Суд: Новоселицький районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №720/1506/26
Суддя: Ляху Г. О.
13.10.2026
Справа № 720/1506/26
Провадження № 2-а/720/24/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Ляху Г.О.
за участю секретаря Княгницької Ю.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Новоселиця адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області та відділення поліції № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області та відділення поліції № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 04 червня 2026 року поліцейським СРПП ВП № 6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області Кучірявим С.О. без правових на те підстав відносно неї була незаконно винесена постанова серії ББА № 296246 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вказує на те, що зазначена постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки вона не порушувала вимог п.п. 2.1 «ґ», 2.4 ПДР та відповідно не вчиняла адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки 29 травня 2026 року о 21 годині 48 хвилин вона дійсно керувала транспортним засобом та в неї був діючий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Однак, представником страхової компанії в ньому було допущено помилку при написані номерного знаку автомобіля, а тому вказаний поліс був відсутній у застосунку «Дія». Вона скористалася своїм правом та перенесла розгляд справи відносно неї на іншу дату. Прибувши 04 червня 2026 року до ВП № 6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області вона надала діючий страховий поліс на транспортний засіб, яким вона керувала 29 травня 2026 року, однак не дивлячись на це, працівник поліції склав відносно неї постанову за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Оскільки, відповідач притягнув її до адміністративної відповідальності без правових на те підстав, так у неї на час керування транспортним засобом був наявний чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, просила скасувати дану постанову та закрити провадження у справі.
Справа підлягає розгляду згідно умов, визначених у ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження, як справа незначної складності, з урахуванням особливостей, зазначених у ст. 268-271, 286 КАС України.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області подав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на законність винесеної відносно позивача постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування заперечень зазначає, що оскаржувана постанова, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, є законною, оскільки підставою для її винесення слугувало те, що 29 травня 2026 року о 21 годині 48 хвилин під час патрулювання інспектором СРПП ВП № 6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області Кучіревим С.О. було виявлено транспортний засіб марки «Skoda Superb» державний номерний знак НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_1 , яка в порушення вимог підпункту ґ) пункту 2.1 та підпункту а) пункту 2.4 ПДР не мала при собі та не пред`явила на вимогу поліцейського чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії). Позивачка була зобов`язана пред`явити страховий поліс саме 29 травня 2026 року одразу після вимоги поліцейського, а не 04 червня 2026 року на момен6т розгляду справи. Окрім того, страховий поліс ЕР/233357260 від 26 жовтня 2025 року, який був долучений до позовної заяви стороною позивачки стосувався транспортного засобу з державним номерним знаком НОМЕР_2 , а не CE6950EC як помилково вказує позивачка.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04 червня 2026 року інспектором СРПП ВП № 6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області винесена постанова серії ББА № 296246 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в порушення п.п. 2.1 «ґ», 2.4 ПДР керувала транспортним засобом та не пред`явила страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), чим порушила вимоги ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, позивачка звернулася до суду.
Вирішуючи даний позов, суд виходить з того, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3,5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1, 126, 127-3) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 1 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У відповідності до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Разом з цим, згідно ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» вказано, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1 ч.1 ст. 35 Закону України "Про Національну поліцію" вказано, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Статтею 126 ч. 1 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та чинний страховий поліс, оскільки жодною нормою законодавства не надано право водію відмовитися від виконання згаданих обов`язків, в тому числі з підстав безпідставної зупинки його транспортного засобу. За загальним правилом водій має спочатку виконати відповідні вимоги, а потім не позбавлений права оскаржити відповідні дії працівника поліції.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Аналогічні положення закріплені законодавцем також у статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII.
Так, водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (стаття 16 Закону України «Про дорожній рух»).
Також, відповідно до пункту 21.3 статті 21 Закону України від 01 липня 2004 року №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов`язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред`являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті (підрозділів Національної поліції), на їх вимогу.
Виходячи з наведених вище правових норм право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Матеріалами справи з`ясовано, що 29 травня 2026 року о 21 годині 48 хвилин ОСОБА_1 керувала транспортним засобом марки «Skoda Superb» державний номерний знак НОМЕР_1 та в неї був діючий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Однак, представником страхової компанії у вказаному страховому полісі було допущено помилку при написані номерного знаку автомобіля, а саме номерний знак автомобіля був записаний як « НОМЕР_3 » замість « НОМЕР_1 ».
Дана обставина підтверджується довідкою МТСБУ № 10-01/12440 від 13 липня 2026 року.
На підтвердження вчинення інкримінованого позивачкою правопорушення відповідачем надано суду відеозапис з місця зупинки, з якого вбачається, що працівники поліції підійшли до позивачки та зазначили, що в неї відсутній діючий страховий поліс на керований нею автомобіль. Позивач вказала, що страховий поліс в неї є та він діючий, однак паперовий варіант був відсутній, а електронний з технічних причин не можливо було відкрити через за стосунок «Дія», а тому вона скористалась своїм правом на оголошення перерви у розгляді справи за ч.1 ст. 126 КУпАП.
