Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №344/15983/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/15983/26

Провадження № 1-кп/344/1320/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення

ОСОБА_4 — ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дрогобич Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, з вищою освітою, не працюючого, особу з інвалідністю третьої групи, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 вчинив: умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, за наступних обставин.

Так, 11.12.2025 року постановою Івано-Франківського міського суду у справі №344/20816/25, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатокуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Рішення набуло законної сили 23.12.2025 року. ОСОБА_4 був обізнаним та належним чином ознайомленим із вказаним рішенням, окрім того сплатив вищезазначений штраф.

Незважаючи на вищевикладене, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявність зазначеної постанови Івано-Франківського міського суду, яка набрала законної сили, з метою її умисного невиконання, щодо позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.2 ст.13 ЗУ “Про судоустрій і статус суддів”, відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, діючи всупереч рішенню суду, не виконав постанову Івано-Франківського міського суду від 11.12.2025 року у справі №344/20816/26 у частині позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

22.01.2026 року о 23 год. 55 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у м.Івано-Франківську по вул.Дем`янів Лаз Івано-Франківського району Івано-Франківської області, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, керував транспортним засобом марки “BMW X3”, д.н.з. НОМЕР_2 , після чого був зупинений працівниками поліції.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, ствердив все вищенаведене відповідно до викладеного. Щиро розкаюється у вчиненому, критично оцінює свою поведінку, просить суворо його не карати.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються та дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.1 ст.382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Суд вважає дану кваліфікацію правильною.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України є нетяжким кримінальним правопорушенням, особу винного, зокрема те, що він раніше не судимий, його вік, те, що на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, майновий стан, є особою з інвалідністю, отриманою внаслідок поранення, за що нагороджений відзнакою Міністра Оборони України, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , 2017 р.н., нагороджений подяками, грамотами та відзнаками за успіхи під час виконання військового обов`язку та виконання бойових завдань по захисту Батьківщини в районі ведення бойових дій.

Окрім того, суд також враховує, що згідно інформації, яка міститься в досудовій доповіді органу пробації у обвинуваченого ОСОБА_4 наявний середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки, яку він становить для суспільства, в тому числі для окремих осіб, Івано-Франківський районний відділ філії ДУ “Центр пробації” в Івано-Франківській області вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб). У випадку прийняття судом рішення про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, уповноважений орган пробації вважає доцільним покладення на нього крім обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України, додаткового обов`язку, передбаченого ч.3 ст.76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з органом пробації.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає: визнання вини, щире каяття обвинуваченого у вчиненому, сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи всі вищенаведені обставини, особу винного, його ставлення до вчиненого, щире каяття, беручи до уваги обставини справи, думку прокурора в судовому засіданні, яка просила призначити покарання обвинуваченому у вигляді штрафу, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу, оскільки таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 судом не обирався.

Питання речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати по даному кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ч.15 ст. 615, ст.ст.373-375 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Речові докази:

- оптичний диск, який постановою слідчого від 27.01.2026 року визнано речовим доказом — залишити при матеріалах кримінального провадження;

- посвідчення водія на ім`я ОСОБА_4 НОМЕР_3 , яке постановою слідчого від 25.04.2026 року визнано речовим доказом та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області — передати у ТСЦ МВС №2641 м.Івано-Франківськ;

- мобільний телефон чорного кольору “Samsung F26 Gold”, ІМЕІ1: НОМЕР_4 , ІМЕІ2: НОМЕР_5 , який постановою слідчого від 25.04.2026 року визнано речовим доказом та передано на зберігання до камери зберігання речових доказів ГУНП в Івано-Франківській області — повернути ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя ОСОБА_7