Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №713/925/26 — Кіцманський районний суд Чернівецької області

Справа № 713/925/26

Провадження 2/718/1027/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" жовтня 2026 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області в особі судді Нагорного В.В.,

за участю секретаря судового засідання Якубівської В.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 - не з`явилась,

позивач ОСОБА_2 - не з`явилась,

представник позивача - не з`явився,

представник відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кіцманського районного суду Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

До Кіцманського районного суду Чернівецької області надійшла за підсудністю від Вижницького районного суду Чернівецької області цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - позивачі) до Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області (далі - відповідач) про визнання права власності на нерухоме майно.

Короткий зміст заяв по суті справи.

У позовній заяві представник позивачів просить:

1) визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що становить 1/4 частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, 1986 року побудови, який знаходиться в АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, 1986 року побудови, який знаходиться в АДРЕСА_1 , як майно колишнього колгоспного двору, всього на 1/2 частини житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 ;

2) визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, 1986 року побудови, який знаходиться в АДРЕСА_1 , як майно колишнього колгоспного двору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за життя ОСОБА_3 склав заповіт, згідно з яким все його майно заповів своїй дочці - ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яку позивач 1 прийняла, однак отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане нерухоме майно, оскільки частку померлого в колгоспному дворі у спільній сумісній власності колгоспного двору та інших його членів не було виділено.

За змістом позовної заяви, станом на 15.04.1991 року членами колгоспного двору було четверо осіб (були зареєстровані та проживали): чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожному з членів колгоспного двору належить по частці вищевказаного домоволодіння.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

У поданій через систему "Електронний суд" заяві 02.09.2026 відповідач повідомив, що Брусницька сільська рада Вижницького району Чернівецької області позовні вимоги визнає повністю.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 05.05.2026 року позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків заяви - п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13.05.2026 позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області про визнання права власності на нерухоме майно повернуто позивачам.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 15.07.2026 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано ухвалу Кіцманського районного суду Чернівецької області від 13 травня 2026 року, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 27.07.2026 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, розпочато підготовче провадження у справі, призначено підготовче судове засідання з участю сторін на 10 вересня 2026 року о 14:30 год.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 10.09.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 08 жовтня 2026 року о 12:00 год.

Сторони у справі та їх представники у судове засідання, призначене на 08 жовтня 2026 року о 12:00 год., не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

При цьому, 07.10.2026 через систему "Електронний суд" надійшла заява представника позивачів - адвоката Романюка В.І. про розгляд справи без участі позивачів та їх представника, в якій підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

У поданій через систему "Електронний суд" заяві 02.09.2026 відповідач повідомив, що Брусницька сільська рада Вижницького району Чернівецької області позовні вимоги визнає повністю, просив подальший розгляд справи здійснювати без представника відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вказане, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Позивач 2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 05 березня 1978 року одружилась із ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про одруження № НОМЕР_3 від 26.04.2001, актовий запис № 9.

23 травня 2023 року ОСОБА_3 заповів на випадок його смерті все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, доньці, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується заповітом від 23 травня 2023 року, зареєстрованим в реєстрі за №44 та посвідченим ОСОБА_5 керуючим справами (секретарем) виконавчого комітету Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 08 липня 2025 року, актовий запис № 78.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 13.02.2026 року №24/02-31 приватний нотаріус Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Міхно С.О. відмовила ОСОБА_2 , представнику ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що залишилося після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки частку померлого в колгоспному дворі у спільній сумісній власності колгоспного двору та інших його членів не було виділено.

У зазначеній постанові нотаріус, серед іншого, повідомила, що спадкове майно, а саме житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 станом на 15.04.1991 року відноситься до категорії колгоспного двору, членами якого є особи, що зазначені в довідці № 02-17/86 від 14.01.2026 року, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - власник, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - дружина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - дочка, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - син, а згідно ст.120 Цивільного кодексу УРСР, майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності та за загальним правом у разі смерті одного з членів колгоспного двору, спадщина на спільне майно господарства за наявності інших його членів, не відкривалася. Це було можливим лише після смерті останнього члена двору, тому встановити частку, що відноситься до складу спадкового майна у житловому будинку, неможливо.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

Відповідно до статті 120 ЦК УРСР, колгоспний двір визначався, як сімейно - трудове об`єднання осіб, всі або частина яких були членами колгоспу, брали участь у суспільному виробництві колгоспу та спільно вели підсобне господарство.

Майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

За змістом частини другої статті 123 ЦК УРСР розмір частки члена двору встановлювався виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Розпорядження своїм правом на захист полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

При зверненні до суду з позовом, представник позивачів покликався на те, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , яку позивач 1 прийняла, однак отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане нерухоме майно, оскільки частку померлого в колгоспному дворі у спільній сумісній власності колгоспного двору та інших його членів не було виділено, оскільки станом на 15.04.1991 року членами колгоспного двору було четверо осіб (були зареєстровані та проживали): чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дочка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожному яких належить по частці вищевказаного домоволодіння.

При цьому, відповідачем у позовній заяві зазначено орган місцевого самоврядування - Брусницьку сільську раду Вижницького району Чернівецької області.

Водночас, оскільки судом встановлено, що станом на 15.04.1991 року членами колгоспного двору було четверо осіб (були зареєстровані та проживали): чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , то саме син ОСОБА_4 , на переконання суду, мав бути зазначений відповідачем (співвідповідачем) у даній справі.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України).

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є їхні спільні права чи обов`язки; 2) права і обов`язки кількох відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права й обов`язки (стаття 50 ЦПК України).

Згідно з частинами першою та другою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що сторонами у справі є позивач і відповідач, між якими саме і виник спір, за вирішенням якого позивач звернувся до суду з позовом до відповідача.

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (див. висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, пункти 40, 41).

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що поняття «сторона у спорі» може не бути тотожним за змістом поняттю «сторона у процесі»: сторонами в процесі є такі її учасники, як позивач і відповідач; тоді як сторонами у спорі є належний позивач і той належний відповідач, до якого звернута чи має бути звернута відповідна матеріально-правова вимога позивача. Такі висновки сформульовані у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 70), від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц (пункт 66), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (пункт 27), від 09 лютого 2021 року у справі № 635/4741/17 (пункт 33.2).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2024 року в справі № 755/10537/21 вказано, що: «належними сторонами в цивільному процесі є суб`єкти переданих на розгляд суду спірних матеріально-правових відносин. При цьому, належний позивач особа, якій належить право вимоги; належний відповідач особа, котра повинна відповідати за позовом. Відповідно, неналежними сторонами у справі є ті особи, які не є суб`єктами права вимоги чи несення обов`язку. Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб`єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача. Разом із тим, суд, розглядаючи справу, повинен вирішити питання про правильність визначення процесуальної правосуб`єктності сторін, зокрема, що позивач дійсно є суб`єктом тих прав, законних інтересів та юридичних обов`язків, які становлять зміст спірних правовідносин і з приводу яких суд повинен ухвалити судове рішення.

В свою чергу, неналежний відповідач це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі належному відповідачеві (постанова Верховного Суду 07 жовтня 2020 року в справі № 705/3876/18).

У постанові від 26 червня 2019 року у справі № 910/17792/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, є її заінтересованість у результатах вирішення спору ймовірність виникнення у майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною в зазначеному процесі. Якщо такий спір допускається, то ця особа повинна мати становище співвідповідача у справі, а не третьої особи.

Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року в справі № 457/726/17).

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року в справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року в справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).

Встановивши з досліджених у справі доказів, що одним із членів колгоспного двору був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер, а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - дружина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - дочка, є позивачами у справі, суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_4 як член колгоспного двору, а не орган місцевого самоврядування, повинен був бути відповідачем (співвідповідачем) у даній справі.

Оскільки позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пред`явлено до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови в позові, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно зі ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, оскільки суд прийшов до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити, судові витрати слід залишити за позивачами.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Брусницької сільської ради Вижницького району Чернівецької області про визнання права власності на нерухоме майно.

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

позивач 2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Брусницька сільська рада Вижницького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04417441, місцезнаходження: вул. Буковинська, буд.30, с. Брусниця Вижницького району Чернівецької області.

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2026 року.

Суддя В.В. Нагорний