Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №387/1242/26 — Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/1242/26

Номер провадження по справі 2-а/387/21/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд, Кіровоградської області, в складі:

головуючого судді Майстер І. П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши в письмовому провадженні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області адміністративну справу за позовом представника-адвоката Гончарова М.С., в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, інспектора СРПП Відділення поліції №2 ( селище Добровеличківка) Новоукраїнського РУП ГУНП в Кіровоградській області Черба О.В., про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності

ВСТАНОВИВ:

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області звернувся адвокат Гончаров Михайло Сергійович в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області та інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області Черби Олександра Вікторовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 2 липня 2026 року інспектором СРПП відділення поліції № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РУП ГУНП в Кіровоградській області Чербою О.В. винесено постанову серії ЕНА № 7475800, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП) із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн.

Згідно зі змістом оскаржуваної постанови, 1 липня 2026 року о 23 год 34 хв за адресою: Кіровоградська область, м. Помічна, вул. Перемоги, 60, ОСОБА_1 керував автомобілем MERCEDES-BENZ VITO, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на один рік на підставі постанови Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2026 року у справі № 387/363/26, чим, за висновком поліцейського, порушив пункт 2.1 «а» Правил дорожнього руху України.

Позивач із постановою не погоджується, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки, на його думку, відповідачами не доведено факту вчинення ним адміністративного правопорушення, а під час розгляду справи поліцейським не дотримано встановленого законом порядку.

Зокрема, позивач заперечує, що 1 липня 2026 року о 23 год 34 хв керував зазначеним транспортним засобом. Він не заперечує факту свого перебування поблизу автомобіля та подальшого спілкування з працівниками поліції, однак стверджує, що автомобілем не керував, а перевіряв його технічний стан, роботу двигуна та салон.

Позивач зазначає, що відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції не містять безпосередньої фіксації моменту керування ним транспортним засобом. На його думку, на записах зафіксовано автомобіль, його перебування поблизу нього та спілкування з працівниками поліції, проте не зафіксовано, що саме він перебував за кермом автомобіля під час руху.

Також сторона позивача посилається на порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. За твердженням позивача, поліцейський не роз`яснив йому права, передбачені статтею 268 КУпАП, не з`ясував, чи має він клопотання, не забезпечив можливості надати пояснення та не здійснив належного з`ясування обставин справи відповідно до вимог статей 278–280 КУпАП.

На думку позивача, сам факт позбавлення його права керування транспортними засобами не підтверджує, що саме він керував автомобілем у зазначені в постанові дату, час і місці. У зв`язку з цим він вважає, що відповідачами не надано достатніх доказів на підтвердження обставин, покладених в основу оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного позивач просить скасувати постанову серії ЕНА №7475800 від 2 липня 2026 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 12 серпня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову. У відзиві зазначив, що оскаржувану постанову винесено з дотриманням вимог законодавства, а поліцейським під час розгляду справи було встановлено обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення та оцінено наявні докази.

За доводами відповідача, 1 липня 2026 року о 23 год 34 хв ОСОБА_1 керував автомобілем MERCEDES-BENZ VITO, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул.Перемоги, 60, у м. Помічна Кіровоградської області. Під час перевірки документів було встановлено, що позивача позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік на підставі постанови Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2026 року у справі № 387/363/26. Відповідач вважає, що такі обставини свідчать про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП.

Представник відповідача просив розглянути справу за його відсутності.

Відділення поліції № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РУП ГУНП в Кіровоградській області надало до суду відеозаписи, які, за позицією відповідачів, стосуються обставин, покладених в основу оскаржуваної постанови.

Представник позивача подав відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. У відповіді на відзив повторно наголосив на запереченні позивачем факту керування транспортним засобом і зазначив, що відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б безпосередньо підтверджували керування автомобілем саме ОСОБА_1 .

Крім того, сторона позивача звернула увагу на те, що, за її твердженням, під час спілкування з працівниками поліції позивачу не було належним чином роз`яснено процесуальні права та не було забезпечено можливості реалізувати права, передбачені КУпАП.

Також представник позивача подав клопотання про визнання доказів недопустимими. На обґрунтування клопотання зазначив, що ухвалою суду від 12 серпня 2026 року обов`язок надати належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення було покладено на Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, однак 4 вересня 2026 року відповідні документи та носії з відеозаписами надійшли до суду від відділення поліції № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РУП ГУНП в Кіровоградській області, яке, на думку позивача, не є учасником цієї справи. Заявник вважає, що зазначені обставини свідчать про порушення порядку подання доказів та є підставою для визнання їх недопустимими.

У додаткових поясненнях позивач зазначив, що фактично ознайомився з відеозаписами 17 вересня 2026 року. За результатами їх перегляду сторона позивача продовжила наполягати на тому, що записи не підтверджують факту керування автомобілем саме ОСОБА_1 у час і місці, зазначених в оскаржуваній постанові.

Зокрема, представник позивача стверджує, що перший із наданих файлів із відеореєстратора з ідентифікатором 968262 розпочинається о 23 год 35 хв, тобто після часу, зазначеного в постанові, а на першому файлі з відеореєстратора з ідентифікатором 968258, який, за твердженням позивача, розпочинається о 23 год 34 хв, зафіксовано його перебування поблизу автомобіля, але не керування ним. Щодо іншого відеозапису сторона позивача зазначила, що він не зазначений серед доказів, перелічених в оскаржуваній постанові, а тому поставила під сумнів його походження та належність до обставин цієї справи.

У додаткових поясненнях також наведено доводи про те, що відеозаписи не підтверджують проведення поліцейським належного розгляду справи про адміністративне правопорушення. За твердженням позивача, на записах не зафіксовано роз`яснення йому процесуальних прав, з`ясування наявності клопотань та повного розгляду обставин справи. Представник позивача зазначив, що на відеозаписах зафіксовано переважно оголошення окремих положень постанови та пропозицію поставити підпис про отримання її копії.

У зв`язку з цим позивач просив урахувати наведені доводи під час оцінки доказів та вирішення спору.

У подальших письмових поясненнях сторона позивача повторно підтримала позовні вимоги, просила скасувати постанову серії ЕНА № 7475800 від 2 липня 2026 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, відзиву на позов, відповіді на відзив, додаткових пояснень та клопотання представника позивача про визнання доказів недопустимими, дійшов таких висновків.

Судом установлено, що постановою серії ЕНА № 7475800 від 2 липня 2026 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РУП ГУНП у Кіровоградській області Чербою О.В. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 гриіень.

Згідно зі змістом оскаржуваної постанови, 1 липня 2026 року о 23 год 34 хв у м.Помічна Кіровоградської області, на вул. Перемоги, 60, ОСОБА_1 керував транспортним засобом MERCEDES-BENZ VITO, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на один рік на підставі рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2026 року у справі № 387/363/26.

Відповідно до частини четвертої статті 126 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною нормою необхідно встановити та довести, зокрема, факт керування транспортним засобом саме цією особою в обставинах, зазначених в оскаржуваній постанові.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених цим Кодексом. В адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед установленої сили.

На обґрунтування правомірності оскаржуваної постанови відповідач посилається, зокрема, на відеозаписи з нагрудних відеореєстраторів працівників поліції, які були надані до суду на оптичних дисках.

Водночас ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 22 вересня 2026 року у справі № 387/1242/26 установлено, що оптичний диск із відеозаписами (частина 1), наданий відповідачем — Головним управлінням Національної поліції в Кіровоградській області, під час відтворення технічними засобами суду не відтворюється. У зв`язку із цим відповідачу було запропоновано, за наявності технічної можливості, забезпечити відтворення поданих відеозаписів для їх безпосереднього дослідження судом або надати належний відеозапис. Розгляд справи було продовжено за наявними матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Після постановлення зазначеної ухвали додаткових пояснень або повідомлень щодо забезпечення відтворення відеозаписів від позивача до суду не надходило. Разом із тим суд ураховує, що ухвалою питання щодо забезпечення відтворення відеозаписів було адресовано відповідачу, а тому відсутність подальших заяв чи пояснень позивача сама по собі не свідчить про визнання ним відповідних доказів, відмову від позовних вимог або підтвердження обставин, викладених в оскаржуваній постанові.

Оскільки зазначений оптичний диск не відтворюється технічними засобами суду, його зміст не міг бути безпосередньо досліджений судом. За таких обставин суд не може покладати в основу висновків щодо фактичних обставин справи інформацію, зміст якої не вдалося перевірити шляхом безпосереднього відтворення відповідного носія.

Водночас суд оцінює інші наявні у справі матеріали та відеозаписи, які фактично вдалося відтворити й дослідити, у сукупності з рештою доказів, ураховуючи доводи сторін щодо їх змісту, походження та доказового значення.

Представник позивача у відповіді на відзив та додаткових поясненнях наполягав на тому, що надані відеозаписи не підтверджують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час і місці, зазначених в оскаржуваній постанові. Зокрема, сторона позивача звертала увагу на час початку окремих відеофайлів та зазначала, що на доступних для перегляду записах зафіксовано перебування позивача біля автомобіля та подальше спілкування з працівниками поліції, однак безпосередній момент керування ним транспортним засобом не зафіксовано.

Оцінюючи ці доводи, суд виходить із того, що сам по собі факт перебування особи поблизу транспортного засобу, так само як і подальше спілкування з працівниками поліції, не є достатнім підтвердженням того, що саме ця особа керувала автомобілем у конкретний час. Для встановлення відповідної обставини необхідні належні та допустимі докази, які в сукупності дають змогу зробити обґрунтований висновок про наявність у діях особи ознак адміністративного правопорушення.

Доводи відповідача про те, що під час перевірки документів було встановлено факт позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, самі по собі не спростовують заперечень позивача щодо факту керування автомобілем. Обставина позбавлення права керування та обставина фактичного керування транспортним засобом у зазначений в постанові час є різними за своїм змістом і потребують належного доказового підтвердження.

Щодо клопотання представника позивача про визнання недопустимими документів та відеозаписів, надісланих до суду Відділенням поліції № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РУП ГУНП у Кіровоградській області, з тих підстав, що зазначене відділення поліції не є учасником справи, суд зазначає таке.

Вирішуючи питання про можливість використання відповідних матеріалів як доказів, суд має з`ясувати їх належність до предмета доказування, допустимість, достовірність, а також дотримання передбаченого законом порядку їх отримання та подання. Сам по собі факт надходження документів або носіїв інформації від органу, який не зазначений як відповідач у справі, не є достатньою підставою для автоматичного визнання всіх таких матеріалів недопустимими. Водночас це не звільняє суд від обов`язку перевірити кожний відповідний доказ і не означає, що його зміст має бути прийнятий без належного дослідження.

У цій справі суд ураховує, що документи та відеозаписи були надіслані відділенням поліції у відповідь на ухвалу суду, якою витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення. Отже, питання щодо використання таких матеріалів має вирішуватися з огляду на їхні властивості, походження, зв`язок із предметом спору та можливість безпосереднього дослідження, а не лише з огляду на те, який саме підрозділ поліції надіслав їх до суду.

При цьому суд не бере до уваги як підтвердження фактичних обставин зміст того оптичного диска, який, як установлено ухвалою суду від 22 вересня 2026 року, не відтворюється технічними засобами суду. Інші надані матеріали підлягають оцінці в межах фактично доступного для дослідження змісту.

Крім того, сторона позивача посилалася на порушення поліцейським порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема на нероз`яснення прав, передбачених статтею 268 КУпАП, та нез`ясування обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган або посадова особа під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна відповідна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 268 КУпАП особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, гарантовано право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання та користуватися іншими процесуальними правами, передбаченими законом.

Наведені вимоги покликані забезпечити не формальне оформлення постанови, а повний та об`єктивний розгляд справи з урахуванням пояснень особи, її заперечень і доказів, що мають значення для правильного вирішення справи.

У цій справі позивач із самого початку заперечував факт керування транспортним засобом. За таких обставин з`ясування цієї обставини мало визначальне значення для встановлення наявності чи відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП.

Однак із матеріалів, які вдалося дослідити суду, не вбачається достатніх підстав для висновку про те, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем у час і місці, зазначених в оскаржуваній постанові. Відповідач не надав належної сукупності доказів, яка б усувала обґрунтовані сумніви щодо цієї визначальної обставини.

Суд наголошує, що в адміністративній справі про оскарження рішення суб`єкта владних повноважень саме на відповідача покладається обов`язок довести правомірність такого рішення. Неможливість безпосередньо дослідити один із поданих носіїв інформації не може тлумачитися на користь правомірності оскаржуваної постанови або замінювати відсутні докази факту вчинення правопорушення.

За результатами оцінки наявних матеріалів у їх сукупності суд доходить висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, який є необхідною ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП, належними та допустимими доказами не підтверджений.

Відповідно до статті 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Застосування заходів адміністративної відповідальності не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, суд вважає, що відповідач не довів правомірності оскаржуваної постанови, а тому вона підлягає скасуванню.

Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи, що належними та допустимими доказами не підтверджено наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП, суд доходить висновку про необхідність скасування постанови серії ЕНА № 7475800 від 2 липня 2026 року та закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з недоведеністю складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, суд ураховує таке.

Відповідно до частини другої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху може бути подано протягом десяти днів з дня вручення відповідного рішення (постанови).

Як убачається зі змісту клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку та його поновлення, оскаржувану постанову серії ЕНА № 7475800 було винесено 02 липня 2026 року. За твердженням представника позивача, примірник постанови було направлено на адресу позивача рекомендованим листом, який останній отримав 14 липня 2026 року. На підтвердження цієї обставини представник посилається на відомості щодо поштового відправлення та поштовий конверт.

Позовну заяву подано до суду через поштове відділення 23 липня 2026 року.

За правилами обчислення процесуальних строків перебіг строку, визначеного днями, починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Отже, якщо постанову вручено позивачу 14 липня 2026 року, перебіг десятиденного строку розпочався 15 липня 2026 року та закінчувався 24 липня 2026 року.

Таким чином, позовну заяву подано серез поштове відділення 23 липня 2026 року, тобто в межах установленого частиною другою статті 286 КАС України строку звернення до адміністративного суду.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що строк звернення до суду позивачем не пропущено. У зв`язку із цим відсутні підстави для його поновлення, а клопотання представника позивача в частині поновлення строку задоволенню не підлягає, оскільки такий строк не пропущений.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд установив, що представник позивача просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 331,20 грн, сплаченого 23 липня 2026 року за подання адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі.

Разом із тим Рішенням Конституційного Суду України від 09 вересня 2026 року №10-р(ІІ)/2026, а саме суд визнав такими, що відповідають Конституції України, абзац сьомий підпункту 1, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України „Про судовий збір“ від 8 липня 2011 року № 3674–VI зі змінами, надавши їм конституційно узгоджене тлумачення, відповідно до якого ці приписи не передбачають справляння судового збору у справах про оскарження постанов про накладення адміністративного стягнення.

Отже, судовий збір за подання адміністративного позову в цій категорії справ не підлягає сплаті. У зв`язку із цим сплачена позивачем сума не може бути стягнута з відповідача як витрати зі сплати судового збору без належної правової підстави для такого стягнення.

Водночас питання повернення сплачених коштів підлягає вирішенню в порядку, передбаченому статтею 7 Закону України «Про судовий збір», за клопотанням особи, яка сплатила судовий збір, на підставі відповідної ухвали суду.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що вимога представника позивача про стягнення з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 1331,20 грн витрат зі сплати судового збору задоволенню не підлягає. Це не позбавляє позивача права звернутися до суду з клопотанням про повернення сплаченої суми в установленому законом порядку.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72–77, 90, 139, 241–246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, пунктом 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, —

УХВАЛИВ :

Адміністративний позов представника позивача — адвоката Гончарова Михайла Сергійовича, поданий в інтересах ОСОБА_1 , до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, інспектора СРПП відділення поліції № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Черби Олександра Вікторовича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення — задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 7475800 від 02 липня 2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною четвертою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з недоведеністю наявності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Інформацію щодо тексту судового рішення учасники справи можуть отримати на вебпорталі Єдиного державного реєстру судових рішень за адресою: https://reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, код ЄДРПОУ 40108709, місце знаходження: Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул.Віктора Чміленка, 41.

Відповідач: Черба Олександр Вікторович, інспектор СРПП відділення поліції № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, адреса: Кіровоградська область, Новоукраїнський район, селище Добровеличківка, вул. Центральна, 115.

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І. П.