Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №641/6652/25 — Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/499/2026Справа № 641/6652/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Зелінської І.В.,

за участю секретаря Земляної А.А.,

представника позивача Бенденжука Л.О.,

представника відповідача Хоміча А.А.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів,

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 598 126, 41 грн за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310136900:06:002:0052 за період з 01.01.2020 року по 05.10.2021 року та судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до інформації з ДРРП від 07.08.2025 року право власності на нежитлову будівлю літ. «В-1» загальною площею 382,3 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстровано наступним чином: частина з 24.04.2013 року по 06.10.2021 року за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 24.04.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Лавіндою Н.О., р.№2174; частина з 29.04.2013 року по 06.10.2021 року за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 29.04.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Лавіндою Н.О., р.№2303; з 06.10.2021 року по 24.11.2021 року за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 06.10.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Ємцем І.О.; з 24.11.2021 року по теперішній час за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Поляком Д.В., р.№ 2485. Вказана нежитлова будівля розташована на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 6310136900:06:002:0052, право користування якою відповідачем не було оформлено. Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.08.2025 року № НВ-001619212025 площа земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:06:002:0052 складає 0,0810 га, дата державної реєстрації земельної ділянки -27.05.2015 року. Земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови, вид цільового призначення –для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Зазначив, що відповідач в період з дати формування земельної ділянки 27.05.2015 року по дату відчуження нерухомого майна 06.10.2021 року використовував земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:06:002:0052, площею 0,0810 га по АДРЕСА_1 без виникнення права власності/користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. 125, 126 Земельного кодексу України. Факт використання відповідачем вказаної земельної ділянки встановлено заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.01.2020 року у справі №641/7122/19, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ХМР безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати в сумі 608 894,06 грн за використання зазначеної земельної ділянки за період з 01.08.2016 року по 18.09.2019 року. Згідно листа Головного управління ДПС у Харківській області від 11.07.2025 року у період з 01.01.2020 року по 31.12.2021 року відповідач плату за землю не нараховує і не сплачує. Таким чином, відповідач у період з 01.01.2020 року по 05.10.2021 року не сплачував плату за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 , внаслідок чого зберіг за рахунок ХМР як власника земельної ділянки за вказаною адресою грошові кошти у розмірі орендної плати у сумі 598 126, 41 грн.

У справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказав, що відповідач припинив підприємницьку діяльність та продав спірну будівлю. Вказав, що площа земельної ділянки під належною у спірний період відповідачу нежитловою будівлею значно менша, ніж та, що вказана у розрахунках позивача. Просив врахувати, що ухвалою суду у справі 641/7122/19 було заборонено відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження нежитлової будівлі літ. «В-1» по АДРЕСА_1 .

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить наступного висновку.

Так суду надано витяг з ДРРП від 07.08.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 був власником нежитлової будівлі літ. «В-1» (приміщення 1-13), загальною площею 380,3 кв.м. по АДРЕСА_1 у період з 29.04.2013 року по 06.10.2021 року. Право власності на вказану будівлю належало останньому на підставі договору дарування від 29.04.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Лавіндою Н.О., р.№2303 та на підставі договору дарування від 29.04.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Лавіндою Н.О., р.№2174.

Суду надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.08.2025 року, згідно якого земельна ділянка по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136900:06:002:0052, категорія земель –землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площа 0,0810 га, нормативна грошова оцінка 6 626 392, 03 грн, дата проведення нормативної грошової оцінки 13.06.2025 року, дата державної реєстрації земельної ділянки 27.05.2015 року.

Матеріали справи містять витяг №НВ-9966994422025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.06.2025 року, згідно якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 6310136900:06:002:0052 становить 6 626 392,03 грн.

Згідно листа Головного управління ДПС у Харківській області ДПС України від 11.07.2025 року ОСОБА_1 не зареєстрований платником земельного податку або орендної плати з фізичних осіб за використання земельної ділянки площею 0,0810 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310136900:06:002:0052. У період з 01.01.2020 року по 31.12.2021 року земельний податок або орендна плата за вищевказану земельну ділянку не нараховувалась та не сплачувалась.

Суду також надано копію заочного рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23.01.2020 року у справі №641/7122/19 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, яким позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 608 894, 06 грн за період з 01.08.2016 року по 31.07.2019 року.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до положень статті 80 ЗК України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з пунктом в) частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Частиною першою статті 93 ЗК України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому орендна плата справляється у грошовій формі.

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пункт 288.5 статті 288 ПК України).

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а також застосування передбачених законом способів захисту прав.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у випадку використання земельної ділянки комунальної власності без оформлення договору оренди, власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію розміру неотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою в порядку, визначеному статтею 1212 ЦК України.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Зазначений правовий висновок відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах: від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) та висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 02.06.2021 справі № 201/2956/19 (провадження № 61-2105св20).

У спорах про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою до моменту оформлення особою права користування такою земельною ділянкою власник має право на отримання безпідставно збережених грошових коштів у порядку статті 1212 ЦК України. Тобто в такому разі суд виходить з того, що фактичні користувачі земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберегли у себе грошові кошти, які мали заплатити за користування нею, отже, зобов`язані повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018у справі № 925/230/17).

Згідно з п. «д» ч. 1 ст. 156 ЗК України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 07.08.2025 року право оренди земельної ділянки площею 0,0810 га з кадастровим номером 6310136900:06:002:0052 по АДРЕСА_1 та відповідно до витягу з Державного земельного кадастру речові права на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_1 у період з 01.01.2020 року по 06.10.2021 року не зареєстровано.

Отже, вказана земельна ділянка у період з 01.01.2020 року по 06.10.2021 року використовувалася ОСОБА_1 без документів, що посвідчують право власності або право користування нею.

Суд зазначає, що після укладення договору дарування нежитлових будівель і державної реєстрації права власності на них у відповідача, могло б виникнути право користування земельною ділянкою, на якій розташовані вказані нежитлові будівлі. Незважаючи на те, що нежитлові будівлі не можуть бути відокремлені від земельної ділянки, на якій вони розташовані, вказаними положеннями закону було врегульовано правовий режим нерухомого майна і правовий режим земельних ділянок, на яких воно розташовано, а отже, користувач земельної ділянки зобов`язаний сплачувати за користування нею певну плату, що відповідає положенням статті 206 ЗК України, та оформити право користування земельною ділянкою.

Викладене узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 27 липня 2022 року у справі № 644/3932/18-ц (провадження № 61-6606св20).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.06.2021 у справі№ 200/606/18 виклала правовий висновок про те, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він передбачений як потребами обороту, так і загалом самої природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктах нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані.

Отже, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій знаходиться цей об`єкт, враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на її території будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об`єкт, стає фактичним користувачем цієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна, а відносини з фактичним користуванням земельною ділянкою без оформлення права на цю ділянку (без укладення) договору оренди тощо та недотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом умовними.

Подібні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач, як власник нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, користувався зазначеною земельною ділянкою без попереднього набуття права власності на цю ділянку чи укладення договору оренди земельної ділянки, тобто без достатньої правової підстави.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач обґрунтовує фактичний розмір недоотриманої орендної плати за користування відповідачем спірною земельною ділянкою за період з 01.01.2020 року по 05.10.2021 року в розмірі 598 126, 41 грн, визначений на підставі розрахунку Харківської міської ради.

Розрахунок розміру безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,0810 га, кадастровий номер 6310136900:06:002:0052 від 13.06.2025 року.

Вищевказаний розрахунок виконано на підставі Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі в м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради № 41/08 від 27.02.2008, зі змінами (далі - Положення № 41/08).

Пунктом 2.5 Положення № 41/08 в редакції до 31.12.2021, визначено, що розмір базової ставки орендної плати встановлено на рівні 8% від нормативної грошової оцінки.

Додатком до Положення № 41/08 в редакції до 31.12.2021 встановлено, що у випадку перевищення 50 кв.м площі земельної ділянки, застосовується коефіцієнт зі значенням 1.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок, суд зазначає, що періодом, за який Харківською міською радою здійснюється розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів є з 01.01.2020 року по 05.10.2021 року, за березень 2020 року нарахування безпідставно збережених коштів міською радою не здійснюється з огляду на приписи Закону України від 02.04.2020 року № 540 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби відповідно до положень якого плата за землю не нараховується та сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року.

Розмір безпідставно збережених коштів розраховано Харківською міською радою як розмір орендної плати за земельну ділянку комунальної власності площею 0,0810 га у вигляді орендної плати за землю, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою органом місцевого самоврядування.

При цьому, суд зазначає, що наведений позивачем розрахунок неотриманого доходу підтверджується належними і допустимими доказами та належним чином обґрунтований.

Враховуючи, що відповідач як власник нерухомого майна користувався земельною ділянкою, на якій розташовані нежитлові будівлі, без оформлення у встановленому законом порядку права на користування земельною ділянкою, тобто без відповідної правової підстави, внаслідок такого користування зберіг за рахунок Харківської міської ради грошові кошти у розмірі орендної плати за земельну ділянку, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 у розмірі 598 126, 41 грн за період з 01.01.2020 року по 05.10.2021 року на користь Харківської міської ради.

Таким чином, позовні вимоги Харківської міської ради підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 4, 10-13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,0810 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6310136900:06:002:0052 з 01.01.2020 року по 05.10.2021 у сумі 598 126 (п`ятсот дев`яносто вісім тисяч сто двадцять шість) грн 41 ( сорок одна) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 8971 (вісім тисяч дев`ятсот сімдесят одна) грн. 90 (дев`яносто) коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Харківська міська рада, ЄДРПОУ 04059243, місце знаходження: м. Харків, м-н Конституції, 7.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Рішення суду ухвалено 12.10.2026 року.

Суддя І.В.Зелінська