Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №343/2052/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Суд: Долинський районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 12 жовтня 2026 р.

Справа: №343/2052/26

Суддя: Монташевич С. М.

Справа №: 343/2052/26

Провадження №: 3/343/435/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Монташевич С.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУНП в Івано- Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , одруженої, яка має на утриманні двох дітей, працює на меблевій фабриці "Сократ-Свінг", до адміністративної відповідальності не притягувалася,

за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

І. Опис обставин, які встановив суд під час розгляду справи:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 232602 від 04.09.2026, ОСОБА_1 ухилилася від передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов виховання малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 04.09.2026 близько 08:50 у приміщенні Долинського ліцею № 6 "Європейський" на 2 поверсі у класі розпилив газовий балончик у формі пістолета, чим порушила вимоги ч. 1 ст. 150 СК України.

ІІ. Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не визнала. Пояснила, що їй не було відомо про походження газового балончика. Такого у її сина, коли він йшов на навчання, не було. Вона проводить з ним бесіди щодо поведінки в навчальному закладі, тому своїх обов`язків по вихованню дитини не порушувала. У ліцеї "Європейський" син навчався тільки третій день. Щодо інциденту у школі, було встановлено, що пістолет приніс інший хлопчик, який на рік старший за її сина, саме в нього його вилучили, робили світлини, які до протоколу чомусь не долучені. Її ж син не знав, що у ньому всередині вмонтований газовий балончик, сприйняв пістолет за іграшковий, тобто не мав умислу на розпилювання газового балончика у приміщенні навчального закладу.

ІІI. Досліджені в судовому засіданні докази:

на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, суду надано такі досліджені в судовому засіданні докази, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 232602 від 04.09.2026, в якому викладена суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, яке ставиться у вину ОСОБА_1 . Зі змістом протоколу остання ознайомлена та отримала його копію, що засвідчила власним підписом (а.с. 1);

- письмові пояснення малолітнього ОСОБА_2 , які відібрані у присутності законного представника, в яких першив вказав, що після першого уроку ОСОБА_3 приніс пістолет, який він узяв в руки і, думаючи, що він іграшковий, натиснув на кнопку, після чого розпилився перець, про який він нічого не знав. Після цього він йому його повернув (а.с. 2). Під час розгляду адмінматеріалів у суді малолітній ОСОБА_2 підтвердив, що пістолет йому дав у руки ОСОБА_3 (учень дев`ятого класу), який приніс його до його класу. Він, сприймаючи пістолет як іграшку, підняв руку з ним вверх та натиснув на ньому кнопку, після чого він йому його одразу повернув. Розпилювати будь-яку речовину не мав наміру, не знав, що така знаходиться у пістолеті, сприймав його як іграшковий. Чому інший учень приніс таку річ до школи, йому не відомо. Вважає, що саме інший учень винен у ситуації, яка сталася, однак його батьків дирекція ліцею не викликала;

- протоколи бесід із ОСОБА_1 , та малолітнім ОСОБА_2 від 04.09.2026 (а.с. 3, 4);

- рапорт інспектора в СОБ від 04.09.2026, в якому остання доповідає керівника про те, що 04.09.2026 до неї дійшло усне звернення від учнів Долинського ліцею № 6 "Європейський", які повідомили, що на другому поверсі ліцею один із учнів розпилив газовий балончик (а.с. 7);

- фотокопії документів, згідно з якими ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_4 (а.с. 8-9).

ІV. Оцінка суду:

оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя доходить такого висновку.

Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суддя зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Під всебічним, повним та об`єктивним з`ясуванням всіх обставин справи необхідно розуміти максимально повне дослідження події, яка відбулась, шляхом відібрання пояснень у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допиту свідків та вчинення інших необхідних процесуальних дій.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Положення ст. 7 КУпАП, передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, проявляється саме у невиконанні батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей, а саме: залишення впродовж тривалого строку потерпілого без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т. ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Ухилення від виконання батьківських обов`язків може полягати у різних формах дії та бездіяльності, пов`язаної із незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Згідно зі ст. 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Пленум Верховного Суду України у п.16 постанови від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Незважаючи на викладене вище, складений відносно ОСОБА_1 протокол не відображає суті правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки не містить ознак об`єктивної сторони даного правопорушення, в ньому не зазначені конкретні відомості, які б свідчили про конкретний батьківський обов`язок, передбачений законом, та спосіб ухилення від його виконання Гук М.Б. Навпаки, під час розгляду адмінматеріалів суд установив, що предмет зі вмістом перцевого газу до навчального закладу приніс інший учень. Однак ні від нього, ні від його батьків не було відібрано будь-яких пояснень, такі суду не надано, як і не долучено світлин предмету, з якого було вчинено розпилювання газу, не долучено протоколу його вилучення, та в кого такий було вилучено, не опитано інших присутніх дітей, які б могли підтвердити або спростувати пояснення малолітнього ОСОБА_2 . Тобто не доведено умислу малолітнього ОСОБА_2 на вчинення дій по розпиленню газу у навчальному закладі. Також не було вилучено та оглядуто вказаний предмет, який би давав можливість встановити, чи мав реальну змогу останній бути свідомим того, що він містить сльозогінну дію.

На підтвердження ж вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення до протоколу долучені докази, які лише підтверджують факт самої події, що мала місце 04.09.2026 у приміщенні ліцею № 6 "Європейський".

Однак, зазначені матеріали, в своїй сукупності не доводять поза розумним сумнівом обставин вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого саме ч. 1 ст. 184 КУпАП, як то ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Суд наголошує, що особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного правопорушення та його характер, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Жодних об`єктивних даних щодо ухилення ОСОБА_1 від виконання своїх батьківських обов`язків, в розумінні вимог ч. 1 ст. 150 СК України, а також інших вимог законодавства в цій частині, не встановлено, а зазначені у протоколі обставини, у розумінні вимог ч. 1 ст. 184 КУпАП, не можуть розцінюватися як ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Згідно із положеннями ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З огляду на положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява №926/08), суд доходить висновку, що направлений до суду матеріал про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, оскільки такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій щодо фактів. При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом), а також не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище, суд уважає за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю (недоведеністю) у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: С.М.Монташевич

Оригінал: reyestr.court.gov.ua