 КУпАП передбачає порядок відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Стаття 266-1 КУпАП передбачає порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Таким чином вказані статті КУпАП розмежовують процедури щодо порядку огляду осіб на стан сп`яніння за суб`єктом правопорушення та об`єктивною стороною.

У порядку, визначеному ст. 266 КУпАП, відстороненню від керування транспортним та, зокрема, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів при керуванні ними транспортними засобами з ознаками (у стані) сп`яніння.

У порядку, визначеному ст. 266-1 КУпАП, огляду на стан сп`яніння підлягають військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці ЗСУ.

Слід наголосити, що військовослужбовці при виконанні своїх службових обов`язків, крім іншого, є суб`єктами адміністративного правопорушення за ст. 172-20 КУпАП у разі виявлення у них ознак чи стану сп`яніння.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що слід розмежовувати поняття суб`єкта правопорушення, а саме першочергово - особа, яка керує транспортним засобом спочатку визначається як водій (загальний суб`єкт), а при умові виконання ним ще й службових обов`язків, пов`язаних із проходженням служби в ЗСУ (керуючи транспортним засобом) - як військовослужбовець (спеціальний суб`єкт), оскільки вказані правопорушення мають значні відмінності за правовими наслідками, зокрема, стягнення ст. 130 КУпАП передбачає позбавлення винуватого спеціального права - керування транспортним засобом, тобто обмеження за вчинення суспільно небезпечного правопорушення, яке потенційно або ж призводить до негативних наслідків, таких як дорожньо-транспортні пригоди, при цьому слід зазначити, що такі справи про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП набули систематичного характеру та призводить до обговорення у суспільстві із відповідною реакцією на законодавчому рівні, яка виражається у посиленні відповідальності винних осіб.

У другому випадку, а саме при виконанні обов`язків служби, на думку суду апеляційної інстанції, є доцільним вирішення питання про притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП, та саме у цьому випадку при огляді військовослужбовця на стан сп`яніння діють норми ст. 266-1 КУпАП.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає, що за наявності існування ознак двох складів адміністративних правопорушень, як за ст. 130 КУпАП, так і за ст. 172-20 КУпАП, такі дії слід фіксувати при спільних діях працівників поліції та служби ВСП для складення протоколів про адміністративні правопорушення за відповідними статтями.

Таким чином враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає постанову суду першої інстанції законним, обґрунтованим та вмотивованим судовим рішенням, підстави для її зміни чи скасування відсутні, а доводи апеляційної скарги про закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище постанова суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, вмотивованим та справедливим судовим рішенням.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра області від 06.05.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра області від 06.05.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя