Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №643/7841/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/7841/26

Провадження № 2/643/5863/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Пасічника О.М.

за участю секретаря судового засідання – Горєлової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

встановив:

КП «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» 20.04.2026 звернулось до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 38775,01 грн.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що на підставі рішення Харківської міської ради «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» від 30.04.2025 № 813/25, КП «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут» надає послуги, зокрема з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918 та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690. Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, облік нарахувань та оплата за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 . Внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг у відповідачів утворилась заборгованість в сумі 38775 грн 01 коп., а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.12.2014 по 28.02.2026 у розмірі 21934 грн 43 коп; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.12.2016 по 28.02.2026 у розмірі 14075 грн 77 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01.07.2022 по 28.02.2026 у сумі 1289 грн 90 коп.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.07.2022 по 28.02.2026 у сумі 720 грн 55 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.06.2022 по 28.02.2026 у сумі 754 грн 36 коп. На день подачі позову відповідачі не здійснили жодних заходів до повного погашення заборгованості та позивач вимушений звернутися до суду з зазначеним позовом.

Позовна заява подана через підсистему «Електронний суд».

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 21.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. В позові просить розглянути справу без участі представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

28.08.2026 відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила застосувати строки позовної давності до вимог позивача та відмовити у задоволенні позову в частині, що перевищує строк позовної давності. В обґрунтування заяви посилається на положення ст. 257 ЦК України, якою встановлено загальний строк позовної давності у три роки.

12.10.2026 від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без її участі, одночасно просила задовольнити раніше поданий відзив на позов, в якому просить застосування строку давності при вирішенні спору.

Інші відповідачі до суду не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доводи сторін, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення шляхом відкриття абонентського особового рахунку № НОМЕР_1 .

Внаслідок неповної та несвоєчасної оплати послуг з централізованого водопостачання і централізованого водовідведення за відповідачами утворилась заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 у загальному розмірі 38775 грн 01 коп., а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.12.2014 по 28.02.2026 у розмірі 21934 грн 43 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.12.2016 по 28.02.2026 у розмірі 14075 грн 77 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01.07.2022 по 28.02.2026 у сумі 1289 грн 90 коп.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.07.2022 по 28.02.2026 у сумі 720 грн 55 коп.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.06.2022 по 28.02.2026 у сумі 754 грн 36 коп.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

На підставі рішенням Харківської міської ради «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» від 30.04.2025 № 813/25, КП «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут» надає послуги, зокрема з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918 та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач, серед іншого, зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Правилами ст. 5 Закону України «Про житлово комунальні послуги» закріплено, що до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Не зважаючи на відсутність у матеріалах справи договору про надання послуг з теплопостачання між сторонами, відповідачі зобов`язані були оплачувати спожиті послуги, позаяк вони фактично ними користувались.

Зазначена правова позиція знайшла своє підтвердження у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, в якій зроблено висновок, що «споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».

Аналогічні висновки викладені і у Постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 712/8916/17 (14-448цс19) від 07.07.2020:

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Оскільки відповідачі офіційно, у встановленому чинним законодавством порядку не відмовились від послуг, які надавав їм позивач, то в них виник обов`язок сплатити ці послуги.

Відповідачі належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг у повному обсязі не вносили, що підтверджується розрахунком заборгованості, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, яка міститься в матеріалах справи, відповідачі зареєстровані за адресою, за якою надаються послуги позивачем.

Доказів того, що послуги відповідачам не надавались, що вони не користувалась наданими послугами і потреби в таких послугах не мали належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства, та надані позивачем розрахунки, суд дійшов висновку, що зроблені позивачем розрахунки заборгованості є обґрунтованими, та підстав їм не довіряти у суду не має.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення підлягають задоволенню.

Разом з тим, відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому остання просить застосувати строки позовної давності до спірних правовідносин.

Так, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Тобто позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи може належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові(ч.4 ст. 267 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 267 ЦК України суд застосовує позовну давність за заявою відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву в якій просити застосувати до позовних вимог КП «Харківські теплові мережі» строки позовної давності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» 540-IX від 30 березня 2020 року розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема п. 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон набрав законної сили з 02 квітня 2020 року та діяв до 30.06.2023 року.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, в якому пунктом 19 визначено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259,362,559,681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Законом України від 14 травня 2025 року N 4434-IX Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності, виключено пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, вказаний закон набрав чинності 04.09.2025 року.

Отже після 4 вересня 2025 року почали діяти строки позовної давності.

Таким чином наявні підстави для стягнення заборгованості в межах позовної давності за період з 28.10.2020 року, оскільки строк позовної давності за зазначений період продовжений Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм та період дії воєнного стану», який вже був чинним на момент скасування Закону України 540-IX від 30 березня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Окрім того, відповідно до п.19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупинявся на строк дії такого стану.

У зв`язку з викладеним, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, тобто з 02.04.2020 року діє положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану в Україні.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.12.2014 до 27.10.2017 року та за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.12.2016 до 27.10.2017 року заявлені поза межами строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Отже заборгованість відповідача згідно наданого позивачем розрахунку має відповідно до вказаного пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України враховуватися за період дії воєнного стану з листопада 2017 по лютий 2026 року.

Таким чином, з урахуванням відомостей про нарахування, заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, за період з листопада 2017 по 28.02.2026 року включно, заявлені в межах строку позовної давності. Разом з тим, вимоги про стягнення заборгованості за абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення заявлені без пропуску загального строку позовної давності.

У зв`язку з невиконанням відповідачами своїх зобов`язань по сплаті комунальних послуг, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, та з відповідачів на користь КП «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» підлягає стягненню заборгованості за комунальні послуги в розмірі 32670 грн 58 коп., а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.11.2017 по 28.02.2026 у розмірі 17263 грн 42 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.11.2017 по 28.02.2026 у розмірі 12642 грн 35 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01.07.2022 по 28.02.2026 у сумі 1289 грн 90 коп.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.07.2022 по 28.02.2026 у сумі 720 грн 55 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.06.2022 по 28.02.2026 у сумі 754 грн 36 коп.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує на користь позивача з відповідача витрати, пов`язані зі сплатою ним при пред`явленні позову судового збору пропорційно до задоволених вимог у розмірі 2243,35 грн.

Керуючись ст.ст.4, 12, 76, 81, 89, 141, 235, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут»- задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» на р/р НОМЕР_5 в АТ «ВСТ БАНК», МФО 307123, код ЄДРПОУ 45929670, заборгованість в розмірі 32670,58 (тридцять дві тисячі шістсот сімдесят) грн 58 коп., а саме: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.11.2017 по 28.02.2026 у розмірі 17263 грн 42 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.11.2017 по 28.02.2026 у розмірі 12642 грн 42 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01.07.2022 по 28.02.2026 у сумі 1289 грн 90 коп.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01.07.2022 по 28.02.2026 у сумі 720 грн 55 коп; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01.06.2022 по 28.02.2026 у сумі 754 грн 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» на р/р НОМЕР_5 в АТ «ВСТ БАНК», МФО 307123, код ЄДРПОУ 45929670, судовий збір в розмірі 2243 (дві тисячі двісті сорок три) грн. 25 коп. в рівних частках по 747 (сімсот сорок сім) грн. 75 коп. з кожного.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя Пасічник О.М.