Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №638/16890/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Суд: Шевченківський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №638/16890/26

Суддя: Семіряд І. В.

Справа № 638/16890/26

Провадження № 2/638/10361/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Рубель О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Шевченківського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

20.07.2026 позивач -ТОВ «Коллект центр» звернулося до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 30.09.2021 ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є ТОВ «Коллект центр», та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у сумі 10000 грн, в свою чергу ОСОБА_1 зобов`язався повернути кошти, сплати відсотки, проте не виконав взяті на себе зобов`язання. На підставі укладеного договору факторингу до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 . У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за основним зобов`язанням - 10000 грн, заборгованість за відсотками - 63450 гр. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір - 2662,40 грн та витрати на правову допомогу - 25000 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В.

29.07.2026 ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова відкрито провадження у справі, призначено судове засідання. Вирішено здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній формі (паперовій та електронній).

12.08.2026 представником позивача Чайковською М.І. подано письмові пояснення, у яких зазначено, що факт укладення договору саме відповідачем має місце, ідентифікація та верифікація відповідача проведена за допомогою системи BankID НБУ, що виключає можливість укладення договору із первісним кредитором іншою особою, а не відповідачем. Тобто, факт підписання кредитного договору саме відповідачем підтверджено належними та достатніми доказами. зі звіту УБКІ вбачається, що номер мобільного телефону НОМЕР_1 (на який було надіслано одноразовий ідентифікатор) активно використовувався відповідачем із 2017 року по 2026, в тому числі для укладення кредитних договорів, в т для кредитного договору, стягнення за якими є предметом розгляду даної справи. Щодо відповіді АТ «Універсал Банк», у відповідності до якої повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) Банком не було емітовано платіжну картку № № НОМЕР_5, хочемо звернути увагу суду на висновки Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладені в постанові від 31.01.2024 року у № 671/1832/20. незважаючи на те, що кредит було перераховано на рахунок третьої особи, вважаємо, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, адже відповідач прийняв рішення про перерахунок кредитних коштів на рахунок іншої особи.

28.08.2026 представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано відзив на позов, в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 не укладав ніяких кредитних договорів з ТОВ «Мілоан». Внесення до анкети персональних даних відповідача сторонньою особою не є волевиявленням відповідача і не створює для нього цивільних прав та обов`язків. Крім того, станом на дату нібито укладення кредитного договору та перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 не мав жодної банківської платіжної картки, емітованої Акціонерним товариством «УНІВЕРСАЛ БАНК». 9 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Чугуївського районного управління поліції ГУНП у Харківській області із заявою про вчинення щодо нього кримінального правопорушення, а саме про оформлення невідомими особами кредитів на його ім`я та з використанням його персональних даних. Факт такого звернення підтверджується листом Чугуївського РУП ГУНП у Харківській області, відповідно до якого звернення ОСОБА_1 від 29 вересня 2021 року були зареєстровані в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за № 9480 та № 9494. 30 вересня 2021 року, тобто вже наступного дня після звернення відповідача до поліції у зв`язку з кредитним шахрайством, невстановленими особами було оформлено і спірний договір № 4520521 від імені ОСОБА_1 . Після одержання 01 листопада 2021 року листа поліції про невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідач 04 листопада 2021 року звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області зі скаргою на бездіяльність слідчого. У скарзі відповідач послідовно зазначав, що отримав SMS-повідомлення про оформлення на його ім`я кредитів у декількох компаніях, які надають послуги онлайн-кредитування, однак сам кредитів не брав, коштів не отримував, а кредити були оформлені шахрайським шляхом із використанням його персональних даних. Ухвалою слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 05 листопада 2021 року у справі № 636/4957/21 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність, яка полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення, задоволено частково. Зазначеною ухвалою зобов`язано слідчого - уповноважену особу Чугуївського РУП ГУНП у Харківській області, визначену у встановленому законом порядку, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_1 від 29 вересня 2021 року та надати заявнику відповідний витяг із ЄРДР. Станом на час подання цього відзиву Відповідач не володіє відомостями про номер кримінального провадження в ЄРДР, а відповідний витяг із ЄРДР у нього відсутній. позивачем не надано належних доказів укладення кредитного договору в електронній формі та підписання його саме ОСОБА_1 . Позивач не надав належних доказів, які підтверджують факт укладення договору саме Відповідачем. Також Позивачем не доведено належним чином факт проходження Відповідачем процедури ідентифікації та верифікації в інформаційно телекомунікаційній системі кредитодавця. До позовної заяви не надані докази використання електронного цифрового підпису, BankID, відеоверифікації, фотофіксації документів чи інших засобів, які б дозволяли достовірно встановити особу позичальника. Позивач стверджує, що зазначений кредитний договір було укладено шляхом заповнення заявки на вебсайті кредитодавця та підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором F74344, направленим на мобільний телефонний номер, указаний під час оформлення кредиту. Використання одноразового ідентифікатора F74344 не доводить, що саме Відповідач здійснював підписання договору, оскільки такі дії могли бути виконані третіми особами. У такому випадку має місце і відсутність ідентифікації особи. До матеріалів позову не додано належних доказів направлення та доставлення одноразового ідентифікатора саме відповідачу. в матеріалах справи відсутні докази перерахування коштів Відповідачу На підтвердження видачі кредиту до матеріалів позовної заяви долучено квитанцію ФК «ЕЛАЄНС» про перерахування 10 000,00 грн на платіжну картку Mastercard № НОМЕР_3 . позивачем не вірно розраховані відсотки. Вірним є наступний розрахунок : 10000 х 1,7% х15 =2550 грн. 00 коп. Умовами договору передбачено комісію за надання кредиту, тобто договором передбачено нарахування комісій за послуги, які позивач і так повинен виконувати та за Законом повинні надаватися безоплатно. При зверненні до суду ТОВ «Кредит капітал» не зазначило та не надало доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.5.1 договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування». Відповідач не отримував жодних повідомлень про передачу права вимоги іншій особі, що є порушенням статті 516 Цивільного кодексу України. Тож, заявлені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу є необґрунтованими, недоведеними належними доказами та надмірними для цієї категорії справи. Ув`язку з цим, в задоволенні позову варто відмовити в повному обсязі. Орієнтований розмір витрат на правову допомогу відповідача на даний час становить 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок). Відмовити в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

