Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №351/1162/26 — Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №351/1162/26

Номер провадження №2/351/1276/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді Мартинюка В.І.,

за участю секретаря судового засідання Григоращук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

22 липня 2026 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

В обґрунтування позову позивачка зазначила, що 10 травня 2025 року між нею та відповідачем по справі Снятинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зареєстровано шлюб. Від шлюбу у подружжя народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 09.02.2026 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Дитина проживає разом з матір`ю та фактично знаходиться на її утриманні. Батько участі у вихованні дочки не бере, життям і здоров`ям дитини не цікавиться, матеріальної допомоги добровільно не надає. Позивачка не має змоги працювати, оскільки здійснює догляд за малолітньою дитиною. ОСОБА_1 самостійно власними силами намагається матеріально забезпечити потреби дитини, доглядати та виховувати її. У зв`язку із зростанням економічної кризи в державі, матеріальне становище є скрутним. В свою чергу відповідач добровільно відмовляється матеріально забезпечувати потреби дитини, не навідує її, не цікавиться її здоров`ям, потребами, тому позивачка звернулася до суду із позовом, в якому просить щомісячно стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4 000,00 грн та стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання дружини ОСОБА_1 у розмірі 4 000,00 грн до досягнення дитиною трирічного віку.

У поданому до суду 06.08.2026 відзиві на позовну заяву відповідач вказав, що не погоджується із заявленими позивачкою вимогами в частині стягнення аліментів на утримання дружини та вважає розмір аліментів на дитину надмірним. Свої заперечення мотивує тим, що на даний момент відповідач не працевлаштований та не має жодного джерела доходу, на підтвердження чого надав суду довідки із Пенсійного фонду України форми ОК-5 та форми ОК-7 за 2021 рік. Його матеріальне становище є вкрай скрутним, що унеможливлює надання будь-якої матеріальної допомоги на утримання позивачки. Оскільки законодавство прямо пов`язує обов`язок чоловіка утримувати дружину з його фінансовою спроможністю, в нього така можливість відсутня, вимога про стягнення 4 000,00 грн на користь позивачки є необгрунтованою та не підлягає задоволенню. Свій обов`язок щодо утримання дитини відповідач визнає, просить суд призначити аліменти на утримання дитини у розмірі, що відповідає його реальним фінансовим можливостям та мінімальному гарантованому розмірі, встановленому законом. У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку відмовити.

13 серпня 2026 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивачка не погоджується із доводами, наведеними відповідачем у відзиві на позовну заяву. Заявлена нею сума аліментів у розмірі 4 000,00 грн щомісячно є мінімально необхідною для забезпечення потреб спільної дитини. Посилання відповідача на відсутність офіційного працевлаштування не може бути підставою для зменшення аліментів. Відповідач працює неофіційно та має дохід, який на її думку дозволяє йому сплачувати 4 000,00 грн щомісячно. Також позивачка не погоджується із вимогою відповідача про скасування аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку. На даний час позивачка не має реальної можливості повноцінно вийти на роботу та самостійно забезпечувати себе, оскільки доглядає за малолітньою дочкою, яка потребує додаткового догляду у зв`язку з носінням апарату ОСОБА_4 та проходженням відповідних процедур. Тому просить суд задовольнити позовні вимоги, викладені у позовній заяві.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач вказав, що позивачка проживає у будинку по АДРЕСА_1 , що належить її батькам. ОСОБА_1 перебуває на повному фінансовому та матеріальному забезпеченні своїх батьків, які забезпечують її та дитину житлом, харчуванням, одягом та іншою матеріальною підтримкою. Позивачка не несе самостійних витрат на оренду житла, комунальні послуги чи інші базові потреби, оскільки ці витрати покриваються повністю її родиною. Тому просить суд відмовити у задоволенні вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, при визначенні розміру аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , врахувати матеріальне становище відповідача та призначити аліменти не менше мінімального гарантованого розміру встановленого законом.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, у відповіді на відзив просила справу розглядати без її участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, у поданих до суду запереченнях на відповідь на відзив просив справу розглядати без його участі.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

06 серпня 2026 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив у задоволенні позовних вимог щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку відмовити, а при стягненні аліментів на утримання малолітньої дитини врахувати його матеріальне скрутне становище та призначити аліменти у розмірі не меншому мінімального гарантованого розміру встановленого законом.

13 серпня 2026 року на адресу суду від позивачки надійшла відповідь на відзив, в яких остання просила її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

02 вересня 2026 року від відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку, а при стягненні аліментів на утримання малолітньої дитини врахувати його матеріальне скрутне становище та призначити аліменти у розмірі не меншому мінімального гарантованого розміру встановленого законом.

Інші процесуальні дії по справі судом не здійснювалися.

Будь-яких інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 9).

Із копій витягів з реєстру територіальної громади від 12.08.2025 № 2025/011353864, та від 12.11.2025 № 2025/016750056 ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_3 зареєстровані на однією адресою по АДРЕСА_1 (а.с. 8,10).

Із копій довідок Пенсійного Фонду України форми ОК-5 та форми ОК-7 вбачається, що у 2021 році ОСОБА_2 нараховано за рік для пенсії 24 136,36 грн (а.с. 16, 17).

Відповідно до копії листка поточних спостережень за дитиною патронажною медичною сестрою рекомендовано носіння апарату Гневковського 8-9 год на добу (а.с. 27-28).

У відповідності до медичної документації ОСОБА_3 проходила медичні обстеження в КНП «Івано-Франківська обласна дитяча клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» відділення променевої діагностики, у медичному центрі «Доктор Царук», у медичному центрі «YUZKO» (а.с. 29-33).

Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 є відносини, які пов`язані із виконанням обов`язку щодо утримання дитини, а саме щодо стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2817 гривні; для дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

За приписами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Отримувати необхідний і достатній розмір аліментів - це право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Правовідносини щодо прав та обов`язків подружжя з утримання регулюються главою 9 СК України.

Відповідно до положень частин другої, четвертої, шостої статті 84 ЦПК України, дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Тлумачення частини другої статті 84 вказує на те, що для виникнення права на утримання потрібна сукупність таких умов: проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років; походження дитини від жінки, чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою (кровне споріднення) або наявність між ними іншого юридичного значущого зв`язку (усиновлення); можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу.

Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов`язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу.

Отже, аналіз даних положень сімейного законодавства України передбачає право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21 січня 2022 року у справі №756/82/18, від 02 лютого 2022 року у справі №333/1701/18, від 27 травня 2020 року в справі № 712/4702/19.

Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року в справі № 712/4702/19 право на аліменти у дружини - матері може виникнути лише у разі достатнього матеріального забезпечення чоловіка, наявності у чоловіка достатніх коштів для надання дружині - матері спільної дитини матеріальної допомоги та стягуються за умови, що чоловік, до якого пред`явлено вимоги про надання утримання, спроможний надавати матеріальну допомогу.

Водночас, подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дочкою сторін у справі та проживає разом із матір`ю позивачкою ОСОБА_1 , яка здійснює її повсякденний догляд та забезпечує її потреби.

Відповідач є батьком малолітньої дитини, а тому на нього покладено обов`язок брати участь у її матеріальному забезпеченні незалежно від того, чи перебуває він у зареєстрованому шлюбі з матір`ю дитини та чи проживає разом із нею.

Суд також бере до уваги, що у відзиві на позовну заяву відповідач не заперечував свого обов`язку утримувати дочку, однак вважав заявлений позивачкою розмір аліментів надмірним з огляду на його матеріальне становище надмірним.

На підтвердження відсутності офіційного працевлаштування та доходів відповідач подав довідки Пенсійного фонду України за формами ОК-5 та ОК-7, з яких убачається, що у 2021 році йому було нараховано дохід для пенсійного страхування в загальному розмірі 24 136,36 грн за рік.

Разом із тим суд не бере до уваги зазначені довідки як належне підтвердження актуального матеріального становища відповідача, оскільки вони містять відомості за 2021 рік, тобто за період, який передує виникненню спірних правовідносин, та не відображають його фактичного матеріального становища на час розгляду справи у 2026 році.

Водночас інших актуальних доказів, які б об`єктивно підтверджували його теперішній рівень доходів, відсутність будь-яких джерел існування або наявність обставин, що унеможливлюють виконання батьківського обов`язку з утримання дитини, відповідач суду не надав.

Суд наголошує, що відсутність офіційного працевлаштування сама по собі не звільняє батька від установленого законом обов`язку утримувати свою малолітню дитину.

Крім того, судом встановлено, що дитина проходила медичні обстеження у відповідних закладах охорони здоров`я, а згідно з листком поточних спостережень патронажною медичною сестрою рекомендовано носіння апарату Гневковського протягом 8-9 годин на добу. Наведені обставини свідчать про наявність у дитини потреб, пов`язаних із доглядом та медичним спостереженням, які повинні враховуватися при визначенні належного матеріального забезпечення.

