Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №398/6023/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/6023/26

Провадження №: 2-а/398/174/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"12" жовтня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Молонової Ю.В., при секретарі Борозні Л.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник Якименко Ольга Ігорівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник Якименко О.Г., звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови №82 від 27.03.2026, постанови №83 від 27.03.2026, постанови №84 від 30.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , винесено три постанови у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 3 статті 210-1 КУпАП: постанова № 82 від 27.03.2026 штраф у розмірі 17 000,00 грн.; постанова № 83 від 27.03.2026 штраф у розмірі 25 500,00 грн.; постанова № 84 від 30.03.2026 штраф у розмірі 25 500,00 грн.. Зазначає, що 15.09.2023 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача визнано обмежено придатним до військової служби. 22.08.2024 позивач отримав направлення для проходження медичного огляду. Позивач багаторазово прибував особисто з 2024 по 2026 рік до приміщення відповідача з метою повторного проходження військово-лікарської комісії, однак співробітники центру комплектування повідомляли, що наразі він може не проходити ВЛК з огляду на захворювання позивача. 16 березня 2026 року о 07:00 год. працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 було доставлено позивача. За результатами цього доставлення відповідачем складено матеріали, на підставі яких 27.03.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 одночасно винесено дві постанови: № 82 за фактом непроходження повторного медичного огляду, та № 83 за фактом неявки на ВЛК у період з 22.08.2024 по 16.03.2025. 30.03.2026 тим самим начальником винесено постанову № 84 за фактом відсутності при собі військово-облікового документа. Позивачу не було роз`яснено зміст протоколів, якщо такі складалися, йому не повідомили про дату та час розгляду таких адміністративних справ. Після затримання позивач добровільно пройшов військово-лікарську комісію, що з огляду на наявні захворювання потребувало часу, після чого вступив до лав Збройних Сил України. Позивач є військовослужбовцем, жодна з трьох постанов особисто позивачу не вручалася, розписки про отримання копій постанов у матеріалах справи мають бути відсутні. Однак на запит адвоката відповідач копій матеріалів справ, за якими було винесено три оскаржувані постанови, не надав. 24.06.2026 ІНФОРМАЦІЯ_2 направив постанови № 82, № 83, № 84 до Петрівського відділу державної виконавчої служби в Олександрійському районі Кіровоградської області для примусового стягнення штрафів у подвійному розмірі. 07.07.2026 старшим державним виконавцем Петрівського ВДВС Гривою А.А. відкрито три виконавчі провадження: № НОМЕР_3 (стягнення 34 000,00 грн за постановою № 82), № НОМЕР_4 (стягнення 51 000,00 грн за постановою № 83), № НОМЕР_5 (стягнення 51 000,00 грн за постановою № 84), в межах яких на банківські рахунки позивача накладено арешт. 14.07.2026 Позивач призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 . Саме зв`язавшись з державним виконавцем у зв`язку з накладенням арешту на банківські рахунки в серпні 2026 року, позивач вперше довідався про існування трьох постанов та про відкриття виконавчих проваджень. До цього моменту про притягнення до адміністративної відповідальності та про розгляд відповідних справ позивач обізнаний не був, участі в розгляді справ не брав, будь-яких повідомлень про дату й час розгляду не отримував. 11.08.2026 представником позивача адвокатом Якименко О.І. направлено два адвокатських запити в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: до ІНФОРМАЦІЯ_2 з проханням надати копії постанов, матеріалів справ, відомостей про вручення оскаржуваних постанов, та до Петрівського ВДВС з проханням надати матеріали виконавчих проваджень та копії постанов, на підставі яких вони відкриті. ІНФОРМАЦІЯ_3 на адвокатський запит № 168 від 11.08.2026 відповіді не надав, копій постанов чи матеріалів справ не направив. 25.08.2026 представник позивача вперше отримала копії постанов № 82, № 83, № 84 у відповідь на адвокатський запит № 169, направлений до Петрівського ВДВС, тобто не від відповідача, а від органу державної виконавчої служби. Отже, до 25.08.2026 ані позивач, ані його представник, не мали фактичної можливості ознайомитися зі змістом оскаржуваних постанов, встановити підстави притягнення до відповідальності та підготувати мотивований позов до суду. Вважає постанову незаконною, просить поновити строк на подання позову, постанови скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвалою судді від 07.09.2026 відкрито провадження по справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копія якої була направлена сторонам та відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву.

05.10.2026 від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що ОСОБА_1 відповідно до даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів 15.09.2023 визнаний ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 непридатним в мирний, обмежено придатним у воєнний час. У зв`язку з наявністю вищезазначених порушень у частині не проходження повторно військово-лікарської комісії у передбачені законом строки відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення № 82 від 16.03.2026. Розгляд справи призначено на 09 годину 15 хвилин 27.03.2026, про що зазначено у протоколі та повідомлено позивачу. Зазначене підтверджується підписом у відповідній графі протоколу. Начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було розглянуто справу та, враховуючи наявні докази, надані пояснення, обтяжуючі та пом`якшуючі обставини, особу особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, винесено постанову № 82 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Також 22.08.2024 в ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач під особистий підпис, що підтверджується витягом із журналу отримання на направлень на військового лікарську комісію, отримав направлення для проходження військово-лікарської комісії, будучи попередженим під особистий підпис про адміністративну та кримінальну відповідальність за ухилення від проходження призову на військову службу за мобілізацією шляхом ухилення від медичного огляду, в передбаченні законодавством строки не пройшов військово-лікарську комісію. У зв`язку з наявністю вищезазначених порушень у частині не проходження повторно військово-лікарської комісії у передбачені законом строки відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення № 83 від 16.03.2026. Розгляд справи призначено на 09 годину 15 хвилин 27.03.2026, про що зазначено у протоколі та повідомлено позивача. У зв`язку із тим, що позивач відмовився від отримання копії протоколу під особистий підпис та надання пояснень, зміст протоколу було озвучено та доведено в присутності свідків, про що містяться підписи свідків. Також 16.03.2026 під час перевірки документів для встановлення особи та військово-облікових документів позивач не мав при собі військово-облікового документа. У зв`язку із даним фактом майором ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено рапорт. У зв`язку з наявністю вищезазначених порушень у частині відсутності військово-облікового документа відносно позивача був складений протокол про адміністративне правопорушення № 84 від 16.03.2026. Розгляд справи призначено на 09 годину 15 хвилин 30.03.2026, про що зазначено у протоколі та повідомлено позивача. У зв`язку із тим, що позивач відмовився від отримання копії протоколу під особистий підпис та надання пояснень, зміст протоколу було озвучено та доведено в присутності свідків, про що містяться підписи свідків.

