Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №385/1383/26 — Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Справа № 385/1383/26

Провадження № 2/385/722/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06.10.2026 року м. Гайворон

Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого-судді Венгрина М. В.,

секретар судового засідання Шевченко Л. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг`до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

представник позивача ТОВ «УМ Факторинг`подав до суду позовну заяву, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1527367 в розмірі 90000,00 грн та судові витрати по справі.

стислий виклад позиції сторін

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ОСОБА_1 та ТОВ "Селфі Кредит"в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію`укладено договір споживчого кредиту № 1527367. На підставі договору Відповідач отримав кредитні кошти в сумі 20 000 грншляхом їх зарахування на його банківську картку № НОМЕР_1 . Строк кредитування становить 350 днів, а процентна ставка за користування коштами — 1,5 % від суми кредиту за кожний день протягом терміну дії договору.Відповідно до п. 1.1. Договору «на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором». Згідно із п. 1.4. Договору періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів. Крім того у відповідності до п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод “факт/факт”.Станом на дату звернення до суду, Відповідач борг та нараховані відсотки не погасив, наявне прострочення за договором споживчого кредитування № 1527367 від 26.05.2024 року у розмірі 90 000,00 грн.

В подальшому 18 грудня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» передало право вимоги за кредитним договором № 1527367 від 26.05.2024 року Товариству з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (Позивачу) на підставі договору факторингу № 18.12.24 від 18 грудня 2024 року. Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу від № 18.12.24 від 18 грудня 2024 року внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором Фактор заміняє клієнта у Кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за Кредитними договорами. Передання Позивачу права вимоги відбулось згідно Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 18 грудня 2024 року.

Оскільки Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та не сплатив нараховані відсотки, в порушення умов Договору а також ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач є таким, що зобов`язання за вказаним договором не виконав. За таких обставин права Позивача є порушеними і потребують поновлення в судовому порядку.

Відповідач ОСОБА_1 правом подання відзиву не скористався.

заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі

В поданій позовній заяві міститься клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності та незаперечення проти заочного розгляду справи.

До позовної заяви долучено клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою судді від 13.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

17.08.2026 від позивача надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді від 18.08.2026 відкрито провадження в справі, вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 06.10.2026, частково задоволено клопотання позивача, що подане з позовною заявою, про витребування доказів.

Розгляд справи по суті проведено 06.10.2026 за відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів.

Суд вважав за можливим провести розгляд справи за відсутності сторін, оскільки позивач скористався своїм правом, згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, а відповідач, який 10.09.2026 особисто, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення,отримав судову повістку, а отже належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, будь яких заяв на адресу суду не подавав. Відповідно суд не вбачає перешкод в проведенні розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

Оскільки відповідач, за умов належного повідомлення, відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання не з`явився, позивач, згідно поданої заяви, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суд вважає можливим розглянути спір відповідно до ст. 280-282 ЦПК України та на підставі матеріалів справи постановити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить таких висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Також судом при зазначенні дати ухвалення судового рішення застосовано висновок ОП ВС викладений у постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 в якому вказано, що у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення.

Релевантні норми і джерела права, застосовані судом при ухваленні рішення.

Встановлені судом цивільні правовідносини щодо порушення грошового зобов`язання й застосування відповідних наслідків цього, у тому числі й за кредитним договором, регулюються Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року й протоколами до неї, Цивільним кодексом України, Законами України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та «Про електронну комерцію», іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частин 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Згідно ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За змістом ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому ЦК України та ГК України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним у ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому у ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із оцінкою відповідних доказів

Відповідно до договору про надання споживчого кредиту за продуктом “NewShort”від 26.05.2024 № 1527367 між ОСОБА_1 та ТОВ "Селфі Кредит" (а.с. 29-32) на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кошти у кредит у національній валюті України — гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Згідно з пунктом 1.2 договору сума кредиту — 20000,00 гривень, а строк кредиту — 350 днів. (пункт 1.3). У пункті 1.4 сторони домовились, що періодичність платежів зі сплати процентів — кожні 25 днів. Детальні терміни, дати повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту (графік платежів). Згідно пункту 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1,5% на день та застосовується протягом строку кредиту, вказаного в пункті 1.3 цього договору. Процентна ставка на дату укладання договору складає 1,5 % (п. 1.7.1). Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору становить 125000,00 гривень (п. 1.10). Згідно з пунктом 2.1 договору кошти кредиту надаються позичальнику в безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 .

З додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом “NewShort”від 26.05.2024 № 1527367 (а.с. 33) - графік платежів, вбачається, що дата видачі кредиту 26.05.2026, сума - 20000,00 грн, визначено дати платежів, що 25 днів (20.06.2024, 15.07.2024, і так далі, останній 11.05.2024, всього 14 платежів), суми платежів - по 7500,00 грн, а останній 27500,00 грн. Загальна вартість кредиту 125000,00 грн.

Договір та додаток містять відмітки про їх підписання сторонами, в тому числі ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором В139, 26.05.2024 о 12:53.

З паспорту споживчого кредиту (а.с. 27-28) вбачається, що такий підписаний ОСОБА_1 26.05.2024 о 12:50 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х857 та містить інформацію щодо споживчого кредиту в ТОВ “Селфі Кредит”.

З листа ТОВ «Пейтек» від 26.03.2025 (а.с. 26) вбачається, що між ТОВ «Пейтек» та ТОВ «Селфі Кредит» укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку від 01.04.2024. Відповідно до зазначеного договору 26.05.2024 о 12:55 ТОВ «Селфі Кредит» успішно перерахувало кошти на платіжну картку клієнта в сумі 20000,00 гривень, призначення платежу - зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 .

З листа АТ КБ “Приватбанк” від 09.09.2026 вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_3 , а з долученої до нього виписки за рахунком ОСОБА_1 - що 26.05.2024 на такий надійшли кошти в сумі 20000,00 грн, деталі операції FUIB MoneyTransfer, VisaDirect.

З Договору факторингу № 18/12/24 від 18 грудня 2024 року (а.с. 19-25) вбачається, що такий укладено між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «УМ Факторинг» на умовах, встановлених цим договором та, відповідно до глави 73 Цивільного кодексу України, фактор набуває від клієнта права вимоги та сплачує клієнту за відступлення прав вимоги фінансування в сумі, що дорівнює ціні договору, у порядку та строки, встановлені цим договором. А клієнт відступає фактору права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

З витягу з акту від приймання-передачі реєстру боржників від 18.12.2024 до договору факторингу 18/12/24 від 18.12.2024 (а.с. 6) вбачається, що в такому за № 1412 наявний запис щодо договору № 1527367 від 26.05.2024, боржник ОСОБА_1 , сума боргу - 90000,00 грн.

З платіжної інструкції № 201 від 19.12.2024 вбачається, що ТОВ «Ум Факторинг» сплатив ТОВ «Селфі Кредит» 1790099,84 гривні за договором факторингу № 18/12/24 від 18.12.2024 (а.с. 34).

З розрахунку заборгованості за договором № 1527367 від 26.05.2024, позичальник ОСОБА_1 (а.с. 12-16) вбачається 26.05.2024 було надано кредит в розмірі 20000,00 грн, нараховано проценти в розмірі 200,00 грн за день (1 %) за період з 27.05.2024 по 11.05.2025 (за 350 днів), розмір заборгованості - 90000,00 грн, з яких 20000,00 грн за тілом кредиту, 70000,00 грн - за процентами. Кошти на погашення платежів за кредитом відповідачем не вносились.

Оцінюючи дані докази суд вказує таке.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір до додаток до нього містять відмітки про підписання сторонами одноразовим ідентифікатором в тому числі відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором В139, 26.05.2024 о 12:53.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За таких обставин, слід дійти висновку, що між сторонами 26.05.2024 було укладено договору про надання споживчого кредиту за продуктом “NewShort”від 26.05.2024 № 1527367шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

При цьому, у змісті вказаного договору міститься вся необхідна інформація щодо персональних даних позичальника, РНОКПП, паспорта, місця проживання, особистий номер телефону , а також номер банківської картки для зарахування грошових коштів, тому у суду відсутні сумніви щодо того, що договір укладено саме відповідачем ОСОБА_1 .

Порядок укладення договору в електронному вигляді в повній мірі відповідає положенням Закону України «Про електронну комерцію» та умовам договору, тобто, сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору, в тому числі процентної ставки.

Наведене відповідачем не спростовано.

Окремо слід зазначити, що паспорт споживчого кредиту суд оцінює виключно як доказ виконання первісним кредитором переддоговірного зобов`язання, що передбачено Законом України “Про споживче кредитування”.

Суд вважає, що позивач довів належними і допустимими доказами факт надання кредиту, який підтверджено як листами ТОВ “Пейтек”, АТ КБ “Приватбанк” та випискою, долученою АТ КБ “Приватбанк”, які доповнюють один одного, є логічними та узгоджуються з іншими доказами в справі.

Також суд вважає належними і допустимими докази переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача - договір факторингу, акт прийому передачі реєстру боржників та платіжною інструкцією.

Суд при цьому зауважує, що згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. А у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Та вказує, що аргументів щодо недійсності правочинів стороною відповідача не заявлялось.

Дослідивши розрахунок заборгованості, суд з таким погоджується, вважає, що такий відповідає умовам кредитного договору та складений позивачем з врахуванням принципу диспозитивності.

Суд відзначає, що відповідач заперечень проти такого, чи контррозрахунку не надав.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що суд встановив факт укладення кредитного договору, встановлено факт отримання відповідачем коштів за договором кредиту та факт їх неповернення відповідачем у відповідності до умов вказаних у договорі та у строки визначені сторонами, а також перехід права вимоги до позивача, тому суд дійшов висновку про підставність позову та погоджується з розрахунком заборгованості, що наданий позивачем.

Резюмуючи, суд висновує, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню повністю. Відтак з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість в розмірі 90000,00 грн.

Суд вказує, що не в змозі надати оцінку аргументам відповідача, який відзиву не подав.

розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1, пунктів 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено 2662,40 грн судового збору (з урахуванням коефіцієнту 0,8 у зв`язку поданням позову в електронній формі).

Оскільки позовні вимоги судом задоволені повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на оплату судового збору в сумі 2662,40 грн.

Доказів понесення сторонами інших судових витрат, пов`язаних з її розглядом, матеріали цієї справи не містять.

Керуючись статтями 4-5, 10, 12-13, 77-81, 89-90, 95, 133, 141, 209-211, 247, 258-259, 263-265, 268, 274-275, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (ЄДРПОУ 40274286, місцезнаходження: 01001, м. Київ, Майдан Незалежності, 2, оф. 712) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» заборгованість за кредитним договором № 1527367 від 26.05.2024 в розмірі 90000,00 грн та 2662,40 грн сплаченого судового збору, а всього 92662 (дев`яносто дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 13.10.2026.

Суддя: М. В. ВЕНГРИН

Дата документу 06.10.2026