Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №175/21246/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2610/26 Справа № 175/21246/25 Суддя у 1-й інстанції - Заборський В. О. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Коваль В.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2026 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови суду 21.10.2025 о 09:46 у м. Краматорську по вул. Л. Бикова біля будинку №23 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan» Navara, номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння, що підтверджується висновком КНП «МЦПЛЗ м. Краматорськ» на стан наркотичного сп`яніння №399 від 21.10.2025. Керуючи транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665,60 грн.

В обґрунтування апеляційних вимог захисник Коваль В.С. вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення належними та допустимими доказами не доведена, а протокол про адміністративне правопорушення, рапорт працівника поліції та наявні відеозаписи не утворюють достатньої сукупності доказів його винуватості. Вказує, що відеозаписи із назвами «video_2025-10-22_14-03-42.mp4» та «video_2025-10-22_14-03-48.mp4» здійснені на невідомий пристрій, з них неможливо встановити особу, яка здійснювала зйомку, та не видно, хто перебував за кермом транспортного засобу. Зазначає, що відеозапис із нагрудної камери поліцейського фіксує ОСОБА_1 лише на сидінні незаведеного автомобіля, який перебуває у дворі, проте не містить безпосередньої фіксації керування ним транспортним засобом. Вказує, що свідки не залучались, а тому факт керування ним автомобілем 21.10.2025 о 09:46 у м. Краматорську по вул. Л. Бикова, 23 не підтверджений. Вважає, що наявні відеоматеріали отримані та оформлені з порушенням вимог Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, оскільки відеофіксація не була безперервною. З цих підстав вважає такі відеозаписи неналежними та недопустимими доказами. Вказує, що до протоколу про адміністративне правопорушення внесені недостовірні відомості щодо роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків і місця складання протоколу. Зазначає, що права були роз`яснені лише після проходження медичного огляду, протокол на місці події не складався, а відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом на відеозапис не зафіксовано. Вважає, що протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки не містить належного та конкретного викладення суті адміністративного правопорушення. Вказує на упередженість працівників поліції щодо ОСОБА_1 та зазначає, що викладені у протоколі обставини не підтверджуються відеозаписом. Звертає увагу, що спочатку поліцейський повідомив про наявність у ОСОБА_1 запаху алкоголю, а надалі вказав на ознаки наркотичного сп`яніння. Зазначає, що у протоколі не наведено конкретних ознак наркотичного сп`яніння, тоді як на відеозаписі ОСОБА_1 чітко та послідовно відповідає на запитання поліцейських, його координація рухів не порушена, він впевнено стоїть та ходить, а тремтіння пальців рук не зафіксовано. Вважає, що за таких обставин підстав для направлення ОСОБА_1 на медичний огляд не було. Вказує також, що матеріали справи не містять доказів порушення ним Правил дорожнього руху до вимоги пройти огляд на стан сп`яніння. Зазначає, що первинне дослідження біологічного середовища ОСОБА_1 здійснювалось за допомогою експрес-тесту, який надає лише попередній результат та не може самостійно підтверджувати стан наркотичного сп`яніння. Вказує, що для встановлення такого стану необхідно було отримати результати належного лабораторного дослідження. Звертає увагу, що протокол за ч.1 ст.130 КУпАП складено 21.10.2025, тоді як висновок лікаря за результатами огляду заповнено 29.10.2025 після отримання результатів лабораторного дослідження, у зв`язку з чим вважає протокол складеним передчасно. Зазначає, що працівники Військової служби правопорядку не були присутні під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, та вважає це істотним порушенням установленого порядку огляду. Вважає, що протокол про адміністративне правопорушення та рапорт працівника поліції самі по собі не можуть бути беззаперечними доказами винуватості ОСОБА_1 , а за відсутності належних доказів факту керування транспортним засобом та дотримання процедури огляду на стан наркотичного сп`яніння всі сумніви щодо доведеності його вини мають тлумачитися на його користь. Просить скасувати оскаржувану постанову суду та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, у судове засідання не з`явилися. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду без змін за таких підстав.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інші обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами, як передбачено ст. 251 КУпАП.

Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Відповідно до диспозиції ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за даною статтею настає, зокрема, у разі керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Факт вчинення адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у його вчиненні підтверджується:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №489583 від 21.10.2025, згідно якого ОСОБА_1 21.10.2025 о 09:46 у м. Краматорську по вул. Л. Бикова біля будинку №23 керував транспортним засобом «Nissan» Navara, номерний знак НОМЕР_1 , у стані наркотичного сп`яніння;

копією постанови серії ЕНА №5983200 від 21.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП за керування 21.10.2025 о 09:46 у м. Краматорську по вул. Л. Бикова біля будинку №23 транспортним засобом «Nissan» Navara без номерного знаку;

направленням ОСОБА_1 на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 21.10.2025 у зв`язку із виявленням у нього ознак наркотичного сп`яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці;

висновком КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» №399, заповненим 29.10.2025 на підставі даних акта медичного огляду особи, що керує транспортним засобом, складеного о 10:15 21.10.2025, згідно якого ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння;

відеозаписами, долученими до матеріалів справи, на яких зафіксовано рух транспортного засобу «Nissan» Navara під керуванням ОСОБА_1 , переслідування цього транспортного засобу працівниками поліції, його зупинку, подальше спілкування поліцейських із ОСОБА_1 , повідомлення про виявлені у нього працівниками поліції ознаки наркотичного сп`яніння, пропозицію пройти огляд у закладі охорони здоров`я, на що останній погодився, а також повідомлення про відсторонення його від подальшого керування транспортним засобом.

Наведені докази узгоджуються між собою, доповнюють один одного та у своїй сукупності підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Проаналізувавши докази по справі, апеляційний суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріалами справи не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, є необґрунтованими та спростовуються безпосереднім змістом досліджених апеляційним судом відеозаписів.

На відеозаписі зафіксовано рух автомобіля «Nissan» Navara, його переслідування працівниками поліції, зупинку транспортного засобу та встановлення того, що ним керував саме ОСОБА_1 .

Таким чином, твердження захисника про те, що відеозаписи фіксують ОСОБА_1 лише в нерухомому автомобілі та не містять факту керування, не відповідають фактичному змісту відеоматеріалів.

Факт керування додатково узгоджується із постановою серії ЕНА №5983200 від 21.10.2025, яка міститься в матеріалах справи та якою зафіксовано керування ОСОБА_1 цим же транспортним засобом у той самий час та за тією самою адресою. Відомостей про скасування вказаної постанови матеріали справи не містять.

Відсутність свідків за наявності відеозапису, який безпосередньо підтверджує факт керування, не спростовує встановлених обставин справи.

Необґрунтованими є доводи апеляційної скарги про недопустимість відеозаписів з підстав їх фрагментарності та недотримання вимог Інструкції, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018.

Апеляційним судом безпосередньо досліджено долучені до матеріалів справи відеозаписи, зміст яких дозволяє послідовно встановити обставини, що мають значення для вирішення справи. На них зафіксовано рух автомобіля «Nissan» Navara під керуванням ОСОБА_1 , переслідування транспортного засобу працівниками поліції, його зупинку, подальше спілкування з водієм, повідомлення про виявлені ознаки сп`яніння, пропозицію пройти огляд у закладі охорони здоров`я, згоду ОСОБА_1 на його проходження, а також подальші дії працівників поліції та повідомлення водія про відсторонення від керування транспортним засобом.

Таким чином, наявні відеозаписи містять фіксацію перебігу подій в обсязі, достатньому для перевірки обставин, які мають значення для встановлення наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Сам по собі поділ відеозапису на окремі файли не свідчить про його неповноту чи недопустимість, оскільки з досліджених відеоматеріалів можливо встановити послідовність та зміст відповідних подій. Будь-яких даних про втручання у відеозаписи, зміну їх змісту, монтаж або фальсифікацію матеріали справи не містять.

При цьому положення Інструкції №1026 визначають порядок застосування та експлуатації технічних засобів відеофіксації працівниками поліції, однак саме по собі посилання на недотримання окремих вимог цієї Інструкції не свідчить про недопустимість відеозапису як доказу, якщо його зміст дає можливість встановити обставини події та відсутні дані про недостовірність зафіксованої інформації.

За таких обставин підстав для визнання долучених до матеріалів справи відеозаписів неналежними чи недопустимими доказами апеляційний суд не вбачає.

Посилання захисника на те, що на відеозаписі ОСОБА_1 впевнено стоїть, чітко розмовляє, а його координація рухів не порушена, не спростовують установленого у визначеному законом порядку стану наркотичного сп`яніння.

Апеляційний суд звертає увагу, що виявлення зовнішніх ознак сп`яніння на місці зупинки належить до повноважень поліцейського та є підставою для направлення водія на відповідний огляд. У направленні на медичний огляд від 21.10.2025 зазначено виявлені у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння: звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці.

Водночас встановлення стану наркотичного сп`яніння не здійснюється судом шляхом візуальної оцінки поведінки особи на відеозаписі, оскільки це питання потребує спеціальних медичних знань та вирішується під час огляду у відповідному закладі охорони здоров`я.

Тому зовнішня поведінка ОСОБА_1 , яку захисник суб`єктивно оцінює як нормальну, не спростовує висновку лікаря про перебування його у стані наркотичного сп`яніння.

Не заслуговують на увагу твердження захисника про те, що відсутність у самому протоколі переліку конкретних зовнішніх ознак наркотичного сп`яніння свідчить про його невідповідність вимогам ст.256 КУпАП.

У протоколі зазначені місце, час та суть адміністративного правопорушення, а саме керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а також зазначено порушену норму Правил дорожнього руху та норму КУпАП, яка передбачає відповідальність.

Конкретні ознаки, які стали підставою для направлення водія на огляд, зазначені у відповідному направленні.

Отже, зміст складеного протоколу дозволяв ОСОБА_1 розуміти фактичні обставини та правову кваліфікацію правопорушення, яке йому ставилося у провину, у зв`язку з чим доводи про неконкретність сформульованого обвинувачення є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про те, що застосування експрес-тесту не передбачено Інструкцією №1452/735 та саме по собі робить результати медичного огляду недійсними, є необґрунтованими.

Станом на 21.10.2025 Інструкція №1452/735 діяла з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №338/825 від 16.05.2025, які набрали чинності 04.07.2025. Чинна редакція Інструкції прямо передбачала можливість застосування під час огляду в закладі охорони здоров`я тестів як скринінгових лабораторних досліджень на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини, а у разі позитивного результату проведення підтверджуючого дослідження.

Разом з тим предметом оцінки апеляційного суду у цьому провадженні є допустимість та належність доказів, долучених до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, а не перевірка медичної методики проведення лікарем огляду. До протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції долучено висновок КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» №399, заповнений лікарем 29.10.2025 на підставі даних акта медичного огляду від 21.10.2025, згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Апеляційний суд перевірив зазначений висновок як доказ у сукупності з іншими матеріалами справи та не встановив даних, які б свідчили про його отримання з порушенням установленого законом порядку або з порушенням прав ОСОБА_1 . Сам по собі факт відсутності в матеріалах справи акта медичного огляду, на підставі якого лікарем заповнено висновок №399, не свідчить про недопустимість такого висновку як доказу.

При цьому суд не наділений повноваженнями самостійно відшукувати докази як на підтвердження винуватості особи, так і на її виправдання. Сторона захисту не була позбавлена можливості самостійно звернутись до медичного закладу та надати до суду документи, на підставі яких складено висновок, або інші докази порушення встановленого порядку проведення медичного огляду, які ставлять під сумнів достовірність чи допустимість висновку №399. Водночас матеріали справи не містять об`єктивних даних, які б свідчили про недійсність цього висновку або про такі порушення порядку його отримання, що виключали б можливість використання його як доказу у справі.

Встановлення наявності або відсутності у особи стану наркотичного сп`яніння потребує спеціальних медичних знань та здійснюється уповноваженим медичним працівником. Суд оцінює складений за результатами такого огляду висновок з точки зору його належності, допустимості та узгодженості з іншими доказами, однак не підміняє лікаря та не встановлює самостійно наявність чи відсутність стану наркотичного сп`яніння на підставі власної оцінки поведінки особи або припущень щодо правильності застосованої медичної методики.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про незаконність протоколу з тих підстав, що його складено 21.10.2025 після проходження ОСОБА_1 медичного огляду, тоді як висновок лікаря оформлено 29.10.2025 після отримання результатів лабораторного дослідження.

Положення КУпАП не пов`язують дійсність протоколу про адміністративне правопорушення з обов`язковим оформленням до його складання висновку за результатами медичного огляду та не передбачають недійсності протоколу з цих підстав.

При цьому висновок КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» №399, оформлений 29.10.2025, складено на підставі даних медичного огляду ОСОБА_1 , проведеного 21.10.2025, та він стосується стану особи саме на час проведення такого огляду.

Отже, оформлення висновку після отримання результатів лабораторного дослідження не спростовує результатів проведеного 21.10.2025 медичного огляду та саме по собі не є підставою для визнання протоколу недійсним.

Необґрунтованими є доводи про те, що огляд ОСОБА_1 повинен був проводитися виключно за участю працівників Військової служби правопорядку.

Відповідно до ст.15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Положення ст.266-1 КУпАП не визначають спеціального порядку огляду військовослужбовців саме як водіїв транспортних засобів у провадженні за порушення правил безпеки дорожнього руху, передбачене ст.130 КУпАП.

До водія транспортного засобу, незалежно від наявності у нього статусу військовослужбовця, у провадженні за ст.130 КУпАП застосовується порядок огляду, передбачений ст.266 КУпАП.

Отже, сам по собі статус ОСОБА_1 як військовослужбовця не свідчить про незаконність його направлення працівниками Національної поліції до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння та не є підставою для визнання результатів цього огляду недійсними.

Доводи захисника про істотне порушення прав ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що права, передбачені ст.268 КУпАП, були роз`яснені йому після проходження медичного огляду, не свідчать про незаконність отриманих доказів.

Вимогами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху передбачено роз`яснення особі прав та обов`язків, передбачених ст.268 КУпАП, саме під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 такі права були роз`яснені. Те, що це відбулося після проходження ним огляду в закладі охорони здоров`я, не вплинуло на законність самого медичного огляду, який він погодився пройти, та не призвело до обмеження можливості реалізувати права під час подальшого провадження.

Не свідчить про незаконність протоколу і той факт, що його складено не безпосередньо на місці первинної зупинки транспортного засобу, оскільки КУпАП не пов`язує дійсність протоколу виключно з його складанням у місці вчинення правопорушення.

Твердження апеляційної скарги про невідсторонення ОСОБА_1 від керування не відповідає дослідженому відеозапису, на якому працівником поліції останньому повідомлено про його відсторонення від подальшого керування транспортним засобом.

При цьому закон не встановлює необхідності складення окремого процесуального документа про відсторонення як обов`язкової умови доведеності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Безпідставними є твердження про те, що працівники поліції не мали підстав вимагати проходження огляду лише з тих підстав, що ОСОБА_1 до цього нібито не допускав порушень Правил дорожнього руху.

Матеріали справи містять постанову серії ЕНА №5983200 від 21.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП за керування цим же транспортним засобом без номерного знаку.

Крім того, обов`язок водія пройти огляд на стан сп`яніння у передбачених законом випадках пов`язаний із наявністю у поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння, а не виключно з попереднім вчиненням водієм іншого адміністративного правопорушення.

Доводи захисника про те, що рапорт працівника поліції не може бути доказом винуватості ОСОБА_1 , є безпідставними, оскільки суд першої інстанції не посилався на рапорт як на доказ винуватості. Твердження захисника про упередженість працівників поліції об`єктивними даними не підтверджені.

Доводи щодо порушення презумпції невинуватості та покладення судом на себе функцій сторони обвинувачення також не знайшли підтвердження.

Судом не змінювалось сформульоване у протоколі обвинувачення, не збирались з власної ініціативи нові докази винуватості ОСОБА_1 та не перекладався на нього обов`язок доводити свою невинуватість.

Висновок про винуватість зроблений виключно за результатами оцінки доказів, які містились у матеріалах адміністративної справи та були доступні стороні захисту.

Посилання захисника на загальні положення практики Європейського суду з прав людини щодо презумпції невинуватості та стандарту доказування не спростовують установлених у цій справі конкретних обставин, оскільки сукупність досліджених доказів є послідовною, взаємоузгодженою та достатньою для висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Таким чином, апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про порушення встановленого порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння або давали підстави визнати висновок КНП «Медичний центр з профілактики та лікування залежності м. Краматорськ» недійсним.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, а постанова є незаконною та необґрунтованою, свого підтвердження не знайшли та спростовуються дослідженими доказами.

Апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку наявним доказам та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП та в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Підстав для скасування або зміни постанови судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2026 року апеляційним судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Коваль В.С. залишити без задоволення.

Постанову судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя