Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №403/395/26 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/395/26 провадження № 2/403/525/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Атаманової С.Ю.,

при секретарі судового засідання Могиленко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі по тексту рішення - ТОВ «Юніт Капітал») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 13909 грн. 31 коп., з яких заборгованість: за тілом кредиту складає 5050 грн. 00 коп., по відсотках за користування кредитом - 8556 грн. 31 коп. та по комісії - 303 грн. 00 коп..

Позов обгрунтовується тим, що 14 червня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі по тексту рішення - ТОВ «МШФД»), як первісним кредитором, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір кредитної лінії №932389917, за умовами якого кредитодавець передав позичальнику у власність грошові кошти у сумі 5050,00 грн. на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування через банк-провайдер. Вказаний кредитний договір був укладений відповідно до ст.ст.11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця шляхом його підписання відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, а також заміну в порядку укладення договору факторингу №МВ-ТП/47 від 05 серпня 2025 року сторони кредитора у кредитному договорі з ТОВ «МШФД» на ТОВ «Таліон Плюс» та в подальшому на підставі договору факторингу №27/0226-01 від 27 лютого 2026 року з ТОВ «Таліон Плюс» на ТОВ «Юніт Капітал», позивач прохав стягнути із відповідача на його користь зазначену вище суму заборгованості.

З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі сплачений при подачі позову до суду судовий збір в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн..

Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «Юніт Капітал» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подала.

ІІ. Заяви та клопотання.

Представник позивача згідно викладеного в прохальній частині позовної заяви клопотання прохав суд провести розгляд цивільної справи за його відсутності та не заперечував проти ухвалення судом заочного рішення на підставі наявних у справі доказів (а.с.8).

Згідно письмового клопотання представник позивача прохав суд витребувати від банка-емітента АТ «Універсал Банк» інформацію про: наявність у відповідача ОСОБА_1 емітованої на її ім`я платіжної картки № НОМЕР_1 ; переказ та зарахування на вказаний картковий рахунок грошових коштів в сумі 5050,00 грн.; фінансовий номер телефону відповідача; повний номер зазначеної вище маски картки; наявність будь-яких інших емітованих на ім’я відповідача платіжних карток, а також надати первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження цієї інформації (а.с.10-11).

Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за її відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17 липня 2026 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.73-74).

Ухвалою суду від 01 вересня 2026 року клопотання представника позивача про витребування письмових доказів задоволено частково та витребувано від АТ «Універсал Банк» виписку про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1 , який був відкритий для обслуговування банківської картки відповідача ОСОБА_1 за період з 14 червня по 19 червня 2025 року включно. В задоволенні клопотання в іншій частині - відмовлено (а.с.85-86).

В зв`язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзив на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 06 жовтня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

14 червня 2025 року між ТОВ «МШФД», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений договір кредитної лінії №932389917 (далі - Договір, кредитний договір, договір №932389917), який згідно положень ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію» був вчинений в електронній формі шляхом його підписання відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MJWX, надісланого кредитодавцем (СМС-повідомленням) на зазначений позичальником фінансовий номер: 0989815654, що відповідає змісту пунктів 1.1.8, 1.1.23, розділ 4 Договору та підтверджується довідкою про дії позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МШФД» (а.с.13-25, 28).

Згідно з умовами укладеного Договору (пункти 2.1, 7.3) ТОВ «МШФД» зобов`язується надати відповідачу ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 5050,00 грн. на умовах строковості, поворотності та платності строком до 14 липня 2030 року, а відповідач зобов’язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених в цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

Передбаченим п.5.1 Договору способом надання грошових коштів є зарахування їх на рахунок позичальника, використовуючи реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 .

За змістом пунктів 7.1, 7.4.1 Договору: 1) рекомендованою (не обов’язковою) датою погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування - 03 липня 2025 року, а саме: протягом 19 днів від дати отримання першого траншу позичальником; 2) протягом дисконтного періоду позичальник зобов’язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування, а після його закінчення - сплачувати проценти щоденно.

Судом також встановлено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 357,70% річних, що становить 0,98% в день від суми кредиту за кожний день користування ним (пункт 8.3 Договору); 2) за період від 14 червня по 03 липня 2025 року включно кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 18,37% від розміру базової процентної ставки, відповідно до чого може застосовуватись дисконтна процентна ставка 0,80% від суми кредиту, що становить 292,00% річних (п.8.7.1 Договору); 3) проценти нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії цього Договору (пункт 8.10 Договору).

14 червня 2025 року ТОВ «МШФД» на виконання умов кредитного договору було здійснено переказ грошових коштів в загальній сумі 5050 грн. 00 коп. на платіжну картку відповідача ОСОБА_1 за № НОМЕР_1 , що відповідає сумі кредиту та номеру платіжного засобу відповідача, зазначеним в пунктах 2.1, 5.1 Договору та в заявці на отримання грошових коштів в кредит від 14 червня 2025 року (а.с.12, 30).

Отримання відповідачем ОСОБА_1 14 червня 2025 року кредиту шляхом зарахування кредитних коштів в сумі 5050,00 грн. підтверджується також випискою по рахунку № НОМЕР_2 , відкритим до картки № НОМЕР_3 , наданою АТ «Універсал Банк» (а.с.101, 102).

05 серпня 2025 року між ТОВ «МШФД» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) було укладено договір факторингу №МВ-ТП/47, за яким ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №932389917 від 14 червня 2025 року в сумі 6683,77 грн. з моменту укладення сторонами Реєстру прав вимог, що безпосередньо підтверджується відповідним витягом з Реєстру прав вимоги від 05 серпня 2025 року (а.с.37-39, 40-41).

27 лютого 2026 року між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) було укладено договір факторингу №27/0226-01, за яким ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №932389917 від 14 червня 2025 року в сумі 13909,31 грн., що безпосередньо підтверджується відповідним Актом прийому-передачі Реєстру прав вимог №1 за вказаним договором факторингу від 27 лютого 2026 року та витягом із вказаного Реєстру прав вимоги №1 (а.с.46-49, 52, 53).

Згідно з розрахунком заборгованості відповідача за кредитним договором в період з 14 червня 2025 ро по 05 серпня 2025 року сума заборгованості становить 6683,77 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 5050,00 грн., по відсотках - 1330,77 грн., заборгованість по комісії - 303,00 грн. (а.с.32).

Згідно з розрахунком заборгованості відповідача за кредитним договором в період з 06 серпня 2025 року по 29 грудня 2025 року сума заборгованості становить 13909,31 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 5050,00 грн., по відсотках - 8556,31 грн., по комісії - 303,00 грн. (а.с.30-31).

Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення нею 14 червня 2025 року кредитного договору та отримання від ТОВ «МШФД» кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.

Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом частково або в повному обсязі відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.

Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст.626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно приписів п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону), який встановлює порядок вчинення електронних правочинів, електронним договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі.

За змістом ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною та вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті, зокрема шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону.

Відповідно до положень ст.12 Закону моментом підписання електронного правочину є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилається іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки букв, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом (постанова Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19). Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Судом встановлено, що договір кредитної лінії №932389917 від 14 червня 2025 року був підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового ідентифікатора MJWX, що підтверджує укладення даного договору саме як електронного правочину в порядку, передбаченому ст.ст.10-12 Закону України «Про електронну комерцію», та згоду відповідача з усіма його істотними умовами.

В протилежному випадку - без здійснення входу відповідача на веб-сайт кредитодавця за допомогою логіна та пароля особистого кабінету та без отримання нею одноразового ідентифікатора у виді смс-повідомлення, укладення кредитного договору було б технічно неможливим.

Подібний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19.

Належних доказів на спростування тверджень позивача ТОВ «Юніт Капітал» щодо здійснення саме відповідачем ОСОБА_1 електронного підпису кредитного договору за допомогою одноразового ідентифікатора MJWX, суду надано не було.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, з урахуванням викладеного, включення позивачем до умов кредитного договору плати у формі комісії за надання першого траншу кредиту в розмірі 303,00 грн. (пункт 8.5 Договору) відповідає положенням ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» та є правомірним.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за договором кредитної лінії №932389917 від 14 червня 2025 року вбачається, що сума заборгованості за тілом кредиту складає 5050,00 грн., заборгованість за комісією - 303,00 грн., заборгованість за процентами - 8556,31 грн.. Сума сплачених відповідачем грошових коштів становить 1070,00 грн. (на погашення заборгованості за процентами).