При цьому суд враховує, що позивачка здійснює безпосередній догляд за малолітньою дочкою, а тому її особистий внесок у забезпечення потреб дитини полягає не лише у витратах на її утримання, а й у щоденному догляді та вихованні.

За таких обставин суд дійшов висновку, що стягнення аліментів у розмірі, меншому за прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, не забезпечуватиме належного врахування встановлених обставин щодо потреб малолітньої дитини.

Визначаючи конкретний розмір аліментів, суд ураховує вік дитини, її потреби, обставини щодо стану її здоров`я та необхідності додаткового догляду, участь матері в її повсякденному утриманні, а також відсутність актуальних доказів, які б підтверджували неспроможність відповідача надавати матеріальну допомогу в такому розмірі.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 грн щомісячно.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку суд зазначає таке.

Відповідно до частин другої, четвертої та шостої статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Таке право дружина має незалежно від того, чи працює вона, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання зберігається і в разі розірвання шлюбу.

Отже, визначальною умовою для виникнення у дружини права на утримання в порядку статті 84 СК України є проживання з нею спільної дитини віком до трьох років та наявність у чоловіка можливості надавати матеріальну допомогу.

Судом установлено, що малолітня ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю, яка здійснює догляд за нею. Вік дитини на час розгляду справи не перевищує трьох років, а тому позивачка має передбачене законом право вимагати від відповідача матеріальної допомоги на власне утримання.

Доводи відповідача про те, що позивачка перебуває на повному матеріальному забезпеченні своїх батьків, проживає в належному їм будинку та не несе самостійних витрат на оренду житла й комунальні послуги, самі по собі не спростовують права позивачки на утримання, передбаченого статтею 84 СК України.

Надання батьками позивачки допомоги у вигляді житла, харчування чи інших необхідних для життя благ не припиняє передбаченого законом обов`язку батька дитини надавати матеріальну допомогу матері своєї дитини за наявності встановлених законом умов.

Водночас суд бере до уваги пояснення позивачки про те, що вона не має реальної можливості повноцінно працювати через необхідність постійного догляду за малолітньою дочкою, яка потребує додаткового догляду у зв`язку з носінням апарату ОСОБА_5 та проходженням медичних процедур.

Наведені обставини свідчать про наявність у позивачки об`єктивних труднощів у забезпеченні власних потреб шляхом здійснення трудової діяльності, що обумовлює необхідність її матеріальної підтримки з боку відповідача.

Водночас суд ураховує необхідність забезпечення балансу між інтересами позивачки та відповідача, а також те, що на відповідача покладається обов`язок брати участь в утриманні спільної малолітньої дитини.

З огляду на встановлені обставини справи, вік дитини, необхідність її догляду, обмежені можливості позивачки самостійно забезпечувати власні потреби та відсутність достатніх актуальних доказів неможливості відповідача надавати матеріальну допомогу, суд вважає обґрунтованим визначити розмір аліментів на утримання позивачки в сумі 2 000,00 грн щомісячно.

На переконання суду, такий розмір аліментів забезпечуватиме часткову матеріальну підтримку позивачки у період догляду за малолітньою дочкою та водночас ураховуватиме необхідність виконання відповідачем його обов`язків щодо утримання дитини.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини, а саме в розмірі 2 000,00 грн щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

Отже, з урахуванням установлених фактичних обставин, досліджених доказів та вимог сімейного законодавства суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню в частині стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини в розмірі 3 000,00 грн щомісячно та на утримання дружини в розмірі 2 000,00 грн щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

З огляду на те, що позивачкою заявлено дві вимоги, які задоволено частково, з ОСОБА_2 слід стягнути на користь держави судовий збір за вимогу про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 998,40 грн із розрахунку 3 000,00 х 1 331,20/ 4 000,00, за вимогу про стягнення аліментів на утримання дружини ОСОБА_1 до досягнення дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку у розмірі 665,60 грн із розрахунку 2 000,00 х 1 331,20/ 4 000,00.

Керуючись статтями 209, 258, 280, 281, 352 ЦПК України, статтями 180, 181, 182, 183, 192 Сімейного кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3 000,00 гривень щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 22 липня 2026 року і проводити до досягнення дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 2 000,00 гривень щомісячно і до досягнення дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , трирічного віку.

Стягнення аліментів розпочати з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною трирічного віку.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 664,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя Василь МАРТИНЮК