08.10.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому просить відмовити відповідачу у поновленні строку на подання відзиву та зазначає, що у відзиві не спростовано, що жодна з постанов не вручалася позивачу особисто, що поштові відправлення з постановами, направлені 19.06.2026, повернулися з відміткою «адресат відсутній», що позивач дізнався про постанови після відкриття виконавчих проваджень 07.07.2026, а копії постанов отримала його представниця лише 25.08.2026 від державної виконавчої служби, що відповідач не відповів на адвокатський запит № 168 від 11.08.2026. Відповідно до ст. 285 КУпАП копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено; про висилання робиться відмітка у справі. Постанови № 82 і № 83 винесено 27.03.2026, постанову № 84 - 30.03.2026, а надіслано їх лише 19.06.2026, тобто через понад 80 днів. Крім того, на самих постановах відповідач указав, що вони набрали законної сили 29.06.2026, тобто через десять днів після відправлення 19.06.2026, а не через десять днів після винесення. Тим самим Відповідач сам пов`язав набрання постановами чинності з моментом їх надсилання, а не з датою винесення. За змістом постанови № 83 Позивачу інкримінується неявка на військово-лікарську комісію за направленням від 22.08.2024 протягом періоду з 22.08.2024 по 16.03.2025. Відповідач у відзиві зазначає, що направлення було видано 22.08.2024 під особистий підпис, що підтверджується журналом реєстрації направлень. Отже, відповідач, за його ж доводами, мав усі підстави виявити невиконання вимоги одразу після спливу встановленого строку, а не через понад рік. Остання дата інкримінованого періоду - 16.03.2025. Протокол складено 16.03.2026, а постанову винесено 27.03.2026, тобто після спливу одного року з дня вчинення правопорушення. Тому постанова № 83 винесена з порушенням ст. 38 КУпАП, а справа підлягала закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Окремо позивач зазначає, що відповідач пов`язує обов`язок проходити повторну ВЛК з п. 3.2 Положення про військово-лікарську експертизу (наказ МОУ № 402), за якою, як зазначено у відзиві, повторний медичний огляд проводиться один раз на п`ять років, а також із Законом № 4235-IX від 12.02.2025, який установив кінцевий строк для повторного огляду - 05.06.2025. Цей строк настав після завершення періоду, що інкримінується позивачу в постанові № 83 (до 16.03.2025). Жодним з цих положень, у редакції, на яку посилається сам відповідач, не обґрунтовується обов`язок пройти ВЛК у період до 16.03.2025. У відзиві підставою складення протоколів № 82 і № 83 названо одну й ту саму обставину: «не проходження повторно військово-лікарської комісії у передбачені законом строки». Обидва протоколи, за відзивом, складено в один день - 16.03.2026, обидві справи розглянуто в один день - 27.03.2026, обидві постанови винесено тим самим начальником за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідач не пояснює, чим саме діяння, що розглядається в справі № 82, відрізняється від діяння в справі № 83. Відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Позивач просить суд оцінити постанови № 82 і № 83 з урахуванням цього принципу. Відповідач посилається на статус Позивача («обмежено придатний у воєнний час») за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, але витяг з реєстру до відзиву не долучено: у відзиві зазначено, що його «буде надано до суду наручно» через гриф «Для службового користування». До надання витягу цей доказ не може бути оцінений судом. Крім того, у постанові № 82 і у відзиві не наведено доказів того, що позивача було повідомлено про необхідність самостійного звернення до ТЦК за направленням на ВЛК, і не досліджено вини Позивача, зокрема причин, з яких направлення не було отримано до 05.06.2025. 14.07.2026, тобто за першої ж можливості після призову, позивач пройшов військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_5 (довідка № 2026 0714-1407-3959-0) і був визнаний придатним до військової служби. Це підтверджує відсутність у Позивача наміру ухилятися від медичного огляду. У відзиві цитується лише перше речення ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - про обов`язок мати при собі військово обліковий документ. Не цитується його друге положення: під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів. Цей обов`язок діє з 17.07.2024. Подія, про яку йдеться в постанові № 84, мала місце 16.03.2026. Відповідач не стверджує у відзиві, що така фіксація здійснювалася, і не долучає жодного фото- чи відеозапису. Єдиним доказом факту відсутності військово-облікового документа названо рапорт майора ОСОБА_4 . Постанова № 84 при цьому стверджує, що позивача було доставлено до ТЦК працівниками Національної поліції; відзив не пояснює, за яких обставин та в якому процесуальному статусі рапорт склала особа, яка, за відзивом, не була працівником поліції, і не долучає жодного документа поліції щодо цієї події (рапорту, протоколу, довідки про доставлення). Відповідач стверджує, що позивача було повідомлено про розгляд справ: у справі № 82 - підписом у протоколі, у справах № 83 і № 84 - шляхом оголошення змісту протоколу за участю свідків після відмови від підпису. Позивач заперечує, що брав участь у розгляді справ або був повідомлений про дату й час їх розгляду. Позивач просить суд перевірити за оригіналами матеріалів справ, чи містять протоколи підписи позивача або свідків, дані свідків, відомості про роз`яснення прав за ст. 268 КУпАП та про вручення копій протоколів. Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП справа розглядається в присутності особи, яка притягається до відповідальності; у разі її відсутності справу може бути розглянуто лише за наявності даних про своєчасне сповіщення. Після розгляду справ копії постанов особі не вручалися. Відповідач просить поновити строк на подання відзиву через «велике навантаження» ТЦК. Таку причину позивач не вважає поважною: навантаження установи не є обставиною, яка об`єктивно унеможливила своєчасне подання відзиву.

Дослідивши матеріали справи та оцін ивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши надані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 09 травня 2024 року №3696-IX (далі - Закон № 3696-ІХ), який набув чинності 19 травня 2024 року, стаття 210-1 КУпАП викладені в такій редакції:

«Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»

Відповідно до статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України № 303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.

Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Судом встановлено, що 27.03.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , було винесено постанову №82, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 16.03.2026 о 07:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 працівниками поліції було доставлено військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який в особливий період порушив правила військового обліку, а саме: військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який 15.09.2023 був визнаним обмежено придатним до військової служби за ст. 2в, 75в Розкладу хвороб Наказу МОУ №402 від 14.08.2008, станом на 16.03.2026 військово-лікарську комісію не пройшов, та порушив вимоги Закону України від 12 лютого 2025 року «Про внесення змін до пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому законом порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби (а.с.10-11).

Згідно з копією постанови №83 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП вбачається, що 27.03.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , було винесено постанову №83, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 25500 грн. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в особливий період порушив правила військового обліку, передбачені п.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу". Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів", порушивши вимоги п.4 Додатку 2 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022, порушивши вимоги п. 2.8.6 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ МОУ №402 від 14.08.2008) тим, що будучи оповіщеним про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичної комісії, отримавши направлення для проходження обстеження 22.08.2024, будучи попередженим під особистий підпис про адміністративну та кримінальну відповідальність за ухилення від медичного огляду, не з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 на протязі тривалого часу, а саме з 22.08.2024 по 16.03.2025, про причини своєї неявки не повідомляв, військово-лікарську комісію не пройшов (а.с.12-13)..

З копії постанови №84 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП вбачається, що 30.03.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , було винесено постанову №84, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 25500 грн.. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 16.03.2026 о 07:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_2 було доставлено працівниками Національної поліції військовозобов`язаного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який в особливий період порушив правила військового обліку, а саме: під час перевірки військово-облікових документів у військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відсутній військово-обліковий документ та не має змоги його пред`явлення на вимогу уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим порушує вимоги статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 року (а.с.14-15).

З копії матеріалів адміністративної справи про притягнення відповідача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , пройшов медичний огляд 15.09.2023, за результатами якого був визнаний непридатний в мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Інші відомості щодо проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії після 15.09.2023 у матеріалах справи відсутні.

16.03.2026 начальником відділення обліку мобілізаційної роботи - заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 складено протокол № 82 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо порушення ним військового обов`язку, а саме: вимоги Закону України від 12 лютого 2025 року «Про внесення змін до пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому законом порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився у зв`язку з несповіщенням його про проходження ВКЛ.

16.03.2026 начальником відділення обліку мобілізаційної роботи - заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 складено протокол № 83 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо порушення ним військового обов`язку, а саме: п.10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу». Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», порушивши вимоги п.4 Додатку 2 Постанови КМУ №1487 від 30.12.2022, порушивши вимоги п. 2.8.6 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ МОУ №402 від 14.08.2008 року) тим, що будучи оповіщеним про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичної комісії, отримавши направлення для проходження обстеження 22.08.2024, будучи попередженим під особистий підпис про адміністративну та кримінальну відповідальність за ухилення від медичного огляду, не з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_3 на протязі тривалого часу, а саме з 22.08.2024 по 16.03.2025, про причини своєї неявки не повідомляв, військово-лікарську комісію не пройшов, ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився.

16.03.2026 начальником відділення обліку мобілізаційної роботи - заступником начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 складено протокол № 84 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо порушення ним військового обов`язку, а саме: статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 року. ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Відповідно до п. 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - інші військові формування) особовим складом у мирний час та в особливий період. Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У п. 4 ч. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком 2 до вказаного Порядку, зазначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12 лютого 2025 року внесено зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення викладено в новій редакції: «Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Закон України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» набрав чинності 15 лютого 2025 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2025 року № 519 внесенні зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 зі змінами, зокрема абзац другий пункту 69 викладено в такій редакції: «Особи, які не проходили медичний огляд, або в яких закінчився строк дії рішення (постанови) про придатність до військової служби, або які були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю) направляються на військово-лікарську комісію».

Аналіз вказаних норм дає підстави стверджувати, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до 04 травня 2024 року (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з 15 лютого 2025 року зобов`язані були до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби.

Вимогами Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» установлено обов`язок громадянам України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), самостійно з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду. Дана вимога закону містить виключення лише для осіб з інвалідністю та не розповсюджується для осіб, які мають відстрочку.

Оскільки закони України мають вищу юридичну силу, ніж постанови Кабінету Міністрів України, в цьому випадку мають застосовуватись норми саме Закону, а не п. 63 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024.

Отже із матеріалів справи про адміністративне правопорушення № 82 вбачається, що позивачем на час винесення оскаржуваної постанови проігнороване виконання зазначеного обов`язку, покладеного на нього законом, жодним із визначених способів звернення з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду він не скористався, таким чином порушив вимоги Закону №4235-ІХ, яким внесені зміни до Закону № 3621-IX та п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем не заперечується.

Водночас, в ході розгляду цієї справи судом встановлено порушення права позивача на участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення з огляду на таке.

Згідно із частиною першою статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Позивач стверджує, що на розгляд справи про адміністративне правопорушення його не запрошували та участі у розгляді справи він не брав, про притягнення його до адміністративної відповідальності дізнався після відкриття виконавчого провадження та арешту банківських рахунків, копії оскаржуваних постанов отримав його представник шляхом надсилання адвокатського запиту до Петрівського ВДВС лише 25.08.2026.

Водночас суд встановив, що постанови про накладення адміністративного стягнення, які є предметами судового контролю в цій справі, не містять жодних відомостей, які б підтверджували факт присутності позивача під час розгляду справ стосовно нього та прийняття цієї постанови.

Суд констатує, що 16.03.2026 під час складання протоколу № 82 та протоколу №83 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно позивача, його повідомлено, що розгляд справ про адміністративне правопорушення відбудеться 27.02.2026 о 09 год. 15 хв. Натомість оскаржувані постанова №82 та постанова №83 винесені 27.03.2026.

Відповідач не надав суду доказів про належне оповіщення ОСОБА_1 про час розгляду справ про адміністративне правопорушення відносно нього на 27.03.2026.

В силу презумпції невинуватості всі сумніви тлумачаться судом на користь позиції позивача, який у спірних правовідносинах очевидно є слабкою стороною, яка має обмеження в можливостях збирати докази.

За цих обставин суд дійшов висновку про те, що відсутність будь-яких відомостей у постановах № 82 та № 83 про адміністративне правопорушення щодо присутності позивача під час розгляду відповідачем справ відносно нього, а також ненадання відповідачем суду інших доказів, які б підтверджували зворотне, є свідченням відсутності позивача під час розгляду його справи.

При цьому суд зазначає, що процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01 січня 2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за № 36/41381 (далі - Інструкція).

Тобто, законодавцем імперативно визначено чітку та послідовну процедуру розгляду справ про адміністративне правопорушення, порушення якої є підставою для визнання дій суб`єкта владних повноважень неправомірними, а відтак й для скасування його рішення про притягнення до відповідальності.

Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об`єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов`язаному для захисту свої прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.

З огляду на це суд приходить до висновку, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 під час розгляду справ про адміністративне правопорушення відносно позивача не забезпечив дотримання його прав як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо індивідуалізації відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Отже, в межах розгляду цієї справи за результатами перевірки рішень суб`єкта владних повноважень про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за постановами №82 та №83 суд встановив неправомірність такого рішення.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Щодо вимог про скасування постанови №84 від 30.03.2026 суд зазначає наступне.

Частина 6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачає загальний обов`язок громадян у період проведення мобілізації (крім цільової) мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Під час перевірки документів уповноважений представник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідачем не спростовані доводи позову ОСОБА_1 , доказів ненадання останнім військово-облікових документів на вимогу представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки па працівників поліції Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області суду не надано, оскільки відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів відповідач в судове засідання не надав. Крім того, відповідачем не надано доказів, а саме копії облікової картки, копії рапорту про відсутність військово-облікових документів у ОСОБА_1 , які стали підставою для складання постанови №84 від 30.03.2026.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Аналізуючи всі доводи позовної заяви, суд також бере до уваги висновок ЄСПЛ, викладений у рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», в якому Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Рішення суду має достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для скасування спірних постанов із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Позовні вимоги про визнання оскаржуваних постанов протиправними суперечить положенням ст. 286 КАС України, а тому не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У відповідності до положень ч.1 ст.139 КАС України, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає стягненню понесений ним документально підтверджений судовий збір в сумі 1597,44 грн.

Керуючись ст. ст. 72, 77, 139, 157, 242, 246, 250, 255, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом.

Адміністративний позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник Якименко Ольга Ігорівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Постанову №82 по справі про адміністративне правопорушення від 27.03.2026, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень, скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Постанову №83 по справі про адміністративне правопорушення від 27.03.2026, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення вигляді штрафу у розмірі 25500 гривень, скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Постанову №84 по справі про адміністративне правопорушення від 30.03.2026, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення вигляді штрафу у розмірі 25500 гривень, скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

В іншій частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1597 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім тисяч) гривень 44 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий загальний суд як адміністративний суд.

Суддя Ю.В. Молонова