Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №643/4515/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/4515/26

Провадження № 2/643/4671/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Тимош О. М.,

за участю секретаря судового засідання Глушка С. В..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

У березні 2026 року позивач ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія управління активами», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О. М., Салтівський ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №2491, виданий 22.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М.

Позовні вимоги мотивувала тим, що в липні 2025 року ОСОБА_1 стало відомо, що 10.02.2022 старшим державним виконавцем Московського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сулеймановою Д. Д. було відкрито виконавче провадження №68558419 та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №68558419 на підставі виконавчого напису №2491 від 22.01.2020, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М., яким передбачено стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості у розмірі 25 632,69 грн, що виникла за кредитним договором. Будь-яких листів чи повідомлень від ТОВ «Фінансова компанія управління активами» про повернення заборгованості та/або приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревічова О. М. позивач не отримувала. З заборгованістю перед ТОВ «Фінансова компанія управління активами» не згодна. Вважає, що оспорюваний виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню, оскільки був виданий з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі вчинених написів нотаріусами.

Позивач зазначила, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не перевірив подані документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172. Укладений з ОСОБА_1 кредитний договір, який був наданий приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Гуревічову О. М. для вчинення виконавчого напису №2491, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису №2491 щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, крім того, проведеного нотаріусом поза межами свого нотаріального округу.

Ухвалою судді від 25.03.2026 відкрито провадження по справі, справу постановлено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання; за клопотанням представника позивача витребувано з Салтівського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції копію виконавчого напису №2491 від 22.01.2020, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М.

Ухвалою суду від 08.07.2026 підготовче провадження у цивільній справі закрито, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

За клопотанням представника позивача до справи були долучені: кредитний договір №401259476 від 31.08.2012 та виконавчий напис нотаріуса, що оспорюється.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій просила розглядати справу без участі позивача та її представника, позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився повторно, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про відкладення не направив, відзив до суду не подавав.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили, заяв про відкладення не подавали.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу у відсутності відповідача, третіх осіб, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.

31.08.2012 ОСОБА_1 уклала з ПАТ «Альфа-Банк» кредитний договір №401259476 (а.с.66-67).

22.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М. вчинено виконавчий напис №2491, відповідно до якого з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуто невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», якому ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №20/01/20-1/2 від 20.01.2020, якому в свою чергу ТОВ «Дата Майнінг Груп» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016, якому в свою чергу ПАТ «Альфа-Банк» відступлено право вимоги за кредитним договором №401259476 від 31.08.2012, укладеного між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 , за період з 08.10.2016 по 21.01.2020 у розмірі 25 632,69 грн, у тому числі: 10 535,31 грн – заборгованість за тілом кредиту; 5623,24 грн – заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією; 9324,14 грн – заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею; 150,00 грн – плата за вчинення виконавчого напису (зворот а.с.67-а.с.68).

10.02.2022 постановою старшого державного виконавця Московського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Сулейманової Д. Д. відкрито виконавче провадження №68558419 на підставі виконавчого напису №2491 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М. про стягнення з ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» у розмірі 25 632,69 грн (а.с.7).

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).

Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена глава 14 Закону України «Про нотаріат» та глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 06 травня 2020 року по справі №320/7932/16-ц.

З копії виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О. М., вбачається, що підставою для вчинення напису є ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.

В порушення вказаних положень матеріального права оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчувався, за відсутності документів, що підтверджують безспірність заборгованості.

Відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження безпідставності позовних вимог та дотримання законодавства при видачі виконавчого напису у безспірному порядку.

При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

З огляду на викладене, враховуючи заперечення позивача проти стягнення заборгованості на користь відповідача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса таке стягнення застосовано бути не може.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Судовий збір покладається у разі задоволення позову на відповідача та підлягає стягненню з відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» на користь позивача у сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273,280-284,289,354,355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 22.01.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за №2491, про стягнення з ОСОБА_1 невиплачених в строк грошових коштів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» у розмірі 25 632,69 грн, таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківської апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», місцезнаходження: 08205, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 98-А, офіс 70, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 35017877.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 5/6, нежилі приміщення 2 в літері «В», 2 поверх, реєстраційний номер облікової карти платника податків невідомий.

Третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 61024, м. Харків, вул. Куликівська, буд. 12, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34952461.

Суддя О. М. Тимош