В подальшому, а саме 04 червня 2026 року, в приміщенні ВП № 6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області позивачкою було надано чинний страховий поліс від 26 жовтня 2025 року, строком до 25 жовтня 2026 року. однак, не дивлячись на вказане, працівником поліції була винесена постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.
Тим самим, станом на 29 травня 2026 року о 21 годині 48 хвилин, коли ОСОБА_1 була зупинена за керування транспортним засобом марки «Skoda Superb» державний номерний знак НОМЕР_1 , в неї був діючий поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому страховою компанією була допущена технічна описка, а тому вона не змогла пред`явити працівнику поліції даний поліс через застосунок «Дія».
З відеозапису видно, як на місці зупинки позивачка намагалася показати працівнику поліції поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів через застосунок «Дія», однак не змогла відкрити його.
В подальшому страхова компанія визнала власну помилку.
Тим самим, у позивачки не було будь-якого умислу, направленого на ненадання працівнику поліції полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки вона фактично не змогла його йому показати через застосунок «Дія» через допущену страховою компанією технічну описку в ньому.
Вказане виключає відповідальності позивачки за ч.1 ст. 126 КУпАП.
В постанові про адміністративне правопорушення та доданих до матеріалах доводи на підтвердження факту відсутності у ОСОБА_1 діючого страхового полісу не зазначені та її заперечення щодо цього не спростовані відповідними доказами.
Посилання представника відповідача, що відповідно до відповіді наданої МТСБУ пред`явлений страховий поліс був виданий на транспортний засіб марки «Skoda Superb» державний номерний знак НОМЕР_3 , а вже 30 травня 2026 року вказаний страховий поліс був замінений та виданий на транспортний засіб марки «Skoda Superb» державний номерний знак НОМЕР_1 , а тому працівник поліції діяв виключно в межах своєї компетенції та виніс постанову за ч.1 ст. 126 КУпАП суд вважає безпідставним, оскільки допущена помилка страховою компанією не вказує на умисел позивачки щодо не пред`явлення страхового полісу.
Більше того, невнесення інформації про страховий поліс до бази даних не зумовлює його нікчемність, саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (справа № 759/24061/19).
Суд звертає увагу, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 05.03.2020 у справі №607/7987/17.
В ході розгляду справи по суті позивачкою була надана працівнику поліції діючий страховий поліс, який був складений 26 жовтня 2025 року в ПАТ «НАСК Оранта», а помилка яка була встановлена в полісі не доводить прямого умислу позивачки на порушення вимог ч.1 ст. 126 КУпАП, оскільки не залежала від волі самого водія та останньою були вчинені всі дії для пред`явлення такого страхового полісу.
Аналізуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.
Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.
В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - поліцейським поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) та у справі № 686/11314/17 (К/9901/15541/18) від 15 березня 2019 року.
В даному випадку, встановлені обставини справи свідчать про те, що для прийняття рішення відповідачем не було встановлено усіх обставин, які мають значення для його прийняття.
Частиною 1-3 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Підсумовуючи викладене, суд ще раз відзначає, що здійснюючи судовий контроль щодо правомірності дій працівників поліції, суд має досліджувати належні та допустимі докази вчинення правопорушення. А належними та допустимими доказами є такі, що містяться у матеріалах адміністративної справи, та зібрані до моменту її розгляду працівником поліції.
Проте факт правопорушення не було підтверджено належними та допустимими доказами, до моменту винесення спірної постанови, оскільки у позиваки був відсутній умисел на порушення вимог ч. 1 ст. 126 КУпАП.
За вказаних обставин, зважаючи на відсутність доказів вини позивача, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю з вищенаведених підстав, що відповідає повноваженням суду передбаченим п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України та положенням п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.
Вирішуючи питання щодо позовних вимог до відділення поліції № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області, то належним відповідачем в адміністративних справах про оскарження постанов про адміністративні правопорушення (в тому числі штрафів за порушення ПДР), складених поліцейськими, є управління чи департамент поліції, а не окреме відділення чи конкретний інспектор.
Відділення поліції № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області не має статусу юридичної особи, а тому не є суб`єктом владних повноважень, який повинен відповідати за такими позовами в суді, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог до відділення поліції № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області слід відмовити за безпідставністю.
На підставі викладеного, суд керуючись ст.ст. 242-246, 250, 286 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Скасувати постанову інспектора СРПП ВП № 6 (м. Новоселиця) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області серії ББА № 2926246 від 04 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у виді судового збору за подання позову до суду в розмірі 665 гривень 60 копійок.
В задоволенні позовних вимог до відділення поліції № 6 (м. Новоселиця) Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області, відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Ляху Г.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua