Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: визнання права власності
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №185/3761/26
Суддя: Бабій С. О.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
Справа № 185/3761/26
Провадження № 2/185/4924/26
13 жовтня 2026 року м. Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бабія С.О., за участю секретаря судового засідання Ільїної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецької міської ради про визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
23 березня 2026 року ОСОБА_1 через представника — адвоката Пунько Ірину Валеріївну — подала до суду позовну заяву (в новій редакції) до Донецької міської ради про визнання права власності на квартиру.
Позов обґрунтовано тим, що за договором купівлі-продажу квартири від 23 лютого 2000 року, посвідченим приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Куляс Н.В. та зареєстрованим у реєстрі за № 1073, ОСОБА_1 придбала двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,60 кв.м, у тому числі житловою площею 28,60 кв.м. Право власності зареєстроване бюро технічної інвентаризації м. Донецька. Позивачка звернулася із заявою про державну реєстрацію права власності. У проведенні реєстраційних дій відмовлено.
Із договору купівлі-продажу квартири від 23.02.2000 вбачається, що ОСОБА_1 купила двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Договір посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Куляс Н.В., у реєстрі за № 1073. На примірнику договору вчинено реєстраційний напис бюро технічної інвентаризації м. Донецька. У позовній заяві цей напис описано як реєстрацію в реєстровій книзі № 1/17ДК-107 за реєстровим № 285-а від 03.03.2000. У запиті державного реєстратора від 13.10.2025 зазначено, що на правовстановлюючому документі міститься штамп про внесення до реєстрової книги № 285-а від 03.03.2000.
З технічного паспорта, складеного 03.03.2000, вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1 зазначено ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23.02.2000. Квартира є окремою, двохкімнатною, розташованою на другому поверсі п`ятиповерхового будинку. У розділі III технічного паспорта загальну площу зазначено 43,60 кв.м, житлову — 26,90 кв.м (перша кімната — 16,40 кв.м, друга — 10,50 кв.м), приведену — 44,40 кв.м. У таблиці характеристики приміщень загальну площу зазначено 44,40 кв.м, житлову — 26,90 кв.м.
Позивачка просить визнати право власності в обсязі, визначеному договором: загальна площа 43,60 кв.м, житлова 28,60 кв.м.
Населені пункти Донецького району Донецької області, до якого належить м. Донецьк, включені до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 117-р). Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376, уся територія Донецького району Донецької області є тимчасово окупованою.
Відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан. Територія м. Донецьк є тимчасово окупованою, що підтверджується Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376.
09.10.2025 ОСОБА_1 звернулася до державного реєстратора із заявою № 69318049 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням державного реєстратора від 20 листопада 2025 року № 81950991 у проведенні реєстраційних дій за заявою № 69318049 відмовлено.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод. Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.
Стаття 4 ЦПК України передбачає право кожної особи звернутися до суду за захистом своїх прав у порядку, встановленому законом.
Стаття 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантують право на мирне володіння майном.
Згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів, і вважається правомірно набутим, якщо інше не встановлено судом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, не визнається іншою особою або у разі втрати документа, що засвідчує право власності. Частина 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що речові права, які виникли до 1 січня 2013 року, є дійсними, якщо їхня реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення, або якщо законодавство не передбачало обов`язкової реєстрації.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу квартири від 23.02.2000, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Куляс Н.В. і зареєстрованого в реєстрі за № 1073, ОСОБА_1 набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 . Квартира є двохкімнатною, загальною площею 43,60 кв.м, у тому числі житловою площею 28,60 кв.м.
Право власності на вказану квартиру було зареєстровано в бюро технічної інвентаризації м. Донецька відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення права, про що вчинено реєстраційний напис на договорі купівлі-продажу та зазначено в технічному паспорті від 03.03.2000.
Позивачка звернулася до органу державної реєстрації із заявою № 69318049 від 09.10.2025 про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру, однак 20.11.2025 отримала рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 81950991.
Відомості про реєстрацію права до 1 січня 2013 року отримати неможливо через тимчасову окупацію території м. Донецька, що підтверджується запитом державного реєстратора від 13.10.2025 та листом Донецької обласної державної адміністрації від 14.10.2025.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що за змістом ст. 392 ЦК України судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право, набуте раніше на законних підставах (постанови від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 23.06.2020 у справі № 909/337/19, від 02.04.2025 у справі № 201/9106/24).
Визнання права власності позивачки у судовому порядку є єдиним можливим способом захисту її прав за даних обставин.
Згідно із ч. 2 ст. 3 та п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.
Підпунктом 1 пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 09 червня 2023 року № 2179/5 «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць» установлено, що у сфері державної реєстрації прав державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь, проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.
Особливості державної реєстрації прав на період дії воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування визначені постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності на нерухоме майно є обґрунтованими, не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 189–200, 206, 210, 247, 258–259, 263–268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,60 кв.м, у тому числі житловою площею 28,60 кв.м.
Заочне рішення може бути переглянуте Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Донецька міська рада, код ЄДРПОУ 26502957, місцезнаходження: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Транспортна, буд. 2.
Суддя С. О. Бабій
Оригінал: reyestr.court.gov.ua