Наведений позивачем ТОВ «Юніт Капітал» розрахунок заборгованості ОСОБА_1 відповідає умовам укладеного ним кредитного договору, зокрема, пункту 3.3 Договору, яким передбачено нарахування процентів за 19 днів дисконтного періоду в сумі 767,60 грн., тобто по 40,40 грн. в день (з 14 червня по 03 липня 2025 року), а також подальше нарахування з 04 липня 2025 року в межах строку кредитування процентів за процентною ставкою 0,98% в день, що складає по 49,49 грн. (0,98% від 5050,00 грн.) щоденно.

При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі ОСОБА_1 не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання нею зобов’язань за кредитним договором, в тому числі не спростовано розміру заборгованості за наданим кредитом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов’язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов’язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності договору кредитної лінії №932389917 від 14 червня 2025 року, укладеного між нею та первісним кредитором ТОВ «МШФД», а також укладених в подальшому договорів факторингу.

Зазначені договори з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавались судом недійсними.

Отже, набуття позивачем ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги заборгованості за договором кредитної лінії №932389917 від 14 червня 2025 року у передбаченому законом порядку та у визначеному згідно умов цього договору розмірі під час судового розгляду відповідачем спростована не була.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Судом враховується, що у даній справі відповідач здійснювала часткове виконання умов Договору шляхом внесення грошових сум на погашення кредитної заборгованості (зокрема, 11.07.2025 - 75,00 грн., 15.07.2025 - 980,00 грн., 27.07.2025 - 15,00 грн.); кредитний договір та додаткові угоди до нього у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювались та не визнавались недійсними, дії фінансової установи щодо виконання договору нею не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості за кредитом та її розміру.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов’язань за договором кредитної лінії №932389917 від 14 червня 2025 року щодо повернення суми кредиту та інших, передбачених ним платежів (зокрема, процентів за користування кредитом та комісії) у розмірах та строки, передбачені цим договором, та приходить до висновку про задоволення позову та стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Юніт Капітал» заборгованості за: тілом кредиту в сумі 5050 грн. 00 коп., процентами за користування кредитом в сумі 8556 грн. 31 коп. та комісією за надання першого траншу в сумі 303 грн. 00 коп., а всього в загальному розмірі 13909 грн. 31 коп..

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ТОВ «Юніт Капітал» звернувся до суду з позовом майнового характеру в електронній формі, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп. з урахуванням пониження ставки судового збору на коефіцієнт 0,8 (а.с.1).

З огляду на викладене, враховуючи задоволення судом позовних вимог в повному обсязі, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «Юніт Капітал» грошові кошти по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн., які були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України).

У поданій до суду позовній заяві представником ТОВ «Юніт Капітал» зазначено про стягнення з відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомоги в розмірі 7000,00 грн..

На підтвердження зазначеного розміру понесених ТОВ «Юніт Капітал» витрат на професійну правничу допомогу, представником позивача були надані копії: 1) договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, укладеного між ТОВ «Юніт Капітал», як клієнтом, та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» в особі керуючого бюро - адвоката Тимошенка О.О., яким передбачено отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги у формі гонорару, який складається із суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору (а.с.62-63); 2) додаткової угоди №25771543621 до вказаного договору про надання правничої допомоги у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №932389917 від 14 червня 2026 року стосовно ОСОБА_1 (а.с.64); 3) акту прийому-передачі наданих послуг від 05 травня 2026 року, яким визначені перелік та вартість наданих адвокатським об’єднанням послуг: складання позовної заяви до позичальника ОСОБА_1 (2 год.) - 5000,00 грн., вивчення матеріалів справи (2 год.) - 1000,00 грн., підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації щодо зарахування кредитних коштів на рахунок боржника (1 год.) - 500,00 грн., підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок боржника (1 год.) - 500,00 грн. (а.с.65); 5) свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Тимошенка О.О. (а.с.66); 6) довіреності, виданої ТОВ «Юніт Капітал» адвокату Тимошенку О.О. на представництво інтересів товариства (а.с.67).

В судове засідання представник позивача не з`явився. Згідно клопотання, викладеного в прохальній частині прохав провести розгляд справи за його відсутності за наявними у справі доказами (а.с.8).

На дату судового розгляду справи по суті письмових заперечень від відповідача ОСОБА_1 щодо розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката подано не було.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для стягнення із відповідача зазначеного у позовній заяві розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у зв`язку з чим 1) розмір таких витрат, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст.137 ЦПК України).

У разі недотримання цих вимог суд відповідно до ч.5 ст.137 ЦПК України може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду .

За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. У постанові від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20 Верховний Суд зазначив про те, що аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 24-26), від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (пункт 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обгрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (див. постанова Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі №94/2355/21).

З наданого представником позивача акту прийому-передачі наданих послуг від 05 травня 2026 року, який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, вбачається вартість наданих адвокатським бюро в особі керуючого бюро адвоката Тимошенка О.О. правових та юридичних послуг: 1) складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до боржника ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - 5000,00 грн. за 2 години часу; 2) вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_1 - 1000,00 грн. за 2 години часу; 3) підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника ОСОБА_1 - 500,00 грн. за 1 годину часу; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів на рахунок позичальника ОСОБА_1 - 500,00 грн. за 1 годину часу.

Разом з тим, спір по справі, яка є малозначною, не є складним; позовна заява містить посилання на норми чинного законодавства, зміст кредитного договору та усталену судову практику розгляду кредитних спорів, що, як наслідок, не потребувало від адвоката Тимошенка О.О. проведення їх порівняльного аналізу та витрачання у зв’язку з цим значного часу для визначення способу захисту права ТОВ «Юніт Капітал», як позивача, та обгрунтування правових підстав позову, обсяг доданих до позовної заяви доказів не є значним, а тому суд, виходячи зі змісту позовної заяви, засад розумності та співмірності із ціною позову, приходить до висновку про достатність витрачання адвокатом 1 години 30 хвилин для складання позовної заяви, вартість яких, виходячи зі складності справи, визначається судом в розмірі 750,00 грн. за годину, що відповідно складатиме 1500,00 грн..

Вивчення матеріалів справи не є самостійною послугою та повністю охоплюється наданням такої послуги як складання позовної заяви, враховуючи, що згідно з п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані вимоги, внаслідок чого вартість цієї послуги (вивчення матеріалів справи - 1000,00 грн.) підлягає виключенню із загальної вартості послуг, пов’язаних з наданням правничої допомоги позивачу.

Послуга з підготовки адвокатського запиту повністю охоплюється, виходячи з приписів ч.3 ст.177 ЦПК України, змістом роботи, пов’язаної з підготовкою клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів (1 година вартістю 500,00 грн.) та підлягає виключенню із загальної вартості наданих послуг.

З огляду на викладене, обсяг як юридичної роботи (зокрема, складання позовної заяви та клопотання про витребування доказів) адвокатського бюро «Тимошенко і партнери» в особі керуючого - адвоката Тимошенка О.О. не можна вважати значним; вартість такої роботи адвоката у загальному розмірі 7000,00 грн. є завищеною, неспівмірною із ціною позову (13909,31 грн.), належним чином не обгрунтованою, а тому розмір витрат позивача на правничу допомогу, виходячи з їх реальності та необхідності, в цілому становить 2000,00 грн., що на думку суду в повній мірі відповідатиме принципам співмірності та розумності судових витрат, характеру спірних правовідносин, обсягу наданих адвокатом послуг та складності справи.

Інші судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №932389917 від 14 червня 2025 року в загальній сумі 13909 грн. 31 коп. (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`ять гривень тридцять одна копійка).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» в порядку розподілу судових витрат судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 2662 грн. 40 коп. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» в порядку розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000 грн. 00 коп. (дві тисячі гривень 00 копійок).

Повне ім`я та найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», адреса місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.№34, офіс 333 м.Київ, поштовий індекс 01133, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 12 жовтня 2026 року.

Суддя С.Ю.Атаманова