Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №643/13889/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/13889/26

Провадження № 2/643/7991/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13.10.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Тимош О. М.,

за участю секретаря судових засідань Глушка С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У червні 2026 року позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в особі представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитними договорами у сумі 32 760,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.01.2022 між ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 було укладено договір №555164698300.

Згідно з умовами договору позики позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 5000,00 грн. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором.

Підписуючи договір позики, позичальник підтвердив, що розуміє у повному обсязі всі умови цього договору, свої права і обов`язки за цим договором і погоджується з ними та засвідчує, що умови цього договору є розумними, справедливими, добросовісними та вигідними.

18.12.2023 було укладено договір №18/12-2023, відповідно до якого ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №555164698300. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №555164698300.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №555164698300 від 11.01.2022, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 12 808,40 грн, з яких: 5000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 7808,40 грн – заборгованість за нарахованими процентами.

31.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір №3252821.

Згідно з п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання кредиту) на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до п. 1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8000,00 грн.

Відповідно до розділу 2 договору сторонами узгоджені умови щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.

26.07.2024 було укладено договір №26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №3252821. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором №3252821.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №3252821 від 31.12.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 19 952,00 грн, з яких: 8000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 11 392,00 грн – заборгованість за нарахованими процентами; 560,00 грн – заборгованість за комісіями.

Ухвалою судді від 06.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребувано з АТ «Універсал Банк» інформацію: щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; чи зарахувалися кошти на картковий рахунок № НОМЕР_2 , у період з 31.12.2021 по 02.01.2022 у сумі 8000,00 грн; витребувано з АТ «Ідея Банк» інформацію: щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_3 ; чи зарахувалися кошти на картковий рахунок № НОМЕР_3 у період з 11.01.2022 по 13.01.2022 у сумі 5000,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзив на позову суду не подав.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд розглядає справу у відсутності відповідача та постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.

11.01.2022 ОСОБА_1 підписав паспорт позики електронним підписом одноразовим ідентифікатором «7299», підтвердивши отримання та ознайомлення з інформацією про умови надання позики та орієнтовну загальну вартість позики (а.с.19-20).

11.01.2022 ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ОСОБА_1 уклали договір позики №555164698300 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «7299» (а.с.15-16).

Відповідно до п. 1.1 договору позики на підставі заяви на позику від 11.01.2022, підписаної позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позикодавець надає позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності грошові кошти на суму у загальному розмірі 5000,00 грн, які у випадку проведення пролонгації/реструктуризації заборгованості направляються на погашення заборгованості за договором позики №555164698300 від 11.01.2022, укладеного між сторонами, на строк 30 календарних днів під проценти, вказані в п. 1.1.1, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику та сплатити зазначені проценти. Договір діє до повного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно з п. 1.1.1 договору позики тип процентної ставки – фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання позичальником умов договору та становить: знижена процентна ставка на період, що перевищує пільговий період, 1,10% на день (400,00% річних) від суми позики у межах строку надання позики, зазначеного в п. 1.1 цього договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення заборгованості або здійснить таке погашення протягом 1 календарного дня, що слідує за датою закінчення такого строку; стандартна процентна ставка становить 2,60% за день (950,00% річних) від суми позики, яка застосовується у межах строку надання позики, зазначеного в п. 1.1 цього договору, якщо позичальник не виконав умови, зазначені в п. 1.1.1 договору для застосування зниженої процентної ставки, та у межах періоду прострочення, але не більше 30 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Додатками до договору позики №555164698300 від 11.01.2022 є: графік платежів, у якому визначено дати та суми платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування; розрахунок вартості кредиту, у якому визначено детальний розпис складових загальної вартості кредиту, реальної річної процентної ставки (а.с.17,18).

Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія», акцепт договору позичальником здійснено одноразовим ідентифікатором «7299» (а.с.21).

Відповідно до квитанції від 11.01.2022 було перераховано кредитні кошти в сумі 5000,00 грн на картку № НОМЕР_3 (а.с.22).

ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» підтвердило видачу ОСОБА_1 на його банківську картку № НОМЕР_3 коштів у сумі 5000,00 грн відповідно до договору №555164698300 (а.с.23).

Позивачем до позовної заяви додано загальні умови надання грошових коштів у позику ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» (а.с.30-32).

Відповідно до довідки по договору позики №555164698300 від 11.01.2022, складеної ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія», станом на 21.12.2023 заборгованість відповідача становить 12 808,40 грн, з яких: 5000,00 грн – основний борг, 7808,40 грн – проценти (а.с.24-25).

18.12.2023 ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали договір факторингу №18/12-2023, відповідно до п. 2.1 якого клієнт-первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 113 637,90 грн, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками (а.с.34-37).

Згідно з п. 6.1.4 договору факторингу право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників в паперовому вигляді, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Згідно з п. 7.1, п. 7.2 договору факторингу сторони домовились, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 1 100 000,00 грн. Фактор здійснює фінансування на користь клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів протягом 10 днів після підписання цього договору.

21.12.2023 ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підписали додатковий договір №1 до договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023, яким було здійснено виправлення технічних помилок (описок) у договорі факторингу №18/12-2023 (а.с.38).

Відповідно до платіжної інструкції №793 від 27.12.2023 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» сплатило ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» кошти в сумі 1 100 000,00 грн в якості оплати за договором факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 (а.с.39).

22.12.2023 ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підписали акт приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, відповідно до розділу 6 договору, якими підтверджується дійсність та наявність грошових прав вимог до боржників (а.с.40,41).

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу №18/12-2023 від 18.12.2023 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором позики №555164698300 від 11.01.2022 на суму 12 808,40 грн, з яких: 5000,00 грн – заборгованість за сумою позики; 7808,40 грн – заборгованість за процентами (а.с.42-44, а.с.55).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за договором №555164698300 від 11.01.2022 станом на 04.06.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 12 808,40 грн, з яких: 5000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту; 7808,40 грн – заборгованість за відсотками (а.с.33).

31.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №3252821 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Z91241» (а.с.27-29).

Додатком до Договору про споживчий кредит №3252821 є Паспорт споживчого кредиту №3252821 (а.с.45.)

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості згідно з п. 1.4 договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Згідно з п. 1.2 договору сума кредиту становить 8000,00 грн.

Кредит надається строком на 30 днів з 31.12.2021 (п. 1.3 договору).

Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом – 30.01.2022 (п. 1.4 договору).

Відповідно до п. 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 560,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 договору).

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 договору).

Відповідно до п. 2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування, визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно з п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно з п. 1.6 договору.

Положеннями п. 2.3 договору визначено, що продовження строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах. Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 правил надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту товариством. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Додатками до договору №3252821 від 31.12.2021 є: графік платежів, у якому визначено детальний розпис складових загальної вартості кредиту, реальної річної процентної ставки, графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування (а.с.56); паспорт споживчого кредиту (а.с.45).

З анкети-заяви на кредит №3252821 від 31.12.2021 вбачається процес оформлення та розгляду заяви на кредит №3252821 ОСОБА_1 (а.с.51).

Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Мілоан», акцепт договору позичальником здійснений одноразовим ідентифікатором «Z91241» (а.с.52).

Відповідно до квитанції від 31.12.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало кошти у сумі 8000,00 грн на картку № НОМЕР_4 згідно з договором №3252821 (а.с.53).

Позивачем надано правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Мілоан» в редакції від 17.12.2021 (а.с.46-50).

Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» відповідач має заборгованість за договором №3252821 від 31.12.2021 у розмірі 19 952,00 грн грн, з яких: 8000,00 грн – заборгованість за кредитом; 11 392,00 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом; 560,00 грн – заборгованість по комісії за надання кредиту (а.с.54).

П. 3.2.6 договору №3252821 від 31.12.2021 передбачено, що кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

26.07.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» уклали договір факторингу №26-07/2024, відповідно до п. 2.1 якого клієнт – первісний кредитор відступає за плату своє право грошової вимоги до боржників, строк виконання зобов`язань за якою настав, або яке виникне у майбутньому у сумі 287 052 895,25 грн, а фактор здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, приймає право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про споживчий кредит, раніше укладеними між клієнтом і боржниками (а.с.57-61).

П. 6.1.3 договору факторингу визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників для друку згідно з додатком №4, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Згідно з п. 7.1 договору факторингу сторони домовились, що розмір фінансування за цим договором згідно з реєстром боржників складає 3 310 395,81 грн. Фактор здійснює оплату розміру фінансування на користь клієнта шляхом одноразового перерахування грошових коштів протягом 3 робочих днів з дати підписання цього договору на поточний рахунок клієнта.

26.07.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підписали акт приймання-передачі реєстру боржників для друку до договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників, після чого з урахуванням умов договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 від клієнта до фактора переходять права грошової вимоги заборгованості від боржників і фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників, зазначених у реєстрі боржників (а.с.62, а.с.68). Кількість боржників за реєстром становить 21 979 осіб, загальна сума заборгованості за реєстром боржників складає 287 052 895,25 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №448090005 від 26.07.2024 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перерахувало ТОВ «Мілоан» 3 310 395,81 грн в якості оплати згідно з договором факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 (а.с.67).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №26-07/2024 від 26.07.2024 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №3252821 від 31.12.2021 на суму 19 952,00 грн, з яких: 8000,00 грн – заборгованість за кредитом; 11 392,00 грн – заборгованість по процентам за користування кредитом; 560,00 грн – заборгованість по комісії за надання кредиту (а.с.63-66).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» станом на 04.06.2026 заборгованість ОСОБА_1 за договором №3252821 від 31.12.2021 складає 19 952,00 грн, з яких: 8000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту; 11 392,00 грн – заборгованість по відсоткам; 560,00 грн – заборгованість по комісії (а.с.26).

Згідно з листом АТ «Універсал Банк» №БТ/Е-31912 від 22.07.2026 у відповідь на ухвалу суду від 06.07.2026 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_5 , за період з 31.12.2021 по 02.01.2022 на платіжну картку № НОМЕР_5 було зараховано платіж у сумі 8000,00 грн (а.с.96).

Листом вих.№Л-БТ-2026/3708 від 24.08.2026 АТ «Ідея Банк» у відповідь на ухвалу суду від 06.07.2026 повідомило, що: платіжна картка № НОМЕР_6 приєднана до рахунку, який був відкритий на ім`я ОСОБА_1 , 11.01.2022 за реквізитами карти № НОМЕР_6 зарахований переказ коштів в сумі 5000,00 грн, та надало виписку по рахунку ОСОБА_1 (а.с.105-106).

Відповідач станом на дату звернення до суду не виконав своїх зобов`язань перед кредитором.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Київська торгово-інвестиційна компанія» договору №555164698300 від 11.01.2022, письмову форму укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» договору №3252821 від 31.12.2021 які підписані відповідачем із застосуванням електронного підпису одноразовими ідентифікаторами. Укладені договори містять погоджені сторонами: суму кредиту, строк кредитування та проценти за користування кредитом.

Будь-яких доказів на спростування того, що вказані договори були укладені в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, до позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшли права вимоги за кредитним договором №3252821 від 31.12.2021, договором позики №555164698300 від 11.01.2022 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Щодо нарахування заборгованості за Договором позики №555164698300 від 11.01.2022.

Договором передбачено строк його дії – 30 днів та стандартна процентна ставка – 2,60 %, яка застосовується у разі несплати споживачем у межах строку надання позики або протягом 1 календарного дня, що слідує за датою закінчення такого строку.

Отже, проценти за договором відповідно до договору складають 3900,00 грн (5000,00 грн х 2,60% х 30 днів).

Тобто загальна заборгованість за Договором позики №555164698300 від 11.01.2022 становить 8900,00 грн, з яких: 5000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту; 3900,00 грн – заборгованість за відсотками.

Щодо нарахування заборгованості за Договором про споживчий кредит №3252821 від 31.12.2021.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість за комісією у сумі 560,00 грн. Нарахування комісії за надання кредиту за договором встановлено п. 1.5.1 договору. Згідно з п. 2.5 договору передбачено обов`язок позичальника сплачувати комісію за управління та обслуговування кредиту, проте в договорі не зазначено, за які саме послуги відповідачу встановлена комісія.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) суд зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У відповідності до частин першої-третьої 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг. Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Положення спірного кредитного договору № PLRPGK0000000002 від 28 травня 2008 року про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15 листопада 2016 року».

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Нормами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена заборона вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов`язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов`язаної особи.

За таких обставин нарахування комісії за надання кредиту у розмірі 560,00 грн є незаконним та вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором №555164698300 від 11.01.2022 у сумі 8 900,00 грн, з яких: 5000,00 грн – заборгованість за тілом кредиту; 3900,00 грн – заборгованість за нарахованими процентами, заборгованості за договором №3252821 від 31.12.2021 у сумі 19 392,00 грн, з яких: 8000,00 грн – заборгованість по тілу кредиту; 11 392,00 грн – заборгованість по відсоткам;, а загалом у сумі 28 292,00 грн.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача у сумі 2299,25 грн.

Крім того, позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 13 000,00 грн, стосовно чого суд зазначає таке.

Відповідно до договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, укладеному між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1.1. договору) (а.с.69-70).

Суду надано прайс-лист Адвокатського об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (а.с.71).

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №1253 від 01.05.2026 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договори №3252821, №555164698300 (а.с.72).

Згідно з витягом з акту №36 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погодили надання правових послуг у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договори №3252821, №555164698300, вартість наданих послуг склала 13 000,00 грн (а.с.73).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Така заява була зроблена представником позивача зокрема у позовній заяві.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17 вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких зокрема відносяться витрати на професійну правничу допомогу покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правову допомогу пропорційно задоволених позовних вимог, а саме в сумі 11 226,85 грн.

Керуючись ст.2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273,280-284,289,354,355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договорами №555164698300 від 11.01.2022, №3252821 від 31.12.2021 в сумі 28 292,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у сумі 2299,25 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 11 226,85 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, код ЄДРПОУ 42640371.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя О. М. Тимош