Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №344/7634/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7634/26

Провадження № 2/346/3386/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Слободян А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.09.2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та відповідачем укладено кредитний договір №13176410 (далі – Договір, Кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4 900 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором.

Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» умови кредитного договору виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у сумі, передбаченій Договором.

Однак, відповідач своїх умов за договором не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 24 867,50 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 4 900,00 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків 17 517,50 грн; простроченої заборгованості за штрафами - 2 450,00 грн.

У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором та судові витрати в сумі 2 662,40 грн. сплаченого судового збору та 8 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.08.2026 року відкрито спрощене позовне провадження по даній справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 11.09.2024 року між ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» та відповідачем укладено кредитний договір №13176410.

За умовами цього Договору, Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти у сумі 4900,00 грн. строком на 360 днів з 11.09.2024 р. по 06.09.2025 р. (п.п. 1.2-1.4). Загальні витрати Позичальника за кредитом складають 17 566,50 грн. в грошовому виразі та 1900 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені п.п. 1.5.1 (п. 1.5). Проценти за користування кредитом нараховуються за наступними ставками: Пільгова процентна ставка: 0,95 відсотків в день, яка застосовується протягом пільгового періоду тривалістю 30 календарних днів з 11.09.2024 р. по 11.10.2024 р. (п.п. 1.5.1, 1.7, 2.2.3); Стандартна (базова) процентна ставка: 1,0 відсоток в день (365 відсотків річних), яка застосовується протягом стандартного періоду тривалістю 330 календарних днів з 12.10.2024 р. по 06.09.2025 р. (п.п. 1.6, 1.8, 2.2.3). Комісія за надання кредиту становить 0,00 грн., яка нараховується за ставкою 0 відсотків (п. 1.5.2). Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (сума кредиту та загальних витрат) складає 22 466,50 грн. (п. 1.5).

Отже, зазначені умови цілком відповідають законодавчому визначенню кредитного договору, передбаченому ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Щодо розміру процентів, то такий розмір, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Тлумачення змісту вказаних пунктів кредитного договору дає підстави для висновку, що сторонами погоджено два види відсоткової ставки, базову та знижену, в залежності від періоду користування кредитними коштами, а не відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч.1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однак, відповідач не виконав умов кредитного договору, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором у загальній сумі 24 867,50 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 4 900,00 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків 17 517,50 грн; простроченої заборгованості за штрафами - 2 450,00 грн.

Згідно з ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується копією Довідки про ідентифікацію № 840/І від 09.03.26 року (Додаток №3 до позовної заяви), тобто укладання між сторонами спірного правочину підтведжено належними та допустимим доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» та Відповідачем не вважався б укладеним. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті Відповідача. Відповідно до п. 7.1. Кредитного договору, він набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов?язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов?язань.

Відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору, Позивач шляхом безготівкового переказу в день укладення договору 11.09.2024 за транзакцією №1472620949 переказав 4900,00 грн. на особистий рахунок Відповідача., що підтверджується Довідкою про підтвердження успішної оплати від 16.02.2026 року.

Отже, Позивач умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну йому суму, але Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором внаслідок неповернення кредиту у встановлений договором строк, внаслідок чого за Кредитним договором виникла заборгованість в розмірі 24 867,50 грн., яка складається із: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 4 900,00 грн; простроченої заборгованості за сумою відсотків 17 517,50 грн. Вказана заборгованість підтверджується розрахунком, суд вважає її розмір доведеним.

Щодо стягнення з позичальника заборгованості за штрафами в сумі 2 450,00 грн., суд визначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості нарахування ним пені та заборгованості за порушення відповідачем грошового зобов`язання відбулось після 24.02.2022 в період дії воєнного стану, тому підстави для задоволення вимог про стягнення із відповідача заборгованості за штрафами в розмірі 2 450,00 грн. відсутні.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, а саме в розмірі 22417,50 грн.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що позивачем за звернення з даною позовною заявою сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн., що стверджується Випискою про зарахування судового збору № 881 від 19.03.2026 року, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги №0207 від 02.07.2025 року, що стверджується актом наданих послуг правової (правничої) допомоги та детальним описом наданих послуг.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача на користь позивача 2 396 грн. 16 коп. судового збору, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За ч. ч. 1, 2ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд вважає, що заявлений стороною позивача розмір витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 8 000,00 грн. не є співмірним, зважаючи на складність справи, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг. Враховуючи вищевикладене, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та з конкретних обставин справи, пов`язаність витрат з розглядом справи, беручи до уваги, що вказаний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу є дещо завищеним, суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених представником позивача до стягнення витрат до 4000 грн.

Отже, дані судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

На підставі статей 11, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України та, керуючись статтями 1-18, 76-81, 89, 141, 223, 274-279, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335), заборгованість за кредитним договором № 13176410 від 11.09.2024 року в загальному розмірі 22 417 (двадцять дві тисячі чотириста сімнадцять) гривень 50 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити у зв`язку з їх безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь ТОВ «ФК «ТАЙГЕР-ФІНАНС» (ЄДРПОУ 43561909, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_2 в ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335), судові витрати в загальному розмірі 6 396 (шість тисяч триста дев`яносто шість) гривень 16 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана особами, які беруть участь у справі, до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Суддя:Калинюк О. П.