Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №345/5186/26 — Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/5186/26

Провадження № 2/345/3450/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

12.10.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Пилипів Н.П., розглянувши у заочному відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

17 серпня 2026 року представник позивача Романенко М.Е. звернувся до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області через систему «Електронний суд» із позовною заявою до відповідача, в якій просить: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 103384 від 24 лютого 2024 року в розмірі 15 699,80 грн., судові витрати у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103384. Позивач зазначає, що кредитний договір було укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, який був надісланий відповідачці електронним повідомленням (SMS). Введення одноразового ідентифікатора, за твердженням позивача, підтверджувало прийняття відповідачкою умов кредитного договору. Електронний примірник договору також розміщувався в особистому кабінеті відповідачки на офіційному вебсайті кредитодавця. За умовами кредитного договору відповідачці було надано кредитні кошти в розмірі 4 000,00 грн. шляхом безготівкового перерахування на платіжну банківську картку № НОМЕР_1 . Позивач стверджує, що відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Як зазначає позивач, 23 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 23122024, відповідно до якого до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 103384 від 24 лютого 2024 року, укладеним із відповідачкою. Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 15 699,80 грн., з яких 4 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3 507,20 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом та 8 192,60 грн. - заборгованість за пенею. Заборгованість за комісіями, за твердженням позивача, відсутня. Позивач вважає, що надані ним документи підтверджують факт укладення відповідачкою кредитного договору, надання кредитних коштів, виникнення заборгованості, її розмір та перехід права вимоги до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС». У зв`язку з невиконанням відповідачкою зобов`язань за кредитним договором позивач просить стягнути з неї 15 699,80 грн. заборгованості, а також понесені судові витрати, а саме 2 662,40 грн. судового збору та 6 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.09.2026 відкрито спрощене позовне провадження із викликом сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову. Витребувано документи, що становлять банківську таємницю.

23 вересня 2026 року до суду надійшла відповідь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання зазначеної ухвали суду.

Представник позивача у прохальній частині позовної заяви та у заяві про розгляд справи без участі просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, позов підтримує, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Відзиву на позовну заяву та заперечень щодо позовних вимог до суду не подала.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити за результатами її розгляду заочне рішення.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, врахувавши позицію представника позивача, викладену у позовній заяві, дослідивши матеріали справи та всебічно, повно, об`єктивно і безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Частиною першою статті 15 ЦК України, визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч.2 ст.1 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 3 ЦК України, визначає загальні засади цивільного законодавства, однією з яких є судовий захист цивільного права та інтересу (п. 5 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що 24 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 103384.

Відповідно до пункту 1.1 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальниці фінансовий кредит у розмірі 4 000,00 грн., а позичальниця, у свою чергу, зобов`язалася повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно з пунктом 1.2 договору кредит надано строком на 90 днів до 23 травня 2024 року. Договором також передбачено, що він діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

Пунктом 1.3 договору встановлено фіксовану процентну ставку в розмірі 2,2 % на добу, що відповідає 803 % річних від суми кредиту. Без письмової згоди клієнтки кредитодавець не має права збільшувати встановлену фіксовану процентну ставку.

Згідно пункту 1.4. за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до пункту 1.5 договору кредит мав бути наданий у безготівковій формі в національній валюті шляхом перерахування коштів на платіжну банківську картку, зазначену клієнткою.

Пунктом 1.6 договору визначено, що датою його укладення вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнтки.

Згідно з пунктом 3.1 договору повернення суми кредиту та сплата процентів за користування ним здійснюються відповідно до графіка розрахунків, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 3.3 договору проценти за користування кредитом нараховуються за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, починаючи з дня надання коштів до дня повного погашення заборгованості включно.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що заборгованість за договором складається із суми кредиту, комісії, процентів за користування кредитом, а також нарахованих штрафу та/або пені у разі їх наявності.

Пунктом 4.4.2 договору на клієнтку покладено обов`язок своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та передбачену договором комісію.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що в разі неповернення кредиту у встановлений строк клієнтка зобов`язана сплатити пеню в розмірі 5 % від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення, починаючи з першого дня прострочення. Водночас цим пунктом установлено, що сукупна сума неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, які підлягають сплаті споживачем за порушення виконання зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту, не може перевищувати подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором.

Отже, умовами укладеного між сторонами договору визначено суму кредиту становить 4 000,00 грн., строк кредитування - 90 календарних днів до 23 травня 2024 року, фіксовану процентну ставку - 2,2 % на добу (803 % річних), порядок погашення кредиту та процентів, а також наслідки порушення строку виконання грошового зобов`язання.

Судом установлено, що кредитний договір № 103384 від 24 лютого 2024 року укладено в електронній формі.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд приходить до висновку, що укладення договору № 103384 від 24 лютого 2024 року узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Надалі, 23 грудня 2024 року, між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», код ЄДРПОУ 43174156, як первісним кредитором, та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, як новим кредитором, укладено договір факторингу № 23122024.

Згідно з умовами зазначеного договору факторингу 23 грудня 2024 року відбулося відступлення права грошової вимоги за кредитним договором № 103384 від 24 лютого 2024 року, укладеним із ОСОБА_1 .

Таким чином, унаслідок укладення договору факторингу відбулася заміна кредитора у зобов`язанні: право вимоги за кредитним договором № 103384 від 24 лютого 2024 року від первісного кредитора ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» перейшло до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)

Згідно ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частина 1 статті 514 ЦКУ зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення

Умовами кредитного договору № 103384 також передбачено право кредитодавця без згоди клієнтки відступити право вимоги за договором третій особі, у зв`язку з чим відбувається заміна сторони кредитодавця за договором.

З огляду на наведене, за умови підтвердження належними доказами передання права вимоги саме за кредитним договором № 103384 від 24 лютого 2024 року, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_1 на підставі договору факторингу № 23122024 від 23 грудня 2024 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 103384 від 24 лютого 2024 року загальний розмір заборгованості становить 15 699,80 грн., з яких: 4 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 3 507,20 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 0,00 грн. - заборгованість за комісіями; 8 192,60 грн. - заборгованість за пенею.

Судом досліджено докази, надані на підтвердження факту перерахування відповідачці кредитних коштів.

Згідно з листом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 23 вересня 2026 року № БТ/Е-41740, наданим на виконання ухвали суду від 14 вересня 2026 року у справі № 345/5186/26, на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , банком емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 .

До зазначеного листа банком додано виписку за картковим рахунком № НОМЕР_4 за 24 лютого 2024 року.

Зі змісту банківської виписки вбачається, що 24 лютого 2024 року на зазначеному картковому рахунку відображено операції із зарахування та списання грошових коштів. Зокрема, у виписці міститься запис про зарахування 4 000,00 грн. 24 лютого 2024 року о 10:58:07 із зазначенням платіжного опису «payway1*tr4av».

Крім того, матеріали справи містять документ під назвою «Підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів», наданий від імені ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП».

Згідно із цим документом ТОВ «ПрофітГід» на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника здійснило переказ грошових коштів із такими реквізитами: платник - ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП», код ЄДРПОУ 43174156; надавач платіжних послуг - ТОВ «ПрофітГід», код ЄДРПОУ 39932827; номер платіжної інструкції - A570698B101876CLY103384T1152664; номер транзакції - 40876-50861-69874; дата та час здійснення переказу - 24 лютого 2024 року о 10:58; сума переказу - 4 000,00 грн.; номер платіжної картки отримувача - НОМЕР_1 ; емітент платіжної картки - MONOBANK (UNIVERSAL BANK); код авторизації - 817482; RRN 405510004144; призначення платежу - «Выдача кредита #103384».

Номер платіжної картки, зазначений у підтвердженні переказу, відповідає номеру картки, щодо якої АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надало суду інформацію та виписку за рахунком ОСОБА_1 .

Таким чином, підтвердження ТОВ «ПрофітГід» містить відомості про переказ 4 000,00 грн. від ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» із призначенням платежу «Выдача кредита #103384», а банківська виписка містить запис про зарахування 4 000,00 грн. на картковий рахунок відповідачки у відповідний день.

Таким чином, надані докази узгоджуються між собою щодо особи отримувача, номера платіжної картки, дати здійснення операції та суми переказу.

Зокрема, номер платіжної картки, зазначений у підтвердженні щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «ПрофітГід» на підставі платіжної інструкції від 24.02.2024 року, - НОМЕР_1 , відповідає номеру картки НОМЕР_3 , щодо якої АТ «Універсал Банк» надало суду інформацію та виписку за картковим рахунком відповідачки ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 526, 615 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи зміст договору, слід дійти висновку, що відповідач з моменту підписання договору був обізнаний щодо оплатності наданої позики та кредиту, а також щодо свого обов`язку вносити плату за користування позикою, кредитом, розміру процентів, порядку їх сплати та відповідальності за прострочення погашення кредиту.

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину, яка означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору, зокрема в частині умов щодо нарахування відсотків, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Однак у справі не встановлено, що первісні кредитори приховали від позичальника об`єктивну інформацію щодо сукупної вартості кредиту. Розмір процентів за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст.627 ЦК України.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З розрахунку заборгованості відповідачки за кредитним договором № 103384 від 24.02.2024 року вбачається, що загальний розмір заборгованості становить 15 699,80 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4 000,00 грн.; заборгованість за відсотками становить 3 507,20 грн.; заборгованість за пенею становить 8 192,60 грн. Заборгованість за комісіями відсутня.

Вказаний розрахунок відповідає умовам вищевказаного договору.

З боку відповідача не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача, а також у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволено у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Позивачем також просить відшкодувати понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України з а результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 5 ст. 37 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача понесені останнім та документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 000,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-282, 288-289 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) заборгованість за кредитним договором № 103384 від 24.02.2024 року у розмірі 15 699,80 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ», МФО: 334851) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: