Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №615/2257/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/2257/26

Провадження № 3/615/551/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Валки

Суддя Валківського районного суду Харківської області Логвінов А.О., за участю: секретаря судового засідання Партоли О.Є., захисника Трофимової Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Валки Харківської області адміністративний матеріали, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

06 серпня 2026 року о 21 год 30 хв у м. Валки Харківської області на расі М03 на 430 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатор Drager, результат якого показав 0,69 ‰.

Таким чином, водій порушив п. 2.9. «а» ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

24 вересня 2026 року захисник ОСОБА_1 – Халупко Сергій В`ячеславович подав до суду письмові пояснення сторони захисту, у яких зазначив про наявність істотних недоліків та суперечностей у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, що, на його думку, перешкоджають встановленню фактичних обставин події та доведенню вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування поданих пояснень захисник зазначив, що наявні у справі письмові матеріали та відеозапис із нагрудної камери працівника поліції не утворюють послідовної, безперервної та взаємно узгодженої сукупності доказів, оскільки містять істотні прогалини щодо законності зупинки транспортного засобу, встановлення факту керування ним, підстав проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, дотримання процедури застосування спеціального технічного засобу та з`ясування згоди особи з результатами огляду.

Зокрема, захисник звернув увагу на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено конкретної причини зупинки транспортного засобу. При цьому у рапорті працівника поліції підставою для зупинки автомобіля визначено п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», однак, за твердженням сторони захисту, матеріали справи не містять жодного первинного документа, орієнтування, повідомлення чергової частини, витягу з інформаційної системи або інших відомостей, які б підтверджували наявність у працівників поліції конкретної інформації про причетність водія, пасажирів чи транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального або адміністративного правопорушення.

Крім того, захисник зазначив, що долучений до адміністративного матеріалу відеозапис розпочинається приблизно о 21 год 34 хв, коли ОСОБА_1 уже перебуває поза транспортним засобом, а працівник поліції здійснює підготовку спеціального технічного засобу до проведення огляду. При цьому відеозапис не містить фіксації руху автомобіля Volkswagen Golf, перебування ОСОБА_1 за кермом під час руху, моменту подання вимоги про зупинку, фактичної зупинки автомобіля та виходу водія з транспортного засобу. На думку сторони захисту, за відсутності зазначених обставин на відеозаписі факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у визначений протоколом час потребує підтвердження іншими належними та допустимими доказами, оскільки самі по собі відомості, викладені у протоколі та рапорті працівників поліції, не усувають сумнівів щодо фактичних обставин події.

Також захисник зазначив, що на відеозаписі відсутня фіксація першого контакту працівників поліції з ОСОБА_1 , повідомлення йому конкретної причини зупинки транспортного засобу, встановлення ознак алкогольного сп`яніння до пропозиції пройти огляд та своєчасного роз`яснення процесуальних прав. За твердженням захисника, відеозапис розпочинається вже на стадії підготовки приладу до тестування, що не дозволяє перевірити обставини, які передували проведенню огляду.

Окремо захисник звернув увагу на те, що поведінка ОСОБА_1 на відеозаписі, на його думку, є спокійною, мова зрозумілою та чіткою, а рухи координованими, що потребує оцінки у сукупності із зазначеними працівниками поліції ознаками алкогольного сп`яніння, зокрема вираженим тремтінням пальців рук та поведінкою, яка не відповідає обстановці. При цьому сторона захисту зазначила, що момент первинного виявлення таких ознак на відеозаписі відсутній.

Крім того, захисник послався на недоліки оформлення направлення на медичний огляд від 06 серпня 2026 року, складеного о 21 год 45 хв, у якому зазначено заклад охорони здоров`я – Комунальне некомерційне підприємство «Валківська центральна районна лікарня». Зокрема, у графі щодо назви та номера спеціального технічного засобу, за допомогою якого проводився огляд, проставлено прочерк, а у графі результатів огляду відсутній кількісний показник, при цьому підкреслено слово «позитивна».

За твердженням захисника, зазначені обставини мають істотне значення, оскільки відповідно до роздруківки спеціального технічного засобу Drаger Alcotest 6820 тест № 3475 проведено о 21 год 42 хв, тобто за три хвилини до часу складення направлення. Отже, на момент його оформлення працівникам поліції вже мали бути відомі назва та номер приладу, а також результат огляду 0,69 проміле, однак відповідні відомості у направленні не відображені.

Також захисник зазначив, що ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні на відеозаписі належним чином не зафіксовано з`ясування згоди ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду.

Крім того, у письмових поясненнях захисник звернув увагу на необхідність перевірки технічної справності спеціального технічного засобу Drаger Alcotest 6820, прилад № ARHF-0027, за допомогою якого проведено огляд ОСОБА_1 .

Зокрема, зазначив, що відповідно до роздруківки тесту № 3475 датою останнього калібрування приладу є 07 листопада 2025 року, тоді як огляд проведено 06 серпня 2026 року, тобто між зазначеними датами минуло близько дев`яти місяців. При цьому захисник послався на технічну документацію виробника Drаger Alcotest 6820, відповідно до якої калібрування приладу має проводитися кожні шість місяців.

За твердженням сторони захисту, у наданих матеріалах справи відсутні свідоцтво про повірку, документи щодо проведення калібрування, технічного обслуговування, перевірки працездатності та допуску конкретного приладу до експлуатації станом на 06 серпня 2026 року, що не дозволяє перевірити його технічний і метрологічний стан на момент проведення огляду.

Також захисник звернув увагу на порядок підготовки спеціального технічного засобу до використання. Зокрема, зазначив, що працівник поліції самостійно обрав, розпакував та встановив мундштук у прилад, при цьому ОСОБА_1 не було надано можливості особисто переконатися у цілісності його упаковки до відкриття.

Крім того, за твердженням сторони захисту, відеозапис не дозволяє перевірити, чи було дотримано передбаченого інструкцією виробника мінімального п`ятнадцятихвилинного інтервалу після останнього вживання алкоголю або інших чинників, які можуть вплинути на результат вимірювання, оскільки відповідні обставини працівниками поліції на відеозаписі не з`ясовувалися.

Окремо захисник зазначив, що на відеозаписі не зафіксовано належної демонстрації нульового показника приладу перед проведенням вимірювання, а також відсутні відомості про здійснення автоматичного або іншого контролю навколишнього повітря перед тестом № 3475. У зв`язку з цим сторона захисту вважає необхідним перевірити послідовність проведених вимірювань, результати попередніх тестів та технічний стан приладу.

Також захисник зазначив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, про що, за твердженням сторони захисту, працівникам поліції було відомо під час події, однак відповідні відомості у протоколі про адміністративне правопорушення не відображені, а у графі щодо місця роботи зазначено «не повідомив».

Посилаючись на положення ст. 266-1 КУпАП, захисник зазначив про необхідність перевірки дотримання спеціального порядку проведення огляду військовослужбовців на стан алкогольного сп`яніння, оскільки у матеріалах справи та на відеозаписі відсутні відомості про залучення уповноваженої посадової особи Військової служби правопорядку або іншої особи, визначеної відповідно до зазначеної норми.

12 жовтня 2026 року захисник ОСОБА_1 – Халупко Сергій В`ячеславович подав до суду додаткові письмові пояснення сторони захисту, у яких виклав доводи щодо відповіді Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції від 25 вересня 2026 року на адвокатський запит від 23 вересня 2026 року та долучених до неї технічних документів.

В обґрунтування поданих пояснень захисник зазначив, що після подання письмових пояснень від 23 вересня 2026 року стороною захисту отримано відповідь Управління патрульної поліції в Харківській області від 25 вересня 2026 року, яка містить відомості щодо використання спеціального технічного засобу Drаger Alcotest 6820 із заводським номером ARHF-0027, результати окремих вимірювань, копію свідоцтва про повірку, витяги з облікових журналів, сервісну книжку та інші документи.

Зокрема, захисник зазначив, що згідно з відповіддю органу поліції 06 серпня 2026 року сержант поліції Дубков Арсеній Сергійович отримував для службового використання спеціальний технічний засіб Drаger Alcotest 6820 № ARHF-0027. Крім того, у відповіді повідомлено про відсутність установленої заборони використання приладів, виданих іншому екіпажу, за умови доставлення такого приладу на місце проведення огляду.

Водночас, на думку захисника, зазначені відомості підтверджують лише факт облікового отримання конкретного технічного засобу відповідним працівником поліції, однак самі по собі не підтверджують, хто саме фактично проводив вимірювання, які дії передували тестуванню та чи було дотримано встановленого порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Окремо захисник звернув увагу на те, що до відповіді органу поліції долучено дві роздруківки результатів вимірювань, проведених за допомогою одного спеціального технічного засобу Drаger Alcotest 6820 № ARHF-0027.

Перша роздруківка містить відомості про тест № 3473, проведений 06 серпня 2026 року о 01 год 26 хв, за результатами якого зафіксовано показник 0,00 проміле. Друга роздруківка стосується тесту № 3475, проведеного 06 серпня 2026 року о 21 год 42 хв, за результатами якого встановлено показник 0,69 проміле, що покладений працівниками поліції в основу протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 739270 стосовно ОСОБА_1 .

За твердженням захисника, між проведенням зазначених вимірювань минуло 20 годин 16 хвилин, у зв`язку з чим результат тесту № 3473 із показником 0,00 проміле не може сам по собі підтверджувати проведення перевірки нульового показника спеціального технічного засобу безпосередньо перед тестуванням ОСОБА_1 о 21 год. 42 хв.

Крім того, захисник зазначив, що порядкові номери наданих органом поліції роздруківок не є послідовними, оскільки між тестами № 3473 та № 3475 міститься номер № 3474, однак відповідної роздруківки до відповіді не долучено, а також не наведено відомостей про дату, час, результат, режим проведення такого вимірювання або причини відсутності відповідного документа.

На думку сторони захисту, відсутність відомостей щодо тесту № 3474 не свідчить сама по собі про незаконність проведеного огляду або недостовірність отриманого результату, однак не дозволяє відтворити повну послідовність вимірювань, здійснених за допомогою приладу перед проведенням огляду ОСОБА_1 .

Також захисник зазначив, що у відповіді органу поліції наведено пояснення щодо можливості роботи спеціального технічного засобу у пасивному режимі відбору проби та друку позитивних і нульових результатів. Водночас долученими роздруківками підтверджено лише два конкретні результати вимірювань, а саме 0,00 проміле о 01 год 26 хв та 0,69 проміле о 21 год 42 хв. При цьому, за твердженням сторони захисту, надані документи не дозволяють встановити, чи здійснювалася безпосередньо перед тестом № 3475 окрема перевірка навколишнього повітря, автоматичний контроль готовності приладу або інше проміжне вимірювання.

Крім того, захисник звернув увагу на документи щодо метрологічної повірки та технічного обслуговування спеціального технічного засобу Drаger Alcotest 6820 № ARHF-0027, долучені органом поліції до відповіді від 25 вересня 2026 року.

Зокрема, зазначив, що до відповіді долучено свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 1923 103 25 від 07 листопада 2025 року, у якому зазначено газоаналізатор Drаger Alcotest 6820 із заводським номером ARHF-0027 та встановлено строк чинності свідоцтва до 07 листопада 2026 року.

Захисник визнав, що зазначений документ підтверджує наявність чинного свідоцтва про повірку спеціального технічного засобу станом на 06 серпня 2026 року, а тому твердження про повну відсутність документа щодо проведення повірки не відповідало б наданим органом поліції матеріалам.

Водночас захисник зазначив, що метрологічна повірка приладу та його калібрування є різними за своїм призначенням і змістом процедурами, а тому наявність чинного свідоцтва про повірку сама по собі не підтверджує дотримання всіх вимог виробника щодо періодичності калібрування, технічного обслуговування та перевірки працездатності конкретного приладу.

При цьому захисник звернув увагу, що у долученій до відповіді сервісній книжці зазначено необхідність проведення відповідних сервісних операцій із періодичністю не менше одного разу на 12 місяців, тоді як у попередніх письмових поясненнях сторона захисту посилалася на технічні вимоги виробника щодо шестимісячного інтервалу калібрування.

На думку захисника, зазначена розбіжність потребує перевірки шляхом дослідження повного керівництва з експлуатації відповідної модифікації приладу та первинних документів щодо фактично проведених сервісних операцій.

Крім того, захисник зазначив, що долучені органом поліції витяги з журналів обліку ремонтів і перевірок, документи щодо затвердження типу газоаналізаторів та загальні документи метрологічних установ не замінюють індивідуальних документів про проведення конкретних операцій із приладом № ARHF-0027 із зазначенням дати, виконавця та результату таких операцій.

Захисник Трофимова Ганна Миколаївна у судовому засіданні повідомила, що ОСОБА_1 обізнаний про дату, час та місце проведення судового засідання, забезпечений правовою допомогою захисника та просить здійснювати розгляд справи за його відсутності. Також зазначила, що ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не визнає. Просила закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, викладених у поданих стороною захисту письмових та додаткових письмових поясненнях.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив.

Згідно зі статтею 268 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відноситься до правопорушення, по якому присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою, у зв`язку з чим вважаю можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши наявні докази в їх сукупності, вислухавши доводи захисника, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом статтей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пункт 1.9. Правил дорожнього руху України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пункт 2.9. «а» Правил дорожнього руху України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені у ході судового розгляду, а саме:

- змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 739270 від 06 серпня 2026 року, який складено стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drаger Alcotest 6820, результат якого показав 0,69 ‰. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його підписом у акті;

- роздруківкою з приладу Drаger, відповідно до якого 06 серпня 2026 року о 21 год 42 хв ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Drаger Alcotest 6820, результат якого показав 0,69 ‰. Роздруківка підписана ОСОБА_1 без зауважень;

- відеозаписами, долученими до протоколу про адміністративне правопорушення. Так, з відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що перед проведенням огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння працівник поліції у його присутності розкриває упаковку мундштука, після чого за допомогою спеціального технічного засобу Drаger проводить контрольний забір повітря та демонструє ОСОБА_1 показники приладу. Після цього на відеозаписі зафіксовано як ОСОБА_1 проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Drager, результат якого показав 0,69 ‰. Жодних заперечень щодо результату огляду не висловлює. На іншому відеозаписі, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення, зафіксовано, як ОСОБА_1 після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння спілкується з працівниками поліції. На вимогу поліцейського Ковальський Сергій Михайлович надає посвідчення водія та документи на транспортний засіб, а також повідомляє адресу свого місця проживання. У подальшому ОСОБА_1 підходить до автомобіля з метою показати працівникам поліції номерний знак, відкриває багажник автомобіля, шукає у ньому номерний знак, дістає його та демонструє працівникам поліції, після чого запитує, чи може закрити багажник. Надалі на відеозаписі зафіксовано автомобіль Volkswagen Golf, на водійському сидінні якого перебуває ОСОБА_1 . Інших цивільних осіб поблизу автомобіля на відеозаписі не зафіксовано. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення працівник поліції підходить до ОСОБА_1 , який у цей час перебуває на водійському сидінні автомобіля, та оголошує зміст складеного протоколу, одночасно звіряючи анкетні дані особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 підтверджує правильність оголошених працівником поліції відомостей щодо його особи. На запитання працівника поліції, чи погоджується він із результатом проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 відповідає, що погоджується.

Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про повну доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Щодо доводів захисника про відсутність у матеріалах справи належних доказів наявності законних підстав для зупинки транспортного засобу Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_2 , суддя зазначає наступне.

Відповідно до статей 23, 35 Закону України «Про Національну поліцію», статей 130, 255, 266 КУпАП, вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» поліцейський є спеціально уповноваженою особою на зупинку транспортного засобу та виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Законність підстав для зупинки транспортного засобу, не охоплюється диспозицією статті 130 КУпАП і дії поліцейських щодо законності таких підстав, можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в порядку адміністративного судочинства.

Щодо доводів сторони захисту про те, що на долученому до матеріалів справи відеозаписі поведінка ОСОБА_1 є спокійною, його мова зрозумілою та чіткою, а рухи координованими, у зв`язку з чим захисник ставить під сумнів наявність зазначених працівниками поліції ознак алкогольного сп`яніння, суддя зазначає наступне.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння), та оформлення результатів такого огляду, визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі Інструкція).

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Зазначеними нормами встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

З огляду на викладене, вирішення наявності чи відсутності вищевказаних ознак відноситься до виключної компетенції поліцейського.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_2 , у зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення час, суддя зазначає наступне.

Як вбачається з письмових пояснень сторони захисту, захисник посилається на те, що долучені до матеріалів справи відеозаписи не містять безпосередньої фіксації руху автомобіля Volkswagen Golf під керуванням ОСОБА_1 , моменту його зупинки працівниками поліції та виходу водія з транспортного засобу.

Разом з тим, досліджуючи зазначені доводи, суддя враховує, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 739270 від 06 серпня 2026 року ОСОБА_1 інкриміновано керування автомобілем Volkswagen Golf, державний номерний знак НОМЕР_2 , 06 серпня 2026 року о 21 год 30 хв на 430 км автодороги М-03 у місті Валки Харківської області у стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, з дослідженого під час судового розгляду відеозапису вбачається, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 на їхню вимогу надає посвідчення водія та документи на транспортний засіб, повідомляє адресу свого місця проживання, після чого підходить до автомобіля Volkswagen Golf з метою продемонструвати його номерний знак.

На відеозаписі зафіксовано, як ОСОБА_1 самостійно відчиняє багажник автомобіля, шукає в ньому номерний знак, дістає його та демонструє працівникам поліції, після чого запитує, чи може зачинити багажник.

У подальшому на відеозаписі зафіксовано автомобіль Volkswagen Golf, на водійському сидінні якого перебуває ОСОБА_1 . При цьому інших осіб поблизу зазначеного автомобіля на відповідному відеозаписі не зафіксовано.

Крім того, після складання протоколу про адміністративне правопорушення працівник поліції підходить до ОСОБА_1 , який продовжує перебувати на водійському сидінні автомобіля, оголошує йому зміст складеного протоколу та звіряє анкетні дані. ОСОБА_1 підтверджує правильність оголошених відомостей щодо своєї особи.

Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 жодного разу не зазначає про те, що він не керував транспортним засобом.

Більш того, стороною захисту не надано доказів, що транспортним засобом керувала інша особа.

Щодо доводів сторони захисту про неналежне оформлення направлення на медичний огляд ОСОБА_1 від 06 серпня 2026 року, суддя зазначає наступне.

За змістом положень ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - огляд), і проведення такого огляду, визначена Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі – Порядок).

Відповідно до п. 5 зазначеного Порядку результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, а у разі встановлення стану сп`яніння також відображаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. При цьому підтвердження стану сп`яніння за результатами проведеного огляду та згода водія транспортного засобу з такими результатами є підставою для притягнення його згідно із законом до відповідальності.

Згідно з п. 6 вказаного Порядку водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Аналогічні положення передбачені п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.

Відповідно до п. 8 розділу ІІ зазначеної Інструкції форма направлення на медичний огляд водія транспортного засобу наведена в додатку 1 до Інструкції.

Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції передбачено, що результати огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським із використанням спеціального технічного засобу, зазначаються в акті огляду, а у випадку встановлення стану сп`яніння також у протоколі про адміністративне правопорушення. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачено роздрукування його показників на паперовому носії, такі результати долучаються до протоколу.

Таким чином, чинним законодавством розмежовано порядок оформлення результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, та процедуру направлення водія для проведення огляду в закладі охорони здоров`я.

Як встановлено під час дослідження матеріалів справи, 06 серпня 2026 року ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу Drаger Alcotest 6820, за результатами якого встановлено показник 0,69 ‰.

Проведення зазначеного огляду зафіксовано на долученому до адміністративного матеріалу відеозаписі. При цьому під час огляду ОСОБА_1 заперечень щодо отриманого результату не висловлював.

Крім того, на іншому відеозаписі зафіксовано, як після складання протоколу про адміністративне правопорушення працівник поліції безпосередньо запитує ОСОБА_1 , чи погоджується він із результатом проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння, на що останній надає стверджуючу відповідь.

Отже, під час дослідження відеозаписів установлено, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським із використанням спеціального технічного засобу.

За таких обставин передбачених п. 6 Порядку № 1103 та п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735 підстав для обов`язкового направлення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я саме у зв`язку з відмовою від огляду на місці або незгодою з його результатами не виникло.

При цьому суддя звертає увагу, що направлення на медичний огляд та акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським із використанням спеціального технічного засобу, є різними за своїм призначенням процесуальними документами.

Зокрема, направлення оформлюється у зв`язку з необхідністю проведення огляду в закладі охорони здоров`я, тоді як результати огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, фіксуються в акті огляду, протоколі про адміністративне правопорушення та роздруківці спеціального технічного засобу.

Тому зазначені стороною захисту недоліки заповнення окремих граф направлення на медичний огляд від 06 серпня 2026 року, самі по собі не свідчать про недостовірність результату огляду ОСОБА_1 та не є безумовною підставою для визнання такого огляду недійсним.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність належного підтвердження згоди ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння, суддя зазначає наступне.

Як вбачається з письмових пояснень сторони захисту, захисник посилається на те, що на долученому до матеріалів справи відеозаписі після проведення огляду працівником поліції не було належним чином зафіксовано волевиявлення ОСОБА_1 щодо погодження з отриманим результатом, у зв`язку з чим сторона захисту ставить під сумнів достовірність зазначених у письмових матеріалах відомостей про згоду особи з результатом огляду.

Разом з тим зазначені доводи спростовуються сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів.

Зокрема, з долученого до адміністративного матеріалу акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що 06 серпня 2026 року ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drаger Alcotest 6820, який показав результат 0,69 ‰.

При цьому у зазначеному акті огляду ОСОБА_1 власноруч зазначив «згоден» та засвідчив відповідний запис своїм підписом, чим письмово підтвердив погодження з отриманим результатом огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Крім того, на долученій до матеріалів справи роздруківці спеціального технічного засобу Drаger Alcotest 6820, тест № 3475 від 06 серпня 2026 року, який показав результат 0,69 ‰, також міститься підпис ОСОБА_1 .

Таким чином, погодження ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду підтверджується не лише відповідним власноручним записом та підписом в акті огляду, але й іншими матеріалами справи, зокрема роздруківкою спеціального технічного засобу.

Більше того, зазначені обставини узгоджуються зі змістом відеозаписів, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, з дослідженого під час судового розгляду відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 проходить огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Drаger, який показав результат 0,69 ‰. Під час проведення огляду ОСОБА_1 будь-яких заперечень щодо отриманого результату не висловлює.

Крім того, на іншому відеозаписі зафіксовано, як після складання протоколу про адміністративне правопорушення працівник поліції підходить до ОСОБА_1 , який перебуває на водійському сидінні автомобіля Volkswagen Golf, оголошує йому зміст складеного протоколу та безпосередньо запитує, чи погоджується він із результатом проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

На зазначене запитання ОСОБА_1 надає стверджуючу відповідь, чим усно підтверджує своє погодження з результатом огляду.

Отже, безпосередньо на відеозаписі зафіксовано не лише факт проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та відсутність заперечень під час його проходження, а й чітко висловлену згоду ОСОБА_1 з отриманим результатом у відповідь на прямо поставлене працівником поліції запитання.

Зазначене узгоджується з письмовими матеріалами справи, а саме актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, який містить власноручний запис ОСОБА_1 «згоден» та його підпис, а також роздруківкою результату тестування спеціальним технічним засобом Drаger Alcotest 6820, на якій також міститься підпис останнього.

При цьому суддя звертає увагу, що згода ОСОБА_1 з результатом огляду підтверджується не лише формальним зазначенням відповідних відомостей у складених працівниками поліції документах, а й безпосередньо зафіксованим на відеозаписі волевиявленням особи.

За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність належного підтвердження згоди ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються сукупністю досліджених доказів.

Щодо доводів сторони захисту про порушення порядку використання спеціального технічного засобу Drаger Alcotest 6820, його технічну справність, недотримання строків повірки та калібрування, а також відсутність повної інформації щодо проведених вимірювань, суддя зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 3, 4 розділу ІІ Інструкції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, поліцейськими для проведення огляду на стан сп`яніння використовуються спеціальні технічні засоби, які мають відповідні документи про відповідність та повірку, а огляд проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації такого засобу.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.

Відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 міжповірочний інтервал для вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується, становить один рік.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи документів, за допомогою спеціального технічного засобу Drаger Alcotest 6820 із заводським номером ARHF-0027 проведено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння 06 серпня 2026 року.

Відповідно до наданого Управлінням патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 1923 103 25 від 07 листопада 2025 року зазначений газоаналізатор визнано таким, що відповідає встановленим метрологічним вимогам. Свідоцтво є чинним до 07 листопада 2026 року, а отже, на момент проведення огляду ОСОБА_1 строк його дії не закінчився.

Крім того, з долученої до матеріалів справи сервісної гарантійної книжки газоаналізатора Drаger Alcotest 6820 із заводським номером ARHF-0027 вбачається, що періодичність проведення сервісного технічного обслуговування, градуювання та повірки зазначена як не менше одного разу на 12 місяців. Згідно з роздруківкою тестування № 3475 дата останнього калібрування приладу — 07 листопада 2025 року.

Таким чином, суддя враховує, що на момент проведення огляду ОСОБА_1 06 серпня 2026 року газоаналізатор Drаger Alcotest 6820 із заводським номером ARHF-0027 мав чинне свідоцтво про повірку, відповідно до якого зазначений засіб вимірювальної техніки відповідав установленим метрологічним вимогам.

Більше того, доводи захисника щодо недотримання порядку підготовки спеціального технічного засобу до проведення огляду, зокрема не проведення контрольного забору повітря, спростовуються дослідженим під час судового розгляду відеозаписом. Так, із відеозапису вбачається, що працівник поліції у присутності ОСОБА_1 розкриває упаковку мундштука, проводить за допомогою спеціального технічного засобу Drаger контрольний забір повітря та демонструє останньому показники приладу. Лише після цього працівник поліції проводить безпосередній огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, під час якого прилад показав результат 0,69 ‰.

Зазначений результат узгоджується з роздруківкою тестування № 3475 від 06 серпня 2026 року та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, у якому ОСОБА_1 власноруч зазначив «згоден» та поставив свій підпис. Крім того, його підпис міститься на роздруківці результату тестування, а на відеозаписі зафіксовано, що він не висловлював заперечень щодо отриманого результату та надалі підтвердив свою згоду з ним.

Щодо посилань сторони захисту на відсутність відомостей про тест № 3474, який передував тестуванню ОСОБА_1 за № 3475, суддя зазначає, що ненадання відповідної роздруківки та повного журналу тестувань саме по собі не свідчить про несправність газоаналізатора чи недостовірність результату огляду. При цьому дослідженим відеозаписом безпосередньо підтверджується проведення працівником поліції контрольного забору повітря перед оглядом ОСОБА_1 .

Отже, оцінюючи зазначені обставини в сукупності, зокрема чинність свідоцтва про повірку спеціального технічного засобу на момент проведення огляду, відомості його сервісної документації, зафіксовану на відеозаписі послідовність підготовки приладу та проведення огляду, а також узгодженість отриманого результату з іншими матеріалами справи, суддя не встановив обставин, які б підтверджували технічну несправність газоаналізатора Drаger Alcotest 6820 або недостовірність результату тестування ОСОБА_1 .

Щодо доводів сторони захисту про порушення встановленого законом порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку з тим, що останній є військовослужбовцем, суддя зазначає наступне.

Як вбачається з письмових та додаткових письмових пояснень сторони захисту, захисник зазначає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, про що, на думку сторони захисту, працівникам поліції було відомо під час оформлення адміністративного матеріалу.

При цьому захисник посилається на положення ст. 266-1 КУпАП, якою встановлено спеціальний порядок проведення огляду військовослужбовців на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, та звертає увагу на відсутність відомостей про залучення до проведення огляду уповноваженої посадової особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

У зв`язку з цим сторона захисту ставить під сумнів правомірність проведення огляду ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції.

Оцінюючи зазначені доводи, суддя виходить із наступного.

Положення ст. 266-1 КУпАП установлюють спеціальний порядок огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, зокрема, на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок та повернення до місця служби.

Отже, для застосування зазначеної норми необхідним є встановлення не лише факту проходження особою військової служби, а й конкретних обставин, які підтверджують, що безпосередньо в момент події військовослужбовець прямував на службу або повертався до місця її проходження.

Водночас суддя звертає увагу, що твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, не підтверджені відповідними документами. Зокрема, у досліджених матеріалах справи відсутні військовий квиток, довідка військової частини, витяг із наказу про проходження військової служби або інші документи, які б підтверджували перебування ОСОБА_1 на військовій службі станом на 06 серпня 2026 року.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей, які б свідчили про те, що безпосередньо станом на 06 серпня 2026 року ОСОБА_1 виконував обов`язки військової служби, прямував на службу або зі служби, перебував у службовій поїздці чи за інших обставин виконував відповідні службові обов`язки.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 266-1 КУпАП огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

При цьому суддя звертає увагу, що положення ст. 266 КУпАП безпосередньо регулюють процедуру проведення огляду осіб у зв`язку з керуванням транспортними засобами, тоді як положення ст. 266-1 КУпАП встановлюють особливості проведення огляду визначених категорій осіб у зв`язку з їхнім військовим статусом та відповідними обставинами перебування у стані сп`яніння.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивною стороною правопорушення, є керуванням транспортним засобом в тому числі у стані алкогольного сп`яніння. Суб`єктом правопорушення є водії транспортних засобів.

Тобто, підставою для притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є не тільки факт її перебування у стані алкогольного сп`яніння, а і факт керування нею транспортним засобом у такому стані.

У даному випадку адміністративний матеріал стосовно ОСОБА_1 складено саме за фактом інкримінованого йому керування автомобілем Volkswagen Golf, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 06 серпня 2026 року о 21 год 30 хв на 430 км автодороги М-03 у місті Валки Харківської області у стані алкогольного сп`яніння.

Отже, предметом розгляду цієї справи є дотримання ОСОБА_1 установлених законодавством вимог щодо безпеки дорожнього руху, а не виконання ним обов`язків військової служби у стані алкогольного сп`яніння.

Сам по собі статус військовослужбовця не звільняє особу від обов`язку дотримуватися Правил дорожнього руху та не виключає можливості притягнення її до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Як вбачається з довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП Олександра Кирюші, відповідно до відомостей облікової бази «ІПНП України» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшує та обтяжують покарання, у зв`язку з чим вважаю можливим призначити порушнику адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 130, 245, 252, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок (отримувач: ГУК Харківськобл/Харківобл/21081300; код ЄДРПОУ: 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету: 21081300; призначення платежу: штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення») судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови складено 13 жовтня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов