Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №397/1021/26 — Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Суд: Олександрівський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №397/1021/26

Суддя: Гайдар Н. І.

Справа № 397/1021/26

н/п : 2/397/924/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13.10.2026 селище Олександрівка

Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Гайдар Н.І.,

за участю: секретаря судового засідання - Іваненко Н.Л.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з вказаним з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 45480,00 грн.

На обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідно до укладеного електронного кредитного договору №21.11.2025-100000858 від 21.11.2025 року відповідач отримав кредит в сумі 10000,00 грн на банківську картку строком на 181 день до 20.05.2025 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,89% в день, сплатою 20% комісії від суми кредиту за надання кредиту та за обслуговування кредитної заборгованості, що складає 2000,00 грн. та неустойки, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. У зв`язку з невиконанням узятих на себе зобов`язань перед кредитором, у відповідача утворилась заборгованість в сумі 45480,00 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді 07.07.2026 було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі, заперечень проти заочного розгляду справи не має.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про час, дату та місце розгляду справи, разом з тим надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Крім того, в заяві позов визнала в частині основного боргу, просила перерахувати відсотки за користування кредитом, оскільки є дружиною військовослужбовця, який на даний час проходить службу.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки сторони не з`явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити частково, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 21.11.2025 року року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки від 21.11.2025 року, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором K391, надісланим смс-повідомленням на належний відповідачу номер телефону, укладено кредитний договір №21.11.2025-100000858, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит.

Відповідно до п.1.1 пропозиції сума кредиту з дати укладення даного додаткового договору становить 13000 грн. 00 коп., яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених в договорі (1-й транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). Пунктом 1.2. встановлено,що за даним додатковим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальнику 2-й транш у розмірі 3000 грн. 00 коп.; дата надання/видачі кредиту (2-го траншу) - 26/11/2025. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-8116. Днем надання кредиту (2-го траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку кредитодавця. Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 4149-49XX-XXXX-8116. Строк, на який надається кредит (а саме 2-й транш) - 176 днів з дати його надання. Пунктом 1.3. Сторони домовились, що позичальник відповідно до даного додаткового договору зобов`язаний сплатити комісію, пов`язану з наданням 2-го траншу (частини суми кредиту); економічна сутність – плата за надання кредиту) – 20% від суми 2-го траншу (частини суми кредиту), що дорівнює 600 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го траншу (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитодавцем та обліковується в день видачі траншу, сплачується згідно Графіку платежів.

Пунктом 1.7 договору сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного додаткового договору щодо встановлення розміру та порядку нарахування процентів річних відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, в наступній редакції: “Сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України.

Підписавши указаний договір ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів у визначений термін, тобто до 20.05.2026 року.

Згідно листа вих. №1-1606 від 16.06.2026 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» 26.11.2025 кошти сумі 3000,00 грн, перераховано на номер картки відповідачки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 931138586, призначення платежу: видача Траншу за додатковим договором до кредитного договору №21.11.2025-100000858-1 до кредитного договору №21.11.2025-100000858.

Згідно листа вих. №1-1606 від 16.06.2026 ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» ТОВ «УПР» 21.11.2025 кошти в сумі 10000,00 грн, перераховано відповідачці на номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua – 926519924, призначення платежу: Видача за договором кредиту №21.11.2025-100000858.

Укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів відповідачкою не заперечується.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу. Одночасно, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України«Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За правилами, встановленими статтями 526,530,611,629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором, станом на день звернення до суду ОСОБА_1 має заборгованість перед позивачем в сумі 45480,00 грн, з яких основний борг 10000,00 грн; 23380,00 грн проценти; 2600,00 грн комісія за надання кредиту; неустойка - 6500,00 грн.

Щодо стягнення нарахованих відсотків та доводів відповідачки про те, що вона є дружиною військовослужбовця, тому на неї поширюються вимоги ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд зазначає наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 23.02.2023 року Дарницьким районним в місті Києві відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у місті Києві відповідачка ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ) 23.02.2018 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_3 та після державної реєсрації шлюбу її прізвище - " ОСОБА_4 ".

Відповідно до військового квитка серія НОМЕР_3 ОСОБА_3 перебуває на військовій службі з 20.05.2022 року в зв`язку з мобілізацією. Згідно довідки №1466 від 21.03.2026 року, виданої вч НОМЕР_4 ОСОБА_3 перебуває на військовій службі у в/ НОМЕР_5 по теперішній час.

Частиною 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Вказані зміни щодо надання зазначених пільг дружинам (чоловікам) військовослужбовців у ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули чинності з 18.05.2024.

Отже, на дату укладення договору про надання фінансового кредиту № 21.11.2025-100000858 від 21.11.2025 року та в період нарахування процентів за договором на відповідачку поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Щодо стягнення з відповідача неустойки, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Законом України від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64» на території України введено військовий стан, який згодом на підставі Указів Президента продовжувався та триває на час розгляду даної справи в суді.

Таким чином, з огляду на положення норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яка поширюються на спірні правовідносини, відповідач як позичальник звільнений від обов`язку сплати на користь позивача неустойки за кредитним договором, оскільки на час укладення та дії договору, а також розгляду справи у суді та ухвалення у ній рішення в Україні діяв та продовжує діяти воєнний стан.

За наведених обставин, аргументи сторони позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача неустойки в розмірі 6500,00 грн., суд вважає необґрунтованими та безпідставними, а тому такі задоволенню не підлягають.

Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути із відповідачки на користь позивача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 21.11.2025-100000858 від 21.11.2025 року у розмірі 15600,00 грн, з яких основний борг 10000,00 грн; 2600,00 грн комісія за надання кредиту.

Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем суду не надано. Судовий збір слід розподілити за правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов майнового характеру задоволений на 34,30 % відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути 913,20 грн судового збору.

На підставі ст. 526, 527, 530, 1050, 1054, 1079 ЦК України, керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 263 265, 273, 274 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 21.11.2025-100000858 від 21.11.2025 року в сумі 15600,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в сумі 913,20 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ- 37356833)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 РНОКПП – НОМЕР_6 ).

Суддя Н.І.Гайдар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua