Суд: Дніпровський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 05 жовтня 2026 р.
Справа: №206/1504/26
Суддя: Корчиста О. І.
ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/803/1827/26 Справа № 206/1504/26 Суддя у 1-й інстанції - Сухоруков А. О. Суддя у 2-й інстанції - Корчиста О. І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2026 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Корчиста О.І. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сеника О.О. на постанову Самарського районного суду м.Дніпра від 29 квітня 2026 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
В С Т А Н О В И В:
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
При обставинах, встановлених місцевим судом, 04.03.2026 року, об. 14:00 в м. Дніпрі, на вулиці Іларіонівська 78, приблизно о 14 год. 00 хв. особа ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керував тз Шевроле Лачеті днз НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився під запис нагрудного реєстратора. ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі представник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Сеник О.О. просить скасувати постанову та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування посилається на такі обставини:
- ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд у медичному закладі;
- відповідно до медичного висновку від 05.03.2026 року, вбачається що в оргінізмі ОСОБА_1 відсутні будь які наркотичні речовини;
- неналежне сповіщення судом першої інстанції про час та дату судового засідання.
Будучи повідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведено у його відсутність.
Від представника, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Сеника О.О. надійшла заява про відкладення розгляду справи. Оскільки заява про відкладення розгляду справи не містить доказів поважності причин відсутності представника ОСОБА_2 , у зв`язку з чим апеляційний розгляд проведено у його відсутність.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, виходжу з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» слідує, що при розгляді справ зазначеної категорії судам слід враховувати на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
При винесенні оскаржуваної постанови суддею суду першої інстанції вказані вимоги були дотримані і його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- та відеозапису.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №606011 від 04 березня 2026 року, складним у відповідності до ст. 256 КУпАП, яким зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП; відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, де зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі; рапортом інспектора поліції від 04.03.2026 року, відповідно до якого, було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , під час спілкування з яким, у нього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння та який відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.
Досліджені та перевірені місцевим судом обставини, поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмові від огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку, що охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Твердження про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся пройти огляд в медичному закладі, є безпідставними, оскільки відповідно до відеозапису місця події (09:32), працівник поліції звертається до ОСОБА_1 , - “Вам пропонується пройти огляд в медичному закладі”, на що ОСОБА_1 відповідає ( 11:11), -”відмовляюсь пройти огляд у медичному закладі”.
Також слід звернути увагу, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №606011 від 04 березня 2026 року, складений у відповідності до ст. 256 КУпАП, у якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому закону порядку, ОСОБА_1 підписав, зауважень не мав.
Твердження про те, що відповідно до медичного висновку від 05.03.2026 року, вбачається що в організмі ОСОБА_1 відсутні будь які наркотичні речовини, не є слушними, оскільки такий висновок не міститься у матеріалах справи та не є підставою для скасування постанови суду, оскільки ОСОБА_1 відмовився проходити огляд в установленому законом порядку.
Порушення прав ОСОБА_1 , передбачених ст. 268 КУпАП, у зв`язку із розглядом справи без його участі, не вбачаються, оскільки участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не є обов`язковою, при цьому ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу та не був позбавлений можливості надати письмові пояснення, заявляти клопотання, надавати пояснення та реалізувати інші права.
Таким чином, суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами, дослідженими під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Суд першої інстанції розглянув справу із дотриманням вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, докази під час розгляду справи перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП.
З огляду на вищенаведене, при апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 268, 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене ОСОБА_1 правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, накладене на ОСОБА_1 стягнення узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП і його розмір визначений в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді, без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сеника О.О. на постанову Самарського районного суду м.Дніпра від 29 квітня 2026 року, - залишити без задоволення.
Постанову Самарського районного суду м.Дніпра від 29 квітня 2026 року, відносно ОСОБА_1 , у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Корчиста
Оригінал: reyestr.court.gov.ua