Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №643/8660/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/8660/26

Провадження № 3/643/1653/26

ПОСТАНОВА

13 жовтня 2026 року місто Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Астапович О.В. розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ

І. Опис обставин правопорушення згідно з протоколом.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 648144, який складений 23.04.2026 о 16:49:46 год, 23.04.2026 року о 15:55 год у м. Харкові по бульвару Гончарівському, 12 водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував ТЗ Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук). Водій погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КПН ХОР ОКНЛ за адресою: м.Харків вул.Ахієзерів, буд 18а у лікаря нарколога та по прибуттю до закладу від проходження відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує ТЗ, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алк., нарк. чи інш. сп`яніння або щодо вживання лікарськи.

Під час складання вказаного протоколу в полі пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснень прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, зазначено «не бажаю», в полі підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, внесені про мене дані правильні) міститься підпис ОСОБА_1 .

ІІ. Матеріали, що надійшли з протоколом про адміністративне правопорушення

Окрім вищевказаного протоколу від Управління патрульної поліції надійшли наступні матеріали:

-довідка про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно облікових даних ІПНП отримував посвідчення водія НОМЕР_2 категорії В;

-відеозапис з бодікамер поліцейських на двох компакт-дисках;

-направлення ОСОБА_1 на проходження медичного огляду в КНП ХОР ОКПЛ;

-рапорт поліцейського від 23.04.2026

ІІІ. Розгляд справи в судових засіданнях

ОСОБА_1 подав письмові пояснення, в яких пояснив, що ознак сп`яніння в нього не було, таке відео поліції не підтверджує. Отже, пропозиція огляду була безпідставною, незаконною. Саме полісмени свідчать про те, що в нього були належними ознаки сп`яніння. Але їх не було і бути не могло. Відео це доводить.

Щодо відмови від проходження медичного огляду зазначив, що поцікавився у працівників поліції що буде якщо відмовитись від проходження медичного огляду, на що йому повідомили що буде складено протокол. Щодо складання протоколу ОСОБА_1 погодився, бо не розумів що це буде за протокол і що за нього передбачена відповідальність. Наслідки відмови від огляду йому роз`яснені не були. Наводить судову практику, яку просить врахувати. Просить закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

24.06.2026 через систему «Електронний суд» від захисника ОСОБА_1 – адвоката Токаренко Х.О. надійшло клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_2 .

24.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 – адвоката Токаренко Х.О. надійшло клопотання про передачу справи до Новобаварського районного суду міста Харкова для вирішення питання про об`єднання, оскільки ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за адресою м.Харків вул. Бульвар Гончарівський, 12. Також в провадженні Новобаварського районного суду міста Харкова також перебуває матеріал складений щодо ОСОБА_1 за адресою: м.Харків вул. Велика Гончарівська, 9 за ч.1 ст. 130 КУпАП. Обидва протоколи складені щодо однієї людини містять однакову правову кваліфікацію, місце складання протоколів розташовані в безпосередній територіальній близькості одне до одного на відстані 130 метрів між зазначеними місцями.

В судовому засіданні 25.06.2026 з метою вивчення поданих представником клопотань в судовому засіданні оголошено перерву до 26.06.2026 до 11-15 год.

26.06.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Токаренко Х.О. надійшло клопотання про проведення судового засідання 26.06.2026 о 11-15 без участі правопорушника та його представника, просить задовольнити клопотання про передачу справі за підсудністю до Новобаварського районного суду міста Харкова. Розгляд справи відкладено на 13.07.2026.

13.07.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Токаренко Х.О. надійшло клопотання про проведення судового засідання 13.07.2026 о 13-00 без участі правопорушника та його представника, просить задовольнити клопотання про передачу справі за підсудністю до Новобаварського районного суду міста Харкова. Розгляд справи відкладено на 12.08.2026.

13.07.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Токаренко Х.О. надійшли додаткові пояснення по справі, в яких доволі широко описуються обставини, що передували інкримінованому адміністративному правопорушенню, посилається на порушення процедури зупинки ОСОБА_1 , посилається на відсутність заходів з надання первинної медичної допомоги, але не відгукується, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 та доставили без зволікання саме в медичний заклад, де він мав можливість за наявності скарг щодо стану здоров`я їх висловити.

Ці додаткові пояснення не містять пояснень по суті адміністративного правопорушення – відмови у проходженні огляду на стан сп`яніння.

Вважає, що провадження у справі стосовно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі п.1 ст. 247 КУПАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

12.08.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 – адвоката Токаренко Х.О. про розгляд справи 12.08.2026 за відсутності ОСОБА_1 та його представника. Просила викликати в наступне судове засідання свідка ОСОБА_2 . Судом задоволено клопотання про виклик свідка в судове засідання, в зв`язку з чим, розгляд справи відкладено на 16.09.2026.

16.09.2026 представник ОСОБА_1 надала суду заяву про проведення судового засідання 16.09.2026 за відсутності ОСОБА_1 та його представника, просила викликати в судове засідання свідка ОСОБА_2 .

В судове засідання 16.09.2026 свідок ОСОБА_2 не з`явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив. Судом ухвалено повторити виклик свідка, в зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 13.10.2026.

13.10.2026 в судове засідання ОСОБА_1 та його представник не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. Свідок ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про час та місце про розгляду справи судом повідомлявся у встановленому законом порядку.

ІІІ. Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до вимог пункту 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ІV. Оцінка суду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 23.04.2026 року серії ЕПР1 № 648144, який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- рапортом працівника поліції від 23.04.2026.

Відеозаписом від 23.04.2026 підтверджується, що на місці зупинки ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, на що він погодився й був доставлений до медичного закладу за адресою: м.Харків, вул. Ахієзерів, 18А, де в подальшому відмовився від прохолодження медичного огляду.

На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Досліджені та перевірені судом обставини поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вимоги ст. ст. 256, 266, 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були дотримані.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.

Незгода водія з причинами зупинки, або його необізнаність про це, не нівелює його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, та в подальшому, а процесуальні порушення працівників поліції можуть бути предметом аналізу щодо дотримання прав та обов`язків особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Неправомірна зупинка транспортного засобу працівниками поліції, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до дисциплінарної відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Водночас, керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

У постановах Харківського апеляційного суду від 01.11.2023 у справі № 953/7013/22, від 14.08.2024 у справі № 643/5827/24, від 10.07.2024 у справі № 638/17211/23, Закарпатського апеляційного суду від 02.09.2024 у справі № 297/3000/23, Сумського апеляційного суду від 02.09.2024 у справі № 583/3020/23 та ін. також зазначено, що підстава зупинки транспортного засобу не є предметом доказування у справі за ст. 130 КУпАП, оскільки ці обставини не мають значення для правильного вирішення справи та встановлення факту керування особою транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння.

Жодних доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, рішення суду, тощо) суду надано не було. Внаслідок цього, у суду відсутні підстави сумніватися у законності дій працівників поліції.

За таких обставин, враховуючи зміст пункту 2.5 Правил дорожнього руху, необхідно вважати що водій, стосовно якого є підозри про перебування його у стані сп`яніння, саме зобов`язаний пройти огляд у встановленому законом порядку. Вказаний обов`язок водія спрямований на безпеку руху, тому факт відмови від проходження такого огляду законодавство кваліфікує як окреме правопорушення з правовими наслідками, як для перебування його у стані сп`яніння.

Таке належить вважати цілком виправданим та логічним, оскільки в протилежному випадку водії, відмовляючись від такого огляду, мали б можливість приховувати свій стан, і, як наслідок, уникати юридичної відповідальності.

Також суддя враховує, що положеннями чинного законодавства не передбачено жодних причин, за наявності яких водій має право відмовитися від проходження огляду на стан сп`яніння.

Щодо клопотань ОСОБА_1 та його захисника Токаренко Х.О. про закриття провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення суддя зазначає, на підставі матеріалів справи суддя встановив склад адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 – він, як водій транспортного засобу Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_1 був зупинений 23.04.2026 року о 15:55 год у м. Харкові по бульвару Гончарівському, 12 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КПН ХОР ОКНЛ за адресою: м.Харків вул.Ахієзерів, буд 18а у лікаря нарколога, але по прибуттю до цього закладу від проходження відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів, що знижують швидкість реакції.

А тому підстав для закриття провадження немає.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія НОМЕР_2 , що свідчить про позитивне складення ним іспиту на знання вимог Правил дорожнього руху, а тому суддя зробив висновок, що останній знає Правила дорожнього руху, в тому числі п. 2.5., і був обізнаний про свій обов`язок пройти на вимогу працівників поліції у встановленому законом порядку огляд на стан сп`яніння.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.

V. Накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

Відповідно до положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя, враховуючи характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, а також відомості про особу ОСОБА_1 , вважає, що достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу з одночасним позбавлення права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

VІ. Інші питання, які вирішує суд при розгляді даної справи.

Положеннями ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 35, 130, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суддя

УХВАЛИВ:

1. Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, р/р UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху») з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

3. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп на користь держави (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

4. Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

5. У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

6. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

7. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Олександр АСТАПОВИЧ