07.09.2026 від представника позивача Костіної Н. надійшла відповідь на відзив, у якій зазначено, що п. 6.1. Договору передбачено, що цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. П. 6.2. Договору передбачено, що розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS-повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. довідка про ідентифікацію, яка містить всю необхідну інформацію щодо здійсненого електронного підпису одноразовим ідентифікатором, є належним доказом вчинення позичальником підписання кредитного договору в електронній формі згідно вимог статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Тобто, факт підписання договору позивачем підтверджено. Окрім того, ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 31 липня 2026 року у даній справі витребувано у Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК». На виконання вимог ухвали суду АТ «Універсал Банк» надано відповідь, у відповідності до якої повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) Банком не було емітовано платіжну картку № № НОМЕР_5. Відповідно, Банк не може підтвердити або спростувати інформацію наявну в запиті. У зв`язку із вищезазначеним, позивач звернувся до первісного кредитора з метою отримання додаткових доказів ідентифікації/верифікації відповідача перед укладенням договору та доказів укладення такого договору. Із врахуванням позиції відповідача у даній справі позивач звернувся до первісного кредитора ТОВ "Мілоан" з метою отримання додаткових доказів ідентифікації/верифікації відповідача та укладення договору. Первісний кредитор на вимогу позивача надав: 1. 2. 3. 4. 5. Довідку по заявці на кредит. Довідку із ІТС ТОВ «Мілоан» (2 шт.). Хронологію вчинення дій. Інформацію із електронного файлу LogFile/ Копія інформації про посвідчення особи з системи BankID НБУ. Щодо відповіді АТ «Універсал Банк», у відповідності до якої повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 ) Банком не було емітовано платіжну картку № № НОМЕР_5, хочемо звернути увагу суду на висновки Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладені в постанові від 31.01.2024 року у справі № 671/1832/20. інформація про те, що по кримінальному провадженні розпочате досудове розслідування не підтверджує доводи відповідача про не укладення кредитного договору. З приводу звернення відповідача до правоохоронних органів, зазначено, що саме по собі таке звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення не може підтверджувати шахрайські дії щодо відповідача. Навіть якщо припустити, що все що описано відповідачем може підтверджуватись доказами, саме по собі внесення відомостей до ЄРДР не може вважатись підтвердженням фактів, наведених в такому зверненні, внесення відомостей до ЄРДР не може ні підтвердити, ні спростувати обставини, на які посилається Відповідач. Разом з тим, такі обставини можуть бути встановлені в ході досудового розслідування, за результатами якого може бути або повідомлено про підозру або закрито провадження за відсутністю події кримінального правопорушення чи за відсутністю складу кримінального правопорушення. Проте, відповідачем не вказано та не надано доказів того, що за результатами досудового розслідування, було встановлено наявність події кримінального правопорушення, пред`явлено підозру винним особам, тощо. Отже, твердження відповідача про те, що відносно нього було вчинено кримінальне правопорушення є припущеннями. Відкрите кримінальне провадження не дає підстав вважати, що відповідач не укладав договору та не отримував кредитні кошти. Більш того, відповідач не посилається на вирок суду, який би набрав законної сили і який би підтвердив твердження відповідача із даного приводу. У встановлений строк кредитування відповідач не повернув кошти, а тому, зобов`язаний нести наслідки невиконання зобов`язанням, передбачені п. 4.2. Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України. Позивач згідний із тим, що відсотки можуть бути нараховані за кредитним договором в межах строку кредитування. Відсотки нараховувались за 2.3.1.2., п. 4.2. Договору та ч. 2 ст. 625 ЦК України, тобто за іншого розміру процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору в строк до 23.02.2022 у зв`язку із обмеженнями встановленими п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України. Включення до тексту Кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту, а також подальше витребування нарахованої комісії від позивача є цілком обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству України, що регулює відносини, що склалися між Позивачем та Відповідачем. Більш того, недоречним є посилання на постанову Верховного Суду, так як в цій справі комісія є чітко визначена: за надання кредиту та пролонгацію договору. Тобто, перелік послуг за яку сплачується комісія чітко визначений договором: це комісія за видачу кредиту та пролонгацію договору. Також, така комісія не є щомісячною. Комісія визначена умовами Договору - це плата, яку фінансова установа стягує за надання вищезазначених послуг та проведення операцій. Тобто, твердження представника відповідача про неправомірність нарахування комісії є хибним. Окрім того, питання нарахування комісій за договорами ТОВ «Мілоан» неодноразово досліджувалось судами різних інстанцій, так постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 жовтня 2025 року у справі № 686/20107/24, постановою Рівненського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року у справі № 569/4119/25 підтверджено правомірність нарахування комісії за договорами із ТОВ «Мілоан». Позивач набув право грошової вимоги до відповідача, що підтверджується наданими доказами, протилежного представником відповідача не доведено. обов`язок повідомлення боржника про відступлення права вимоги лежав на попередньому кредиторі, а не позивачу. Саме по собі неповідомлення позичальника про відступлення права вимоги (якби таке мало місце) не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора (Постанова КЦС ВС від 06.02.2018 у справі №278/1679/13-ц). Будь-яких перешкод для виконання зобов`язань за кредитними договорами первісному кредитору у Відповідача не було. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити у повному обсязі.

Від представника позивача ТОВ «Коллект центр» Костіної Н. надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного рішення не заперечувала.

Представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надав заяву про проведення судового засідання без участі відповідача, раніше подані документи з боку сторони відповідача підтримав, просив відмовити у задоволені позову.

Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Приписами ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 30.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4520521.

Відповідно до п. 1.2 договору - Сума (загальний розмір) кредиту становить 10000.00 грн. у валюті: Українські гривні.

Згідно з п. 1.3 договору - Кредит надається строком на 15 днів з 30.09.2021 (строк кредитування).

п. 1.4 договору передбачено, що термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 15.10.2021.

Відповідно до п. 1.5 договору - загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 4450.00 грн. в грошовому виразі та 776,357.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 14450.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 1900.00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово. 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 2550.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.70 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Відповідно до квитанції від 30.09.2021 ТОВ «Мілоан» здійснило переказ грошових коштів у сумі 10000 грн на платіжну картку НОМЕР_3 .

За клопотанням позивача з АТ «Універсалбанк» було витребувано інформацію: ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_3 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; - докази зарахування на картку НОМЕР_4 кредитних коштів у сумі 10000,00 грн., які 30.09.2021 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_3 за період із 30.09.2021 по 05.10.2021; інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) банківська картка № НОМЕР_3 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_3 ; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період із 30.09.2021 по 05.10.2021; інформацію чи знаходяться номер телефону НОМЕР_1 в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

З наданої АТ «Універсалбанк» відповіді вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком не було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 . Банк не може підтвердити або спростувати інформацію наявну у запиті.

Щодо переходу права вимоги за кредитним договором, суд зазначає.

28.12.2021 укладено договір № 28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4520521.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4520521.

Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 4520521.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, за договором відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Коллект центр».

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 був повідомлений про зміну кредитора за кредитним договором, проте неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, наведеною у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

За змістом ч.1ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Нормою ст. 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтями 1046-1047 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

У постанові від 30.01.2018 у справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Пунктами 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дійсно, відповідно до договору №4520521, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.

Разом з тим, як зазначає позивач грошові кошти відповідачу перераховані на його банківську картку.

Доказом надання позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Разом із тим, позивачем не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірі, що передбачений договором позики, а відповідач ці кошти отримав.

З витребуваної судом інформації у АТ «Універсалбанк» вбачається, що картка НОМЕР_3 не належить ОСОБА_1 .

Окрім того, зі змісту наданого до суду кредитного договору неможливо встановити, на який саме рахунок позичальника слід перерахувати кошти та яким чином була перераховані грошові кошти, чи було відкрито картковий рахунок, який кредитний ліміт встановлено, збільшеннязменшення кредитного ліміту.

Договір не містить номер карткового рахунку на який слід перерахувати кошти.

Долучена квитанція, у якій зазначено, що на картку НОМЕР_3 перераховано кошти, дійсно свідчить про те, що були перераховані кошти, проте вказана картка не належить відповідачу.

За вказаних обставин, у зв`язку з не доведенням позивачем належними та допустимими доказами виконання обов`язку щодо переказу коштів у позику відповідачу на його рахунок, а також фактичного користування відповідачем коштами, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 19, 81, 133, 141, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 258, 553, 554, 526, 549, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У зв`язку з перебуванням судді Семіряд І.В. з 15-00 год. 06.10.2026 до 15-00 год. 13.10.2026 у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні №12023220000000664 від 08.06.2023 з обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 111-1 ч. 7 КК Україн (справа № 638/9436/26, провадження № 1-кп/638/1689/26), повний текст рішення складено 13.10.2026.

Сторони:

Позивач - ТОВ «Коллект центр», ЄДРПОУ 44276926, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306, 01133.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Суддя: І.В. Семіряд

Оригінал: reyestr.court.gov.ua